Рішення № 13315988, 21.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 105

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2010Справа №2-3/2827.1-2008 За позовом Приватного Підприємства «Пронет», ( м. Київ, вул.. Струтинського,6 офіс 506)

до відповідача Приватного Підприємства «Рембудтрест», (м. Сімферополь, вул.. Субхі,4 кімната 56 А та м. Сімферополь вул. Суворовський узвиз,4 к. 10)

про стягнення 151985,32 грн.

Суддя ГС АРК Соколова І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача представник не зявився

Від відповідача - представник не зявився

Суть спору: У серпні 2006 року позивач - Приватне Підприємство «Пронет», м. Київ, звернувся з позовом до відповідача Приватного Підприємства «Рембудтрест», м. Сімферополь про стягнення 151985,32 грн., в тому числі 118321,85 грн. основного боргу, 1 052,06 грн. пені, 25659,19 грн. інфляційних та 6 952,22 грн. 3% річних, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач не провів оплату позивачу за виконані підрядні роботи відповідно до умов договорів № 02-09/2003 та №19-09/2005.

Рішенням ГС АРК від 15.02.07р по справі №2-9/14286-2006 позовні вимоги ПП «Пронет» були задоволені у повному обсязі. (т.2 а.с.77-79).

Постановою САГС від 18.04.07р. рішення ГС АРК від 15.02.07р по справі №2-9/14286-2006 залишене без змін. ( т.2. а.с. 132-141).

Постановою ВГСУ від 23.01.2008р касаційна скарга ПП «Рембудтрест» була задоволена частково. Постанову САГС від 18.04.2007р. та Рішення Господарського суду АР Крим по справі №2-9/14286-2006 від 15.02.2007р. скасовані, а справу направлено до Господарського суду АР Крим для нового розгляду. ( т.2. а.с. 224-226)

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17 березня 2008 р. справу прийнято до провадження суддею Соколовою І.О., з привласненням справі номеру № 2-3/2827.1-2008. ( т.3. а. с. 1).

В процесі розгляду справи позивач неодноразово збільшував свої позовні вимоги , а саме : заявою про уточнення позовних вимог від 20.05.2008 р. позивачем було збільшено позовні вимоги в частині інфляційних нарахувань та 3% річних на суму основного боргу до суми 210800,35 грн.

Останньою заявою від 02.07.2008 р. позивач конкретизував збільшення позовних вимог по справі за кожним із договорів, а саме : за Договором № 02-09/2003 заборгованість становить : 95760,00 грн. основного боргу, 68659,92 грн. інфляційних витрат та 11522, 68грн. річних, а разом 175942,60 грн.; за Договором №19-09/2005 заборгованість становить 22561,85 грн. основного боргу, 9633,90 грн. інфляційних, 1600,34грн. 3% річних та 1 061, 63грн. пені, а разом 34857,72 грн. (т. 3 а.с. 40-43)

Але, при розрахунку уточнених позовних вимог позивачем була допущена арифметична помилка , а саме за Договором № 02-09/2003 сума заборгованості складає 175942,60 грн., за Договором №19-09/2005 сума заборгованості складає 34857,72 грн., а разом за двома договорами загальна заборгованість складає 210800,32 грн. (175942,60 + 34857,72).

Таким чином, уточнену суму позову по дійсної справі з урахуванням останньої заяви про збільшення позовних вимог від 02.07.08р, слід вважати 210800,32 грн.

Ухвалою ГС АРК від 11.07.08р. провадження по справі зупинялось у звязку з призначенням комплексної судової будівельно технічної та бухгалтерської експертизи. (т.3. а.с. 49-51).

Ухвалою ГС АРК. від 14.07.10р суд поновив провадження по справі у звязку з наданням експертами висновків за комплексної судової будівельно технічної та бухгалтерської експертизи.

Ухвалами ГС АРК від 02.09.10р, від 28.09.10р. від 14.10.10р. розгляд справи відкладався для наданням сторонами додаткових документів.

Ухвалою ГС АРК від 02.11.10р розгляд справи був відкладений на 23.11.10р.

У судовому засіданні 23.11.10р була оголошена перерва до 09.12.10р .

Ухвалою ГС АРК від 23.11.10р суд повернув без розгляду ПП «Рембудтретс» зустрічну позовну заяву на підставі ст. 60 та п. п. 1,3 ст. 63 ГПК України.

25.11.10р від відповідача надійшло клопотання, в якому він звертав, увагу суду на те, що позивачем при подачі до ГС АРК останньою заяви про збільшення позовних вимог не було сплачено державне мито та ІТО у встановленому законом порядку, з посиланням на п. 3 ст. 57 ГПК України.

29.11.10р. на адресу суду від позивача надійшов лист, до якого додані з належно оформлені платіжні доручення у відповідності з вимогами ст. 57 ГПК України.

09.12.10р Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги на суму 210800,32 грн.

Відповідач уточненні вимоги позивача не визнав, просить суд у позові відмовити по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Зокрема, відповідач у своєму відзиві на позов посилається на те, що за даними бухгалтерського обліку станом на 18.06.08р ПП «Рембудтрест» не має заборгованості перед позивачем. Узгодження на виконання робіт, не передбачених кошторисом, з відповідачем не проводилися, додаткові угоди з цих питань позивачем не підписувалися.

Згідно додаткам до Договору № 19-09/2005, договірна ціна робіт по поточному ремонту адміністративної будівлі Господарського суду АРК, виконаних ПП «Пронет», складає 300911,00 грн. Зміни у договірну ціну робіт за Договором № 19-09/2005 не вносилися і не узгоджувалися з Генпідрядником, тобто відповідачем по дійсний справі. На думку відповідача, додаткові роботи понад договірної ціни у розмірі 61254,00 грн. за роботи по поточному ремонту системи пожежної сигналізації за Договором № 19-09/2005 оплаті не підлягають. Затверджена обома сторонами договірна ціна на створення пожежної сигналізації згідно з договором № 19-09/2005 складає 7909,00 грн. Окрім цього, позивачем надані у якості доказів акти приймання виконаних підрядних робіт, в яких вказані підрядні роботи із створення структурованої кабельної системи, системи електроосвітлення, відео нагляду, охоронної і пожежної сигналізації разом, а не окремо. В даному випадку відповідач вважає, що тільки експертним шляхом можна визначити обєм робіт, виконаних понад кошторисної вартості, а тому ці роботі не підлягають оплати відповідачем. Крім того, п.3.2. договору № 02-09/2003 та п. 3.2. договору № 19-09/2005 передбачено, що ПП «Пронет» розпочинає передбачені договором роботи при наявності узгодженої з відповідачем та затвердженої у встановленому порядку проектно кошторисної документації, відповідно до діючих ДБН Д.1.1.-1-2000. Позивачем не надана проектна документація, яка визначає обєм і зміст робіт і інші вимоги, які відносяться до робіт, з посиланням на норми ст. ст. 877, 844 ЦК України, ст.321 ГК України.

Крім того, частина виконаних робіт, передбачених договорами №02-09/2003, № 19-09/2005 укладених між ПП «Рембудтрест» і ПП «Пронет», виконана позивачем безпосередньо замовнику - Господарському суду АРК , що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робот за грудень 2006 року і довідкою про вартість виконаних робіт підрядних робіт за грудень 2006 року. Цей акт підписаний безпосередньо замовником і підрядником - ПП «Пронет», один із первісних документів, який є у відповідача, що підтверджує той факт, що позивач виконав підрядні роботі безпосередньо замовнику ГС АРК.

Тому, на думку відповідача, підрядні роботи, прийняти та сплачені Господарським судом АРК , не підлягають оплати Генпідрядником ПП «Рембудтретс». ( т. 3 а.с. 33-35).

Також, у матеріалах справи міститься заява (від 18.10.10р., вх. від 25.10.10р.) засновника ПП «Рембудтрест» ОСОБА_1, в який зазначається, що, на його думку, ним були підписані фіктивні акти виконаних робіт форм КБ-2в, КБ-3 за період з 05.12.05р по 18.05.06р, так як він сильно хворів у тій час, а також під тиском представників ПП «Пронет». Засновник вважає, що вищевказані акти складені та підписані ним помилково до фактичного виконання позивачем робіт, з невірно прийнятими розцінками. Також засновник ПП «Рембудтретс» вказує на те, що роботи виконувались з відступленням від графіку виконання робіт и з порушенням строків здачі обєкту замовнику у експлуатацію. Вказані вище роботи були виконані з недоліками , а розрахунковим відділом ПП «Рембудстрой» було встановлено ряд порушень та помилково підписаних актів виконаних робіт. ( т. 4 а.с. 49-52).

У судовому засіданні 09.12.10р розгляд справи був відкладений на 21.12.10р. на 10-50г. з викликом сторін.

21.12.10р. сторони не забезпечили явку своїх представників у судове засідання, але від позивача ПП «Пронет» , м. Київ надійшла телеграма від 20.12.10р про розгляд справи за відсутності представника позивача. У цій телеграми також повідомляється, що ПП «Пронет» підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі.

Крім того, поштовим відділенням була повернута ухвала ГС АРК від 09.12.10р. , яка спрямована на адресу відповідача ПП «Рембудтрест» з приміткою «Організації немає за адресою» .

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, приймаючі до уваги письмові та усні пояснення представників стороні сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

У 2003 та 2005 роках між позивачем та відповідачем по дійсній справі були укладені Договори №02-09/2003, №19 09/2005 та додаткова угода до договору № 02-09/2003, за предметом яких було виконання ПП «Пронет» окремих видів підрядних робіт на обєкті адмінбудівля ГС АРК по віл. Р. Люксембург/Речна,29/11 у м. Сімферополь ( т. 1 а.с. 14-18, 41-44)

За умовами вказаних договорів відповідач є генпідрядником, а позивач субпідрядником. Відповідно до п. п. 1.1. вказаних Договорів їх предметом є створення структурованої кабельної системи, мережі побутового та компютерного електроживлення, локальної обчислювальної мережі, протипожежної сигналізації, охоронної сигналізації, системи контролю доступу, зовнішнього та внутрішнього відонагляду, системи освітлення, мережі телебачення, внутрішньої телефонної мережі на базі ВАТС, а також виконання поточного ремонту.

Зокрема, відповідно до п. 2.5. та п. 2.6. Договору №02-09/2003 Генпідрядник був зобовязаний провести остаточний розрахунок за фактичне поставлене обладнання та прийняти роботи не пізніш 10 днів від дати підписання сторонами акту передачі обладнання або товарної накладної та акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.4. Договору №19 09/2005 остаточний розрахунок за фактично поставлене обладнання здійснюється Генпідрядником не пізніше 10 днів з моменту підписання акту передачі обладнання або товарної накладної.

Відповідно до п. 2.5. Договору №19 09/2005 остаточний розрахунок за фактично виконані роботи та витрачені матеріали здійснюється Генпідрядником в строк 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання робіт.

Відповідачем за Договором №02-09/2003 були підписані акти здачі-приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3: від 24.11.2003р. на суму 5356,80грн. та на суму 33738,00грн., від 16.01.2004р. на суму 15649,20грн., від 25 лютого 2004 року на суму 56598,00грн., від 27 квітня 2004 року на суму 39162,00грн.

Відповідачем за Договором №19 09/2005 підписано акт передачі обладнання від 28.10.2005р. на суму 18778,14грн. та підписані акти здачі-приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3: від 29.09.2005р. на суму 82064,40грн. та на суму 25282,80грн., від 28.10.2005р. на суму 64933,20грн. та н суму 18711,60грн., від 30.11.2005р. на суму 2365,20грн., на суму 61254,00грн. та на суму 51552,00грн., від 26.12.2005р. на суму 7909,20грн. та на суму 21652, 80грн.

