Постанова № 13314443, 01.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2010 р. № 2а-4533/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карпяк О.О.

при секретарі судового засідання Денькович Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача Куцик П.О. (довіреність від 26.08.2010 року)

від відповідача Цап П.- А.М. (довіреність від 17.03.2010 року № 122/10-001)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за

ТзОВ "Технопром"

до Державна податкова інспекція у Перемишлянському районі

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопром»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень рішень №0000552321/0 і №0000542321/0 від 01.10.2009 року.

Ухвалою від 28 травня 2010 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки податкового органу стосовно завищення суми податкового кредиту в сумі 82356,44 грн. чим порушено пп.7.4.1, 7.4.4 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.8.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», спростовуються нормами пп.7.2.4, 7.4.1 вказаного закону та тим, що при перевірці ними було подано всі документи, які б давали можливість визначити реальність і законність вказаних операцій з ТзОВ «Декко Україна»(договори, податкові накладні, акти, акти виконаних робіт, акти введення в експлуатацію тощо); на момент здійснення вказаних операцій ТзОВ «Декко Україна»була і на даний час є платником податку на додану вартість; сума податку на додану вартість сплачена ними при придбанні товару. Крім того, позивач зазначає, що п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» включення сум податку на додану вартість, сплачених платником податків при придбанні товарів не залежить від виконання контрагентами такого платника зобовязань щодо перерахування податку до бюджету чи інших умов. Укладений між ними та ТзОВ «Декко- України»договір №1 від 16.04.2008 року та видані податкові накладні недійсними в судовому порядку не визнані. Висновки податкового органу про те, що основні фонди підприємства не використовувались у господарській діяльності вважають безпідставними, оскільки на вказаному обладнанні підприємство виготовляло готову продукцію віконні конструкції, для виготовлення якої у різних контрагентів придбавались виробничі запаси, що підтверджується договорами, податковими накладними, первинними документами, а готова продукція у виробничо складських приміщеннях сертифікувалась та реалізовувалась покупцям, що відображено у додатках 10а і 10 б до довідки. Тому позивач вважає, що висновки викладені в акті перевірки та в оскаржуваних рішеннях не підтверджені доказами і носять характер субєктивних припущень.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у заперечені на позовну заяву та просять суд відмовити позивачу повністю. Позиція відповідача обґрунтовується нормами п.п. 8.1.2. п.8.1. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства». Відповідач вказує на те, що до перевірки позивачем були надані договори від 01.07.2009 року № 01/30-07 про передачу на зберігання основних засобів на суму 484472, 65 грн. на ПП «Денітан»та договір зберігання від 01.07.2009 року № 02/30-97 на зберігання офісних меблів на суму 3083, 18 грн., кількістю 10 шт. До перевірки не були надані документи, які засвідчували факт передачі даних основних засобів на ПП «Денітан». Підприємством у І кварталі 2009 року було нараховано амортизацію на основні фонди, які не використовувались в господарській діяльності.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 06 грудня 2010 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази та давши їм оцінку, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопром»зареєстроване 13.03.2008 року Перемишлянською районною державною адміністрацією Львівської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Технопром»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.03.2008 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 14.03.2008р. по 31.03.2009 р., за наслідками якої складено акт № 27/23/35816239 від 18.09.2009 року (далі акт).

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення рішення:

- від 01.10.2009 року №0000542321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 2801,08 грн. (в тому числі 2334,23 грн. основний платіж та 466,85 грн. штрафні санкції) за порушення пп.8.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

- від 01.10.2009 року № 0000552321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 123534,66 грн. (в тому числі основний платіж 82356,44 грн. та штрафні санкції 41178,22 грн.) за порушення пп.7.4.1, пп. 7.4.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач, в порядку адміністративного оскарження рішень податкового органу зверталось зі скаргами до ДПІ в Перемишлянському районі Львівської області, ДПА у Львівській області, ДПА України, які були відхилені та за результатами яких податковим органом прийнято рішення - від 16.12.2009 року №0000712321/0, яким позивачу визначено суму (донараховано) податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 1059,06 грн.( в тому числі 635,11 основний платіж та 423,95 грн. штрафні санкції) за порушення пп.8.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В п.3.1.1. акта перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 14.03.2008 року по 31.03.2009 року не встановлено його заниження або завищення.

В абз. 2 п.3.1.2 акта зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 14.03.2008 року по 31.03.2009 року не встановлено їх завищення (заниження).

В п.3.2.1 акта, перевіркою повноти визначення податкових зобовязань за період з 14.03.2008 року по 31.03.2009 року не встановлено заниження (завищення) податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Згідно п.3.1.3 акта, податковим органом встановлено завищення задекларованих показника у р.07 декларації «Сума амортизаційних відрахувань»за 1 квартал 2009 року на суму 9336,90 грн. Такий висновок податкового органу мотивований тим, що підприємством у 1 кварталі 2009 року було нараховано амортизацію на основні фонди, які не використовувались у господарських операціях, що суперечить пп.8.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Як вказано в акті, суть порушення викладена у п.3.2.2 акта.

