Рішення № 133122276, 06.01.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3553/25

2/154/160/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2026 м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Мушкета О.О.,

за участю секретаря судового засідання Тивонюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Фінансова компанія "Ейс"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВС Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свій позов мотивує тим, що 07.05.2023 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 834650851 на суму 16000,00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Заповненням анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до чинного законодавства України.

07.05.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на банківську карту відповідачки грошові кошти в сумі 16000,00 гривень.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТзОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором від 07.05.2023, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1

10.10.2024 року між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №10/1024-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором від 07.05.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

В подальшому, 08.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали договір факторингу №08/07/25-Е, за результатами якого право грошової вимоги за кредитним договором від 07.05.2023, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс».

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором 834650851від 07.05.2023, заборгованість ОСОБА_1 станом на день звернення до суду становить 69729,66 гривень, з яких: 13471,30 грн. заборгованість за тілом кредиту, 56258,36 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 69729,66 грн. та судові витрати, котрі складаються із судового збору в розмірі 2422,40 та витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень.

Ухвалою від 29.08.2025 прийнято цивільну справу до розгляду та призначено її до розгляду, за клопотанням представника позивача, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За клопотанням представника відповідача та самого відповідача розгляд даної справи неодноразово відкладався.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду письмову заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала суду письмову заяву про визнання позовних вимог в якій просила суд звернути увагу на нараховані позивачем відсотки за користування кредитними коштами, просила суд зменшити витрати на правничу допомогу, посилаючись на те, що дана категорія справ є не складною та шаблонною, просила суд слухати справу у її відсутності.

Представник відповідача адвокат Ковальчук С.О., документи про підтвердження повноважень якої містяться в матеріалах справи в судове засідання не з`явилася, в поданих суду письмових поясненнях вказала, що відповідачка ОСОБА_1 погоджується з тим, що нею було отримано кредит 07.05.2023 в сумі 16000 грн., проте не погоджується на суму нарахованих позивачем відсотків, оскільки у неї скрутне матеріальне становище, лише нещодавно вона влаштувалася на роботу та має на утриманні двох малолітніх дітей. З врахуванням зазначеного просила суд відмовити у стягненні заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами та зменшити витрати на правову допомогу до 2000 грн.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247ЦПКУкраїни у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 07.05.2023 укладено кредитний договір № 834650851 (далі договір), згідно якого вона отримала кредит в розмірі 16000,00 грн. з встановленням строку та умов користування коштами, сплатою відсотків за користування кредитними коштами, розміром і типом процентної ставки.

Із дослідженого судом договору №834650851 від 07.05.2023 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ознайомлена та згідна з умовами договору, що підтверджується її електронним підписом (одноразовим ідентифікатором).

Зокрема, відповідачка зобов`язалась здійснювати повернення кредиту, нарахованих процентів згідно графіку платежів та ознайомлена з загальною вартістю кредиту, реальною річною ставкою, тарифами банку.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні і в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2018 року між первісним кредитором та ТзОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТзОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №834650851 від 07.05.2023.

10.10.2024 між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №10/1024-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №834650851 від 07.05.2023, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

В подальшому, 08.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали договір факторингу №08/07/25-Е, за результатами якого право грошової вимоги за кредитним договором №834650851 від 07.05.2023, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс».

Оскільки на підставі даних договорів відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «ФК «Ейс», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З дослідженого судом розрахунку заборгованості по кредиту встановлено, що відповідач не вчасно та не в повному обсязі проводила платежі по погашенню кредиту, таким чином, неналежним чином виконує умови договору.

Із даного розрахунку вбачається, що у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором, в сумі 69729,66 гривень, з яких: 13471,30 грн. заборгованість за тілом кредиту, 56258,36 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

З огляду вищенаведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не належним чином виконує умови зобов`язання.

Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем суду не надано, контррозрахунок заборгованості нею не приведений.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, відповідач не надала суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання нею умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що відповідач порушивши зобов`язання по умовах договору має заборгованість перед ТзОВ «ФК «Ейс» за кредитним договором на загальну суму 69729,66 грн., яка жодними належними та допустимими доказами не спростована відповідачем, а тому підлягає стягненню в користь позивача.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з висновком зробленим у постанові Верховного суду 13.03.2025 року у справі № 275/150/22, принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії договору про надання правничої допомоги № 11/08/25-02 від 11.08.2025, протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги, додаткової угоди № 25770782375 до договору про надання правничої допомоги , акту прийому-передачі наданих послуг від 22.08.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 від 19.10.2018 та довіреності від 11.08.2025 згідно з яким вартість послуг з надання правничої допомоги становить 7000 гривень.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, бере до уваги обґрунтування сторони відповідачки наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідачки, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 3500 грн. співмірним розміром витрат на правничу допомогу.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Із наведеного слідує, що понесені позивачем та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з даним позовом в розмірі 2422,40 грн. у зв`язку із задоволенням позову, підлягають компенсації за рахунок відповідачки.

Керуючись ст.13, ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.211, ст.259, ст.263, ст.279, ст.280, ст.281, ст.282 ЦПК України, на підставі ст.610, ст.611, ст.625, ст.1050 ЦК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за кредитним договором № 834650851 від 07.05.2023 в загальному розмірі 69729 (шістдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять), грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" витрати на правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30 - денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" юридична адреса: 02090, Україна, м. Київ, вул.. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ: 42986956, рахунок НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк» 21133352, МФО 322001);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олександр МУШКЕТ