Рішення № 13315971, 20.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2010Справа №2-32/4857-2010

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ "Крименерго" (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Л. Українки, 4)

До відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий 3" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Первомайська, 3, ідентифікаційний код 35053889)

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства «Житловик-5» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Конституції, 32).

Про стягнення 4 111,48 грн.

За зустрічним позовом

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий 3" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Первомайська, 3, ідентифікаційний код 35053889)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ "Крименерго" (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Л. Українки, 4)

Про визнання актів , протоколів та рішень , оформлених протоколом недійсними

За участю представників:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) Кабаль К.І., довіреність № 070-Д від 05.01.2010р. у справі

Від відповідача ( позивача за зустрічним позовом) Хіневич І.І., довіреність б/н від 13.10.2010р.у справі.

Від третьої особи не зявився.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» в особі структурного в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ "Крименерго" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий 3» про стягнення 4111, 48 грн. заборгованості за порушення ПКЕЕ, у тому числі 3697, 05 грн. основного боргу, 129, 76 грн. 3% річних та 284, 67 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 07.10.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 19.04.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 19.10.2010р., від 28.10.2010р., від 08.11.2010р., від 18.11.2010р., від 29.11.2010р., від 06.12.2010р. розгляд справи було відкладено , про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

У судовому засіданні 14.12.2010р. оголошено перерву в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.02.2009 р. представниками позивача була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією відповідачем на об'єкті ОСББ «Першотравневий 3» ( житловий будинок). За результатами перевірки були складені акти № 105577 та акт № 106678 про порушення ППЕЕ, що виразилися споживанні електричної енергії без договору. На підставі актів були складені протоколи і проведений перерахунок спожитої відповідачем електроенергії, не донарахованої унаслідок порушення ППЕЕ. За наслідками перерахунку відповідачеві пред'явлені рахунки на суму 2429, 49 грн. та 1267, 56 грн. Проте, дані рахунки не сплачені до теперішнього часу, що і послужило підставою для пред'явлення позову.

19.10.2010р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від відповідача надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 19.10.2010р. зустрічну позовну заяву повернуто відповідачеві на підставі пунктів 3,4,5 частині 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

08.11.2010р. відповідач Об'єднання співвлаників багатоквартирного будинку "Першотравневий 3" звернувся до господарського суду АР Крим із зустрічною позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ «Крименерго» та просить суд визнати акт № 10577 та № 10558 про порушення ПКЕЕ від 25.02.2009р. незаконними, визнати Протокол № 3278 та № 3278 від 27.02.2009р. недійсними, визнати бездіяльність ВАТ «Крименерго» в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ «Крименерго» з не укладання договору про поставку електричної енергії неправомірним, зобовязати ВАТ «Крименерго» в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ «Крименерго» укласти договір про поставку електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08.11.2010р. зустрічну позовну заяву в частині визнання актів № 10577 та № 10558 про порушення ПКЕЕ від 25.02.2009р. незаконними, визнання Протоколів № 3278 та № 3278 від 27.02.2009р. недійсними прийнято до провадження разом з первісним позовом із привласненням № 5002-32/4857-2010.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що 20.10.2007р. на підставі Рішення Євпаторійського міського виконавчого комітету від 11.05.2007р. № 281 КП «Житловик 5» передав на баланс ОСББ «Першотравневий 3» житловий будинок № 3 по вул.. Першотравневій в м. Євпаторії, проте проектно - кошторисна документація, мережі електрозабезпечення та освітлення будинку № 3, технічний паспорт, прилади обліку спожитої енергії не були передані на баланс відповідачеві ( позивачеві). Відповідач не одноразове звертався до позивача із пропозицією укласти договір, проте до теперішнього часу договір не укладений. За таких обставин, відповідач вважає, що він не є споживачем електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08.11.2010р. до справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено КП «Житловик-5».

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно зі статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Статтею 277 Господарського кодексу України покладено обовязок на абонентів користуватися енергією з дотриманням правил користування енергією відповідного виду.