В п.п. 3.2.2 акта перевірки зазначено, що за період з 14.03.2008 року по 31.03.2009 року встановлено завищення податкового кредиту на суму 82397,44 грн., в тому числі по звітних періодах: за квітень 2008 року в сумі 51200,94 грн., за травень 2008 року на суму 31196,50 грн. Податковим органом вказано, що позивачем всупереч пп. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зайво включено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 82397, 44 грн., сплачений за придбання станків у ТзОВ «Декко Україна, відповідно до п.н. № 507 від 22.04.2008 року на суму 307205, 64 грн., в тому числі ПДВ у сумі 51200, 94 грн. (видаткова накладна № РН 000469 від 22.04.2008 року на суму 307205, 64 грн., в тому числі ПДВ у сумі 51200, 94 грн.), п.н. № 533 від 13.05.2008 року на суму 187178, 99 грн., в тому числі ПДВ у сумі 31169, 50 грн. (видаткова накладна № РН 000499 від 13.05.2008 року на суму 187178, 99 грн., в тому числі ПДВ у сумі 31196, 50 грн. Дані твердження податкового органу здійснені за результатами вивчення таких документів, як реєстри отриманих податкових накладних за квітень травень 2008 року, журнали ордери та відомості по рах.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», по рах. 31 «Рахунки в банках», по рах. 15 «Капітальні інвестиції», по рах.94 «Інші витрати операційної діяльності», чим порушено порядок ведення податкового обліку.

Як вказано в акті, ДПІ у Перемишлянському районі надано вимоги від 11.08.2009 року, № 1769/8/23 025 від 20.08.2009 року № 1860, від 11.09.2009 року № 2096 про надання документів: товаро транспортних накладних на перевезення обладнання, технічні паспорти на станки, документи на встановлення станків, акти введення в експлуатацію станків, договори про матеріальну відповідальність осіб, яким було передано для використання у виробництві, картки обліку основних засобів, дати введення в експлуатацію та інвентаризаційних номерів обліку основних засобів, норми нарахування амортизації інше. Як вказано податковим органом в акті, на вказані вимоги платник податку не надано документів, від пояснень посадові особи відмовились.

З вказаним твердженням представники в судовому засіданні не погодились, вказують про надання податковому органу всіх документів на вимоги.

Враховуючи те, що позивачем були надані документи, вказані у вимогах податковому органу до скарг у процедурі адміністративного оскарження, про що вказано у скаргах платника податків та у рішеннях податкового органу за результатами розгляду таких скарг (том 1, а.с. 118-161), крім того такі документи подані позивачем та наявні в матеріалах справи, тому суд не бере до уваги твердження податкового органу про ненадання документів на вимогу податкового органу, як на підставу підтвердження нездійснення позивачем виробничої діяльності по виробництву вікон на станках та неотримання позивачем вказаних станків від продавця ТзОВ «Декко Україна».

Як вбачається з акту, висновок податкового органу про те, що договір купівлі продажу, укладений між ТзОВ «Технопром»і ТзОВ «Декко Україна»не спричинили реального настання правових наслідків, з таких підстав: на склад орендований у ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство «Агротранссервіс»»вище перелічені ТМЦ від ТзОВ «Декко Україна»не надходили, що свідчить про відсутність фактичного отримання позивачем вказаних у вищезазначених накладних основних засобів від даного субєкта господарювання; підприємством не надано жодних документів, які б свідчили про факт здійснення виробничої діяльності по виробництву вікон на станках.

16.04.2008 року між ТзОВ «Декко Україна»(продавець) та ТзОВ «Технопром»(покупець) укладено договір №1 про те, що продавець передає, а покупець приймає за плату обладнання, номенклатура, асортимент та характеристики якого вказані у додатку №1 до договору(том 1 а.с. 77-79). В матеріалах справи є видаткові накладні на вказані станки (том 1 а.с. 108-110), податкові накладні (том 1 а.с 111-113). Як вбачається з п.3.1 вказаного договору, обовязок передачі товару лежить на продавцю. Крім того, підтвердженням отримання позивачем вказаних станків від продавця ТзОВ «Декко Україна є товарно транспортні накладні (том 1 а.с. 116-117), лист від органу сертифікації від 27.05.2010 року №1689/05 (том 1 а.с. 214), сертифікати відповідності станків (том 2 а.с. 14-23), протоколи випробувань станків (том 1 а.с. 13, 225-234), накази про введення в експлуатацію станків №16-ОЗ від 01.10.2008 року, №8-ОЗ від 02.06.2008 року (том 1 а.с.15-16), наказ про монтаж обладнання від 02.06.2008 року №7-ОЗ (том 1 а.с. 17).

