Рішення № 13317165, 23.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.10 Справа № 15/96

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА», м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства «Айленд», м. Луганськ

про стягнення 265 589 грн. 60 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Капелянова О.В., представник за довіреністю № 215 від 16.08.2010;

від відповідача - Тімоніна Т.С., представник за довіреністю № б/н від 08.12.2010.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 265 589 грн. 60 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 08.12.2010 № 08/2-1, посилаючись, зокрема, на те, що позивач не надав відмови або згоди на укладення основного договору оренди.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між приватним підприємством «Айленд», як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Омега», як орендарем, 03.04.2008 укладено попередній договір про укладення основного договору оренди нерухомого майна.

Згідно предмету даного договору сторони зобов’язалися укласти основні договори оренди нерухомого майна (об’єкта оренди), що розташовано в будівлі Торгівельно-розважального комплексу, будівництво якого здійснюється за адресою: м. Свердловськ Луганської області, вул. Косіора, 7А, будівля «Дом побуту»(далі - Комплекс), проекти яких викладені в додатках №№ 1,2, на умовах і в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору орієнтований строк закінчення орендарем будівельних робіт у Комплексі –01.12.2008.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що про очікувану дату відкриття комплексу орендодавець повинен письмово повідомити орендаря не менш ніж за 2 місяці.

Згідно до п. 1.10 орендар зобов’язаний протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами договору на підтвердження своїх намірів сплатити орендодавцю авансовий платіж у розмірі 265 589 грн. 60 коп., який після укладення основного договору зараховується в рахунок сплати гарантійного платежу.

На виконання своїх зобов’язань за попереднім договором позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням від 11.04.2008 № 952 авансовим платіж в сумі 265 589 грн. 60 коп.

Отримання вказаних коштів за попереднім договором також підтверджуються поясненнями представника відповідача та випискою з банківського рахунку станом на 14.04.2008.

У розділі 3 договору «Порядок укладання основного договору»зазначено, зокрема, наступне.

«3.1. Договір оренди нерухомого майна, проект якого викладено в додатку №1, сторони зобов’язуються укласти протягом 30 календарних днів після отримання орендодавцем акту державної комісії про прийняття до експлуатації будівлі комплексу та технічного паспорту на будівлю комплексу.

3.2. Договір оренди нерухомого майна, проект якого викладено в додатку №2, сторони зобов’язуються укласти протягом 30 днів з дати отримання орендодавцем свідоцтва про право власності на будівлю комплексу.

3.3. Проект основного договору підготовлює орендодавець та не менш ніж за 20 календарних днів до дати укладання основного договору надає або надсилає орендарю.»

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором в установлений договором та законодавством строк щодо отримання акту державної комісії про прийняття до експлуатації будівлі комплексу та свідоцтва про право власності на будівлю комплексу та направлення орендарю проекту основного договору.

Відповідач (орендодавець) листом від 20.05.2008 № 2/05 повідомив орендаря про перенесення строку закінчення будівельних робіт в торгівельному комплексі та його відкриття на 01.04.2009; листом від 08.07.2009 № 08/07 повідомив орендаря про дату відкриття комплексу, яке призначено на 01.12.2009.

Акт державної комісії про прийняття до експлуатації об’єкту № 1 складено 03.06.2009, тобто після спливу одного року після укладення попереднього договору.

Так само зі спливом однорічного строку орендодавцем отримано і свідоцтво про право власності на будівлю комплексу від 09.08.2010.

Основні договори не були укладені ані протягом одного року з дня укладення попереднього договору, ані на даний час.

У зв’язку з тим, що основні договори не укладені протягом встановленого законодавством однорічного строку після укладення попереднього договору та відповідно припиненням дії попереднього договору, позивач, 22.04.2010, направив відповідачу вимогу № 44 про повернення сплачених ним коштів у сумі 265 589 грн. 60 коп.

Кошти відповідачем не були повернуті позивачу.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Згідно із правилами ч. 5 ст. 182 Господарського кодексу України відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст. 182 Господарського кодексу України встановлено наступну особливість регулювання правовідносин щодо укладання попередніх договорів.

Так, за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Отже, нормою ч. 1 ст. 182 Господарського кодексу України обмежено максимальний строк, протягом якого сторони попереднього договору мають укласти основний договір.

Відповідно до ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Аналогічний правовий наслідок не укладення основного договору (не надіслання проекту) впродовж строку встановленого договором та не більше одного року з дня укладення попереднього договору закріплено і в ч. 4 ст. 182 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Так, за положеннями попереднього договору від 03.04.2008 основний договір оренди нерухомого майна можливо укласти лише після:

- отримання орендодавцем акту державної комісії про прийняття до експлуатації будівлі комплексу та технічного паспорту на будівлю комплексу;

- отримання орендодавцем свідоцтва про право власності на будівлю комплексу.

Крім того, проект основного договору повинен був не менш ніж за 20 календарних днів до дати укладання основного договору наданий або надісланий орендарю (п. 3.3.).

Враховуючи, положення ч. 1 ст. 182 Господарського кодексу України, за якими основний договір укладається не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору (тобто виходячи з дати укладання попереднього договору від 03.04.2008 основний договір мав бути укладений до 03.04.2009) відповідачем порушено зобов’язання за попереднім договором, оскільки

- акт державної комісії про прийняття до експлуатації об’єкту отримано відповідачем 03.06.2009;

- свідоцтво про право власності на будівлю комплексу отримано відповідачем 30.06.2009.

Отже, основний договір не могло бути укладено у встановлений законодавством однорічний строк - до 03.04.2009, через невиконання відповідачем (орендодавцем) своїх зобов’язань.

Крім того, представником відповідача у відзиві на позовну заяву підтверджено, що позивачу не було направлено проекту основного договору, чим порушено положення п. 3.3 попереднього договору. При цьому, доводи відповідача про те, що відсутність необхідності у направленні основних договорів була обумовлена тим, що їх зміст був наведений у додатках до попереднього договору судом відхиляються, оскільки положення попереднього договору чітко встановлюють обов’язок орендодавця (відповідача) направити проекти основних договорів орендарю для їх підписання. За будь-яких обставин проекти основних договорів не були та не могли бути направлені у належний строк через не введення відповідачем в експлуатацію торгівельного комплексу у продовж одного року з дня укладення попереднього договору.

Таким чином, на підставі норми ч. 4 ст. 182 Господарського кодексу України зобов'язання, встановлене попереднім договором від 03.04.2008, припинено.

При цьому, позивач 22.04.2010 направив відповідачу вимогу № 44 про повернення сплачених ним коштів у сумі 265 589 грн. 60 коп., які утримуються відповідачем без належної правової підстави, протягом 20 днів з моменту отримання вимоги, у зв’язку із припиненням дії попереднього договору.

Кошти не були повернуті відповідачем позивачу ані станом на день подачі позову до суду, ані на день прийняття даного судового рішення.

Факт отримання відповідачем коштів від позивача та не повернення їх на даний час підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника відповідача, наданими в судових засіданнях.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов’язана його повернути. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2).

Відповідно до ч 3 вказаної статті положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, відповідач необґрунтовано не повернув позивачу кошти у заявленій до стягнення сумі.

За викладених обставин, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у складі: 2 655 грн. 90 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зайво сплачене державне мито у сумі 00 грн. 80 коп., перераховане квитанцією від 08.12.2010 № пн204, підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Айленд», м. Луганськ, вул. Совєтськая, б. 73, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32418971, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА», м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, б. 15, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30982361: грошові кошти у сумі 265 589 грн. 60 коп.; витрати зі сплати державного мита у сумі 2 655 грн. 90 коп., та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Наказ видати.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА», м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, б. 15, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30982361, зайво сплачене за квитанцією від 08.12.2010 № пн204 державне мито у сумі 00 грн. 80 коп. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення, підписане суддею та скріплене печаткою суду.

В судовому засіданні 23.12.2010 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 27.12.2010.

Суддя Є.Ю.Пономаренко