Рішення № 13316479, 13.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.10 Справа № 16/44

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднана вантажно-транспортна компанія", м. Єнакієве Донецької області

до Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 2198625 грн. 83 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –представник не прибув;

відповідача –Бондаренко В.А., довіреність від 22.06.2010 №1-3/3д-43,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 1713041 грн. 20 коп., 3% річних у сумі 36970 грн. 73 коп., інфляційних нарахувань у сумі 53423 грн. 86 коп., штрафу у сумі 119912 грн. 88 коп., пені у сумі 275277 грн. 16 коп., за договором підряду, укладеним сторонами по справі по результатам тендерних торгів від 12.02.2009 (Лот №6) від 06.04.2009 №19-410гп.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 29.10.2010 №10/2-556 заперечив проти позовних вимог, посилаючись на проведення між сторонами заліку зустрічних однорідних вимог.

Представник позивача надав до справи документи –доручення від 25.0510 №196, ухвалу господарського суду Донецької області від 02.07.09. №42/78 «Б», наказ від 26.11.09 №387, згідно яких підтверджено повноваження директора Макарова О.В. на право підпису позовної заяви до суду.

Заявою, зданою у судовому засіданні 13.12.10, представник позивача зменшив розмір заявлених до стягнення вимог і просить суд:

стягнути борг в сумі 1713041,20грн.,

інфляційні нарахування в сумі 53423,86грн. за період з 31.05.09 по 02.01.10,

3% річних в сумі 36985,63грн. за період з 31.05.09. по 31.12.09,

пеню в сумі 61526,38грн. за період з 02.09.09 по 31.01.10,

штраф в сумі 119912,88грн., що дорівнює 7% від суми боргу (пункт 6.5 договору).

Листом від 24.11.10 №24/11-2 позивач заперечив доводи відповідача щодо проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог між сторонами по справі, оскільки такого заліку сторони не проводили і відповідач даний факт не довів суду у встановленому законом порядку.

Представник відповідача листом від 13.12.10 повідомив суд про неможливість надати до матеріалів справи акт проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог між сторонами по справі. З пояснень, наданих суду в усній формі, представник відповідача вказав, що правочин з проведення заліку вимог сторони не оформили у письмовому вигляді, оскільки позивач не надав згоди на проведення заліку.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотаннями, в яких просить зменшити розмір неустойки на 50% та розстрочити виконання рішення на один рік.

Представник позивача проти клопотання про зменшення неустойки заперечив, проти клопотання щодо розстрочення виконання рішення заперечив частково, вважаючи можливим розстрочити виконання рішення не більш ніж на півроку.

За результатами проведення тендеру між сторонами у справі укладено договір підряду від 06.04.09 №19-410гп, на підставі якого виконавець (позивач) зобов’язався виконати роботи по вивозу технологічної породи з території збагачувальної фабрики «Комендантська»в строки та по ціні, обумовлених у вказаному договорі та в технічному завданні, а замовник (відповідач) зобов’язався оплачувати виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт на підставі умов розділу 5 договору - протягом 30 календарних днів з дня підписання актів.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду і відповідає інституту правових норм глави 61 Цивільного кодексу України (ст.ст.837,875).

На виконання умов вказаного договору позивач виконав на користь відповідача підрядні будівельні роботи на суму 2063775,60грн., про що сторони підписали акти виконаних робіт без доповнень та зауважень на вказану суму (а.с.20-28).

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору не у повному обсязі оплатив позивачу виконані роботи, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 1713041,20грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування в сумі 53423,86грн. за період з 31.05.09 по 02.01.10, 3% річних в сумі 36985,63грн. за період з 31.05.09. по 31.12.09, пеню в сумі 61526,38грн. за період з 02.09.09 по 31.01.10, штраф в сумі 119912,88грн., що дорівнює 7% від суми боргу (пункт 6.5 договору).

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором підряду від 06.04.09 №19-410гп, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості виконаних робіт і, відповідно до ч.1ст.530 ЦК України, строку права вимоги у позивача.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт виконання робіт позивачем і отримання відповідачем виконаних підрядних будівельних робіт на суму 2063775,60грн. Позивач належним чином довів суду факт виконання робіт без зауважень по узгодженим цінам, якості та строкам. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 837,875,879 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті виконаних робіт у відповідності до умов договору і вимог закону.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті виконаних робіт на суму 1713041,20грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору в частині оплати послуг і вимоги закону.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за договором підряду від 06.04.09 №19-410гп в сумі 1713041,20грн. та позов слід задовольнити в цій частині, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором, заборгованість відповідача у вказаному розмірі і такі доводи не спростовані відповідачем.

Заперечення відповідача є невагомими, оскільки доказів в підтвердження проведеного заліку зустрічних однорідних вимог між сторонами спору відповідач не надав.

Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 53423,86грн. за період з 31.05.09 по 02.01.10, 3% річних в сумі 36985,63грн. за період з 31.05.09. по 31.12.09 цілком обґрунтовані приписами ст.625 ЦК України та обставинами спору.

Вимоги про стягнення неустойки у вигляді пені в сумі 61526,38грн. за період з 02.09.09 по 31.01.10, штрафу в сумі 119912,88грн., що дорівнює 7% від суми боргу (пункт 6.5 договору), підтверджені матеріалами справи і відповідають вимогам ст.ст.230-232 ГК України, ст.549 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, суд вирішив клопотання відповідача задовольнити частково –розмір неустойки зменшити на 50%, а виконання рішення розстрочити на дев’ять місяців. Керуючись приписами ст.233 ГК України, ст.83 ГПК України, суд виходив з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання зобов'язання, враховуючи наслідки порушення зобов'язання, невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу та пені) таким наслідкам.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Щодо конкретного розміру пені, який заявлено до стягнення з відповідача, та зменшення суми, що підлягає до стягнення, то це є оцінкою судом правовідносин та доказів по справі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру правомірно заявлених вимог (з урахуванням зменшення позивачем суми позову).

На підставі викладеного, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.526,ч.1ст.530,ст.629,837,875,879 ЦК України, керуючись ст.ст. 22,33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області, вул.. «Комуністична», 6, ід. Код 32320704 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднана вантажно-транспортна компанія", м. Єнакієве Донецької області, вул..ім.Марата, 1, ід. Код32287238 борг у сумі 1713041,20грн., інфляційні нарахування в сумі 53423,86грн., 3% річних в сумі 36985,63грн., пеню в сумі 30763,19грн., штраф в сумі 59956,44грн.., витрати по держмиту у сумі 19848,90грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 213,05грн. Видати наказ.

3. Розстрочити виконання рішення строком на дев’ять місяців, стягуючи рівними частинами суму, присуджену до стягнення даним рішенням, –щомісяця у розмірі 212692,47грн.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 14.12.10

Суддя Р.Шеліхіна