Ухвала суду № 133117473, 05.01.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

05 січня 2026 року Справа №200/8258/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., ознайомившись із заявою про збільшення розміру позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд», надійшов позов (з урахуванням наданих уточнень від 22.11.2025) ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 22.11.2017 по 12.09.2024 у розмірі шестимісячного середнього заробітку, що складає 53 409,48 гривень; стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 22.11.2017 по 12.09.2024 у розмірі шестимісячного середнього заробітку, що складає 53 409,48 гривень.

28 жовтня 2025 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору та запропоновано позивача надати докази на підтвердження сплати судового збору за подання даного позову в розмірі 968,96 грн.

На підтвердження сплати судового збору у розмірі 968,96 грн надана квитанція від 01.11.2025.

06 листопада 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано відзив у якому зазначено, що позивача невиплата відповідачем усіх сум належних позивачу при звільненні не носить свавільного характеру, а пов`язана із помилковим застосуванням норм законодавства. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Позивачем надана відповідь на відзив, в якій зазначено, що виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні передбачена вимогами ст. 117 КЗпП, яка у період спірних правовідносин діяла у двох редакціях. До 19.07.2022 в редакції, що передбачала виплату «середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку», та після 19.07.2022 в редакції що передбачає обмеження цієї суми шістьма місяцями. Крім того, позивачем повідомлено про необхідність збільшення позовних вимог, а саме збільшення суми, яка вважає заборгованістю.

22 листопада 2025 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог в частині визначення суми середнього заробітку, яку позивач вважає належною до виплати. Так сума заборгованості збільшена до 554 750,43 грн та складається із сум: за період з 21.11.2017 по 18.07.2022 501340,92 грн, за період з 19.07.2022 по 12.09.2024 (з урахуванням обмеження компенсації 6-місячним строком) 53409,48 грн. Щодо строку звернення повідомлено, що про порушене право позивачу стало відомо в день отримання листа відповідача №26/1/5790 від 01.08.2025, адже саме в ньому відповідач вказує, що на його думку відсутні підстави для виплати позивачу його середнього заробітку.

Вирішуючи питання прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог суд виходив з такого.

Відповідно до частин першої, третьої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 вказаного Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон України №3674-VI).

В абзаці другому частини другої статті 6 Закону України №3674-VI визначено, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 вказаного Закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч.3 статті 4 Закону України №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З наведених положень можна сформувати висновок про те, що у разі подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, до такої заяви необхідно долучити документ, який підтверджує сплату судового збору.

Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі № 640/11489/22 зазначив, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви з урахуванням вимог ст.47 КАС України. Наслідком неприйняття цієї заяви до розгляду судом повернення її заявнику.

Суд звертає увагу, що позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, а саме збільшено ціну позову до 554 750,43 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що до заяви про збільшення розміру позовних вимог не долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3469,04 грн (5547,50 (1% від 554 750,43 грн) х 0,8 968,96 грн).

Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

У даному випадку «іншими відомостями, які вимагаються цим Кодексом» є документ про сплату судового збору за збільшені позовні вимоги.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Таким чином заяву подано без додержання вимог частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до заяви не додано документ про сплату судового збору за збільшені позовні вимоги, а отже заява про збільшення позовних вимог підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Керуючись статтями 47, 167, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.О. Кошкош