Ухвала суду № 133132459, 06.01.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/11829/25

Провадження № 2/646/252/2026

У Х В А Л А

06.01.26 м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ГО «НОН-СТОП Україна» про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді Основ`янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025 року надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ГО «НОН-СТОП Україна» про захист честі, гідності та ділової репутації.

Ухвалою від 01.12.2025 року відкрито провадження у справі та позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 06.01.2026 року о 10:00 год.

Суддею Основ`янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є. 05.01.2026 року до початку підготовчого судового засідання 06.01.2026 року у відповідності до ч. 3 ст. 39 ЦПК України у зв`язку із відсутністю можливості повідомити сторони про наявність підстав для відводу судді, заявлено самовідвідвід у справі № 646/11829/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ГО «НОН-СТОП Україна» про захист честі, гідності та ділової репутації враховуючи те, що позивач була начальником Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до 31.12.2025 року. Водночас суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є. раніше тривалий час працював в різних структурних підрозділах Головного територіального управління юстиції в Харківській області правонаступником якого є, зокрема, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя встановив наступне.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Головна мета відводу полягає у тому, аби гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - у запобіганні будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Положеннями ст. 36 ЦПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді цивільної справи.

Стаття 36 ЦПК України визначає обставини, які виключають участь судді в розгляді цивільної справи та підстави для його відводу.

Так, у ч. 1 ст. 36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалених резолюцією Економічної і Соціальної Ради Організації Об`єднаних Націй від 27 липня 2006 року № 2006/23), Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У пункті 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі від 09 січня 2013 року «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).

Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України до обставин, що виключають участь судді в розгляді справи віднесено, і ті, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач була начальником Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до 31.12.2025 року та просить суд спростувати відомості, пов`язані із проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Водночас суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є. раніше тривалий час працював в різних структурних підрозділах Головного територіального управління юстиції в Харківській області правонаступником якого є, зокрема Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, за напрямком діяльності саме щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку із наведеним вище, вбачаючи, що положеннями п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено обставини, які є обов`язковою підставою для самовідводу судді, суддя підлягає самовідводу у цивільній справі за вищевказаною позовною заявою з метою недопущення сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, а також з метою запобігання в подальшому будь-якої недовіри з боку осіб, що приймають участь у справі та забезпечення справедливого, своєчасного, об`єктивного та неупередженого розгляду цієї справи, попередження можливості скасування рішення за мотивів упередженості судді.

Відповідно до ст. 41 ЦПК України матеріали справи підлягають передачі для повторного авторозподілу у порядку, передбаченому у ст. 33 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-41 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити самовідвід судді Основ`янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є. у цивільній справі № 628/11829/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ГО «НОН-СТОП Україна» про захист честі, гідності та ділової репутації.

Цивільну справу № 628/11829/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ГО «НОН-СТОП Україна» про захист честі, гідності та ділової репутації - передати до канцелярії суду для визначення судді у справі в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Є. Серпутько