Пунктом 2 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

25.02.2009 р. представниками позивача ( відповідача за зустрічним позовом) була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією відповідачем на об'єкті житловий будинок , розташованому за адресою: м. Євпаторія, вул.. Первомайська, 3. За результатами перевірки були складені акти № 105577 та № 05578 про порушення ППЕЕ, що виразилися в споживання електричної енергії без укладання договорів ( а.с. 9, 13).

На підставі актів були складені протокол № 3277 від 27.02.2009р. та протокол № 3278 від 27.02.2009р і проведений перерахунок спожитої відповідачем електроенергії, не донарахованої унаслідок порушення ППЕЕ. ( а.с. 10, 14).

За наслідками перерахунку відповідачеві пред'явлені рахунки на суму 2429, 49 грн. та на суму 1267, 56 грн.

Пунктом 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до пункту 6.41 правил користування електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Акти підписані ОСОБА_1, проте зазначено, що електрообладнання не було передано на баланс відповідача ( позивача за зустрічним позовом).

Так в обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на приписи статті 244 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, позивач ідентифікує стягувану суму, як понесені ним збитки.

Пунктом 5.4 ПКЕЕ встановлено, що для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації такі документи:

1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;

2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

3) однолінійну схему електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

4) відомості щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;

6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);

7) копію свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

8) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта);

9) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;

10) копію акта допуску про підключення електроустановки та у визначених законодавством випадках - сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (із змінами) (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);

11) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

12) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані(зазначені у підпункті 4 цього пункту)розрахункових засобів обліку субспоживачів (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2010р. відповідач ( позивач) за зустрічним позовом направив на адресу позивача ( відповідача за зустрічним позовом) всі необхідні, відповідно до вимог ПКЕЕ, документи ( а.с. 116).

Пунктом 5.3 ПКЕЕ встановлено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний надати на розгляд проект договору про постачання електричної енергії протягом 7 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю до 150 кВт та протягом 14 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю 150 кВт та більше від дати прийняття від споживача документів, зазначених у пункті 5.4 цих Правил.

Документи були прийняті позивачем 14.04.2009р., що підтверджується копією картки поштового повідомлення, наявною в матеріалах справи. ( а.с. 116).

Позивач відповів листом № 1008 від 22.04.2009р., що відповідачем був направлений неповний пакет документів, зазначивши, що необхідно надати:

Документ, що підтверджує право підпису ( довіреність на укладання договору),

Статут, положення

Наказ або Протокол зборів засновників про призначення керівника підприємства, ксерокопія паспорту керівника та ідентифікаційний номер

Довідку про включення в ЄДРПОУ

Свідоцтво про Державну реєстрацію

Податкові документи

Акт приймання передачі обєкту за підписами та печатками обох сторін

Документи на землю

Довідку БТІ про реєстрацію права власності на нерухомість

Договір про спільне використання мереж ( для субспоживачів)

Технічний звіт з ліцензією організації

Наказ про призначення особи, відповідальної за електрогосподарство, ксерокопія посвідчення та журнал перевірки знань з Держенергонагляду

Заяву про первісний огляд електроустановки із ксерокопією квитанції про оплату допуску позапланової перевірки схеми обліку

Ксерокопія паспорту лічильника з держповіркою та рентгеном

Акт розмежування балансової належності, засвідчений начальником ЄРЕМ

Однолінійна схема із підписом інженера ТА

Ксерокопія 1-4 ар. Договору, що переукладається, ксерокопія додатків № 6 та № 7, технічні умови

Данні щодо встановленої потужності струмоприймачів споживача та кількість годин роботи

Заявка на необхідний обсяг поставки електричної енергії.

З приводу посилань відповідача на ухилення ВАТ «Крименерго» від укладання договору з відповідачем ( позивачем по зустрічному позову) , суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 6 цієї статті встановлено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині 1 цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів, що передбачено частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначаються Законом України "Про електроенергетику", який також регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Згідно з частиною 6 статті 24 та статтею 26 вказаного Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії.

Отже, за наявності такої відмови споживач вправі звернутися до господарського суду із заявою про спонукання відповідного енерго-постачальника до укладення договору на постачання електричної енергії.

