Ухвала суду № 133118706, 02.01.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/21628/25

провадження № П/380/22941/25

У Х В А Л А

02 січня 2026 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №380/21628/25 за її позовом до Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради Львівського комунального підприємства "Старий Львів" про визнання протиправною бездіяльність, -

в с т а н о в и в :

30.10.2025 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ 04055896), Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (вул. Ференца Ліста, 1, м. Львів; код ЄДРПОУ 20847537), ЛКП Старий Львів (вул. Сербська, 15, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ 20782401) (мовою оригіналу) з вимогами:

1. Визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради та Галицької районної адміністрації, яка полягає у невжитті заходів щодо охорони, збереження та утримання будинку 1846 року пам`ятки архітектури за адресою: м. Львів, вул. Руська, 3.

2. Визнати незаконним і таким, що порушує права співвласників, договір управління від 2019 р., укладений без відома та згоди більшості співвласників будинку.

3. Зобов`язати Львівську міську раду(балансоутримувача): o провести технічне обстеження будинку, o скласти акт технічного стану, o розробити проєкт протиаварійних робіт, o передбачити фінансування у міському бюджеті на 2026 рік для забезпечення збереження пам`ятки.

4. Зобов`язати ЛКП Старий Львів надати суду всі копії документів і договорів, укладених від імені співвласників без їх згоди.

5. Стягнути з відповідачів судові витрати….

Ухвалою суду від 03.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 24.11.2025 відмовлено у розгляді справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 08.12.2025 заяву про відвід судді Карп`як О.О., у справі № 380/21628/25 визнано необґрунтованою.

Ухвалою суду від 11.12.2025 року відмовлено у задоволенні заяви про відвід головуючої судді Карп`як О.О.

До суду надійшла заява позивача (повторна), у якій вона просить суд:

« 1 Змінити порядок розгляду справи №380/21628/25, призначивши її до відкритого судового засідання з викликом сторін або з можливістю участі через відеоконференцію.

2. Повідомити всіх учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

3. Забезпечити можливість усного викладення пояснень, подання додаткових доказів, клопотань і заяв, які неможливо повноцінно подати в межах письмового провадження.

4. Врахувати, що справа стосується: Додатки: об`єкта культурної спадщини, інтересів співвласників, бюджетних зобов`язань ЛМР, питань міжнародного значення (зона UNESCO), що в сукупності формує значний суспільний інтерес»…

При вирішенні поданої заяви суд виходить із наступного.

Частинами 1-3 ст.12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, ч.4 ст.12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч. 4 ст.12 КАС України та ч. 4 ст.257 КАС України.

Предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст.257 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У силу пункту 2 частини шостої цієї статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних відносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод орієнтує на те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі Аксен проти Німеччини, заява №8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі Варела Ассаліно проти Португалії, заява №64336/01). Зокрема, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Приміром, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення відкритого судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу у порядку письмового провадження.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №380/21628/25 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтями 44, 47 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалах суду від 05 квітня 2022 року у справі №520/13981/21 та від 03 грудня 2020 року у справі №440/2722/20 також зазначила, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Суд наголошує, що позивач чи / або його представник може реалізувати своє право на викладення у письмовій формі своїх вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань, подавши суду заяви по суті справи або додаткові пояснення щодо окремого питання (стаття 159 КАС України), а також подати додаткові докази (статті 79 КАС України) або звернутися до суду із клопотанням про витребування додаткових доказів (стаття 80 КАС України). Суд звертає увагу, що усні пояснення учасників справи не належать до засобів доказування згідно із частиною другою статті 72 КАС України. В ухвалі суду від 03.11.2025 про відкриття провадження в адміністративній справі сторонам роз`яснено порядок викладення вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмета спору у заявах по суті справи. Встановленим порядком позивач чи / або його представник не обмежений у можливості доводити перед судом переконливість своїх доводів та надавати докази.

Крім того, Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, оскільки дана справа не належить до справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, вид доказів (письмові), якими сторони обґрунтовують свої доводи та заперечення, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому відсутні підстави для розгляду цієї справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та у режимі відеоконференції відповідно.

Суд також звертає увагу, що ОСОБА_1 зверталася до суду з клопотанням про зміну порядку розгляду справи із викликом сторін. Вказане клопотання було вирішено судом по суті, про що постановлено відповідну ухвалу від 24.11.2025, яким заяву залишено без задоволення.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 260, 262, 294 КАС України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та у режимі відеоконференції в адміністративній справі за її позовом до Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради Львівського комунального підприємства "Старий Львів" про визнання протиправною бездіяльність, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на судове рішення, винесене за результатами розгляду справи.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна