Постанова № 13315696, 17.12.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-5350/10/2370 17 грудня 2010 року м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю: представників позивача Пасічник А.А., Дмитренко О.С. за довіреністю, відповідача Сидоренка Ю.Г. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства «Оризон-Універсал»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,

ВСТАНОВИВ:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Оризон-Універсал»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позивач стверджує, що відповідач, у порушення вимог чинного законодавства, не створював в 2009 р. робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу.

На підставі наведених обставин позивач просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача 35 414 грн. 07 коп. адміністративно-господарських санкцій та 2 198 грн. 34 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Представники позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Зокрема, представник відповідача зазначив, що ДП «Оризон-Універсал»належним чином виконано обовязки щодо створення робочих місць , оскільки подано звіт форми 10-ПІ, звіт форми 3-ПН у 2008 р. Також представник зазначав, що акт перевірки № 100 від 31.05.2010 р., що став підставою для розрахунку суми позову має цілу низку невідповідностей, проте позивач наполягає на стягненні адміністративно-господарських санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, що дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 N 875-XII (надалі за текстом «Закон N 875-XII»).

Частиною другою статті 18 Закону N 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону N 875-XII.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону N 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

При цьому, частиною другою статті 19 Закону N 875-XII зобовязано підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів.

Згідно даних акту перевірки виконання роботодавцями нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та сплати ними адміністративно-господарських санкцій від 31.05.2010 р. в 2009 р. середньооблікова кількість штатних працівників відповідача складала 64 особи, з яких одній особі відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.

Таким чином, враховуючи чисельність штатних працівників ДП «Оризон-Універсал», відповідач зобовязаний був створити в 2009 р. робочі місця для працевлаштування інвалідів.

У порушення вимог зазначеної статті Закону №875-XII відповідач, протягом звітного періоду, не забезпечив працевлаштування трьох інвалідів, оскільки не надав відповідні звіти до центру зайнятості.

Суд враховує, що законодавство України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладає на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають забезпечуватись певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Суд вважає, що відповідачем в 2009 р. не були вчинені зазначені дії.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному. Частиною четвертою статті 20 Закону № 803-XII встановлено обовязок підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності реєструватися у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням платниками збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, та щомісяця подавати цим центрам дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач протягом 2009 р. не виконував покладені на нього обовязки щодо інформування служби зайнятості про наявність вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів, та не подавав службі зайнятості зазначені дані за формою 3-ПН.

За таких обставин, суд вважає, що за 12 місяців 2009 р. відповідач зобовязаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (ст. 20 Закону N 875-XII).

Строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів затверджено постановою Кабінету міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій частиною другою статті 20 Закону N 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно даних зазначеного вище акту перевірки виконання роботодавцями нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та сплати ними суми адміністративно-господарських санкцій від 31.05.2010 р. середньорічна заробітна плата штатного працівника в 2009 р. у відповідача складала 11 804 грн. 69 коп. (755 500 грн.: 64 особи).

Таким чином, з урахуванням викладених вище норм Закону N 875-XII та враховуючи, що відповідачем не подавалися звіти до служби зайнятості про наявність вакансій призначених для працевлаштування інвалідів за 12 місяців 2009 р., відповідач зобовязаний був до 15 квітня 2010 р. сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 р. в сумі 35 414 грн. 07 коп. (11804 грн. 69 коп. х 3).

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції, розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з 16 квітня 2010 р. по 1 грудня 2010 р. (306 днів) складає 2 198 грн. 34 коп., та розраховується, з урахуванням встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 7,75%, за формулою 7,75 х 120 % : 100 : 365 днів х 35 414 грн. 07 коп. х 207 днів.

Доводи відповідача стосовно того, що він належним чином виконував свої обовязки щодо створення робочих місць, оскільки подавав звіт форми 10-ПІ у 2009 р., звіт форми 3-ПН. у 2009 р., суд знаходить необґрунтованими. За приписами частини четвертої статті 20 Закону № 803-XII встановлено обовязок підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності щомісяця подавати Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Порушення ж порядку подання звітних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Стосовно заперечень відповідача, що акт перевірки № 100 від 31.05.2010 р., що став підставою для розрахунку суми позову має низку невідповідностей, в цьому контексті суд зазначає, що зазначений акт відповідачем не оскаржувався в досудовому порядку, крім того зазначені недоліки, що мали місце в акті перевірки не впливають на розрахунок суми позову, позаяк платник повинен самостійно розраховувати адміністративно-господарських санкції.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що однією із гарантій соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону N 875-XII, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції України від 28.06.1996 р. №254к/96-ВР, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

З огляду на викладене, суд констатує, що відповідачем не виконано вищезазначені вимоги чинного законодавства щодо нормативу для створення робочих місць з метою забезпечення зайнятості людей з фізичними чи психічними вадами, що перешкоджає досягненню ними матеріальної незалежності, їх соціальної реабілітації та забезпеченню рівних можливостей з усіма іншими громадянами.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 89, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Оризон-Універсал»(Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 24, ідентифікаційний код 21374130) на користь Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (м. Черкаси, пр-кт. Хіміків, 50, ідентифікаційний код 21368023) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 р. в розмірі 35 414 грн. 07 коп. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за період з 16 квітня 2010 р. по 8 листопада 2010 р. в сумі 2 198 грн. 34 коп., а всього 37 612 (тридцять сім тисяч шістсот дванадцять) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2010 р.

СуддяЛ.В.Трофімова