Відповідач ( позивач по зустрічному позову) не був позбавлений права звернутися до суду, проте скористався цим правом лише при подання зустрічного позову, тоді як в рамках даного спору спонукання до укладання договору не повязано із позовом про стягнення суми за порушення ПКЕЕ, відносно чого правова позиція суду була викладена в Ухвалі ГС АР Крим від 08.11.2010р.

Посилання відповідача на наявність договору ВАТ «Крименерго» на постачання електричної енергії на оспорюваний обєкт з КП «Житловик-5», як із попереднім балансоутримувачем, відповідачем документально не доведено, факт наявності цього договору позивачем за первісним позовом заперечується.

Отже посилання відповідача ( позивача за зустрічним позовом) щодо того, що договори зі споживачами укладаються після розірвання договорів із попередніми споживачами, є неспроможними, оскільки відповідачем за зустрічним позовом не доведено наявності договору із КП «Житловик 5».

Вказаний договір неодноразово запитувався ухвалами Господарського суду АР Крим, проте позивач за первісним позовом не надав договір, посилаючись на те, що його взагалі не існує.

Також відповідач у письмових поясненнях посилається на те, що ВАТ «Крименерго» не припиняє подачу електричної енергії на обєкт, не вимагає та не отримує щомісячну оплату за поставлену енергії, а згодом складає незаконні акти з ціллю прикриття безвідповідальності. Проте такі посилання не можуть бути прийняті судом у якості обґрунтування відсутності факту порушення відповідачем ПКЕЕ, оскільки такі посилання не є обґрунтованими доказами в розумінні діючого законодавства.

Відповідач ( позивач по зустрічному позову) посилається на те, що правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної енергії, тоді як матеріали справи не містять доказів того, що відбувся факт крадіжки електроенергії. Наполягає на відсутності акту опломбування приладів обліку електроенергії, актів контрольної або технічної перевірки , а отже самовільне підключення нічим не підтверджується.

Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики,розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.

В даному випадку мале місце порушення правил користування електричною енергією, яке забороняє споживання електричної енергії без договору, проте не крадіжка електричної енергії.

При складанні акту про порушення ПКЕЕ не потребуються вказані відповідачем документи, які зазначені вище.

Статтею 11 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що Об'єднання після набуття статусу юридичної особи може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс, за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини.

Відповідач ( позивач за зустрічним позовом) не надав суду доказів того, що між ним та попереднім власником був укладений відповідний договір.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.

Як вбачається з Рішення Євпаторійської міської ради № 281 від 11.05.2007р., виконавчій комітет Євпаторійської міської ради вирішив КП «Житловик-5» передати а ОСББ «Першотравневий 3» прийняти на баланс житловий комплекс будинку № 3 по вул.. Першотравневій загальною площею 5273, кв.м. зі всією необхідною документацією. ( а.с. 107 т.1).

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» спори щодо прийняття та передачі на баланс майна вирішуються у судовому порядку, чим не скористався відповідач ( позивач за зустрічним позовом) , що в свою чергу, призвело до порушення ним Законодавства України в сфері електроенергетики.

Не передання КП «Житловик 5» приладів обліку електричної енергії з оформленням самостійного документу , мереж електрозабезпечення та освітлення не звільняє відповідача (позивача) від обовязку укласти договір , що передбачено вимогами чинного законодавства, особливо враховуючи той факт, що відповідачем не заперечується факт споживання електричної енергії.

Пунктом 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до пункту 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів.

Отже, судом встановлено, що позивачем правомірно були складені акти саме на відповідача, як на споживача електричної енергії.

Відповідно до п. 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 р. №28, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

27.02.2009р. відбулося засідання комісії по розгляду акту № 105577 від 25.02.2009р. по порушенню правил користування користувачами електричної енергії.

По результатам засідання комісії було складено протокол № 3277 від 27.02.2009р. ( а.с. 10 т.1).

Розглянувши акт 105577 комісія дійшла висновку про те до сплати підлягає сума в розмірі 2429, 49 грн.

27.02.2009р. відбулося засідання комісії по розгляду акту № 105578 від 25.02.2009р. по порушенню правил користування користувачами електричної енергії.

По результатам засідання комісії було складено протокол № 3277 від 27.02.2009р. ( а.с. 14 т.1).

Розглянувши акт 105578 комісія дійшла висновку про те до сплати підлягає сума в розмірі 1267, 56 грн.

