Постанова № 13313541, 18.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.11.10 Справа №2а-14947/09/5/0170

17:58 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В. розглянувши за участю представників:

від позивача - Домарацькій Д.Р. дов б/н від 04.12.09р.,

від відповідача Євтодієва Г.В. посвідчення № НОМЕР_1

у відкритому судовому адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛТОН»

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

про визнання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій неправомірним та скасування.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОЛТОН» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0092002303 від 24.07.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача, викладені у акті перевірки не відповідають фактичним обставинам. Відповідач під час проведення перевірки склав акт перевірки, в якому зафіксував нібито встановлені порушення позивачем Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. За результатами вказаної перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій, яке позивач не допустив.

У судовому засіданні 18.11.2010р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій відкликав позовні вимоги в частині визнання неправомірним та скасування рішення № 0092002303 від 24.07.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн. за порушення п. 10 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, у звязку з чим, суд ухвалою від 18.11.2010р. залишив без розгляду позов в цій частині.

Відповідач у своєму запереченні на позов зазначив, що при проведенні перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.1,10,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у звязку з чим до позивача застосовані штрафні санкції, про що прийнято оскаржуване рішення.

Під розгляду справи представником відповідача надавались письмові заперечення в обґрунтування своєї позиції

У судовому засіданні 05.10.2010р., 26.10.2010р., 18.11.2010р. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були допитані в якості свідків.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, пояснення свідка, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2009р. відповідачем проведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме проведена перевірка господарської одиниці готелю «ТЕС-готель», який належить позивачу.

Під час зазначеної перевірки встановлені порушення позивачем зокрема вимог п.1,2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» які виразились: у непроведенні розрахункової операції через РРО (розміщення в готелі) і незабезпеченні видачі розрахункового документу; у невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів вказаних у денному звіті РРО, невідповідність склала 5880,00 грн.

За результатами перевірки складений акт за № 000621* (реєстраційний № 561/01/05/23/33520735) від 12.07.2009р., який покладений у підставу прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0092002303 від 24.07.2009р. за порушення позивачем зокрема вимог п. 1,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним Законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон про РРО).

Відповідно до пунктів 1,2,13 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за вищезазначене порушення Закону про РРО встановлена п. 1 ст. 17, ст. 22 Закону про РРО, відповідно до яких за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як вбачається з Акту під час перевірки посадовою особою позивача здійснено розміщення відпочиваючих у готелі за 3360,00 грн. без застосування РРО та без видачі розрахункового документу особі, що є порушенням п.п. 1,2 ст. 3 Закону про РРО.

Разом з тим, у п.п. 2.2.13 акту перевірки відповідач зафіксував, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 370,00 грн., а сума яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій складає 6250,00 грн., отже невідповідність готівкових коштів склала 5880,00 грн.

Під час розгляду справи судом були допитані в якості свідків:

- ОСОБА_4, попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від надання показань з непередбачених Законом підстав, пояснила, що в день перевірки прийшли відпочиваючи та попросили показати номера та вибрали номер, дали грошові кошти та попросили решту. Вона взяла кошти та почала оформлювати карту гостя;

- ОСОБА_5, попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від надання показань з непередбачених Законом підстав, пояснив, що є перевіряючим, який здійснював перевірку готелю, що належить позивачу. Прийшов на перевірку разом із ОСОБА_6, підійшли в адміністратору, дали грошові кошти за номер, отримали решту та піднялись на ліфті;

- ОСОБА_6, попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від надання показань з непередбачених Законом підстав, пояснив, що є перевіряючим, який здійснював перевірку готелю, що належить позивачу, під час якої було виявлено невідповідність грошових коштів та невидача розрахункового документу. Разом із ОСОБА_5 попросили номер, заплатили за нього грошові кошти, отримали ключ, піднялись та відчинили номер. Потім спустились вниз та представились перевіряючими. Решту не вимагали, зняли Х-звіт, апарат працював.

- ОСОБА_7, попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від надання показань з непередбачених Законом підстав, пояснив, що є охоронцем готелю, у вечері біля 19:30 я дивився у камеру, прийшли люди, адміністратор надала ключ, взяла кошти та повернула решту, потім програма зависла.

Заслухавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що позивачем під час проведення перевірки були порушені вимоги п. 1 ст. 3 Закону про РРО, що підтверджується наявними у справі матеріалами та показаннями усіх свідків, які пояснюють, що кошти за проживання у готелі були взяти та адміністратором було видано решту, тобто суд дійшов висновку про здійснення розрахункової операції без проведення через РРО та без видачі відповідного документу.

У звязку з чим застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16800,00 грн. (3360х5) є правомірним.

Щодо порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону про РРО суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з Акту перевірки (п. 4.1) адміністратор Анюшкіна Ю.В. пояснила, що у звязку із виходом з ладу програми роботи касового апарату при вибитті нульового чеку та службової видачі не здійснюється обнулювання залишку при відкритті зміни.

Відповідно до п. 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000р. реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Z-звіту № 0014 від 08.07.200р. сума в розмірі 5870,00 грн. станом на 08.07.200р. є загальним обігом коштів саме за зазначене число, та в подальшому була вилучена з каси прибутковим касовим ордером № 65 від 09.07.2009р.

Разом з тим, в матеріалах справи є Довідка ТОВ «Битрадіотехніка» з якої вбачається, що 13.07.2009р., тобто на наступний день після проведення перевірки, спеціалістами центру був проведений ремонт блоку живлення ЕККА Марія 301 МТМ фіскальний номер 0105004822, що був наданий на ремонт ТОВ «Холтон».

Отже, матеріали справи свідчать про те, що залишок готівкових коштів на 12.07.200р. в касовому апараті на початок зміни в сумі 5870,00 грн. обліковується в результаті виходу з ладу блоку живлення ЕККА, що трапилось у момент здійснення операції по інкасації, в наслідок чого грошова сума, що була інкасована, не була виведена з розділу «готівкові кошти у касі», та переходила по звітам кожним наступний день.

Отже, на думку суду висновок відповідача про те, що невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів вказаних у денному звіті РРО в розмірі 5880,00 грн. є необґрунтованим, оскільки ця сума була вилучена із каси 0.07.2009р., що підтверджується матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

розсудливо;

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного субєкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обовязковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для реалізації цього принципу-критерію субєкт владних повноважень, в даному випадку працівники податкової інспекції повинні були ретельно дослідити обставини, що були повязані із виходом з ладу касового апарату.

Таким чином відповідач не правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 29400 грн. (5880х5).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Однак відповідачем не надано суду жодних доказів в обґрунтування своєї позиції щодо невідповідності суми грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі, що зазначена в денному звиті РРО.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У звязку з чим, виходячи із вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

В уточненнях позовних вимог позивач просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0092002303 від 24.07.2009р. в розмірі 46200,00 грн., без вимоги про визнання його протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0092002303 від 24.07.2009р. на суму 29400,00 грн.

В ході судового засідання, яке відбулось 18.11.2010р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 23.11.2010р.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0092002303 від 24.07.2009р. на суму 29400,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛТОН» 3,40 грн. витрат зі сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.