Рішення № 133117703, 06.01.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/13735/25

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить (а.с. 38-39):

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 23.12.2014 по 30.01.2025;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо перерахунку пенсії з 23.12.2014 по 30.01.2025 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату недоотриманих пенсійних виплат за період з 23.12.2014 по 30.01.2025, враховуючи страховий стаж за період роботи з 01.01.2008 по 31.12.2009.

В обґрунтування позову вказує, що із 23.08.2004 до 22.12.2014 працювала на посаді директора ООО «Новоторг», являється пенсіонеркою за віком з 23.12.2014, при призначені пенсії за віком її страховий стаж обчислено відповідно до наданих документів та даних персоніфікованого обліку за період з 16.09.1976 по 22.12.2014, який складав 35 років 8 місяців 29 днів. Однак, листом від 11.04.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило, що відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Українці підприємством ТОВ «Новоторг» за періоди роботи з 01.01.2008 по 31.12.2009 відсутні, таким чином даний період не зарахований в мій страховий стаж, який впливає на розмір моєї пенсії. Зазначає, що звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України № 1058. Заява була відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та проведено перерахунок пенсії по стажу з урахуванням періоду роботи з 01.0l.2008 по 31.12.2009. Однак, перерахунок здійснений лише за період з 01.02.2025. Тобто, не зарахування стажу відбулося з вини Пенсійного фонду України.

Суддя своєю ухвалою від 21.07.2025 прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та зобов`язала Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надіслало до суду відзив у якому, заперечуючи позовні вимоги, зазначає, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, та отримує пенсію за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. 30.01.2025 ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо перерахунку пенсії. Заяву позивача від 30.01.2025 було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Рішення про перерахунок пенсії згідно заяви від 30.01.2025 спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не приймалось. Просить відмовити у задоволенні позову. Окрім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відзиві повідомило, що "Позивач на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області не перебуває, рішення Управлінням не приймалось, електронна пенсійна справа знаходиться в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області."

Головне управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області надіслало до суду відзив у якому вказує, що заяву позивача від 30.01.2025 було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області. З 01.02.2025 Головним управлінням позивачу проведено перерахунок пенсії по стажу з урахуванням періоду роботи з 01.01.2008 по 31.12.2009. Страховий стаж складає 37 років 09 місяців 07 днів. Розмір пенсії за віком після проведення перерахунку пенсії склав 5695,69 грн. Розмір пенсії за віком з 01.03.2025 склав 6331,68 грн. Пенсія у розмірі 6331,68 грн. Разом із заборгованістю за період з 01.02.2025 року по 28.02.2025 року в сумі 373,09 грн. виплачена позивачу у березні 2025 року. просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 01.12.2025 постановлено витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Матеріали пенсійної справи позивача надійшли до суду 23.12.2025 (вх. №91102/25 від 24.12.2025).

У період із 22.12.2025 по 05.01.2026 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, де отримує пенсію за віком, призначену на підставі її заяви від 23.12.2014.

У протоколі перерахунку пенсії №10598 від 13.03.2015 зазначено, що страховий стаж становить 35 років 8 місяців 7 днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 31.01.2025 про перерахунок пенсії. Вид перерахунку: ч. 4 ст. 42 (2008-2009 роки у зв`язку з надходженням СПОВ). (а.с. 93)

Після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву позивача, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 07.02.2025 про перерахунок пенсії (а.с. 109) .

У протоколі перерахунку пенсії вказано: Вид перерахунку: у зв`язку з уточненням даних в ЕПС, 01.02.2025; підстава: стаж набутий до призначення пенсії (2008-2009); страховий стаж: 37 років 9 місяців 7 днів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 11.04.2025 №8295-6202/С-02/8-0500/25 повідомило ОСОБА_1 про наступне:

" Отже, з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Стаж роботи до 01.01.2004 зараховується на умовах раніше діючого законодавства. Таким чином, при призначенні пенсії за віком Ваш страховий стаж обчислено відповідно до наданих документів та даних персоніфікованого обліку за період з 16.09.1976 по 22.12.2014, який складав 35 років 8 місяців 29 днів.

Відповідно до даних персоніфікованого обліку, наявних в матеріалах Вашої електронної пенсійної справи, станом на 10.01.2024, відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України підприємством ТОВ «Новоторг» за період роботи з 01.01.2008 по 31.12.2009 відсутні.

Таким чином, підстави щодо врахування зазначеного вище періоду роботи з дати призначення пенсії, а саме з 23.12.2014, відсутні.

30.01.2025 Вами до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надано заяву про перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058, яка була відпрацьована за принципом екстериторіальності Головними управліннями Пенсійного фонду України в Закарпатській та Полтавській областях, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1

Таким чином, з 01.02.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області Вам проведено перерахунок пенсії по стажу з урахуванням періоду роботи з 01.01.2018 по 31.12.2009. Страховий стаж складає 37 років 9 місяців 7 днів. Розмір пенсії за віком після проведеного перерахунку пенсії склав 5695,69 грн. По пенсійній справі проведено всі перерахунки, передбачені чинним законодавством. Розмір пенсії за віком з 01.03.2025 по дату надання відповіді складає 6331,68грн. Пенсія у розмірі 6331,68 грн разом з боргом за період з 01.02.2025 по 28.02.2025 в сумі 373,09 грн виплачена Вам у березні 2025 року.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає протиправним та таким, що порушує її права нездійснення перерахунку та виплати пенсії з 23.12.2014 по 30.01.2025.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Водночас, у пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою та другою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058) визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як слідує із матеріалів справи, спірним є кількість здобутого позивачем при призначенні пенсії у 2014 році, страхового стажу та, як наслідок, ненарахування та невиплата пенсії у період із 23.12.2014 по 30.01.2025 у належному розмірі.

Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст.3 Закону №1788-ХІІ (в редакції, на час роботи позивача в ТОВ "Новоторг" із 01.01.2008 по 31.12.2009) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів*,- за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

За змістом пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" 108/95-ВР (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Приписами частини 1 статті 3 Закону №400/97-ВР передбачено, що платники, визначені пунктами 1, 2 та 3 статті 1 цього Закону, зобов`язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України. Комерційні банки при відкритті відповідних банківських рахунків зобов`язані вимагати інформацію від таких платників щодо зазначеної реєстрації.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що у випадку несплати підприємством страхових внесків до органу пенсійного фонду відповідальність за таку несплату несе саме підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа, оскільки саме на страхувальника покладено обов`язок здійснювати відрахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи та їх перерахунок до відповідного фонду, а відтак саме роботодавець є тією особою, яка згідно закону повинна сплачувати страхові внески.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній 637-93-п встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі також Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, суд погоджується із твердженням позивача, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Однак суд зазначає, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 07.12.1976 (а.с. 8):

запис №30: 14.03.2005 ТОВ "Новоторг" прийнята на посаду директора; підстава внесення запису: "Пр №7 от 14.03.05";

запис №31: 22.12.2014: звільнена з посади за власним бажанням; підстава внесення запису: "Пр №19 от 22.12.14"

Як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), сформованих 10.01.2024 (а.с. 9-10) відомості про сплату єдиного соціального внеску за період із 01.01.2008 по 31.12.2009 відсутні.

Разом з тим, відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), сформованих 21.12.2024 (а.с. 11-12), наявні відомості про сплату єдиного соціального внеску за період із 01.01.2008 по 31.12.2009.

Із заявою про перерахунок пенсії з підстав надходження відомостей системи персоніфікованого обліку за 2008-2009 роки, позивач звернулась 30.01.2025 (а.с. 93), тобто заяву про перерахунок пенсії позивач подала після відображення сплати страхових внесків.

Належними доказами підтверджується, що заяву позивача від 30.01.2025 задоволено та здійснено перерахунок пенсію з 30.01.2025.

При цьому, доданим до позову платіжним доручення про сплату ТОВ "Новоторг" внесків до ПФ суд правову оцінку, як доказам сплати роботодавцем страхових внесків саме за позивача, не надає, оскільки як вже зазначалось, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Станом на 21.12.2024, в системі персоніфікованого обліку були відсутні відомості про сплату страхових внесків за період із 01.01.2008 по 31.12.2009.

Частинами 1, 3 і 5 статті 65 Господарського кодексу України (далі - ГК України) було передбачено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Є очевидним, що в період з 01.01.2008 по 31.12.2009 ТОВ "Новоторг", очолюване ОСОБА_1 , у відношенні до нього, в розумінні КЗпП України, ГК України №436-IV, було "власником або уповноваженим ним органом", "власником підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган", "власником підприємства", "власником" та "роботодавцем".

У зв`язку із наведеним суд зазначає, що позивач як директор ТОВ "Новоторг", була посадовою особою, яка займала посаду, пов`язану із повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції в частині правильності і повноти обліку, нарахування та сплати страхових внесків із заробітної плати всіх застрахованих осіб, які перебували в трудових відносинах із ТОВ "Новоторг".

Відтак, позивач є особою, яка відповідала за такий обсяг повноважень, зокрема й щодо нарахування і сплати внесків до пенсійного фонду, у відношенні до самої себе. А тому, покликання колишнього (незмінного за спірний період) директора товариства на відсутність в нього вини щодо не сплати роботодавцем ("власником або уповноваженим ним органом", "власником підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган", "власником підприємства", "власником") страхових внесків за досліджуваний період, є, щонайменше, безпідставним.

Отже, саме позивач мала контролювати сплату підприємством збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Доказів протилежного суду не надано.

Не ініціювання та не вирішення органом пенсійного забезпечення питання про притягнення товариства як роботодавця (страхувальника) та його відповідальної посадової особи до встановленої законом відповідальності за не нарахування і не сплату страхових внесків із заробітної плати директора, не змінює коментовані вище висновки суду у цій справі.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії за період із 23.12.2014 по 30.01.2025, із урахування страхового стажу з 01.01.2008 по 31.12.2009.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені судом обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ: 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

06.01.26