Ухвала суду № 133133784, 07.01.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 520/5081/19

Провадження № 6/947/45/26

УХВАЛА

07.01.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за заявою Київської окружної прокуратури міста Одеси, від імені якої подана за підписом ОСОБА_1 , про виправлення помилки у виконавчому листі, виданому по цивільній справі №520/5081/19 за позовною заявою прокурора в особі заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_2 , державного реєстратора державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Шкоди Тетяни Миколаївни, за участю третьої особи садового товариства «Шляховик» про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, знесення самочинно збудованого об`єкту,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява Київської окружної прокуратури міста Одеси, від імені якої подана за підписом ОСОБА_1 , про виправлення помилки у виконавчому листі, виданому по цивільній справі №520/5081/19 за позовною заявою прокурора в особі заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_2 , державного реєстратора державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Шкоди Тетяни Миколаївни, за участю третьої особи садового товариства «Шляховик» про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, знесення самочинно збудованого об`єкту.

Вказана заява надійшла до суду в електронній формі через підсистему Електронний суд, в якій заява сформована 26.12.2025 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

Оглянувши матеріали справи, здійснюючи перевірку заяви на дотримання вимог ЦПК України, суддею встановлено наступне.

Вказана подана заявником заява стосується питання щодо виправлення помилки у виконавчому документі, що врегульовано статтею 432 Розділу VI ЦПК України, яка відноситься до процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Статтею 182 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що законодавець роз`яснив учасникам справи, яким чином вони можуть викласти свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо процесуальних питань під час судового розгляду цивільної справи.

Таким чином, на всіх стадіях судового розгляду, зокрема відкриття провадження, підготовче провадження, розгляд справи по суті, прийняття рішення по суті, виконання судового рішення, учасники справи мають право подати до суду заяви з процесуальних питань (статті 182, 183 ЦПК України).

Отже, подана до суду заява, належить до заяв з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Статтею 183 ЦПК України передбачені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, у відповідності до якої письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Статтею 56 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Статтею 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (постанова Верховного Суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23).

Відповідно до частин першої та сьомої статті 24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Прокурори мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором (стаття 21 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно із Положенням про службове посвідчення прокурора, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 24 квітня 2020 року № 200, службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи органів прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством.

Як вбачається, заява від імені Київської окружної прокуратури міста Одеси про виправлення помилки у виконавчому документі в межах цивільної справи №520/5081/19, подана до суду і підписана Додул Мариною Андріївною, як заступником керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси.

Проте, до поданої до суду заяви не додано доказів на підтвердження повноважень Додул М.А., а саме що підписант заяви обіймає посаду заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси.

Також судом встановлено, що відповідні документи також відсутні в матеріалах цивільної справи №520/5081/19.

За наслідком чого, заява від імені Київської окружної прокуратури міста Одеси про виправлення помилки у виконавчому документі в межах цивільної справи №520/5081/19, подана до суду і підписана до суду особою без підтвердження повноважень діяти від імені заявника.

У зв`язку з чим, суд доходить до висновку, що заява Київської окружної прокуратури міста Одеси, від імені якої подана за підписом Додул Марини Андріївни, про виправлення помилки у виконавчому листі, виданому по цивільній справі №520/5081/19, подана до суду без додержання вимог ч.2 ст. 183 ЦПК України.

Відповідно до частини 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

На підставі вищевикладеного, оскільки заява про виправлення помилки у виконавчому документі подана без додержання вимог викладених у ч.2 ст.183 ЦПК України, остання підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявник не обмежений права на повторне звернення до суду з даною заявою після усунення недоліків, що слугували для

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявник не обмежений права на повторне звернення до суду з даною заявою після усунення недоліків, що слугували для її повернення.

Керуючись ст. ст. 56, 58, 183, 352-354, 432 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Заяву Київської окружної прокуратури міста Одеси, від імені якої подана за підписом ОСОБА_1 , про виправлення помилки у виконавчому листі, виданому по цивільній справі №520/5081/19 за позовною заявою прокурора в особі заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_2 , державного реєстратора державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Шкоди Тетяни Миколаївни, за участю третьої особи садового товариства «Шляховик» про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, знесення самочинно збудованого об`єкту,- повернути заявникові.

Роз`яснити заявникові, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л. В. Калініченко