Рішення № 13315926, 16.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

16.12.2010

Справа №2-15/5398-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13)

До відповідача Комунального підприємства "Гурзуф" (98640, АР Крим, Ялта, смт. Гурзуф вул. Підвойського, 11)

Про стягнення 32 498,63 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Яковенко Д.А., представник довіреність № б.н. від 20.09.2010 р.

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Комунального підприємства "Гурзуф" про стягнення заборгованості за договором підряду №464 від 15.08.2009р. суми основного боргу – 26199,60грн., 2678,10 грн. пені, 2750,96 грн. індексу інфляції, 896,97 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що грубо порушуючи умови Договору підряду №464 від 15.08.2009р., відповідач не виконав своє зобов'язання в повному обсязі перед позивачем, не сплативши погоджену Договором суму за виконані роботи. Таким чином, станом на 28 жовтня 2010 p., заборгованість Замовника перед Підрядником за договором № 464 від 15.08.2009р. складає 26 199 грн. 60 коп.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Відповідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Крім того, суд зазначає, що ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

15 серпня 2009 р. між Комунальним підприємством «Гурзуф» (далі - Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс» (далі - Підрядник) було укладено договір № 212.

Відповідно до п. 1.1. Договору Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника наступні види робіт: очищення зливостоків на території лікарні, по вул. Соловйова у смт. Гурзуф.

Пунктом п.1.2 договору сторони передбачили, що замовник зобов'язується прийняти та оплатити вище перелічені роботи згідно актів виконаних робіт.

Згідно п. 2.1. Договору ціна Договору складає 26 199 гри., 60 коп., в т. ч. ПДВ - 20% 4 366,60 грн. (чотири тисячі триста шістдесят шість грн. 60 коп.)

В свою чергу, згідно п. 3.3. Договору кінцевий розрахунок по Договору здійснюється не пізніше 15 днів після повного виконання робіт.

Пунктом п.4.2 договору сторони передбачили, що термін дії Договору: вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами робіт та своїх зобов'язань по даному Договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс» виконало умови Договору у повному обсязі, тобто виконало роботи з очищення зливостоків на території лікарні, по вул. Соловйова у смт. Гурзуф у, вартість яких становить 26 199 грн. 60 коп., що підтверджується Актами виконаних підрядних робіт, які були підписані сторонами 19 серпня 2009 року.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином, однак, відповідач оплату за виконані роботи не провів повністю, у зв’язку з чим за ним станом на станом на 28 жовтня 2010 p. утворилась заборгованість у сумі 26199,60грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України, Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов Договору або інших недоліків негайно заявити про них Підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачене, що невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння|однобічна| відмова або зміна умов договору не допускається.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 26 199 грн. 60 коп. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 20.09.2009 р. по 28.10.2010 р. у сумі 869,97 грн.(згідно розрахунку позивача) та індексу інфляції за період з 20.09.2009 р. по 28.10.2010 р. у сумі 2750,96 грн.(згідно розрахунку позивача).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням|з врахуванням| встановленого|установленого| індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків|процентів| не встановлений|установлений| договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення 3% річних за період з 20.09.2009 р. по 28.10.2010 р. у сумі 869,97 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення індексу інфляції за період з 20.09.2009 р. по 28.10.2010 р. у сумі 2750,96 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2678,10 грн. пені за період з 20.09.2009 р. по 20.03.2010 р.

Згідно п.6.4 договору при несвоєчасній оплаті "ЗАМОВНИКОМ" вартості виконаних "ПІДРЯДНИКОМ" робіт, він виплачує "ПІДРЯДНИКУ" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну від суми не перерахованих коштів.

Розрахунок пені позивачем був проведений з урахуванням діючих облікових ставок НБУ відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Таким чином, позовні вимоги| позивача у частині стягнення 2678,10 грн. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Гурзуф" (98640, АР Крим, Ялта, смт. Гурзуф вул. Підвойського, 11, Розрахунковий рахунок 260033145101 Філія АБ «Південний» м Ялта, код ЕДРПОУ 33318333 МФО 3845522 ІПН 333183301122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, Розрахунковий рахунок 26008100934001 ЗАТ «Альфа - банк» м. Київ, код ЄДРПОУ32492718, МФО300346) 26199,60грн. основного боргу, 2678,10 грн. пені, 2750,96 грн. індексу інфляції, 896,97 грн. 3 % річних, 400 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 17.12.2010.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.