Ухвала суду № 13316876, 20.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

УХВАЛА

20.12.10 Справа № 6/348н.

За позовом

Приватного науково –виробничого підприємства "Ніка", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" Луганська філія, м. Луганськ

про визнання недійсним акту

Суддя Василенко Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Бурлаченко А.С., дов. б/н від 25.11.2010;

від відповідача - Мордак І.С., дов. № 41 від 01.01.2010;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним акту № 601539 від 03.11.10 про порушення споживачем правил користування електричною енергією та протоколу № 21 від 11.11.10 засідання комісії з розгляду акту № 601539 віл 03.11.10.

За текстом прохальної частини позову позивач просить заборони відповідачу до набрання чинності судовим рішенням за наслідками розгляду цієї позовної заяви відключати позивача від електропостачання.

Вказана вимога позивачем необґрунтована посиланням на будь-який нормативний акт або положення Господарського-процесуального кодексу України.

Разом з цим, суд розцінює вказану вимогу як вимога про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 ГПК України і залишає її без задоволення.

Відповідач, за відзивом на позовну заяву від 17.12.2010 № 14730 проти позову заперечує та зокрема зазначає, що позивачем не доведено факту порушення будь-яких прав останнього. Також, відповідач зазначає, що позивачем невірно обраних спосіб захисту, що суперечить положенням ст. 16 ЦК України. Оскаржуваний акт № 601539 від 03.11.10 та протокол № 21 від 11.11.10 не є актами нормативного характеру, оскільки вони не мають обов’язкового характеру та не тягнуть будь-яких правових наслідків.

Виходячи з наведеного відповідач вважає, що провадження у справі слід припинити на підставі п.1 ст. 80 ГПК України, так як даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Представник позивача з доводами відповідача не погодився та надав усні пояснення з цього приводу.

Розглянувши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на наступне.

Між сторонами у справі укладено договір № 326 від 28.11.08 на постачання електричної енергії.

02.06.08 відповідачем здійснено перевірку цілісності пломб на розрахункових лічильниках електричної енергії та струмових колах розрахункового обліку на об’єкті позивача.

01.11.10 відбулося задимлення приміщення (цеху) позивача, у зв'язку з чим останнім було здійснено зняття пломби № 13330270.

03.11.10 працівниками відповідача складено акт № 601539 про порушення споживачем "Правил користування електричною енергією", а саме п.3.3 та п.3.31 (відсутність пломби) та надіслано позивачу копію протоколу засідання комісії № 21 від 11.11.10 з розгляду акту від 03.11.10 № 601539, яким визнано, що акт складено правомірно та виконано розрахунок вартості не облікованої електроенергії, в наслідок порушення споживачем ПКЕЕ, у відповідності до п.2.5 "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ" затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.06 № 562. За результатами розгляду вказаного акту відповідачем позивачу було нарахована вартість електричної енергії у розмірі 56 274 грн. 22 коп.

Позивач вважає вказані дії відповідача такими, що суперечать діючому законодавству та звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві та вказаних вище.

Оцінивши матеріли справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі господарські спори, які виникають у справах з укладання, зміни, розірвання і виконання господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, справи про банкрутство, справи за заявами Антимонопольного комітету України, рахункової палати України з питань, віднесених до їх компетенції.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні (які встановлюють, змінюють чи скасовують норми права, носять загальний чи локальний характер та застосовуються неодноразово) і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні (обов'язкові лише для одного суб'єкта).

Не можуть оскаржуватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок, тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Оскаржуваний позивачем акт не є актом ненормативного характеру в розумінні ст.12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не має обов'язкового характеру, та не може вважатися документом, який безумовно тягне певні правові наслідки, оскільки підприємство не позбавлено можливості захищати свої інтереси у інший спосіб.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у пункті 10 частини 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, - органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними які передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів .захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють. права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми: господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Оскаржуваний акт ТОВ "Луганське енергетичне об‘єднання” та протокол, яким вони оформлені за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією. В самому ж оскаржуваному протоколі зазначено, що нарахована сума може бути стягнена тільки на підставі рішення суду. Тобто, оскаржені акти можуть бути використані в якості доказу у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 ГПК України.

Крім цього, протокол засідання комісії відповідача від 11.11.10. № 21, не є актом нормативного або ненормативного характеру, оскільки він не має обов’язкового характеру і не тягне певних правових наслідків. При цьому слід зазначити, що позивач має право захищати свої інтереси у разі пред’явлення до нього позову відповідачем з даного приводу і на підставі протоколу.

За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України. Такої позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 12.06.2007.

Відповідно до положень Декрету КМУ «Про державне мито»судові витрати –державне мито в сумі 85 грн.00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., сплачені позивачем до Державного бюджету України і підтверджені документально, слід повернути останньому. Підставою для повернення є дана ухвала, засвідчена гербовою печаткою суду.

На підставі викладеного і керуючись статтями 1,2,12,п.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі.

2. Повернути Приватному науково–виробничому підприємству "Ніка", м. Луганськ, кв. Димитрова, 23-а, код 25369733 з Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн.00 коп., сплачене за квитанцією № 22 від 26.11.10. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн 00 коп., сплачені за квитанцією № 25 від 07.12.2010. Підставою для повернення вказаних сум є дана ухвала, засвідчена печаткою господарського суду Луганської області.

Суддя Т. А. Василенко

Помічник судді Т.В. Цибулько