Рішення № 13316671, 16.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.10 Справа № 9/302

Суддя А.Г.Ворожцов розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ

про стягнення 8 535 752 грн. 68 коп.

в присутності представників:

від позивача –Подкова І.Л., дов. № 190 від 01.01.10,

від відповідача – Булана О.С., дов. № 281 від 05.05.10

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача:

- 7 322 835,47 грн. боргу за використану в червні-липні 2010 року активну електроенергію,

- 59810 грн. 59 коп. бору за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії,

- 798159 грн. 22 коп. пені,

- 49689 грн. 74 коп. 3% річних,

- 305257,66 грн. інфляційних нарахувань за договором № 80 від 01.08.08 на постачання електричної енергії.

Відповідач, ТОВ "Луганськвода", відзивом на позовну заяву за № 21 визнав заборгованість з активної електроенергії у розмірі 7 322 835,47 грн. та з реактивної електроенергії у розмірі 59810,59 грн. та, посилаючись на скрутний фінансовий стан підприємства, звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру пені.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 80 від 01.08.08 про постачання електричної енергії, за яким він постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 9 додатку Порядок розрахунків до вказаного договору кінцевий розрахунок за спожиту активну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених рахунків протягом 10-ти операційних днів з дня після їх отримання.

Обсяги спожитої електроенергії за період червень-липень 2010 року на суму 7322835,47 грн. позивач підтверджує відповідними первинними документами.

Пунктом 7.5 договору передбачено, якщо сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку складає 5000 кВт/год та більше, відповідач вносить плату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідач порушив грошове зобов'язання, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за спожиту активну електроенергію за червень-липень 2010 року в сумі 7322835,47 грн., що підтверджується первинними платіжними та розрахунковими документами, та за реактивну електроенергію за вказаний період в сумі 59810,59 грн.

На підставі пп. 4.4.1 договору позивачем нарахована пеня за період з 01.12.09 по 01.06.10 за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 798159,22 грн. відповідно до рахунку, який був вручений відповідачу.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 49689,74 грн. та інфляційні втрати –305257,66 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес та право позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості за активну та реактивну електроенергію з урахуванням пені та 3% річних.

За правилами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 80 від 01.08.08 про постачання електричної енергії, за яким він постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 9 додатку Порядок розрахунків до вказаного договору кінцевий розрахунок за спожиту активну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених рахунків протягом 10-ти операційних днів з дня після їх отримання.

Обсяги спожитої електроенергії за період червень-липень 2010 року на суму 7322835,47 грн. позивач підтверджує відповідними первинними документами.

Пунктом 7.5 договору передбачено, якщо сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку складає 5000 кВт/год та більше, відповідач вносить плату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Позивачем надано належні докази того, що відповідач не виконав грошові зобов’язання, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за реактивну електроенергію за вказаний період в сумі 59810,59 грн. та за спожиту активну електричну енергію в сумі 7 322 835,47 грн., з чим погодився відповідач.

Вирішуючи цей спір, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково. Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо визнання суми заборгованості за реактивну електроенергію та за спожиту активну електричну енергію в заявлених розмірах і це визнання викладене у письмовій формі у наданому відзиві на позовну заяву, суд приймає цю обставину до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач нарахував відповідачу за весь період прострочення платежів 3% річних у розмірі 49689,74 грн. та інфляційні втрати - 305257,66 грн., згідно з розрахунками, з якими суд погоджується, оскільки ці суми відповідають фактичним обставинам.

На підставі пп. 4.4.1 договору позивачем правомірно нарахована пеня за спірний період за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 798159,22 грн. відповідно до рахунку, який був вручений відповідачу та з яким суд погоджується, оскільки відповідає фактичним обставинам.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 233 ГК України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Законодавець встановив, що при цьому повинно бути взято до уваги:

· ступінь виконання зобов'язання боржником,

· майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні,

· не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 ЦК України містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Суд приймає до уваги:

Ш штрафні санкції, заявлені позивачем за цим позовом, надмірно великі порівняно з його збитками, крім того, позивач скористався своїм правом нарахування 3% річних, частково компенсувавши свої збитки,

Ш значна частина існуючих водопровідних мереж фізично зношені та технологічно застаріли,

Ш відповідач є нерентабельним підприємством, отримуючи субвенцію з державного бюджету для покриття різниці в тарифах, оскільки собівартість води значно вище, ніж її випускна ціна,

Ш постановою КМУ № 1741 від 22.09.99 про внесення змін до постанови КМУ від 24.03.99 № 441 з метою задоволення потреб населення у житлово-комунальних послугах та поліпшення фінансового становища підприємств і організацій ЖКГ рекомендовано енергопостачальним організаціям не застосовувати до підприємств та організацій, що надають житлово-комунальні послуги населенню з водопостачання і водовідведення стягнення пені за несвоєчасні розрахунки за використану електроенергію.

За таких обставин суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені за весь період нарахування до суми 399000,0 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Луганськвода", 91047, м. Луганськ, кв-л Пролетаріату Донбасу, 166, код 35554719, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937 (поштова адреса: 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Ворошилова, 11) :

- заборгованість за активну електроенергію у розмірі 7 322 835,47 грн. на рахунок 260323269060 у філії ЛОУ ВАТ "Державний ощадбанк України", МФО 304665.

3. Стягнути з відповідача, ТОВ "Луганськвода", 91047, м. Луганськ, кв-л Пролетаріату Донбасу, 166, код 35554719, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937 (поштова адреса: 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Ворошилова, 11):

- заборгованість з оплати перетоків реактивної електроенергії у розмірі 59810,59 грн., 3% річних –49689,74 грн., інфляційні втрати - 305257,66 грн. та пеню –399000,0 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 25500,0 грн. та інформаційно-технічні витрати у розмірі 236,0 грн. на рахунок 2600518818 в ЛОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луганськ, МФО 304007.

4. В решті позову –відмовити.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 20.12.10.

Суддя А.Г.Ворожцов