Постанова № 13313497, 09.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.09.10 Справа №2а-6563/10/16/0170

(17:38) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Александрова О.Ю., при секретарі Габрись П.С., розглянувши за участю

представника позивача Олійник М.О., довіреність від 06.09.2010р.,

представника третьої особи Цирцана О.А., довіреність від 18.02.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Сімферопольського міського центру зайнятості

до Кримського республіканського спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Сімферопольський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримського республіканського спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення про стягнення штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення у сумі 15017,18грн.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином - судовою повісткою, про причини неприбуття суду не повідомив, заперечень на позов не надав.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

16.02.2010р. посадовою особою позивача у присутності посадової особи відповідача проведено перевірку дотримання Кримським республіканським спеціалізованим ремонтно-будівельного підприємством протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України законодавства України про зайнятість населення за результатами якої складений акт № 26, яким зафіксований факт не надання звітності, до Сімферопольського міського центру зайнятості, за формою 4-ПН про заплановане та фактичне вивільнення робітника ОСОБА_3, звільненого по п.1 ст. 40 КЗпТ України.

Актом № 26/ш від 26.02.2010р. про порушення законодавства про зайнятість населення начальником інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Байбугановою Е.Х встановлено відповідачу у добровільному порядку сплатити штраф у розмірі річної заробітної плати вивільненого працівника ОСОБА_3 у сумі 15017,18грн. у місячний строк.

У визначений в акті № 26/ш від 26.02.2010р. відповідачем штраф у сумі 15017,18грн. не сплачений, що стало підставою звернення позивача до суду.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду з дня взяття їх на облік.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про зайнятість населення” від 01 березня 1991 року N 803-XII для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Згідно з п.4 ст.18 Закону України “Про зайнятість населення” у складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

За змістом ст. 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Пунктом 1.3. Інструкції про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 року № 30/5221, передбачено, що роботодавцями являються власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовують найману працю.

Позивач зареєстрований як платник внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Сімферопольському міському центрі зайнятості, що не заперечували представники сторін у судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року позивач набув статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації.

Відповідно до статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 року № 47.

Відповідно до п. 1 вказаного Положення Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (далі - інспекція) входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.

Згідно п.п. "ф", п.4 "Положення про державну службу зайнятості", державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до п.п. "л", п.8 вказаного Положення, державна служба зайнятості має право стягувати відповідно до Закону України "Про зайнятість населення"штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності, зокрема, у разі неподання або порушення строків подання державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення працівників, як це передбачено пунктом 5 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення".

У своїй діяльності інспекція керується Конституцією України, Законом України "Про зайнятість населення", цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами і працює у взаємодії з державною податковою адміністрацією, правоохоронними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Таким чином, судом встановлено, що Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення та Кримський республіканський центр зайнятості входять до складу Державної служби зайнятості та підпорядковуються Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, а тому наділені частиною повноважень, що належать Державній службі зайнятості як державному органові, та також є субєктами владних повноважень.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми звітності N 4-ПН (план) "Звіт про заплановане вивільнення працівників", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 р. N 420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за N 1535/11815, відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" при вивільненні працівників, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням, підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії, незалежно від форми власності та господарювання, а також фізичні особи, у тому числі підприємці, повинні не пізніше ніж за два місяці до вивільнення працівників інформувати про це центри зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Згідно з Інструкцією щодо заповнення форми звітності N 4-ПН (факт) "Звіт про фактичне вивільнення працівників", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 р. N 420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за N 1536/11816відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" при вивільненні працівників, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням, підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії, незалежно від форм власності, повинні у десятиденний строк після вивільнення інформувати про це центри зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

З аналізу зазначених Інструкцій щодо заповнення форм звітності, суд дійшов висновку, що Закон повязує виконання платником страхових внесків обовязків саме з інформуванням центру зайнятості про вивільнення працівників за два місяці до їх вивільнення та у десятиденний строк після вивільнення.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що наказом № 15-К від 31.07.2009р. ОСОБА_3 відповідно до п.2 ст. 49 КЗпПУ повідомлено про те, що з 01.10.2009р. його буде звільнено у зв'язку із скороченням штату робітників на підставі наказу директора підприємства № 04-А від 30.07.2009р.

Наказом №24-К від 30.09.2009р. ОСОБА_3 звільнено з почади начальника АГЧ підприємства з 01.10.2009р. у зв'язку із скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпПУ.

Станом на 31.01.2010р. відповідачем до Сімферопольського міського центру зайнятості форми звітності N 4-ПН (план) "Звіт про заплановане вивільнення працівників" та N 4-ПН (факт) "Звіт про фактичне вивільнення працівників" не надані, що підтверджено представником позивача у судовому засіданні. Крім того, у журналі вихідної кореспонденції відповідача за період 25.08.2009р. до 27.10.2009р. відсутні записи про направлення документів на адресу Сімферопольського міського центру зайнятості.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_3 відповідачем здійснено із порушенням норм законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до п.5 ст.20 Закону України “Про зайнятість населення”, при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Згідно довідки № 11 від 16.02.2010р. річна заробітна плата ОСОБА_3 складає 15017,18грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджуються порушення відповідачем законодавства про зайнятість населення встановлені актом №26 від 16.02.2010р. та правомірно застосовані до відповідача фінансові санкції на підставі п.5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” у сумі 15017,18грн., а відтак, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулося 09.09.2010р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. У повному обсязі постанову складено 13.09.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-161, 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Кримського республіканського спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України на користь Сімферопольського міського центру зайнятості штраф за порушення п.5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" у сумі 15017 (п'ятнадцять тисяч сімнадцять) гривень 18 копійок на р/р 3717130590002 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 20708706, код платежу 50040500.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.