Рішення № 13316369, 06.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.10 Справа № 19/272пд.

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліспрод”, м.Лисичанськ Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії – Луганського обласного управління „Державного ощадного банку України”, м. Луганськ

про визнання договорів недійсними

в присутності представників сторін:

від позивача –Овчаренко О.В., довіреність № б/н від 18.03.2010;

від відповідача –Білан С.О., довіреність № 1474 від 05.07.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про визнання недійсними договору кредитної лінії від 13.10.2008 № 27, який укладений між позивачем та відповідачем, та договору іпотеки нерухомого майна серії ВМА № 023900 (зареєстрованого в реєстрі за № 5155) від 15.10.2008. В порядку застосування недійсності договору іпотеки нерухомого майна серії ВМА № 023900 (зареєстрованого в реєстрі за № 5155) від 15.10.2008 виключити з державного реєстру іпотеки запис №1555 від 15.10.2008 про державну реєстрацію цього договору; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис № 5156 від 15.10.2008 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки.

У судових засіданнях 07.10.2010, 11.11.2010, 02.12.2010 згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.11.2010 строк розгляду справи № 19/272пд продовжено на 15 днів.

Відповідач відзивом №39-09/277 від 06.10.2010 вимоги позову відхилив з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

13.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” (відповідач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ліспрод” (позивач, позичальник) був укладений договір №27 відновлювальної кредитної лінії, згідно з яким банк зобов’язався надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов’язався належним чином використовувати грошові кошти, повернути кошти в передбачені договором строки та сплатити відсотки за користування кредитом.

Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами з остаточним терміном повернення не пізніше 12.10.2011 (п.2.2 договору).

Згідно п.2.3 договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 1800000 грн. 00 коп.

За змістом п.2.5 договору сторони погодились з тим, що зобов”язання банка надати кредит або ту чи іншу його частину, а зобов”язання позичальника одержати кредит виникає з моменту виконання всіх та кожної з наведених нижче умов: надання банку довідок з Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відсутність заборгованості перед цими фондами (п.2.5.1); укладення між банком та ТОВ „Ліспрод” договору іпотеки нерухомості, що знаходиться за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Макаренко, 208, літери А-1Н, а-а4-цеху, Б-1Н, б-б1-прохідна, В-1Н –слюсарна майстерня, Д-1Н, д-д2 - будівля зефірного цеху, Е-1Н –компресорна, Ж-1Н –навіс, З-1Н, з-з6 –будівля мех.цеху, Л-1Н –склад сировини, М1Н, м1-м3, м5, м10 –будівля цеху з виробництва пряників, Н-1Н –трансформаторний кіоск, О-1Н –столярна майстерня, м4 –будівля котельної, Пд. –підвал, Р,р –склад під тару, №11, 12, х –огорожа та споруди, Г2Н, г-г5 –будівля мармеладного цеху, що забезпечуватиме виконання зобов’язання за цим договором та отримання банком витягів з Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо наявності обтяження банком нерухомості, переданої в іпотеку за вказаним договором, та відповідної пріоритетності запису банку у вказаних реєстрах (застереження: зазначені документи забезпечення в сумарному виразі вартості майна повинні забезпечувати виконання зобов’язань позичальника перед банком за цим договором) (п.2.5.2); здійснення позичальником страхування майна, що передається в заставу (іпотеку) і залишається у його володінні, за власний рахунок на користь банку шляхом укладення договору страхування із страховою компанією, погодженої з банком, строком на один рік з подальшим щорічним подовженням на весь період дії цього договору та сплати страхових платежів (п.2.5.3); надання банку документів, що підтверджують цільове призначення кредиту (2.5.4); надання банку від позичальника дозволів відповідних органів та інших документів на отримання кредиту, передачу майна/майнових прав у заставу (іпотеку), якщо це передбачено чинним законодавством та/або установчими документами позичальника (2.5.5); сплати позичальником комісійної винагороди за надання кредиту відповідно до умов цього договору (п.2.5.6).

Відповідно до п.3.4.2 цей договір передбачає пряме та безспірне зобов”язання позичальника та має пріоритет перед всіма дійсними та майбутніми заборгованостями позичальника, крім заборгованості в обов”язковому плані, пріоритетної відповідно до законодавства.