Відповідно до преамбули Закону України «Про електроенергетику» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до п. 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 р. №28, споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Представник відповідача був ознайомлений із протоколами, що підтверджується підписом, проте зазначив, що з протоколами не згодний, але до моменту звернення позивача із відповідним позовом до суду рішення ВАТ «Крименерго», оформлені протоколами не оскаржив. Суду не надано доказів того, що зазначені протоколи на час судового засідання визнані недійними або скасовані.

За таких обставин, суд вважає первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ( позивача по зустрічному позову) 3697, 05 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути 129, 76 грн. 3 % річних та 284, 67 грн. інфляційних втрат.

На оплату заборгованості по актам позивачем були виставлені рахунки від 03.03.2009р. на суму 2429, 49 грн. та від 03.03.2009р. на суму 1267, 59 грн.

Вказані рахунки були отримані відповідачем ( позивачем по зустрічному позову) 01.06.2009р., про що свідчить підпис у картці поштового повідомлення.

Отже, позивач не позбавлений права зменшити період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, зазначивши початок нарахування з 01.07.2009р.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за актом № 105577 від 25.02.2009р. за період з липня 2009р. по серпень 2010 року повинна обраховуватися наступним чином:

інфляційні втрати = ( (2429, 49 грн. х 99,9х 99,8х 100,8 х 100,9 х 101,1х 100,9 х101,8 х 101,9 х 100,9 х 99,7 х 99,4 х 99,6 х 99,8 х 101,2) / 100 ) 2429, 49 грн. = 192, 74 грн.

сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за актом № 105578 від 25.02.2009р. за період з липня 2009р. по серпень 2010 року повинна обраховуватися наступним чином:

інфляційні втрати = ( (1267, 56 грн. х 99,9х 99,8х 100,8 х 100,9 х 101,1х 100,9 х101,8 х 101,9 х 100,9 х 99,7 х 99,4 х 99,6 х 99,8 х 101,2) / 100 ) 1267, 56 грн. = 100, 56 грн.

Таким чином сума загальних інфляційних втрат становить 293, 30 грн., проте оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем сума інфляційних втрат в розмірі 284, 67 грн. визнається судом такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних за актом № 105577 від 25.02.2009р. за період з 01.07. 2009р. по 01.09. 2010 року повинна бути розрахована наступним чином :

2429, 49 грн. х 427 днів прострочення х 3% / 365 днів = 85, 27грн.

сума 3% річних за актом № 105578 від 25.02.2009р. за період з 01.07. 2009р. по 01.09. 2010 року повинна бути розрахована наступним чином :

1267, 56 грн. х 427 днів прострочення х 3% / 365 днів = 44, 49 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 129, 76 грн. та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно зустрічних позовних вимог відповідача, щодо визнання актів № 105577 та 105578 незаконними та визнання Протоколів № 3278 та 3277 суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними які передбачено статтею16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Згідно зі статтею15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Пунктом 10 частини 1 статті 16 даного Кодексу передбачений спосіб захисту цивільних прав та інтересів, а саме визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Рішення ВАТ «Крименерго», оформлені протоколами, які Позивач просить визнати недійсними, не є актамим, які безпосередньо тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення певних прав або обов'язків Позивача. Такі рішення не тягнуть для споживача негативних правових наслідків у вигляді примусового безспірного стягнення вартості додатково нарахованого обсягу електричної енергії, оскільки не є документами, на підставі якого здійснюється стягнення в примусовому порядку.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначений статтею 12 ГПК України. Проте, наведений перелік не є вичерпним, оскільки в силу пункту 1 названої норми, господарським судам підвідомчі також справи у спорах, що виникають з інших підстав, ніж ті, що визначені у даному пункті.

Разом з тим, рішення комісії , оформлене протоколом не є актом, який породжує певні правові наслідки; зазначені рішення не спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин; вони не є за своєю суттю рішеннями державного чи іншого органу, тобто офіційними документами.

Оскаржені рішення комісії ВАТ "Крименерго" та протоколи, якими вони оформлені є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил.

Зазначені рішення, так само як і акти перевірки, можуть бути використані в якості доказу у разі звернення до суду з Позовом про стягнення розміру недооблікованої електроенергії, або звернення Позивача з позовом про зобов'язання Відповідача поновити поставку електроенергії, і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 ГПК України.

За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України, у в звязку із чим провадження за зустрічним позовом підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) судових витрат, які складаються з витрат у сумі 1500 грн. на оплату правової допомоги, з посиланням на статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх оплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Статтею 2 Закону України «Про адвокатуру», визначено поняття особи, котра є адвокатом. Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Згідно ст.12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Отже, виходячи з положень даної статті одержувачем грошових коштів, які перераховуються для оплати послуг адвоката є адвокатське обєднання або адвокат, як фізична особа.

Зі змісту вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що відшкодування послуг адвоката на підставі статті 44 ГПК України можливе лише при наявності: по-перше, представництва інтересів сторони у суді саме адвокатом, а не юрисконсультом або представником за дорученням, по-друге, наявність угоди між адвокатом, або адвокатським обєднанням про надання адвокатських послуг при представництві інтересів в суді та стороною по справі, по-третє, оплата послуг саме адвоката або адвокатського обєднання згідно вищезазначеного договору про надання послуг адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із видаткового касового ордеру від 25.10.2010р. ОСББ «Першотравневий-3» сплатив Хіневічу І.І. за правову допомогу 1.500 грн. при цьому, як пояснив у судовому засіданні представник ОСББ «Першотравневий-3» за довіреністю Хіневіч І.І. він не є адвокатом (а.с.15 т.2).

Беручи до уваги відсутність у представника ОСББ «Першотравневий-3» Хіневіча І.І. відповідного права на зайняття адвокатською діяльністю, а також, те що провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог підлягає припиненню на підставі непідвідомчості господарському суду, у суду відсутні підстави для стягнення судових витрат у сумі 1500 грн. за надання правової допомоги.

Судові витрати покладаються на відповідача за первісним позовом згідно вимог статті 49 господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

Так, як вбачається із зустрічного позову, відповідачем було заявлено 4 немайнові вимоги.

Відповідно до підпункту ”б” пункту 2 статті 3 Декрету в новій редакції із заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 85, 00 грн.

Отже загальна сума державного мита, що підлягала оплаті відповідчаем, становить 340, 00 грн.

Тоді, як вбачається з платіжного доручення № 57 від 18.10.2010р. відповідач сплатив 668, 90 грн.

Отже 328, 90 грн. підлягають поверненню відповідачеві, як надлишково оплачене державне мито.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08.11.2010р. зустрічні позовні вимоги були прийняті до розгляду лише в частині визнання актів про порушення ПКЕЕ та рішень, оформлених протоколом та протоколів ВАТ «Крименерго» недійсними. Суд зазначив, що позовна заява в частині вимог про визнання бездіяльності ВАТ «Крименерго» з неукладання договору неправомірною та зобовязання ВАТ «Крименерго» укласти договір про поставку електричної енергії підлягає поверненню на підставі пункту 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне повернути відповідачеві 170, 00 грн. на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, загальна сума державного мита, що підлягає поверненню відповідачеві становить 498, 90 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 47, 49, пунктом 1 статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити.

2.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий 3" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Первомайська, 3, ідентифікаційний код 35053889) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ "Крименерго" (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Л. Українки, 4) 3697, 05 грн. заборгованості.

3.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий 3" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Первомайська, 3, ідентифікаційний код 35053889) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ "Крименерго" (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Л. Українки, 4) 129, 76 грн. - 3 % річних та 284, 67 грн. інфляційних втрат.

4.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий 3" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Первомайська, 3, ідентифікаційний код 35053889) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ "Крименерго" (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Л. Українки, 4) 102, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.За зустрічним позовом провадження у справі припинити.

6.Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002, код платежу 34740405, в банку одержувача: Головне Управління держказначейства України в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий 3" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Первомайська, 3, ідентифікаційний код 35053889) 498, 90 грн. державного мита, сплаченого платіжним дорученням № 57 від 18.10.2010р.

7.Накази видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою сторін у судовому засіданні 20.12.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського кодексу України та підписана 21.12.2010р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України, та набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.