Ухвала суду № 133160971, 08.01.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/250/26 2-з/335/2/2026

про забезпечення позову

08 січня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Сиротенко В.К., розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування та відновлення становища, яке існувало до порушення,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2025 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій позивач просить:

- визнати недійсним договір дарування №2343/2025/5317121 від 03.05.2025 транспортного засобу марки FIAT, модель NUOVA DOBLO, об`єм двигуна 1368, рік виготовлення 2013, № куз. НОМЕР_1 , що укладений в ТСЦ 2343 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та застосувати наслідки недійсності правочину;

- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення ОСОБА_1 права власності на транспортний засіб марки FIAT, модель NUOVA DOBLO, об`єм двигуна 1368, рік виготовлення 2013, № куз. НОМЕР_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2026 справу передано для розгляду судді Сиротенко В.К.

Ухвалою від 08.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 02.02.2026.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на транспортний засіб марки FIAT, модель NUOVA DOBLO, об`єм двигуна 1368, рік виготовлення 2013, № куз. НОМЕР_1 , що належить відповідачу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Заява обґрунтована наступним.

15.05.2020 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ФОП ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2724417760-КД-1, на підставі якого позичальник отримав кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту 643 719,48 грн. ОСОБА_1 порушила свої зобов`язання за договором, не повернула кредит та нараховані відсотки у строки, встановлені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості. Заборгованість за кредитним договором №2724417760-КД-1 від 15.05.2020 станом на 09.04.2025 становила 495 609,46 грн з якої: - 376 059,02 грн кредит; - 119 550,44 грн проценти.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_1 , станом на 16.06.2024 припинила господарську діяльність як ФОП, що підтверджується Витягом з ЄДР

11.04.2025 Банк звернувся до Господарського суду Запорізької області про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. 23.04.2025 господарським судом відкрито провадження по справі №908/958/25. 23.06.2025 рішенням Господарського суду Запорізької області по справі №908/958/25 позов задоволено в повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПСП Агрофірма «Смірнова» (поручитель) на користь Банку 495 609,46 грн та судовий збір по 2 973,66 грн з кожного. Наразі рішення суду не виконується, заборгованість не погашена. Звернути стягнення на предмет застави та погасити заборгованість за рахунок заставного майна неможливо, оскільки ним заволоділи інші невстановлені особи, іншого майна позичальник немає.

З відповіді Головного сервісного центру МВС України № 31/4158АЗ297762025 від 01.12.2025 (240138) Банку стало відомо, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування №2343/2025/5317121, укладеного в ТСЦ 2343 від 03.05.2025, подарувала ОСОБА_2 належний їй на праві власності транспортний засіб - марки FIAT, модель NUOVA DOBLO, об`єм двигуна 1368, рік виготовлення 2013, № куз. НОМЕР_1 . Також, як вбачається з відповіді сервісного центру, станом на 27.11.2025 в ЄДРТЗ відсутня інформація про інші транспортні засоби, які зареєстровані/були зареєстровані за ОСОБА_1 .

Відчуження майна відбулось 03.05.2025, тобто після подачі 11.04.2025 Банком позову про стягнення заборгованості та відкриття 23.04.2025 провадження по справі №908/958/25. ОСОБА_1 знала про подачу позову та пред`явлення до неї вимог, оскільки 11.04.2025 в її електронний кабінет Банк направив копію позовної заяви з додатками, яка нею отримана, що підтверджується квитанцією № 3170996 від 11.04.2025. Також, у відзиві на позов представник ОСОБА_1 зазначає, що ухвалу про відкриття провадження отримано 23.04.2025, тобто боржник знав про відкрите провадження проти неї, про прострочене невиконане зобов`язання, однак все одно відчужила та подарувала транспортний засіб близькій пов`язаній особі ОСОБА_2 (донька).

Отже, на момент вчинення оспорюваного правочину (03.05.2025) Відповідачу-1 було достеменно відомо про зобов`язання з погашення заборгованості за кредитним договором та про відкриття судового провадження проти нього, проте ОСОБА_1 уклавши спірний договір дарування транспортного засобу суттєво зменшила обсяг майна на яке потенційно могло бути звернуто стягнення при примусовому виконанні рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Боржник ОСОБА_1 здійснив відчуження рухомого майна за безвідплатним договором дарування на користь іншої пов`язаної особи, своєї дочки ОСОБА_2 без подальшого погашення боргу за кредитом, останній у свою чергу може вільно розпоряджатися спірним рухомими майном, тобто боржник завдає збитків стягувачу та позбавляє можливості отримати кошти та забезпечення на яке розраховував кредитор. Оскільки дії відповідача щодо відчуження свого рухомого майна пов`язаним особам, на яке можливо звернути стягнення та відсутність подальшого погашення боргу свідчать про недобросовісні дії з боку вищевказаних осіб, таким чином, невжиття заходів до забезпечення позову може фактично унеможливити захист порушених прав і інтересів кредитора шляхом повного та реального виконання грошових зобов`язань згідно рішення суду про стягнення заборгованості та рішення суду у цій справі у разі задоволення позову. З обставин справи вбачається, що боржник ОСОБА_1 намагається уникнути звернення стягнення на рухоме майно, не сплачує добровільно заборгованість, не виконує рішення суду, ухиляється від виконання зобов`язань, не співпрацює з кредитором, у змові з іншою особою таємно і навмисно відчужує рухоме майно на яке можливо звернути стягнення для погашення боргу, тому у разі задоволення позову, задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення суду, на думку АТ КБ «Приватбанк», необхідно забезпечити позовну заяву.

На підставі викладеного заявник позивач у справі просить вжити заходи забезпечення позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним договору дарування та відновлення становища, яке існувало до порушення; накласти арешт на транспортний засіб марки FIAT, модель NUOVA DOBLO, об`єм двигуна 1368, рік виготовлення 2013, № куз. НОМЕР_1 , що належить відповідачу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Розгляд заяви здійснено у строки, визначені ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає правилам ч. 13 ст.7 та ч. 1 ст.153 ЦПК України.

За наслідками розгляду відповідних матеріалів, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149, ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; … 2) забороною вчиняти певні дії … Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що між сторонами у справі дійсно виник спір щодо погашення кредитної заборгованості.

Припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, є обґрунтованим.

Враховуючи майновий характер позовних вимог, відповідач має об`єктивну можливість розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, зокрема, відчужити його в будь-який спосіб, що може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає, що накладення арешту на майно, як вид забезпечення позову, у даному випадку є обґрунтованим та такими, що дозволить виконати рішення суду у разі задоволення або часткового задоволення позовних вимог, адже відчуження спірного майна чи його подальше обтяження або інші види розпорядження майном, які можуть бути застосовані стороною відповідача, з урахуванням наявності спору, дійсно призведе до ускладнення або ж взагалі неможливості виконання рішення суду (у разі задоволення/часткового задоволення позову), в залежності від способу здійснення розпорядження цими правами, ураховуючи також, що на даний час відповідач не обмежений у можливості розпорядження майном.

Ураховуючи, що позовними вимогами є визнання недійсним договору дарування автомобіля, накладення арешту на спірне майно забезпечить неможливість його відчуження/обтяження, що сприятиме можливості розгляду справи у розумні строки, та у разі задоволення або часткового задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача, оскільки за умови зміни власника або застосування обтяження відповідне утруднить виконання рішення суду та породить необхідність подальших звернень позивача до суду за захистом своїх прав, отже в такому випадку захист порушених прав не буде ефективним (у разі якщо судом буде встановлено порушення прав позивача та необхідність їх захисту).

Вжиття заходів забезпечення позову має тимчасовий характер та поширюється на час розгляду справи, а тому накладення арешту на спірне рухоме майно, яке є предметом спору у цій справі, не можна розцінювати як порушення права власності відповідача на це майно.

Поряд із цим, судом не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачу, а також обставин, передбачених ч. 3ст. 154 ЦПК України, за наявності яких обов`язком суду є застосування зустрічного забезпечення, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Проте, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу право, у відповідності до ч. 6ст. 154 ЦПК України, звернутися до суду з відповідним клопотанням про застосування зустрічного забезпечення.

У відповідності до ч. 1ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, у зв`язку з чим у тексті ухвали зазначаються відомості про стягувача та боржника визначені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 154, 260, 261, 247, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування та відновлення становища, яке існувало до порушення задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб марки FIAT, модель NUOVA DOBLO, об`єм двигуна 1368, рік виготовлення 2013, № куз. НОМЕР_1 , що належить відповідачу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ: 14360570)

Боржник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 роки.

Копію ухвали для відома та виконання направити сторонам у справі та відповідним компетентним органам для виконання.

Роз`яснити сторонам положення ч. 4ст. 157 ЦПК України, відповідно до якої, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.К. Сиротенко