Постанова № 13314615, 16.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2010 р. справа № 2а-9447/08/1370

11 год. 50 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

судді Потабенко В.А.,

судді Сакалоша В.М.,

за участю: секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.;

представників позивача: Москалишина І.С.; Гнідець А.М.;

представника відповідача: Вінярського Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго»до Державної інспекції з енергозбереження про визнання незаконною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Комунальне підприємство Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго»(далі - КП «Сокальтеплокомуненерго») звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з енергозбереження, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області від 26.02.2008 року № 18-13/04 про сплату підвищення плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, якою постановлено застосувати подвійну плату за перевитрати електричної енергії в обсязі 82183 кВт*год до КП «Сокальтеплокомуненерго»у розмірі 58027 грн. 77 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що безпосередня господарська діяльність позивача не лежить в причинному звязку з порушенням ним вимог нормативно-правових актів у сфері енергозбереження, оскільки, якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні та фінансові ресурси, то за погодженням із споживачами встановлюється термін для їх виконання. У разі невиконання робіт у зазначений термін, споживач надалі до їх завершення сплачує за перевитрачений обсяг газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в подвійному розмірі встановленої на них ціни.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснили, що для відповідності фактичних питомих витрат електричної енергії на виробництво одиниці теплової енергії нормативним питомим витратам електричної енергії на виробництво одиниці теплової енергії необхідно провести комплекс робіт по вдосконаленню технологічних процесів (заміну двигунів та іншого електрообладнання), для чого необхідні значні матеріальні і фінансові ресурси. Вважають, що відповідач повинен був встановити термін для виконання необхідних робіт. Просять суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, подав до суду письмове заперечення, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що за результатами комплексної перевірки позивача встановлено, що перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни і не повязані з недосконалістю технологічних процесів, у звязку з цим прийнято постанову про підвищену плату. Вважає, що Державною інспекцією з енергозбереження правомірно застосовано до позивача правові заходи у вигляді підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, передбачені п. «е»ст. 11 Закону України «Про енергозбереження». У звязку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 16.03.2010 року у справі № 9447/08/1370 призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи, а ухвалою суду від 16.08.2010 року провадження у справі поновлено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, КП «Сокальтеплокомуненерго», що знаходиться за адресою: 80000, Львівська область, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, буд. 21, зареєстроване Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області як юридична особа, ідентифікаційний код 22422842, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 370591 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) № 572.

Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області проведено комплексну перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів теплопостачання підприємствами, за результатами якої складено акт від 26.02.2008 року № 18-13/10.

За результатами проведення перевірки встановлено заниження коефіцієнту потужності в електромережах підприємства (котельні по вул. Героїв УПА, буд. 21 а, вул. Тартаківська, буд. 2 а, вул. Стуса, буд. 6 а, вул. Петрушевича, буд. 3, вул. Шептицького, буд. 82, ЦТП -1).

Під час розгляду справи судом встановлено, що КП «Сокальтеплокомуненерго»виробляє та транспортує теплову енергію, використовує природний газ, електроенергію. Компенсація реактивної потужності на підприємстві проводиться на котельні по вул. Героїв УПА, буд. 21 а. Потужність конденсаторної установки 161,8 кВАр в ручному керуванні, tgц становить: котельня по вул. Героїв УПА, буд. 21а 0,321, котельні по вул. Тартаківська, буд. 2а, вул. Стуса, буд. 6а, вул. Петрушевича, буд. 3, вул. Шептицького, буд. 82, ЦПТ -1 по 08, синхронні двигуни на підприємстві відсутні. Крім того, занижено коефіцієнт потужності в електромережах підприємства (котельні по вул. Героїв УПА, буд. 21а, вул. Тартаківська, буд. 2а, вул. Стуса, буд. 6а, вул. Петрушевича, буд. 3, вул. Шептицького, буд. 82, ЦПТ -1).

За результатами перевірки територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області складено припис, протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 101-1, ч. 1 ст. 98 КУпАП. Прийнято постанову від 26.02.2008 року № 18-13/04 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, якою, відповідно до ст. 11 Закону України «Про енергозбереження»та постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 року № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», до КП «Сокальтеплокомуненерго»застосовано подвійну плату за перевитрати електричної енергії в обсязі 82183 кВт*год. (вісімдесят дві тисячі сто вісімдесят три кіловат - годин) у розмірі 58027 грн. 77 коп.

Наявність зазначених порушень на підприємстві позивача на час проведення перевірки, підстав її проведення, а також наведені в акті перевірки обставини, зокрема щодо встановлення встановленого обсягу перевитрат електроенергії та відхилення коефіцієнту потужності, визнаються сторонами, отже не є предметом доказування в цій адміністративній справі.