Згідно п.5.2.2 договору у разі несвоєчасного погашення кредиту (його частини) або процентів за користування ним та інших платежів, які підлягають сплаті за цим договором банк має право видати наказ про примусову оплату боргового зобов”язання або скористатися своїм право договірного списання з рахунків, відкритих в установах ВАТ „Ощадбанк”, у тому числі з рахунків в валюті, що відрізняється від валюти заборгованості за цим договором, в сумі, еквівалентній сумі заборгованості за цим договором. Така сума визначається банком самостійно, виходячи з реальних умов купівлі/продажу іноземної валюти. У випадку видання банком наказу про примусову оплату боргового зобов’язання позичальник зобов’язується виконати такий наказ.

Банк має право вимагати від позичальника укладення нових документів забезпечення повернення кредиту у разі, якщо укладені договори не в повному обсязі відповідно до вимог банку забезпечують повернення отриманого позичальником кредиту або предмет застави (іпотеки) втратив ліквідність. Висновок банку щодо необхідності укласти нові документи забезпечення є безспірними і не підлягають оскарженню, на що позичальник цим надає свою беззаперечну згоду (п.5.2.3).

Позичальник відповідно до п.5.3.3.2 договору зобов’язався надавати банку регулярно не менше 1 разу на квартал банківські довідки про надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника в інших банківських установах за попередній квартал або довідку позичальника про відсутність відкритих поточних рахунків в інших банках.

Також позичальник зобов’язався проводити розрахунки за контрактами, що підтверджують цільове призначення кредиту, протягом періоду кредитування через поточний або кредитний рахунок позичальника, відкритий у банку, та надавати в банк належним чином оформлені та засвідчені зміни до вказаних контрактів із зазначенням у реквізитах позичальника поточного рахунку, відкритого в банку (п.5.3.4). Повідомляти банк про відкриття поточних, депозитних, позичкових та інших рахунків, у тому числі рахунків овердрафту, факторингу, лізингу тощо в інших банківських установах протягом дії цього договору (п.5.3.5).

За п.5.3.6 позичальник зобов’язався забезпечити щомісячне надходження грошових коштів на поточний рахунок, що відкритий в філії-Лисичанському відділенні №2867 ВАТ „Ощадбанку” в розмірі 100% в обсязі руху грошових коштів по всіх поточних рахунках позичальника, починаючи з першого січня 2009 року. Для забезпечення контролю за дотриманням позичальником цієї вимоги, позичальник зобов’язується щоквартально надавати інформацію про суми надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника, що відкриті в інших банках.

Відповідно до п.5.3.7 договору позичальник зобов’язався не укладати будь-які інші кредитні договори чи договори позики, договори фінансової допомоги (їх різновиди) та не надавати/не випускати гарантії та/або поруки або інші договори, що встановлюють зобов’язання для позичальника з повернення грошових коштів, та не проводити емісію цінних паперів без попереднього письмового узгодження з банком.

Пунктом 9.4 договору сторони передбачили, що у випадку неналежного виконання зобов’язань за цим договором позичальник надає згоду на розкриття банком інформації щодо діяльності та фінансового стану позичальника, яка стала відомою банку в процесі обслуговування позичальника та є банківською таємницею в обсязі, необхідному для захисту інтересів банку та стягнення заборгованості, а також в обсязі, необхідному для відступлення майнових прав за цим договором та договорами забезпечення на користь інших осіб. Розкриття банком інформації, що становить банківську таємницю, відповідно до цього пункту договору може бути здійснено на користь будь-яких осіб, в тому числі, але не виключно, правоохоронних органів, а також юридичних осіб, що надаватимуть послуги банку, пов’язані з поверненням простроченої заборгованості за цим договором.

З метою забезпечення належного виконання зобов”язання за кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ліспрод” був укладений договір іпотеки нерухомого майна від 15.10.2008 серії ВМА № 023900, за яким предметом іпотеки є нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Макаренко, 208, літери А-1Н, а-а4-цеху, Б-1Н, б-б1-прохідна, В-1Н –слюсарна майстерня, Д-1Н, д-д2 - будівля зефірного цеху, Е-1Н –компресорна, Ж-1Н –навіс, З-1Н, з-з6 –будівля мех.цеху, Л-1Н –склад сировини, М1Н, м1-м3, м5, м10 –будівля цеху з виробництва пряників, Н-1Н –трансформаторний кіоск, О-1Н –столярна майстерня, м4 –будівля котельної, Пд. –підвал, Р,р –склад під тару, №11, 12, х –огорожа та споруди, Г2Н, г-г5 –будівля мармеладного цеху (п.1.2 договору).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що умови спірних договорів (кредитного договору № 27 від 13.10.2008 та договору іпотеки нерухомого майна серії ВМА № 023900 від 15.10.2008) є несправедливі та порушують норми Цивільного кодексу України.

Дані доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, враховуючи наступне.

Стаття 3 Цивільного кодексу України однією із засад цивільного законодавства визначає свободу договору.

А ст.627 цього Кодексу зазначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 цього Кодексу передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Дані положення також закріплені і в главі 20 Господарського кодексу України.

В даному випадку при укладенні спірних договорів сторони погодили всі істотні умови договорів, дійшли згоди по всіх пунктах договорів, що підтверджується підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліспрод” Какулії Т.Є. на примірниках договорів, який скріплений печаткою підприємства. Дані договори укладені без протоколів розбіжностей.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, тобто підписавши вказаний договір позивач зобов’язався виконувати всі його умови.

Статтею 651 цього Кодексу передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дане положення сторони закріпили в розділі 10 договору кредитної лінії № 27 від 13.10.2008.

Доказів того, що позивач звертався до відповідача з пропозицією змінити якісь пункти договору або його окремі розділи позивачем не надано.

Згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а згідно ч.3 цієї статті волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підстави недійсності правочину передбачені ст.215 Цивільного кодексу України, відповідно до ч.1 якої однією з підстав недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1 Закону України „Про іпотеку” іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Боржник це іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, а майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України „Про іпотеку” іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст.18 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1)для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України „Про іпотеку” у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Іпотечний договір є забезпеченням виконання зобов'язань як за кредитним, так і за іпотечним договорами.

Відповідно до ст.575 Цивільного кодексу України іпотека є одним із видів забезпечення зобов’язання і банк вправі самостійно вибрати один із видів забезпечення. В даному випадку виконання зобов’язань забезпечено іпотекою.

Проаналізувавши вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем не надано безспірних доказів, що при укладенні договору кредитної лінії № 27 від 13.10.2008 та договору іпотеки нерухомого майна від 15.10.2008 серії ВМА № 023900 було допущено порушення норм цивільного законодавства, тому у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договору кредитної лінії № 27 від 13.10.2008 та договору іпотеки нерухомого майна від 15.10.2008 серії ВМА № 023900 слід відмовити.

Що стосується вимог про застосування наслідків недійсності договору іпотеки нерухомого майна серії ВМА № 023900 (зареєстрованого в реєстрі за № 5155) від 15.10.2008, а саме, виключення з державного реєстру іпотеки запису № 1555 від 15.10.2008 про державну реєстрацію цього договору; виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису № 5156 від 15.10.2008 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки необхідно зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу передбачені способи захисту порушеного права чи інтересу.

Проаналізувавши зміст вказаних статей суд дійшов висновку, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, тому у задоволенні позову в частині застосування наслідків недійсності договору іпотеки нерухомого майна серії ВМА № 023900 (зареєстрованого в реєстрі за № 5155) від 15.10.2008, а саме, виключення з державного реєстру іпотеки запису № 1555 від 15.10.2008 про державну реєстрацію цього договору; виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису № 5156 від 15.10.2008 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки слід також відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем державне мито в сумі 85 грн. 00 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 06.12.2010 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспрод", Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Макаренка, б.208, код 30482032 зайве сплачене за квитанцією № 1494077 від 24.09.2010 державне мито в сумі 85 грн. 00 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду та оригіналу квитанції № 1494077 від 24.09.2010, який видати з матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 13.12.2010.

Суддя Т.В.Косенко

Помічник судді А.С.Кулешова