Рішення № 13316276, 07.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.10 Справа № 16/11

За позовом фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

до Міського комунального підприємства "Жилсервіс", м. Луганськ

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міське комунальне підприємство "Центрожилком", м. Луганськ

про стягнення 340267 грн. 04 коп.,

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1489 від 15.09.10;

від відповідача: Медведєв Д.С., довіреність № 786 від 07.07.10, бухгалтер (учасник без повноважень) Легенька В.Ф.

від 3-ї особи: Захарченко А.О., довіреність б/н від 15.11.10.

ВСТАНОВИВ:

Відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Луганської області по суті справи №5/127пд зі спору між цими ж сторонами про визнання договору на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 15.01.2007 №02/01 недійсним.

Враховуючи обставини даного спору, правила ст. 79 ГПК України, суд залишає клопотання відповідача без задоволення, оскільки спір за договором від 15.01.2007 №02/01 суд не вирішує. Вданій справі обовязки відповідача по оплаті послуг виникають з договору на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від01.01.07. №01/01, з договору від 01.01.08. №3/1 і з договору від 01.01.09 №2.

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 340267 грн. 04 коп. за надані і неоплачені послуги: по договору на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 01.01.2007 №01/01 в сумі 336867,04грн.; з договору від 01.01.08. №3/1 на суму 3400грн.

Відповідач запереченням на позовну заяву від 21.10.2010 просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на умови пункту 3.1 договору від 01.01.2007 №01/01, яким встановлено обовязок відповідача розраховуватись з позивачем за рахунок коштів, що надходять від населення у вигляді оплати квартирної плати, тобто відповідач стверджує, що заборгованість за надані позивачем послуги виникла у звязку з неповною оплатою населенням вартості комунальних послуг.

Також відповідач в запереченні зазначив, що він безпосередньо не отримує коштів від населення, а отримує Міське комунальне підприємство "Центрожилком", яке і здійснює переказ грошових коштів позивачеві.

Запереченням та клопотанням від 21.10.10 відповідач просить застосувати строки позовної давності при вирішенні даного спору, мотивуючи дану вимогу власною незрозумілістю, розрахунку позовних вимог, виконаного позивачем, тобто клопотання про застосування позовної давності є необґрунтованим.

Від представника третьої особи, що не завляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Міського комунального підприємства "Центрожилком" надійшов відзив від 16.11.10 №16/11-435 на позовну заяву, в якому зазначено про зобовязаннями МКП "Центрожилком" надавати послуги для МКП "Жилсервіс" (відповідачу) з ведення єдиної системи розрахунків населення за житлово-комунальні послуги на підставі договору №01-08/01 від 01.08.2002, укладеного між відповідачем та третьою особою. У відзиві також вказано, що грошові кошти, які надходять від населення на рахунки МКП "Центрожилком", розподіляються у певному обсязі між особами, які безпосередньо надають комунальні послуги (в даному випадку позивач надає послугу по вивезенню відходів) на підставі документів, які відповідач надає МКП "Центрожилком", тобто відповідач вирішує кому і яку суму грошей повинно переказати з грошей від населення, що надійшли на рахунки МКП "Центрожилком".

Також у відзиві зазначено, що на користь позивача, з 01.01.2007 по 31.12.2009 МКП "Центрожилком" переказав 855924грн. 63 коп., керуючись при цьому наданими відповідачем документами (деклараціями).

Між сторонами у справі укладено договір на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 01.01.2007 №01/01 (з додатковими угодами), на підставі якого виконавець (позивач) зобовязався забезпечувати надання послуг замовнику (відповідачу) по вивозу, захороненню і розміщенню побутових відходів від обєктів замовника, вказаних в дислокаціях до договору у відповідності до графіку, а замовник зобовязався оплачувати надані послуги позивачем на підставі актів виконаних робіт по узгодженим у договорі цінам та тарифам. Строк оплати договором не визначено. Вимога про оплату від 14.07.10 №1407/01 предявлена відповідачу на суму 336867,04грн. Докази надіслання на а.с.83,87.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачеві послуги в період 01.01.07. по 10.08.09. на суму 1117249,99грн., про що сторони підписали акти виконаних робіт без доповнень та зауважень на вказану суму з посиланням на тарифи, вказані в договорі.

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору не у повному обсязі оплатив позивачу надані послуги, у звязку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 336867,04грн. за вказаним договором.

Між сторонами у справі укладено договір від 01.01.2008 №3/1, на підставі якого виконавець (позивач) зобовязався забезпечувати надання послуг замовнику (відповідачу) по вивозу з території замовника рідинних нечистот у відповідному обємі, а замовник зобовязався оплачувати надані послуги позивачем по узгодженим у договорі цінам та тарифам протягом 5 днів з дня на підставі рахунків. Строк оплати договором визначено. Вимога від 14.07.10 предявлена на суму 3400грн. Докази надіслання на а.с.83,87.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачеві послуги на суму 4500грн., про що сторони підписали акти виконаних робіт без доповнень та зауважень на вказану суму з посиланням на тарифи, вказані в договорі.

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору не у повному обсязі оплатив позивачу надані послуги, у звязку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 3400грн. за вказаним договором.

Вимог за цим договором відповідач не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухавши представників сторін та третьої особи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

З огляду на приписи ст.20 ГК України, ст.16 ЦК України позивачем обрано спосіб захисту порушеного права у відповідності до вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинно виконуватися протягом семиденного строку з дня отримання вимоги про виконання. Договором на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 01.01.2007 №01/01, укладеним сторонами по справі, не встановлено строку оплати відповідачем вартості спожитих послуг, тому виконавець послуг (позивач) надіслав відповідачеві вимогу про оплату послуг від 14.07.10 №1407/01 (а.с.79-80). На день звернення позивача з даним позовом до суду (22.09.10) відповідач не задовольнив вимогу позивача і не виконав своїх обовязків за договором.

З огляду на викладені обставини, ст.ст.257,261 ЦК України і умови укладеного сторонами договору позовна давність починає свій перебіг через сім днів від дати отримання відповідачем вимоги позивача. За таких підстав заява відповідача про застосування строків позовної давності при вирішенні даного спору є безпідставною.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Договором на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 01.01.2007 №01/01, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобовязань по оплаті послуг. Позивач надав відповідачу послуги вартістю 1117249, 99 грн. та належним чином - в порядку вимог ст.ст.33,34 ГПК України - довів суду факт надання послуг на вказану суму актами виконаних робіт, підписаних сторонами у відповідності до умов укладеного договору (з застосуванням встановлених договором тарифів та обсягів послуг). Акти підписані без доповнень та зауважень, без посилання на часткову оплату вартості послуг і долучені позивачем до матеріалів справи (а.с.23-78). Таким чином, позивач виконав свої обовязки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обовязки у повному обсязі перед позивачем по оплаті наданих послуг за договором на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 01.01.2007 № 01/01, у звязку з чим за відповідачем утворився борг в сумі 336867,04грн.

Статті 901-903 ЦК України та умови договору зобовязують відповідача виконати обовязок по оплаті наданих послуг у відповідності до вимог договору і закону.

За таких підстав з відповідача слід стягнути борг в сумі 336867,04грн. на користь позивача за надані останнім послуги по вивезенню, захороненню та розміщенню побутових відходів, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і зобовязаність відповідача в розмірі позову.

Доводи відповідача щодо неможливості оплачувати послуги повністю у звязку з не отриманням від населення плати за комунальні послуги у повному обсязі спростовуються наступним.

Посилання відповідача на дії 3-ої особи, яка приймає участь у розрахунках між сторонами по справі, як на дії, що призводять до невиконання відповідачем своїх обовязків, - безпідставні, оскільки МКП «Центржилком», як виконавець послуг, на виконання умов договору від 01.08.02. №01-08/01, укладеного з відповідачем, вчиняє дії по акумулюванню грошових коштів від населення за оплату комунальних послуг і здійснює грошові перекази, в тому числі і позивачу, на підставі розпоряджень (вказівок) відповідача (розділ 1.1 договору). Отже, правовідносини відповідача з третьою особою за вказаним договором не звільняють відповідача від належного виконання обовязків по договору, укладеному з позивачем. Договори не мають взаємних посилань на виконання або невиконання умов.

Згідно статутів підприємств-сторін по справі, приписів ст.ст..203,617,629 ЦК України та умов укладеного договору на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 01.01.2007 № 01/01 вказаний договір є двостороннім правочином, укладеним сторонами по справі як самостійними юридичними особами, субєктами підприємницької діяльності. Сторони зобовязані виконувати договір у відповідності до його умов і вимог закону і не мають права відмовляться від виконання договору.

Статтею 903 ЦК України та договором передбачено обовязок відповідача, як замовника послуг, повністю оплачувати вартість послуг. Договір не містить права відповідача на часткову оплату послуг при убудь-яких обставинах, не містить посилання на рішення органів місцевого самоврядування при здійсненні оплати за надані послуги і не надає право відповідачу частково виконувати свої обовязки перед позивачем.

Доводи відповідача про правомірність часткової оплати з посиланням при цьому на умови пункту 3.1 договору на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 01.01.2007 № 01/01 та на декларації про розподіл коштів від населення - не є належними та допустимими доказами в даному спорі (ст.ст.33,34 ГПК України).

Умови пункту 3.1 договору та декларації, в яких вказано про розподіл відповідачем грошових коштів від населення та які затверджені керівником управління міськвиконкому, а також рішення органів місцевого самоврядування не впливають на правовідносини сторін за вказаним договором та на вимоги закону (ст..ст.629,901-903 ЦК України) і не звільняють відповідача від обовязку виконувати укладений з позивачем договір і виконувати у тому обсязі, який цим договором визначено (розділ перший договору).

Крім того, відповідач жодним доказом не заперечив і не спростував розмір заборгованості перед позивачем, факт надання позивачем послуг у повному обсязі у відповідності до умов договору та факт існування боргу.

Тому доводи відповідача щодо обєктивності часткового виконання своїх обовязків перед позивачем по оплаті послуг не відповідають приписам закону, не підтверджені матеріалами справи і спростовуються умовами укладеного з позивачем договору на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 01.01.2007 № 01/01.

Вимоги позивача за договором від 01.01.2008 №3/1, на підставі якого виконавець (позивач) зобовязався забезпечувати надання послуг замовнику (відповідачу) по вивозу з території замовника рідинних нечистот, а відповідач зобовязався оплачувати надану послугу, в сумі 3400грн. підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Приписи ст.ст.530,629,903 ЦК України зобовязують відповідача оплатити надані послуги у встановлений договором строк і у обовязковому порядку. Рахунків позивач не предявляв, але була надіслана вимога, як вказувалось вище, сплатити 3400грн. саме за цим договором, що оцінюється судом, як належне виконання позивачем приписів ст.530 ЦК України. Крім того, акти виконаних робіт підписані повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень. З урахуванням вимог ст.901 ЦК України акти є належним доказом виконання позивачем своїх обовязків за договором і доказом того, що відповідач прийняв послуги на суму 4500грн.

Факт виконання позивачем підтверджено актами виконаних робіт (т.1,а.с.75-78) на суму 4500грн., при цьому позивач стверджує в позовній заяві, що він зарахував 1000грн. в погашення боргу за цим договором, яку відповідач переплатив при виконанні своїх обовязків за іншим договором, укладеним з позивачем.

За таких підстав вимоги про стягнення 3400грн. боргу за договором від 01.01.2008 №3/1, укладеним між сторонами по справі, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами в порядку вимог ст.ст.33,34 ГПК України та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати - державне мито 3402,67 грн., інформ.- технічні послуги судового процесу в сумі 236грн. - слід покласти на відповідача. Надмірно сплачені кошти в сумі 0,33 грн. при оплаті держаного мита слід повернути позивачу. Підставою для повернення державного мита з державного бюджету є дане рішення, скріпленого гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

На підставі викладеного, ст.ст.20,173,193 ГК України, ст.ст.16,257,261,526,530,599,617,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,67,79,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Міського комунального підприємства "Жилсервіс", м. Луганськ, квартал ім. героїв Сталінграда, 7 «в», ід. код 30596974, на користь фізичної особипідприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, борг в сумі 340267, 04 грн., витрати по держмиту в сумі 3402,67 грн., витрати на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн. Видати наказ.

3. Надмірно сплачені кошти в сумі 0,33грн. повернути з державного бюджету на підставі даного рішення, скріпленого гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Рішення підписане 10.12.10

Суддя Р. Шеліхіна