Постанова № 13315711, 22.12.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-5933/10/2370 22 грудня 2010 року м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача Пасічник А.А., за довіреністю; відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго»про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позивач стверджує, що відповідач, у порушення вимог чинного законодавства, не створював в 2009 р. робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу.

На підставі наведених обставин позивач просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача 3 865 грн. 00 коп. адміністративно-господарські санкції та 266 грн. 80 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримала.

Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подав, у судове засідання представника не направив.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, що дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 N 875-XII (надалі за текстом «Закон N 875-XII»).

Частиною другою статті 18 Закону N 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону N 875-XII.

Згідно Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач зобовязаний щороку до 1 березня подавати відділенню Фонду інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з поданого 01.02.2010 р. звіту протягом 2009 р. відповідач використовував працю 10 найманих працівників.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону N 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, та на яких працює від 8 до 25 осіб установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця.

При цьому, частиною другою статті 19 Закону N 875-XII зобовязано підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів.

Суд враховує, що законодавство України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладає на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають забезпечуватись певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Приймаючи до уваги, що відповідачем в 2009 р. не було вчинено такі дії та не створено робочі місця для працевлаштування працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена група інвалідності, згідно частини першої статті 20 Закону N 875-XII відповідач зобовязаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджено постановою Кабінету міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій частиною другою статті 20 Закону N 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно даним зазначеного вище звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 р. середньорічна заробітна плата штатного працівника в 2009 р. у відповідача складала 7 730 грн. (77 300 грн. : 10 осіб).

Таким чином, з урахуванням викладених вище норм Закону N 875-XII відповідач зобовязаний був до 15 квітня 2010 р. самостійно нарахувати та сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 р. у сумі 3 865 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції, розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з 16 квітня 2010 р. по 1 грудня 2010 р. (230 днів) складає 266 грн. 80 коп. та розраховується, з урахуванням встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 7,75%, за формулою 7,75 х 120 % : 100 : 365 х 3865 х 230.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що однією із гарантій соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону N 875-XII, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, що не заборонена законом.

Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції України від 28.06.1996 р. №254к/96-ВР відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

З огляду на викладене, суд констатує, що відповідач, не виконуючи вищезазначені вимоги чинного законодавства щодо нарахування та сплати адміністративно-господарських санкцій за не виконання нормативу створення робочих місць для забезпечення зайнятості людей з фізичними чи психічними вадами, перешкоджає досягненню ними матеріальної незалежності, їх соціальної реабілітації та забезпеченню рівних можливостей з усіма іншими громадянами.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 89, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго»(Черкаська область, Уманський район, с. Полянецьке, вул. Радянська, 8, ідентифікаційний код 02778873) на користь Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (м. Черкаси, пр-кт. Хіміків, 50, ідентифікаційний код 21368023) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 р. в розмірі 3 865 грн. 00 коп. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за період з 16 квітня 2010 р. по 1 грудня 2010 р. в сумі 266 грн. 80 коп., а всього 4 131 (чотири тисячі сто тридцять одну) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2010 р.

СуддяЛ.В.Трофімова