Постанова № 13313738, 17.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

17.12.2010

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 р. Справа № 2а-12952/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. <Текст > при секретаріБіленькій О.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача 1) Агафонова Д.В. Ковальової Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова інноваційна фірма "Інагропром" до відповідачів: 1) Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, 2) Управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення та стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова інноваційна фірма "Інагропром" звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідачів: 1) Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, 2) Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, в якому просить (з урахуванням уточнень позовних вимог, які були прийняті судом): -визнати протиправними дії Дніпропетровської митниці Державної митної служби України та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 12.10.2010р. № 110000006/2010/102753/2 про визначення митної вартості товарів в розмірі 1,41 долару США за одиницю (гвинти самонарізні з чорних металів різних розмірів торгової марки ORDAM, код товару 7318149990), що надійшли на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова інноваційна фірма "Інагропром" за вантажною митною декларацією № 110000011/2010/122255 у кількості 23788,7 кг згідно контракту № 2010V&C0011.

-стягнути з Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова інноваційна фірма "Інагропром" (код ЄДРПОУ 20253341, адреса: 52070, Дніпропетровська область, с. Камянка, вул. Маяковського, 74) безпідставно нараховані та надмірно сплачені у вигляді обовязкових платежів грошові кошти в розмірі 6360,04 гривень».

-присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова інноваційна фірма "Інагропром" всі здійснені ним і документально підтверджені судові витрати.

В обґрунтуванні позову зазначено, що при винесенні рішення Дніпропетровською митницею Державної митної служби України від 12.10.2010р. № 110000006/2010/102753/2 про визначення митної вартості товарів було безпідставно та необґрунтовано визначено митну вартість товару в розмірі 1,41 долару США за один кілограм нетто (гвинти самонарізні з чорних металів різних розмірів торгової марки ORDAM, код товару 7318149990), виходячи не з ціни країни-виробника товару та без урахування митної вартості, визначеної відповідачем 1), за раніше ввезені позивачем ідентичні товари.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача 1) в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час порівняння рівня заявленої позивачем митної вартості товару було встановлено, що цей рівень значно нижчий рівня митної вартості товарів, інформація про які була наявна в митному органі, тому відповідачем 1) було прийнято оскаржуване рішення від 12.10.2010р. № 110000006/2010/102498/2 про визначення митної вартості товарів, яким визначено митну вартість товару в розмірі 1,41 долару США за один кілограм нетто (гвинти самонарізні з чорних металів різних розмірів торгової марки ORDAM, код товару 7318149990), при цьому було застосовано шостий метод визначення митної вартості.

Відповідач 2) Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

За таких обставин, відповідно до положень ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача 2) Управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

19.08.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова інноваційна фірма "Інагропром" (покупець) та компанією NIGBO ORDAM IMPORT & EXPORT CO.LTD Китай (продавець) було укладено контракт № 2010V&C0011, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар - гвинти самонарізні з чорних металів різних розмірів торгової марки ORDAM, код товару 7318149990 загальною вагою 24699,4 кг та загальною вартістю 25193,39 доларів США.

Відповідно до п. 2.6 вищезазначеного контракту визначено, що ціна товару за 1 кг нетто складає 1,02 доларів США.

Крім того, між покупцем та продавцем було укладено 01.09.2010 року додаткову угоду № 1, відповідно до якої змінено редакцію пункту 2 вищезазначеного контракту, зокрема, внесено зміни в кількість та ціну товару вага нетто 23788,7 кг, загальна сума 24264,47 доларів США.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова інноваційна фірма "Інагропром" подало до митниці декларацію № 110000011/2010/122255 для здійснення митного оформлення товару гвинти самонарізні з чорних металів різних розмірів торгової марки ORDAM, код товару 7318149990 за заявленою митною вартістю у загальній сумі 24264,47 доларів США.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару до митного органу для митного оформлення були надані, зокрема, такі документи:

- прайс-лист б/н від 01.09.2010 року;

- рахунок МП-0000219 від 27.09.2010 року;

- додаткова угода 1 від 01.09.2010 року;

- контракт № 2010V&C0011 від 19.08.2010 року;

- МП-120510 від 12.05.2010 року;

- екологічна декл. № 49389 від 01.10.2010 року;

- акт фітосанітарного контролю;

- ГО-2428 від 04.10.2010 року;

- калькуляція б/н від 01.09.2010 року;

- б/н від 10.08.2010 року;

- 1549 від 29.08.2010 року;

- 1557 від 17.09.2010 року

- копія ЕК ВМД від 02.09.2010 року.

Факт подання вищезазначених документів позивачем був підтверджений відповідачем під час судового засідання.

Посадова особа відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці, що здійснювала перевірку даних, зазначених у ДМВ, і її оформлення, відповідно до Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом ДМСУ від 02.12.03 № 828, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19.12.2003 за № 1192/8513, на аркуші № 1 ДМВ учинила запис: "необхідно подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, відповідно до вимог ПКМУ від 20.12.06 № 1766:

- висновки експертних організацій, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

- інформацію зовнішньо-економічних та біржових організацій щодо вартості товару та/або сировини.

Позивач був ознайомлений з цими вимогами 11.10.2010р. та вчинив запис: «Ознайомлений. Консультацію проведено. Додаткові документи надати неможливо».