Таким чином, згідно вказаних вище актах до договорів №02-09/2003 та №19 09/2005, позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання, а виконані ним роботи були прийняти відповідачем в повному обсязі.

Ствердження відповідача, викладені у відзивах на позов від 28.09.2006 та від 15.01.2007р. про те, що вказані в актах задачі-приймання роботи за Договорами №02-09/2003 та №19 09/2005 були виконані позивачем з недоліками, порушеннями чинних будівельних норм та стандартів та умов вказаних Договорів, з яких виникли спірні правовідносини у справі, спростовуються фактом підписання відповідачем вказаних актів здачі переймання.

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущенних у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п. 3.5. Договору №02-09/2003 та п. 3.4. Договору №19 09/2005 генпідрядник, у випадку наявності зауважень щодо якості та обсягів зобовязань, що вказані в актах, наданих йому субпідрядником для підписання, мав право не підписувати надані акти, направивши субпідряднику мотивовану відмову від приймання таких зобовязань. Проте, відповідачем усі акти здачі-приймання за Договорами №02-09/2003 та №19 09/2005 булі підписані без яких небуть зауважень .

Як вказувалось вище, рішенням ГС АРК. від 15.02.07р по справі №2-9/14286-2006 позовні вимоги ПП «Пронет» були задоволені у повному обсязі. (т.2 а.с.77-79).

Постановою САГС від 18.04.07р. рішення ГС АРК від 15.02.07р по справі №2-9/14286-2006 було залишене без змін. ( т.2. а.с. 132-141).

Постановою ВГСУ від 23.01.2008р касаційна скарга ПП «Рембудтрест» була задоволена частково. Постанову САГС від 18.04.2007р. та Рішення Господарського суду АР Крим по справі №2-9/14286-2006 від 15.02.2007р. скасовані, а справу направлено до Господарського суду АР Крим для нового розгляду. ( т.2. а.с. 224-226).

Зокрема, судова колегія ВГСУ в своєї постанові від 23.01.08р вказувала на те, що попередніми судовими інстанціями не було надано належної правової оцінки договірно правових відносин, що склалися між сторонам, усій сукупності наявних у матеріалах справи доказам, а також необґрунтовано причині відхилення доводів відповідача, викладених як у апеляційної скарзі, так і в касаційний.

Крім того, у постанові було зазначено, що попередніми судами не було перевірено, чи узгоджувались та вносились зміні в договірну ціну робіт, за договором № 19-09/05, а також не встановлено сутевих обставин, а саме від кошторису, питання домовленості сторін ,щодо можливості його перевищення. Не було звернуто увагу ї на твердження заявника про не відповідність виконаних підрядних робіт проектно кошторисний документації.

Відповідно ст. 111-12 ГПК України , вказівки , що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Судом встановлено, що згідно до п. 1 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ України від 01.08.2005 року №668, ці загальні умови відповідно до ЦК та ГК України визначають порядок укладання та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель, споруд технічного переоснащення підприємств, а також окремих комплексів чи видів робіт, повязаних з будівництвом обєктів.

Відповідно до п.4 вказаних Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, надання підряднику затвердженої в установленому порядку проектної документації, є обовязком замовника, якщо цей обовязок повністю чи частково не покладено договором на підрядника.

П. 47 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, забезпечення робіт проектною документацією здійснюється замовником. Оскільки умовами договорів № 02-09/2003 та №19-09/2005 іншого не передбачено, а Договір №02-09/2003 (п. 4.2.1.) безпосередньо покладає зобовязання генпідрядника надання узгодженої проектної документації субпідряднику, посилання відповідача на ч.1 ст. 877 ЦК України є безпідставними, оскільки проектна документація ним субпідряднику (позивачеві) не надавалась. З свого боку, відповідач наданням відповідних документів (накладною на передачу проектної документації позивачеві тощо) зворотного суду не довів.

Таким чином, виконання робіт за Договорами №02-09/2003 та №19-09/2005 провадилося на підставі наявної проектної документації, затвердженої генпідрядником (Відповідачем), яка містить відповідні договірні ціни та кошториси ( додатки до Договорів №02-09/2003 та №19-09/2005).

Відносно ствердження відповідача про те, що підрядник зобовязаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, то зупинення виконання позивачем робіт за вказаними Договорами було спричинене невиконанням відповідачем зобовязань щодо належної та своєчасної оплати прийнятого виконання за Договорами №02-09/2003 та №19-09/2005. На підставі цього, дії позивача не можуть розглядатися як порушення умов вказаних Договорів та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобовязанні свого обовязку друга сторона має право зупинити виконання свого обовязку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Тому дії позивача, спрямовані на захист своїх прав, відповідають положенням чинного законодавства.

Згідно п. 98 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду, зокрема, договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться поетапно, проміжними платежами, в міру виконання робіт.

П. 99 Загальних умов передбачається, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються та підписуються підрядником та передаються замовнику.

Такими документами за Договорами №02-09/2003 та №19-09/2005 є акти за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3. Замовник повинен перевіряти надані документи та в разі відсутності зауважень, підписує їх. Після підписання вказаних документів замовник зобовязаний сплатити виконані роботи.

Стосовно вказівок, викладених в постанови ВГСУ від 23.01.2008р. по справі №2-9/1486-2006 щодо не взяття до уваги судами попередніх інстанції стверджень відповідача про перевищення кошторисної вартості договору №19-09/2005, то згідно додатків до зазначеного Договору, розмір договірної ціни по поточному ремонту адмінбудівлі господарського суду складає не 300911,00 грн., а 367779,00 грн.. Таким чином виконання робіт на суму 354503,34 грн. проведено в межах кошторисної вартості Договору №19-09/2005.

Також відповідач не довів суду належними документами своєї ствердження про невідповідність виконаних підрядних робіт проектно-кошторисній документації, оскільки відповідних доказів на підтвердження своїх доводів не надав.

Крім того, сам факт підписання ним акти приймання виконання робіт спростовує його ствердження, оскільки, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 853 та п. 99 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ України від 1.08.2005 року №668, замовник зобовязаний при прийманні робіт, виконаних підрядником, перевірити їх якість та відповідність умовам договору та у випадку наявності претензій та виявлення невідповідностей щодо якості або вартості робіт негайно заявити про це підряднику. У випадку, якщо при прийманні робіт такої заяви зроблено замовником не було, а акти приймання робіт були підписані, замовник втрачає в подальшому право посилатися на відступи від умов Договору та/або недоліки у виконаних роботах, а підписані акти є підставою для проведення оплати.

Суд також приймає до уваги, що відповідачем в продовж розгляду дійсної справі не було надано жодних належних доказів в обґрунтування своїх заперечень, що передбачено ст.. 33 ГПК України.

Таким чином, всі роботи та обладнання, що є предметом позовних вимог у справі №2-3/2827.1-2008, відповідачем були прийняті, як належні за якістю, обсягами та вартістю, виконання здійснене позивачем у межах кошторисної вартості зазначених вище Договорів № 02-09/2003, №19-09/2005, а тому підлягають безумовній оплати позивачем.

Як було вказано вище, у рамках зазначеної справи судом була призначена комплексна судова будівельно технічна та бухгалтерська експертиза.

Експертним висновком будівельно-технічної експертизи №333э від 23.06.2010р. встановлено, що обсяг робіт, фактично виконаних позивачем, відповідає обсягам робіт, вказаним в актах приймання виконаних робіт за Договорами №02-09/2003 та №19 09/2005. Також , вказаним експертним висновком по справі встановлено, що фактична вартість робіт, виконаних за вказаними Договорами, на підставі кошторисної документації та вказаних в актах здачі-приймання робіт за Договорами №02-09/2003 та №19 09/2005, складає 481232,00 грн., а вартість робіт, які вказані в актах здачі-приймання робіт за Договорами №02-09/2003 та №19 09/2005, але не враховані в кошторисній документації, експертом не може бути визначено .

Висновок судово-бухгалтерської експертизи №59 від 25.06.2010р. доводів позивача по дійсної справі також не спростував. Проте, в частині визначення суми заборгованості відповідача перед позивачем та встановлення її фактичного розміру та періоду утворення за кожним договором окремо, висновки судово-бухгалтерської експертизи у справі не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки, висновок експерта на поставлені судом питання був наданий на підставі дослідження документів, який не є первинними бухгалтерськими документами, тоді , як суд доручив експерту дослідити зміст саме первинних бухгалтерських документів сторін по вказаним вище договорам, та саме на їх підставі визначити фактичну суму заборгованості відповідача перед позивачем за договорами 2003 та 2005 року.

Отже, експертом у цій частині булі надані висновки, які не відповідають суті поставлених судом питань, що є порушенням п. 4.15 Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України.)

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 95760,00 грн. за Договором №02-09/2003 та в сумі 22561,85грн. за Договором №19-09/2005, а разом на суму - 118321,85 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах діючого законодавства підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача на підставі договору № 19/09-2005 пені у сумі 1061,63 грн. за період з 30.12.05 по 30.06.06р., а також інфляційних витрат у сумі 78293,82 грн. та 3% річних у сумі 13123,02 грн. за обома Договорами № 02-09/2003, №19-09/2005.

Згідно ст. ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчинюється у письмовій формі.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до Закону України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р. № 543/96 ВР, винна сторона сплачує пеню у розмірі не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України обмежує строк нарахування пені 6 місяцями від дня , коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.3. Договору №19-09/2005 при затримці платежів за Договором Замовник зобовязаний сплатити Виконавцю пеню з розрахунку облікової ставки НБУ, діючої на час нарахування пені, від несплаченої суми за кожен день затримки платежу.

За розрахунком позивача, виконаним на підставі чинного законодавства та умов договору № 19-09/2005, сума пені за період з 30.12.05 по 30.06.06р., становить 1061,63 грн. Зазначена сума також підлягає стягненню з відповідача.

Ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляції за договором №02-09/2003 за період з 08.05.04р по 10.04.08р складає 68659,92 грн., за договором №19-09/2005 за період з 30.12.05р по 10.04.08р. складає 9633,90 грн., сума річних за договором №02-09/2003 за період 08.05.04р по 10.04.08р складає 11522,68 грн. за договором №19-09/2005 за період з 30.12.05р. по 10.04.08р складає 1600,34 грн. Ці суми також підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення загальної суми 210800,32 грн. за Договорами №02-09/2003 та №19-09/2005 слід вважати законними та обґрунтованими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи, мотиви та заперечення відповідача, викладені ним у відзивах та заявах на позов, не можуть бути прийняти судом до уваги , оскільки вони не найшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до копій платіжних доручень, наданих суду позивачем, загальна сума коштів, сплачених позивачем за проведення комплексної судової експертизи по дійсній справі, складає 7125,00 грн.

Згідно до статей 44, 49 ГПК України витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також суми по оплаті проведеної комплексної експертизи по справі у випадку задоволення позову підлягають стягненню з відповідача.

Спір розглянуто за наявними у справі матеріалами. Інших документів сторонами не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного Підприємства «Пронет», м. Київ до Приватного Підприємства «Рембудтрест», м. Сімферополь, задовольнити .

2. Стягнути з Приватного підприємства «Рембудтрест», (м. Сімферополь, вул. Субхи, 4, кв. 56А, ЄДРПУ 31885838, р/р 26002452121090 у КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010,) на користь Приватного підприємства «Пронет», (01014, м. Київ, вул. Струтинського, 6, офіс 506, ЄДРПОУ 21680973, р/р 260063013564 в АБ «Національні інвестиції» в м. Київ, МФО 300498) загальну суму 210800,32 грн., у тому числі : основний борг в сумі 118321,85 грн., 1061,63 грн. пені, 78293,82 грн. інфляційних витрат, 13123,02 грн. 3% річних, а також судові витрати : 7125,00 грн., сплачених за проведення судової експертизи, 2180,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаній суддею 21 .12.10р

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримСоколова І.А.