Рішення № 13317088, 23.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.10 Справа № 6/298

За позовом

Публічного акціонерного товариство "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" (ПАТ "Промінвестбанк") в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Антрацит Луганської області”, м. Антрацит

до Фермерського господарства "Донбас", с. Дякове Антрацитівського району Луганської області

про стягнення у сумі 26 947 грн. 79 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - голова фермерського господарства ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1 від 05.08.1999;

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 26 947 грн. 79 коп., у тому числі: заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 24 575 грн. 86 коп., заборгованість по комісії за управління кредитом у сумі 2371 грн. 93 коп.

Відповідачем до суду надано лист від 23.12.10, за яким останній зазначає, що заборгованість за кредитним договором № 17 від 31.01.07 за ним відсутня, а також те, що сума кредиту за період з 2009 - 2010 року сплачена, в той же час, визнає наявність заборгованості по процентам та комісії.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача суд прийшов до наступного.

в с т а н о в и в:

Між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" (ПАТ "Промінвестбанк") в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Антрацит Луганської області” (позивач) та Фермерським господарством "Донбас" (відповідач) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії від 31.01.2007р. №17.

Згідно п. 2.1. договору банком позичальнику надано кредит шляхом відкриття кредитної лінії у сумі 100000 грн., з наступним графіком погашення 30 грудня 2007 року 50000 грн. 00 коп.

Датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту визначено 30.01.2008р. (п.2.2. договору).

Відповідно до п. 3.2 договору відсотки за користування кредитом визначено виходячи з відсоткової ставки у 17% та нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами.

За управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник зобовязаний сплатити банку комісійну винагороду.

Згідно п.3.3 договору у випадку порушення відповідачем встановленого в п.2.2 догвоору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту відповідач надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 25 відсотків річних.

Оскільки сума заборгованості за кредитом була сплачена відповідачем частково в сумі 89 250 грн. 00 коп., позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 24 575 грн. 86 коп., заборгованість по комісії за управління кредитом у сумі 2 371 грн. 93 коп.

Таким чином за розрахунком позивача загальний розмір заявлених до стягнення за даним позовом сум складає 26 947 грн. 79 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з цим, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України "Про заставу". Зокрема, ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право

вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави відповідно до ст. 576 Цивільного кодексу України може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно ст. 590 Цивільного кодексу України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

У статі 26 зазначеного закону передбачена можливість продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов кредитного договору № 17 від 31.01.07 надав відповідачу кредитні кошти, які останній не повернув та не забезпечив сплату відсотків та комісії.

Відповідач в свою чергу доказів належного виконання зобовязань за кредитним договором № 17 від 31.01.07 не надав та доводи позивача не оспорив.

Виходячи з викладених підстав, оцінивши доводи сторін, надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, оскільки саме ним припущено порушення зобовязання за кредитним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства “Донбас”, с. Дякове Антрацитівського

району Луганської області, вул. Комсомольська, 69, код 20151735, на користь:

- Публічного акціонерного товариство "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" (ПАТ "Промінвестбанк"), м Київ, пров. Шевченка, б. 12, код 00039002, в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Антрацит Луганської області”, м. Антрацит Луганської області, вул. Ростовська, 15 “а”, код 09304339, заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 24 575 грн. 86 коп., заборгованість по комісії за управління кредитом у сумі 2371 грн. 93 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 269 грн. 48 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 27.12.2010.

Суддя Т.А. Василенко

Помічник судді Т.В. Цибулько