Ухвала суду № 133160972, 08.01.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4526/25 2/335/981/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Крамаренко І.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Запорізького відділу Державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська експертна група» про визнання правочинів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя із позовною заявою до Запорізького відділу Державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська експертна група» про визнання правочинів недійсними, а саме просить суд: визнати недійсним договір, укладений між Запорізьким відділом ДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та ФОП ОСОБА_2 , на підставі постанови про призначення спеціаліста від 07.03.2024 та постанови про залучення суб`єкта господарювання до проведення виконавчих дій щодо демонтажу дерев`яної альтанки, басейну та металевого паркану від 15.03.2024, у межах виконавчого провадження №59052985; визнати недійсним договір про надання послуг з демонтажу споруд від 30.05.2024, укладений між Запорізьким відділом ДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та ТОВ «»Всеукраїнська експертна група», у межах виконавчого провадження №59052985.

Вивчивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, доходжу висновку, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.

Так, виходячи із позовних вимог позивача, убачається, що позивач вказує саме на дії та рішення державного виконавця Запорізького відділу ДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у ході виконання судового рішення, як такі, що порушують її права та просить визнати їх (рішення щодо укладення відповідних договорів) недійсними. Така позиція повністю узгоджується з приписами статті 447 ЦПК України, згідно з якою сторона виконавчого провадження має право звернутися до суду із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

Оскільки дії державного виконавця, які позивач вважав неправомірними, та прийняті виконавцем рішення (щодо укладення відповідних договорів), які позивач вважає недійсними, вчинені в ході виконання судового рішення, а ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, то вказані правовідносини регулюється спеціальними нормами права, встановленими в Розділі VII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень". У свою чергу, ОСОБА_1 звернулася до суду у невстановлений спосіб.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) погодився з висновками судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки позивач, який є боржником у виконавчому провадженні, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19) зазначала, що сторони, інші учасники та особи можуть звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби в порядку частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", якщо цей виконавчий документ виданий на виконання судового рішення, або - до адміністративного суду в порядку частини другої цієї ж статті, якщо він виданий на виконання рішення іншого органу (посадових осіб), та/або за умови перебування його у зведеному виконавчому провадженні, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні, а тому вона не може бути позивачем у цій справі й така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, а тому у відкритті провадження слід відмовити, оскільки законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, та дана заява підлягає розгляду за правилами встановленими в Розділі VII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень".

Керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізького відділу Державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська експертна група» про визнання правочинів недійсними.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвалу складено та підписано 08.01.2026.

Суддя І.А. Крамаренко