Постанова № 13315180, 23.12.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-4627/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача Савинського С.Г.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2010 року Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області (надалі позивач, Лохвицька МДПІ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8980,50 грн, що застосовані до відповідача у звязку з порушенням вимог пунктів 1, 11, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями)

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав в частині виявленого порушення порядку обліку товарно-матеріальних цінностей. Відповідач вважає незаконними дії перевіряючи Лохвицької МДПІ при складанні акту перевірки. Крім того, відповідач зазначив, що застосована штрафна (фінансова) санкція в порядку статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(із змінами і доповненнями) не відповідає фактичним обставинам, оскільки такі штрафні санкції застосовуються до осіб, що реалізують товари, які не обліковані у встановленому порядку. Також відповідачеві є незрозумілим факт вибіркової інвентаризації окремої групи товарів в ході перевірки ведення обліку товаро-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, яке наявне в матеріалах справи, 15.03.2001 Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області зареєстрований як субєкт господарювання.

Пунктом 2 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-XII встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Так, 28.07.2010 працівниками Державної податкової адміністрації у Полтавській області проведено перевірку щодо дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований по АДРЕСА_2 де відповідач здійсню свою господарську діяльність.

В ході перевірки встановлено:

1)незабезпечення проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на суму 12,00 грн;

2)незабезпечення проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

3)незабезпечення ведення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 3926,50 грн;

4)невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Сума невідповідності 236,50 грн.

За результатами перевірки зафіксовано порушення відповідачем вимог пунктів 1, 11, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(із змінами і доповненнями), про що складено акт від 28.07.2010 №1239/16/31/23/2503904070.

На підставі вищезазначеного, Лохвицькою МДПІ винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000402303/0 від 25.08.2010 на суму 9180,50 грн.

Відповідач отримав зазначене рішення 26.08.2010.

Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Як встановлено судом, на день розгляду справи відповідач частково погасив суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 200,00 грн. Сума несплаченої штрафної (фінансової) санкції складає 8980,50 грн.

Так, відповідно до положень пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

За порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відповідальність передбачено пунктом 1 статті 17 цього Закону. Так, зазначена норма статті передбачає, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (12,00 грн (сума контрольної закупівлі) х 5 = 60,00 грн).

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги у цій частині визнав, проти їх задоволення не заперечував.

Відповідно до положень пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Пунктом 6 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено відповідальність за порушення вимог вищезазначеної норми Закону, а саме: у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до субєкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17,00 грн х 5 = 85,00 грн).

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги у цій частині визнав, проти їх задоволення не заперечував.

Відповідно до положень пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Так відповідно до Х-звіту денного від 28.07.2010 зазначено суму готівкових коштів у розмірі 0,00 грн, але відповідно до складеного опису грошових коштів сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 248,50 грн. Отже, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій без урахування суми проведення контрольної закупівлі у розмірі 12,00 грн, склала 236,50 грн.

Статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (236,50 грн х 5 = 1182,50 грн).

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги у цій частині визнав, проти їх задоволення не заперечував.

Перевіряючи правомірність застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення законодавства про норми регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме в частині незабезпечення ведення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації суд встановив наступне.

Відповідно до положень пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

За порушення вищезазначеної вимоги статтею 20 того ж Закону до суб`єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 21 цього ж Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування зобов`язані вести облік товарних запасів, шляхом заповнення граф 2, 4 Книги обліку доходів і витрат, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 №12 "Про затвердження Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", оскільки саме ці графи надають інформацію щодо залишків продукції.

Як вбачається з наданої відповідачем Книги обліку доходів і витрат, у перевіряємому періоді позивач вів Книгу із заповненням відповідних граф, а тому забезпечів облік товарних запасів в установленому законом порядку, тому висновок податкового органу про порушення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у зв`язку з відсутністю накладних є помилковим.

За викладених обставин суд приходить висновку, що відповідачем не порушено порядок ведення обліку товаро-матеріальних цінностей, а штрафні (фінансові) санкції, накладені в порядку статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у сумі 7853,00 грн (3926,50 грн х 2 = 7853,00 грн), застосовано неправомірно, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму несплаченої штрафної санкції у розмірі 1 127 (одна тисяча сто двадцять сім) гривень 50 (пятдесят) копійок на р/р31117104700239 Одержувач УДК у Полтавській області, код платежу 21081100, банк одержувача УДК у Полтавській області, код одержувача 34698605, МФО 831019.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2010 року.

СуддяК.І. Клочко