Акти приймання передачі основних засобів від 02.06.2008 року №ВЭ-0000007, по призначенню:для порізки штапика, фрезерування отворів, порізки профілю, зварювання конструкцій, подачі повітря, для нарізки армування для металопластику, зачистки кутів, скління конструкцій, зварювання кутів, фрезерування дренажних отворів ,відводу води, зачистки кутів, порізки імпоста, зачистки отворів, порізки штапика, зачистки профілю(том 1 а.с.19-39). Як вказано в актах приймання передачі основних засобів, вказані основні засоби знаходились за адресою м. Львів, вул. Городоцька 367а.

Вказані станки перебували за адресою м. Львів, вул. Городоцька 367а у період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року на підставі договорів оренди складського приміщення №21/04 від 01.04.2008 року та №13/01 від 01.01.2009 року, укладених між позивачем (орендар) та ВАТ «Львівське автотранспортне підприємство «Агротранссервіс»»(орендодавець) (том 1 а.с. 47-53, 90).

З 01.05.2009 року по 01.07.2009 року вказані станки перебували за адресою Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул..Вокзальна 4а на підставі договорів оренди майна від 01.05.2009 року №1, укладеного між позивачем (орендар) та ПП «Вологор» (орендодавець) (том 1 а.с. 54-60).

Вказані податковим органом у акті станки передані позивачем на відповідальне зберігання за договором №01/30-07 від 01.07.2009 року, Приватному підприємству «Денітан»на термін з 01.07.2009 року по 30.09.2009 року, що підтверджується копією договору, додатком до договору №1 (том 1 а.с.43-46), актами здачі приймання робіт (том 2 а.с. 24-38).

Крім того, судом враховується той факт, що підприємством нараховувались амортизаційні відрахування на вказані станки, про що вказано в акті перевірки.

Таким чином, твердження податкового органу про неотримання позивачем вказаних основних фондів (станків) від продавця ТзОВ «Декко Україна»є необґрунтованими та безпідставними та спростовуються наявнимими в матеріалах справи доказами ,описаними вище.

Позивачем як постачальником укладались договори: поставки дверних блоків (договір №4 від 20.02.2009 року том 1 а.с.40-42), договір від 10.07.2008 року на поставку віконних конструкцій (том 1 а.с.61-62), договір №05/09/08-01 про виготовлення позивачем метало пластикових конструкцій (том 1 а.с. 63-64), договір №4 від 20.02.2009 року про поставку дверних блоків (том 1 а.с.65-67), договір №47 від 02.03.2009 року про продаж склопакетів (том.1 а.с.70) та видаткові накладні (том 1 а.с.92, 96-98). Позивачем також подано довідку про покупців ТзОВ «Технопром»за період з 01.03.2008 року по 31.03.2009 року (том 1 а.с.241-242).

В матеріалах справи наявна копія ліцензійної угоди, укладеної між органом з сертифікації продукції ДП «Харківстандартметрологія»та позивачем (ліцензіат) по виробництву вікон і балконних дверей із ПВХ та маркування знаком відповідності кожної одиниці продукції (том 1 а.с.74).

В матеріалах справи наявні акти відбору зразків (том 1 а.с. 14,87, 215-224), акт органу сертифікації продукції, виробленої позивачем (том 1 а.с.88), акт про опломбування і збереження зразка свідка продукції (том 1 а.с.89)

Для закупівлі забезпечення виробничого процесу позивачем укладались угоди: №ПП-0000033 від 01.08.2008 року про купівлю металопрокату, договір від 01.04.2008 року №01/04/08 про купівлю ПВХ профіль і комплектуючі товари (том 1 а.с. 75-76, 80-86) та видаткові накладні (том1 а.с.91, 93-95). Позивачем також подано довідку про постачальників ТзОВ «Технопром»за період з 01.03.2008 року по 31.03.2009 року (том 1 а.с.239-240).

Крім того, в матеріалах справи є довідка позивача про доходи, отримані ними за період з 01.03.2008 року по 31.03.2009 року, відповідно до якої дохід підприємства за вказаний період склав 77843,90 грн., виготовлено продукції на суму 1831619,32 грн.

Позивачем надано в підтвердження оплати за виготовлені ними віконні конструкції копії виписок з банку (том 1 а.с.244 - 245).

Відповідно до п.1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», господарська діяльність будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Таким чином, відповідачем не надано доказів та недоведено факт нездійснення позивачем виробничої діяльності по виробництву вікон на станках, такі твердження податкового органу спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, описаними вище.

Згідно п.п. 7.4.1. ст. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами і доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами і доповненнями, амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Враховуючи вищенаведені обставини, платником податку правомірно було нараховано амортизаційні відрахування на основні фонди (станки) та правомірно сформовано суму податкового кредиту по витратах на придбання основних фондів (станків).

Таким чином, висновки податкового органу, відображені в акті перевірки № 27/23/35816239 від 18.09.2009 року не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, дійшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000552321/0 та № 0000542321/0 від 01 жовтня 2009 року, а відтак позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задоволити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області №0000552321/0 та № 0000542321/0 від 01 жовтня 2009 року.

3.Стягнути з Державного Бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопром»(адреса: 79058, м. Львів, пр..Чорновола,59, код ЄДРПОУ 35816239) (3 (три) гривні 40 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна