Ухвала суду № 133111488, 29.12.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

29.12.2025 Справа № 914/1052/14

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши заяву Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду від 16.06.2014р. до виконання та видачу його дубліката

у справі №914/1052/14

за позовом: Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави: Міністерства оборони України в особі Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕР і ДЖЕС-2»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області

про: стягнення 1 193 964,80 грн.,

представники:

прокурор: Негрич Н.М.,

стягувача: не з`явився,

боржника: не з`явився,

третя особа: не з`явився,

ВСТАНОВИВ

18.12.2025р. прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду від 16.06.2014р. до виконання та видачу його дубліката.

Вказана заява прокурора обгрунтована наступним.

Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони здійснюється представництво інтересів держави щодо виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2014р. у справі №914/1052/14 про стягнення з ТзОВ «ЕР і ДЖЕС-2» заборгованості у розмірі 812 646,94 грн. на користь Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

Упродовж жовтня 2025 року спеціалізованою прокуратурою проведено вивчення стану реального виконання рішень судів, постановлених у справах за позовами прокурора в інтересах держави, у ході якого встановлено наступне.

21.11.2015р. Франківським відділом ДВС Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження на виконання наказу господарського суду Львівської області №914/1052/14 від 16.06.2014р. щодо стягнення з ТзОВ «ЕР і ДЖЕС-2» заборгованості у розмірі 812 646,94 грн. на користь Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (ВП №49290224).

20.06.2017р. постановою вказаного відділу винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Надалі, стягувачом повторно скеровано заяву та 29.08.2017р. Франківським відділом ДВС м. Львів відкрито виконавче провадження (ВП №54587869).

Проте, 27.09.2018р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому провадженні за №54587869).

Жодних повідомлень про прийняті рішення державним виконавцем у виконавчому провадженні на адресу Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» не надходило, оригінал виконавчого документа не повертався.

Вказане підтверджено довідкою ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» від 13.11.2025р. №171.

Ухвалою суду від 22.12.2025р. заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.12.2025р.

В судове засіданні 29.12.2025р. з`явився прокурор, просив заяву задовольнити повністю.

Боржник явки повноважного представника в судове засідання 29.12.2025р. не забезпечив, проти задоволення заяви не заперечив.

Згідно з ч. 2 ст. 329 ГПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду від 16.06.2014р. до виконання та видачу його дубліката, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення частково.

Рішенням Господарського суду Львівської області 29.05.2014р. у даній справі позовні вимоги задоволено частково, зокрема, вирішено: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕР і ДЖЕС-2» (79057, м. Львів, вул. Антоновича, 122А, код ЄДРПОУ 31789254) на користь Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, код ЄДРПОУ 08033772) 812 646,94 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовити.

16.06.2014р. на виконання вищевказаного рішення видано наказ.

За приписами ч. 1 ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

04.03.2022 року Верховним Судом на офіційному веб-порталі опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан. Зокрема, Верховним Судом акцептовано увагу, що запровадження воєнного стану на певній території є поважної причиною для поновлення процесуальних строків.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Згідно зі ст.326 ГПК України рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Ст.327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Враховуючи положення ч.1 ст.329 ГПК України та ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, поновленим може бути лише пропущений встановлений законом строк.

На момент видачі наказу від 16.06.2014р. у справі №914/1052/14 діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV, який передбачав, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання (п. 2 ч. 1 ст. 22, п. 1 ч. 1 ст. 23 названого Закону).

Ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Водночас 05.10.2016р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII.

П. 5 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

За приписами п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Тобто, після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання, перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30.03.2020р. №540-ІХ встановлено продовження процесуальних строків під час дії карантину.

26.03.2022р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» №2129-IX від 15.03.2022р., згідно з яким розділ XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2.

Згідно з п.4 ч.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

За змістом довідки ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» від 13.11.2025р. №171, 30.04.2020р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, строк пред`явлення наказу до виконання перервався та, у будь-якому випадку, на даний час не сплив, оскільки воєнний стан ще триває.

Суд зазначає, що поновленим може бути лише пропущений встановлений законом строк.

Враховуючи вищезазначене, закінчення строку для повторного пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 16.06.2014р. у даній справі припадав на період дії воєнного стану в Україні.

Приймаючи до уваги набрання чинності Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення наказу Господарського суду Львівської області від 16.06.2014р. у справі №914/1052/14 до виконання перервався та, на даний час не сплив, оскільки воєнний стан ще триває.

Відтак, підстави для поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду Львівської області від 16.06.2014р. у справі №914/1052/14 до виконання відсутні, оскільки такий строк не є пропущеним, у зв`язку із чим заява прокурора в частині щодо поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу суду задоволенню не підлягає.

Разом з тим, враховуючи, що вищезгаданий наказ втрачено, суд вважає можливим відповідно до вимог п. 19.4 ч. 1 Перехідних положень ГПК України видати дублікат наказу.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Відповідно, враховуючи, що прокурор звернувся до суду із заявою про видачу дубліката наказу до закінчення строку, встановленого для пред`явлення наказу до виконання, а також те, що заявником сплачено судовий збір у встановленому розмірі, суд дійшов висновку, що заява прокурора в частині щодо видачі дубліката наказу Господарського суду Львівської області від 16.06.2014р. у справі №914/1052/14 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 234, 235, 329 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду від 16.06.2014р. до виконання та видачу його дубліката задовольнити частково.

2.Видати дублікат наказу №914/1052/14 від 16.06.2014р. на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2014р.

3.У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повну ухвалу складено 05.01.2026р.

Суддя Король М.Р.