Постанова № 13315045, 15.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 7372/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2010 року                                                                                                     м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Міського комунального підприємства «Теплодарводоканал»до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом звернулось Міське комунальне підприємство «Теплодарводоканал»(далі МКП «Теплодарводоканал») з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2006 р., за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 42922,43грн. (28 614, 95 грн. за основним платежем, 14 307,48 грн за штрафними (фінансовими) санкціями)

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення, яке оспорюється винесено на підставі акту ДПІ 512/23/31250097 від 09.11.2006р. планової виїзної перевірки МКП «Теплодарводоканал»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року. Але висновки Акту про порушення ним пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі Закон України №168/97-ВР) у результаті чого занижено податок на додану вартість, при здійсненні ним господарської діяльності та отриманні дотацій, не відповідають дійсним обставинам, оскільки підприємством відповідно до вимог Закону України №168/97-ВР до податкового кредиту включені тільки суми з операцій, які є об’єктом оподаткування.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 03.04.2001 року Виконавчим комітетом Теплодарської міської ради було зареєстровано МКП «Теплодарводоканал», свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО №287820 (а.с.10). Позивач знаходиться на обліку у ДПІ у якості платника податків.

З 29 вересня 2006 р. по 02.11.2006 р. ДПІ проведена планова виїзна перевірка МКП «Теплодарводоканал»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року, за результатами якої складений акт № 512/23/31250097 від 09.11.2006 р. (т.1 а.с.16-46).

На підставі Акту № 512/23/31250097 від 09.11.2006 р. ДПІ 17.11.2006р. прийняла податкове повідомлення-рішення №002742300/0, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 42922,43грн. (28 614, 95 грн. за основним платежем, 14 307,48 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) ( т.1 а.с.7).

Позивач 23.11.2006 року подав в ДПА Одеської області заяву № 286/1 про скасування податкового повідомлення-рішення №002742300/0 від 17.11.2006 року (а.с.8), проте заява була залишена без розгляду у зв’язку з порушенням порядку та термінів, визначених п.п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", про що позивач повідомлений листом ДПА від 08.12.2006 р. №41175/10/25-0007 (т.1 а.с.9).

В Акті вказано, що перевіркою встановлені порушення пп. 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР у результаті чого донараховано ПДВ у сумі 28614,95грн. На думку перевіряючих МКП «Теплодарводоканал» при отриманні дотацій за кодом «100103»(дотації житлово-комунальним господарствам) не у повному обсязі проводилось коригування податкового кредиту, у зв'язку з чим було завищено суму податкового кредиту.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №002742300/0 від 17.11.2006 року підлягає скасуванню. При цьому суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України №168/97-ВР встановлені значення термінів, в яких вони вживаються у Законі. В силу пунктів 1.5,1.6 статті 1 цього Закону звітний (податковий) період –період, за який платник податку зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податкове зобов’язання –загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. В п.1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Статтею 7 Закону України №168/97-ВР регламентується порядок обчислення і сплати податку, а також порядок формування податкового кредиту. Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у з зв’язку з придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" у разі коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно зі статтями 3 та 5 Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються. У разі коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково -ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Судом встановлено, що за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006 р., за який було відповідачем здійснено перевірку, МКП „Теплодарводоканал" отримало з місцевого бюджету дотації за кодом бюджетної класифікації 100103 „Дотації житлово-комунальним господарствам" на підставі відповідних рішень Виконкому Теплодарської міської ради на загальну суму 268 353,53 грн. Отримані позивачем зазначені вище дотації призначені для покриття збитків позивача за послуги водопостачання для населення міста та за послуги по квартирній платі для населення міста, про що зазначено у рішеннях Виконкому Теплодарської міської ради (а.с.71-85).

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст.3 Закону України №168/97-ВР операції з придбання у постачальників і з продажу споживачам послуг (населення міста Теплодар) водопостачання та водовідведення є об'єктом оподаткування.

Суд вважає, що суми ПДВ, сплачені позивачем у зв'язку з придбанням послуг водопостачання, були обґрунтовано віднесені позивачем до складу податкового кредиту. Чинним законодавством не встановлено будь - які винятки з передбаченого п.п.7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР порядку визначення податкового кредиту і податкових зобов'язань для операцій з операцій продажу товарів (робіт, послуг), реалізація яких населенню здійснюється за регульованими тарифами та супроводжується виплатою продавцю дотацій з бюджету на покриття збитків.

Крім того, скасовуючи попереднє рішення суду Вищий адміністративний суд України зазначив, що судом у даній справі не перевірено правильність визначення податковим органом частки податку на додану вартість, яка відповідає частці використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподаткованих операціях.

Статтею 71 ч.2 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності прийняття свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв’язку з наявністю в матеріалах справи заперечень (вих.№3135/9/10-0010 від 09.02.2007 року) на позов (т.1 а.с.47-51) судом було запропоновано ДПІ надати обґрунтування з зазначенням відповідних документів визначення частини податку на додану вартість, яка відповідає частці використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподаткованих операціях за перевіряємий період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №002742300/0 від 17.11.2006 року. З акту перевірки та наведеної таблиці не вбачається яку саме частку податку ДПІ вважає необґрунтовано віднесену до податкового кредиту. Проте відповідач відповідних доказів суду не надав, доводи позивача щодо віднесення ним до податкового кредиту лише сум з операцій придбання у постачальників і з продажу споживачам послуг (населення міста Теплодар) водопостачання та водовідведення, які є об'єктом оподаткування, не спростував.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Міського комунального підприємства «Теплодарводоканал» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення– задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси №002742300/0 від 17.11.2006 року, за яким Міському комунальному підприємству «Теплодарводоканал»визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 42922,43 грн. (28 614,95 грн. за основним платежем, 14 307,48 грн за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя:

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси №002742300/0 від 17.11.2006 року, за яким Міському комунальному підприємству «Теплодарводоканал»визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 42922,43 грн. (28 614,95 грн. за основним платежем, 14 307,48 грн за штрафними (фінансовими) санкціями).

15 грудня 2010 року