Спір між сторонами виник стосовно правомірності прийняття постанови про підвищену плату за нераціональне використання електричної енергії (перевищення встановлених норм питомих витрат електроенергії за результатами роботи підприємства).

Згідно із п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 року № 1039 «Питання Державної інспекції з енергозбереження», Державна інспекції з енергозбереження є урядовим органом державного управління, яка відповідно до законодавства виконує контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів.

Структурною одиницею урядового органу державного управління Державної інспекції з енергозбереження є територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження у Львівській області, яке наділено повноваженнями складати акти перевірок та видавати обовязкові для виконання приписи стосовно усунення порушень норм законодавства з енергозбереження під час споживання паливно-енергетичних ресурсів, складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства у сфері енергозбереження, застосовувати до підприємств, установ та організацій підвищену плату за неефективне (нераціональне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про енергозбереження»від 01.07.1994 року № 74/94-ВР, державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей. Державному контролю також підлягає правильність та ефективність використання цільових коштів, виділених з фонду енергозбереження для вжиття заходів щодо раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів. Повноваження, порядок атестації посадових осіб, які здійснюють державний контроль у сфері енергозбереження, зразки їх посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України. Посадові особи, які здійснюють контроль у сфері енергозбереження, несуть відповідальність за перевищення повноважень та неправомірність своїх дій відповідно до закону. Порядок здійснення державного контролю у сфері енергозбереження визначається цим Законом та чинним законодавством України.

Суд не погоджується з висновками позивача про те, що недотримання нормативного значення коефіцієнта потужності викликане технологічною недосконалістю процесів виробництва, оскільки вважає це недодержанням технологічної дисципліни, виходячи з наступного.

Відповідно до п. «е»ст. 11 Закону України «Про енергозбереження», економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 року № 699 «Про заходи щодо ефективного використання та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві»на Державну інспекцію з енергозбереження покладено функції державного контролю за раціональним і ефективним використанням газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами.

Розділом ІІ додатку до вказаної постанови передбачено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання сплачується підвищена плата. Цей розділ диференціює відповідальність субєктів господарювання в залежності від того, чим викликані перевитрати паливно-енергетичних ресурсів.

Так, абзацом 2 розділу ІІ додатку постанови встановлено, що якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність тепло-утилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження. А, згідно із абз. 3, в разі, якщо перевитрати паливно-енергетичних ресурсів викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, то за погодження із споживачем встановлюється термін для їх виконання, а плата за перевитрачений обсяг паливно-енергетичних ресурсів у подвійному розмірі стягується лише в разі невиконання робіт у зазначений термін.

Отже, застосування правової норми абз. 3 розділу 2 додатку щодо надання позивачу терміну на виконання робіт з усунення порушень, можливе лише за умов, якщо неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів викликане недосконалістю технологічних процесів і для його усунення потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси.

Відповідно до абз. 8 п. 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, споживачі зобовязані здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії. Відповідно до п. 1.1 зазначених Правил, компенсація перетікань реактивної електричної енергії це комплекс технологічних заходів, які виконуються споживачем та спрямовані на забезпечення електромагнітної збалансованості його електроустановок на межі балансової належності; реактивна потужність це складова повної потужності, яка залежно від параметрів, схеми та режиму роботи електричної мережі спричиняє додаткові технологічні витрати активної енергії та впливає на показники якості електричної енергії.

Отже, суд погоджується з позицією відповідача про те, що робота обладнання без компенсуючих пристроїв, встановлення яких, у відповідності до абз. 8 п. 10.2 Правил є обовязковим, вказує на порушення технологічної дисципліни експлуатації обладнання, і не може вважатися технологічною недосконалістю процесів.

Стосовно висновку судової експертизи б/н і б/д, суд вважає такий необґрунтованим та не бере його до уваги, оскільки вказаний висновок стосується встановлення факту порушення, проте не містить однозначних висновків щодо причин перевитрат паливно-енергетичних ресурсів (недодержання технологічної дисципліни експлуатації обладнання чи технологічна недосконалість процесів) у позивача.

За таких обставин, суд вважає, що перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів на КП «Сокальтеплокомуненерго»викликані недодержанням технологічної дисципліни і не повязані з недосконалістю технологічних процесів, а тому застосування до позивача підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, у відповідності до п. «е»ст. 11 Закону України «Про енергозбереження»та абзацу 2 розділу ІІ додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 року «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 листопада 2010 року.

Головуючий суддя (підпис) А.Г. Гулик

Суддя (підпис) В.А. Потабенко

Суддя (підпис) В.М. Сакалош

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.