Постанова № 13314376, 26.01.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

26 січня 2010 р. р. № 2а-7474/09/1370

Жидачівський РЦЗ

до ОСОБА_1

пропро повернення коштів ,

За участю представників сторін:

від позивача: Багрій С.Д. (довіреність № 103 від 20.01.2010 року)

від відповідача: не зявилися

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2009 року Жидачівський районний центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю в розмірі 3483,22 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з мотивів наведених в позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженої особи в судове засідання не забезпечив, письмових пояснень по суті заявлених вимог суду не надав, хоча був повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного центру зайнятості в пошуках роботи 22.12.2008 року.

Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14 лютого 2007 року, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

На підставі поданої відповідачем заяви та поданих документів Жидачівському районному центру зайнятості ОСОБА_1 29.12.2008 року було надано статус безробітного.

За час перебування на обліку ОСОБА_1 отримував у центрі зайнятості матеріальне забезпечення та соціальні послуги, зокрема позивачем виплачено відповідачу допомогу з безробіття.

Проте, відповідач отримуючи матеріальне забезпечення та соціальні послуги, перебуваючи на обліку у Жидачівському районному центрі зайнятості як безробітний перебував у цивільно-правових відносинах з Приватним підприємством «Виробниче обєднання Габіони захід Україна»згідно договору № б/н від 11.12.2008 року і отримував доходи. Це підтверджено долученою до матеріалів справи копією листа Чернівецького міського центру зайнятості (арк. справи № 10).

Згідно п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відповідач був зобовязаний вчасно інформувати державну службу зайнятості про цю обставину, як таку, що не давала йому права перебувати на обліку як безробітному та отримувати соціальні послуги.

Пунктом 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»вказано, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форми власності.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення»передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Таким чином, відповідач в період перебування у трудових відносинах з Приватним підприємством «Виробниче обєднання Габіони захід Україна»не міг підпадати під категорію безробітного та отримувати соціальні послуги.

Сума коштів, витрачених службою зайнятості за період з 29.12.2008 року по 09.07.2009 року, що підлягають поверненню відповідачем складає 3483, 22 грн., що підтверджується довідкою № НОМЕР_1 від 03.12.2009 року.

Відповідачу було надіслано копію наказу № 277 від 06.10.2009 року щодо відшкодування коштів у сумі 3483, 22 грн., який відповідачем залишений без відповіді і задоволення.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги те, що суму зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг відповідачем не сплачено, доказів повного погашення заборгованості станом на момент розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Жидачівського районного центру зайнятості (вул. Шашкевича, 28, м. Жидачів, Львівська область, р/р 37170301900157 в ГУДК у Львівській області МФ 825014 ЄДРПОУ 22352857) суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 3483 (три тисячі чотириста вісімдесять три) грн. 22 коп.

3.Судові витрати зі сторін стягувати не слід.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 28 січня 2010 року.

Суддя Качур Р.П.