Рішення № 13316732, 16.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.10 Справа № 5/119

За позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Слобожаночка», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 90 980,00 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача -Майданік В.В., довіреність №3355-НЮ від 26.11.2010;

від відповідача - Швачко О.В., довіреність №1 від 20.11.2010.

Суть спору: Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача штрафу за неправильне зазначення в накладній адреси одержувача у розмірі 90980 грн. 00 коп.

В процесі розгляду справи відповідач надав суду клопотання від 30.11.2010, з поясненнями до нього від 16.12.2010 та клопотання від 16.12.2010, у яких просить залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма ТехНова» (м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 10 а, 03150) та приватне підприємство «Стартком-АГ»(м.Луганськ, вул. А.Лінева, 98а, 91021).

Відповідно до приписів ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін, їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Подаючи клопотання про залучення третіх осіб, відповідач в порядку ст. 27 ГПК України не навів обґрунтованих підстав для залучення цих осіб до участі у справі, тому в задоволенні поданих клопотань слід відмовити.

Окрім того, відповідачем надано суду клопотання від 16.12.2010 про відкладення розгляду справи № 5/119 до відповіді Окружним адміністративним судом м.Києва на запит відповідача про результати розгляду справи №10/600 стосовно відповідності п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 21.11.2000 року № 644 правовим актам вищої юридичної сили.

Дане клопотання також відхиляється судом, як безпідставне та необгрунтоване.

У відзиві на позовну заяву від 22.11.2010 та доповненні до відзиву від 16.12.2010 відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що не зазначення вантажовідправником поштової адреси одержувача не тягне за собою наслідків передбачених п. 122 Статуту залізниць України.

В судовому засіданні 16.12.2010 оголошувалась перерва до 12 год. 35 хв.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

ДТГО «Південно-Західна залізниця»надавало послуги з перевезення вантажів ТОВ «ТД Слобожаночка».

ДТГО «Південно-Західна залізниця»виконало свої зобов'язання згідно договору перевезення належним чином та в установлений строк, тоді як з боку ТОВ «ТД Слобожаночка встановлені порушення вимог чинного законодавства при оформленні перевізних документів.

Так, 22.09.2010 року по прибуттю вагонів №№ 65698409, 67193268, 60220753, 65690679 на ст. Чернігів Південно-Західної залізниці зі станції Комунарськ Донецької залізниці за відправкою №52460474 було виявлено невідповідність поштової адреси одержувача, зазначеної у перевізних документах. В накладній №52460474 в графі «Одержувач»зазначено –Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма ТехНова», код –3191, його поштова адреса –м.Чернігів, в той час як відповідно до договору № 2036127 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 01.08.2008 фактичною поштовою адресою товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “ТехНова” є: м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 10а.

Тобто, при внесенні інформації до відповідних граф вищезазначеної накладної вантажовідправником –ТОВ «ТД Слобожаночка» була неправильно зазначена поштова адреса одержувача вантажу. Дане порушення засвідчено складанням ст. Чернігів акту загальної форми від 22.09.2010 року №164 та направлене телеграфне повідомлення на станцію Комунарськ від 22.09.2010р. №341.

Згідно з п. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про транспорт»підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту, та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (далі по текст –Статут) передбачено, що Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Згідно з ч. 2 ст. 307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна –основний перевізний документ встановленої форми (форму затверджено наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 року №460), оформлений відповідно до Статуту залізниць України і наданий відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача.

Згідно зі ст. 129 Статуту акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

В даному випадку вантажовідправник неправильно зазначив адресу одержувача в залізничній накладній №52460474 на що працівниками станції Чернігів був складений вищезазначений акт загальної форми №164.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.3 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084 на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну; усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Згідно з п. п. 2.1 п. 2 «Правил оформлення перевізних документів» вантажовідправник при заповненні комплексу перевізних документів повинен вказати точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - одержувача вантажу, його код та адресу.

Відповідно до п. п. 5.5 п. 5 «Правил оформлення перевізних документів», якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначенню у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, відповідно до ст. 118 Статуту.

При цьому, у застосуванні ст. 118 Статуту залізниць України слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки (п. 3.15 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року за № 04-5/601 із змінами і доповненнями).

Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць України.

Стаття 118 Статуту визначає штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Статтею 122 Статуту визначена сама відповідальність відправника, а ст. 118 Статуту - її фактична грошова вартість. На підставі вищезазначеного обов'язок заповнення відомостей у залізничній накладній покладений на вантажовідправника, і відповідальність за неправильно зазначені відомості покладена теж на вантажовідправника.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Спірне питання виникло через порушення вантажовідправником –ТОВ «ТД Слобожаночка» вимог чинного законодавства, яким в свою чергу на нього ж має бути покладена відповідальність у вигляді штрафу.

Штрафні санкції при цьому розраховуються виходячи з розміру провізної плати даного вантажу згідно залізничної накладної №52460474 відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 30.07.2008 року №955 та становить 18196 грн. Сума штрафу становить: 18196 грн. х 5 = 90980 грн.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт невірного зазначення у залізничній накладній адреси вантажоодержувача підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 90980 грн. 00 коп. з ТОВ «ТД Слобожаночка» як вантажовідправника.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та доповненні до нього не приймаються до уваги, оскільки вони не спростовують обґрунтованості позовних вимог та спростовуються вищевикладеним.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судових витрат на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 27, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Слобожаночка», м. Роженьки, Луганської області, вул. Вигонна, 7, код ЄДРПОУ 33528975 на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033 штраф у сумі 90980 грн. 00 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 909 грн. 80 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В.Васильченко

Дата підписання рішення - 20.12.2010.