Рішення № 133158316, 07.01.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/4495/25

Провадження № 2/610/627/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07.01.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Феленка Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Петрової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

17.11.2025 позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" (далі АТ "А-БАНК") звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що 20.06.2023 між ним і ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Заява була підписана відповідачем електронним підписом, що є аналогом власноручного підпису. Підписанням цієї заяви відповідач підтвердив, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті https:a-bank.com.ua становить між ним і банком договір про надання банківських послуг. Відповідачу надано кредит у виді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту змінювався банком.

ОСОБА_1 користувався кредитними коштами проте взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 14.07.2025 виникла заборгованість у сумі 145 870,47 грн, з яких: 110 915,60 грн заборгованість за кредитом, 34 954,87 грн заборгованість за процентами.

Посилаючись на викладене, АТ "А-БАНК" просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитним договором від 20.06.2023 б/н, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 200,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Позовна заява містить клопотання, згідно з яким представник позивача позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет в системі "Електронний суд". Причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 24.11.2025 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено проведення судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 07.01.2026.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 07.01.2026 у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача ОСОБА_1 на підставі ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що відповідно до укладеного 20.06.2023 Договору б/н ОСОБА_1 отримав грошові кошти у виді встановленого на картковий рахунок кредитного ліміту, який у подальшому змінювався банком.

Матеріали справи містять анкету-заяву ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в "А-БАНК" від 20.06.2023, у якій зазначено, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг становлять між ОСОБА_1 та Банком Договір про надання банківських послуг, умови якого ОСОБА_1 зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Відповідач ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення і погодилась з його умовами (а.с. 13-17).

Також позивачем було додано до матеріалів справи Паспорт споживчого кредиту "Кредитна картка "Вигода" (а.с. 18-20).

Вказані Анкета-заява та Паспорт споживчого кредиту були підписані відповідачем шляхом накладення електронного підпису.

За даними довідки за картками на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_1 та видано картки: № НОМЕР_2 строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_3 строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_4 строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_5 строком дії до грудня 2028 року (а.с. 23).

Згідно довідки за лімітами ОСОБА_1 20.06.2023 за ініціативою клієнта було встановлено кредитний ліміт у розмірі 0,00 грн, який 11.08.2023 було збільшено до 3 000,00 грн, 10.10.2023 збільшено до 6 000,00 грн, 28.07.2025 збільшено до 111 000,00 грн (а.с. 22).

З виписки по картці, виданій на ім`я ОСОБА_1 , рахунок: НОМЕР_6 , вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснював періодичні часткові погашення заборгованості (а.с. 24-69).

Відповідно до наданого банком розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за Договором б/н від 20.06.2023 станом на 14.07.2025 становить 145 870,47 грн, з яких: 110 915,60 грн заборгованість за кредитом, 34 954,87 грн заборгованість за процентами (а.с. 65-69).

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Мотиви суду.

В судовому засіданні було встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі договору про надання банківських послуг б/н від 20.06.2023.

Зазначеним договором були визначені його предмет, розмір кредитного ліміту, строки та умови повернення кредиту, розміри плати за користування кредитними коштами та інші умови правовідношення.

Спір стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитними коштами.

Відповідачем ОСОБА_1 були порушені зобов`язання стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним вище кредитним договором у загальному розмірі 145 870,47 грн, з яких: 110 915,60 грн заборгованість за кредитом, 34 954,87 грн заборгованість за процентами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання та порушив умови договору, укладеного між ним і банком 20.06.2023, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором, яка виникла станом на 14.07.2025, в сумі 145 870,47 грн.

Судові витрати.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2 422,40 грн судового збору (а.с. 1).

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати зі сплати судового збору.

Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 20 200 грн, суд зазначає таке.

За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

08.04.2025 між Адвокатським об`єднанням "ПРАВОВИЙ КУРС" і АТ "А-БАНК" укладено договір про надання правничої допомоги № 22012025, до якого додається додаткова угода № 1 від 08.04.2025, якою визначено, що винагорода об`єднання підлягає сплаті Клієнтом після фактичного надходження коштів на рахунки Клієнта, що сплачені відповідачем/боржником, а також реєстр боржників серед яких значиться ОСОБА_1 (а.с. 75-81).

У відповідності до акта приймання-передачі наданої правничої допомоги, що є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги № 22012025 від 08.04.2025, вартість наданих адвокатським об`єднанням "ПРАВОВИЙ КУРС" послуг АТ "А-БАНК" складає 20 200 грн (а.с. 82).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 137 ЦПК передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих сторонами документів, суд вважає співмірним наданий Адвокатським об`єднанням "ПРАВОВИЙ КУРС" обсяг послуг з їх вартістю 20 200 грн, враховуючи фактичний вид правової допомоги, складність справи, затрачений час на надання таких послуг.

Відтак внаслідок задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають витрати на правову допомогу в сумі 20 200 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 526, 612, 629, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 червня 2023 року в сумі 145 870 (сто сорок п`ять тисяч вісімсот сімдесят) грн 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 200 (двадцять тисяч двісті) грн 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК", місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Копію рішення направити відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.

СуддяЮ.А. Феленко