12.10.2010р. рішенням Дніпропетровської митниці Державної митної служби України за 110000006/2010/102753/2 була визначена митна вартість товарів в розмірі 1,41 долару США за один кілограм нетто (гвинти самонарізні з чорних металів різних розмірів торгової марки ORDAM, код товару 7318149990), що надійшли на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова інноваційна фірма "Інагропром" за вантажною митною декларацією № 110000011/2010/122255 (форма ДМБ-1) у кількості 23788,7 кг згідно контракту № 2010V&C0011. При цьому при визначенні митної вартості товару відповідачем 1) було застосовано шостий (резервний) метод.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордом України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ст. 262 Митного кодексу України митна вартість та метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через мирний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Митного кодексу України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договорам (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до п. 11 Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми - «можуть подаватися», вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом із тим, витребувавши перелік документів, передбачених п. 11 Порядку, а саме: прайс-листи фірми-виробника; калькуляція фірми виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій по вартість товару та/або сировини, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

На думку суду, документи, які надав позивач для митного оформлення товару є достатніми для підтвердження митного оформлення товару за першим методом.

Частиною 2 статті 265 Митного кодексу України встановлено, що у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Такий правовий механізм також передбачений частиною 2 пункту 5 та пунктом 14 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Найбільш поширеним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Дніпропетровська митниця Державної митної служби України, визначаючи митну вартість товару, застосувала шостий (резервний метод), при цьому, в порушення положень ч. 4 ст. 266 МК України, відповідачем 1) не було надано обґрунтування неможливості послідовного застосування в даному випадку попередніх методів визначення митної вартості товару.

Відповідно до статті 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів, проте, такий висновок відповідача є необгрунтованим, оскільки згідно з п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 176,. якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством, відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідач 1) не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів удостовірності наданої інформації.

Крім того, в обґрунтування своєї позиції позивачем було надано рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України за № 110000006/2010/10229/2 від 20.08.2010 року, яким раніше була визначена митна вартість ідентичних товарів (гвинти самонарізні з чорних металів різних розмірів торгової марки ORDAM, код товару 7318149990) за наданими митниці такими ж документами товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова інноваційна фірма «Інагропром» за вантажною митною декларацією № 110000011/2010/117996 в розмірі 1,28 долару США за один кілограм товару нетто.

Також відповідачем було надано висновок експерта, підготовлений у Торгово-промисловій палаті України Дніпропетровській торгово-промисловій компанії, 04.11.2010 року за№ГО-2428. У експертному висновку було встановлено, що ринкова вартість країни-виробника товару без врахування ПДВ, надбавок, митних платежів, транспортних розрахунків гвинтів самонарізних в асортименті, загальною вагою 23788,7 кг, які надійшли згідно контракту №2010V&C0011 від 19.08.2010р. може становити 1,02 долара США за кілограм.

У запереченнях проти позову відповідачем 1) - Дніпропетровською митницею Державної митної служби України було зазначено, що митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1, за ціною договору (метод 1) відповідно до ст. 267 МК України, а саме: 1,28 доларів США за кілограм.

У зв'язку з тим, що під час перевірки заявленої митної вартості товару та здійсненні митної оцінки була відсутня потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та була відсутня необхідність застосування різних підходів до оцінки товарів в залежності від джерела, яке використовувалося для митної оцінки товарів, митниця не обґрунтовано застосувала не перший, а шостий метод визначення митної вартості товару. Крім того, митницею не було обґрунтовано необхідність застосування саме шостого методу визначення митної вартості товару, при цьому не обґрунтовано і неможливість застосування попередніх пяти методів оцінки, адже митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України.

Виходячи з вищевикладеного, поставки товару за контрактом № 2010V&C0011 від 19.08.2010р. мають оформлятись за першим методом визначення митної вартості. Однак, суд врахував додаткові обставини по справі, а саме: попереднє ввезення аналогічного товару (рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України за №110000006/2010/102290/2 від 20.08.2010 року) на підставі аналогічного переліку документів та ідентичної ціни ідентичного товару була визначена митна вартість в розмірі 1,28 долару США за один кілограм товару нетто.

Обрахунки розміру надмірно сплаченої суми згідно з ВМД були здійснені відповідачем і складають 6360,04 гривень.

Таким чином, є підстави для скасування рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 12.10.2010р. № 110000006/2010/102498/2 про визначення митної вартості товарів в розмірі 1,41 долару США за одиницю (гвинти самонарізні з чорних металів різних розмірів торгової марки ORDAM, код товару 7318149990). Сума надмірно сплачених податків та зборів у розмірі 6360,04 гривень підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо стягнення з Управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова інноваційна фірма "Інагропром" безпідставно нарахованих та надмірно сплачених у вигляді обовязкових платежів грошові кошти в розмірі 6360,04 гривень є обґрунтованими з огляду на те, що казначейське обслуговування Дніпропетровської митниці, як організації здійснюється у Головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області. Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. за № 1232 Управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області є органом, який забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевого бюджетів, тобто є особою, яка здійснює операції з повернення надмірно сплачених позивачем податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно -правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 12.10.2010р. № 110000006/2010/102753/2 про визначення митної вартості товарів в розмірі 1,41 долару США за одиницю (гвинти самонарізні з чорних металів різних розмірів торгової марки ORDAM, код товару 7318149990) прийнято не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Зазначене було доведено позивачем в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України судові витрати підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова інноваційна фірма "Інагропром" до відповідачів: 1) Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, 2) Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення та стягнення коштів задовольнити.

Визнати протиправними дії Дніпропетровської митниці Державної митної служби України та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 12.10.2010р. № 110000006/2010/102753/2 про визначення митної вартості товарів в розмірі 1,41 долару США за одиницю (гвинти самонарізні з чорних металів різних розмірів торгової марки ORDAM, код товару 7318149990), що надійшли на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова інноваційна фірма "Інагропром" за вантажною митною декларацією № 110000011/2010/122255 у кількості 23788,7 кг згідно контракту № 2010V&C0011.

Стягнути з Головного управління Державного казначейства Укр

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 29.11.2010 року

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >В.В Ільков

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >