Рішення № 13317311, 23.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.10 Справа № 16/118

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об‘єднання", м. Луганськ

до Комунального підприємства "Брянківське житлово –експлуатаційне об'єднання", м. Брянка Луганської області

про стягнення 286196 грн. 82 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

при секретарі судового засідання Маценко О.В.

За участю представників сторін:

Від позивача –Калиновський Р.В., дов. Від 01.06.10 №438,

Хіть Є.П., дов. Від 01.01.10 №113,

Від відповідача –не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми боргу за спожиту активну електричну енергію в сумі 251209,85грн. за період з травня по жовтень 2010 року відповідно до договору про постачання електричної енергії від 20.07.09 №А3816, інфляційні нарахування у розмірі 18249,80грн., 3%-річних у сумі 3196,81грн., пені у сумі 13540,36грн. за період з 03.06.10. по 20.11.10.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив від 14.12.10. №1047, в якій вказав, що борг в сумі 286196,82грн. за спожиту електроенергію з урахуванням інфляції та 3% річних визнає у повному обсязі.

Клопотанням від 14.12.10. №1048 відповідач просить суд вирішити спір без його участі.

Таким чином, відповідач підтвердив факт заборгованості на користь позивача у розмірі позову.

Клопотання відповідача суд задовольняє і розглядає справу без участі представника відповідача.

Між сторонами у справі укладено договір на постачання електроенергії від 20.07.09 №А3816 (з додатковими угодами), на підставі якого постачальник електроенергії (позивач) зобов’язався забезпечувати передачу електроенергії в межах величин, дозволених споживачу (відповідачу) до використання, а споживач зобов’язався оплачувати використання електромереж позивача на підставі пред’явленого останнім рахунку протягом 10 днів, як встановлено в додатку до договору «Порядок розрахунків», пункт 8.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).

На виконання умов вказаного договору позивач забезпечив передачу електроенергії відповідачеві в період з травня по жовтень 2010 року, про що відповідачу надіслано рахунки для оплати вартості спожитої активної електроенергії. Даний факт підтверджено матеріалами справи.

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії від 20.07.09 №А3816 не оплатив у повному обсязі позивачу активну електроенергію за вказаний термін, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 251209,85грн. за активну електроенергію (у відповідності до умов договору).

Крім того, за несвоєчасне виконання обов’язків по оплаті спожитої електроенергії, позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування у розмірі 18249,80грн., 3%-річних у сумі 3196,81грн., пені у сумі 13540,36грн. за період з 03.06.10. по 20.11.10.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані ними докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором на постачання електроенергії від 20.07.09 №А3816, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно, строку права вимоги у позивача.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт забезпечення передачі електроенергії позивачем відповідачеві протягом періоду травень-жовтень 2010 року і заборгованість відповідача на суму 251209,85грн.

Позивач належним чином довів суду факт надіслання відповідачу рахунків на оплату використаної відповідачем як абонентом електроенергії на вказану суму боргу 251209,85грн.

Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору на постачання електроенергії від 20.07.09 №А3816 та вимог закону.

Статті 901-903 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті послуг у відповідності до умов договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті поставленої електроенергії на суму 251209,85грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії від 20.07.09 №А3816 в частині оплати спожитої активної електроенергії та оплати по перетіканню реактивної електроенергії і вимоги закону. У встановлений пунктом 8 Порядку розрахунків, що є додатком до укладеного договору, строк – 10 днів з дня отримання відповідних рахунків від позивача на сплату спірних сум - зобов’язання відповідачем по оплаті боргу за активну електроенергію та оплаті рахунків за реактивну енергію не було виконане і відповідач заборгував за спожиту електроенергію 251209,85грн.

Стягнення інфляційні нарахування у розмірі 18249,80грн., 3%-річних у сумі 3196,81грн., пені у сумі 13540,36грн. за період з 03.06.10. по 20.11.10 обґрунтовані і дані вимоги відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст.232 ГК України, ст. 625 ЦК України, згідно яких боржник (відповідач), який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора (позивача) зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних з простроченої суми за весь час прострочення, а також неустойку за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у вигляді пені.

Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань підлягає до задоволення згідно розділу 4 укладеного договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який пеня нараховується.

За таких підстав з відповідача слід стягнути борг в сумі 251209,85грн. за період з травня по жовтень 2010 року відповідно до договору про постачання електричної енергії від 20.07.09 №А3816, інфляційні нарахування у розмірі 18249,80грн., 3%-річних у сумі 3196,81грн., пеню у сумі 13540,36грн. за період з 03.06.10. по 20.11.10. на користь позивача та позов слід задовольнити, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача в заявленій сумі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,230-232 ГК України, ст.ст.526,625,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,75,п.5ст.78,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційного об’єднання», м. Брянка Луганської області, вул. «Балтійська», 1, ід. Код 30663867 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ Луганське енергетичне об’єднання ”, м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а», ід. Код 31443937 на п/р 260373219060 в ЛОУ Ощадбанку борг за спожиту активну електроенергію в сумі 251209,85грн. Видати наказ.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2 управління житлово - комунального господарства», м. Антрацит Луганської області, вул. ім. Петровського, 17, ід. Код 05466312 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ Луганське енергетичне об’єднання ”, м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а», ід. Код 31443937 на п/р 2600418745 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ пеню у сумі 13540,36грн., 3 % річних у сумі 3196,81грн., інфляційні нарахування в сумі 18249,80грн., витрати по державному миту в сумі 2861,97грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. Видати наказ.

Рішення підписане 28.12.10

Суддя Р. Шеліхіна