Ухвала суду № 13310863, 30.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7832/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі:

за участю

Федорової Г.Г.,

Вівдиченко Т.Р., Глущенко Я.Б.,

Скирді Б.К.

представників позивача –Лелюх Л.П., Гапоненка І.П.,

представників відповідача –Пильгун О.О., Грембовського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Турбота»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року Мале приватне підприємство «Турбота»(далі – позивач, МПП «Турбота») звернулося до Окружною адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі –відповідач, ДПІ у Святошинському районі міста Києва), в якому, з урахуванням поданих позивачем уточнень, просило визнати недійсним piшення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 18.12.2009 року № 0005542330 про застосування до МПП «Турбота»штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 8 859 047,30 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2010 року позовні вимоги Малого приватного підприємства «Турбота»задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005542330 від 18.12.2009 року.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 грудня 2009 року на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та у відповідності до направлення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 10.12.2009 року № 714/23-30П, службовими особами відповідача було проведено перевірку господарської одиниці МПП «Турбота»- ринку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туполева, 13, на предмет дотримання позивачем як суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Суть вказаного порушення полягає в тому, що господарською одиницею позивача в період з 15.01.2009 року до моменту здійснення перевірки, розрахункові операції на загальну суму 1 771 741,46 грн. проводилися без роздрукування відповідних розрахункових документів, а саме: в касових чеках був відсутній один з обов'язкових реквізитів - назва господарської одиниці «ринок». Крім цього, на місці проведення перевірки не було виявлено книги обліку розрахункових операцій, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 1095/26/57/23/16466657 від 12 грудня 2009 року (а.с. 13-15), на підставі якого ДПІ у Святошинському районі м. Києва було винесено рішення від 18.12.2009 року № 0005542330 про застосування до МПП «Турбота» штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 8 859 047,30 грн. (а.с. 16).

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатом розгляду первинної скарги позивача від 11.01.2010 року № 3/138, ДПА у місті Києві було прийнято рішення від 18.02.2010 року № 1011/10/25-214, яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 18.12.2009 року № 0005542330 про застосування до МПП «Турбота»штрафних (фінансових) санкцій на суму 8 859 047,30 грн. - без змін.

За результатом розгляду повторної скарги позивача від 23.02.2010 року № 14/128, ДПА України було прийнято рішення від 30.03.2010 року № 3035/6/250415, яким повторну скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 18.12.2009 року № 0005542330 про застосування до МПП «Турбота»штрафних (фінансових) санкцій на суму 8 859 047,30 грн. та рішення ДПА у місті Києві про результати розгляду первинної скарги позивача від 18.02.2010 року № 1011/10/25-214 –без змін.

Позивач не погоджується із спірним рішенням відповідача та сумою нарахування штрафних (фінансових) санкцій, вказуючи на відсутність правових підстав для його прийняття.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг" (далі –Закон № 265/95-ВР), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Положенням абзацу 4 статті 2 зазначеного Закону передбачено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених, цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону № 265/95-ВР визначенням, розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до приписів ст. 2, п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, фіскальний звітний чек це документ встановленої форми що повинен відображати інформацію денних підсумків розрахункових операцій здійснених на протязі робочої зміни касира та підлягає щоденному друку.

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296 зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Відповідно до п. 3.2 цього Положення обов'язковими реквізитами касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата та час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".

Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року № 107/5298, передбачено, що: реєстрація продажу товару (оплати послуг) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обіг уведено в режимі реєстрації.

Пунктом 4.5 названого Порядку встановлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків мають реєструватися через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, МПП «Турбота»в своїй торговельній діяльності використовує реєстратор розрахункових операцій марки MINI -500.02 ME, який відповідає вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині застосування лише тих реєстраторів розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. Даний реєстратор розрахункових операцій був зареєстрований в ДПІ Святошинського району м. Києва 24.10.2003 року.

Відповідно до порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 01.12.2000 року № 614, суб'єкт господарювання повинен забезпечити друкування Х-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу.

Згідно довідки ТОВ «АВК-Сервіс»(Центр сервісного обслуговування РРО) заключні повідомлення на чеку реєстратора розрахункових операцій марки MINI -500.02 ME друкується тільки на чеках продажу товарів. На звітах 101 (звіт X) та на звітах 501 (звіт Z) ці повідомлення не друкуються (а.с. 24).

Відповідно до ст. 8 Закону № 265/95-ВР, ворма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України

Пунктом 1 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296 зазначено, що господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції. Назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

В матеріалах справи міститься договір оренди земельної ділянки від 08.02.2007 року, згідно якого земельна ділянка по вул. Академіка Туполєва, 1З в м. Києва була надана в оренду МПП «Турбота»для будівництва, експлуатації та обслуговування ринку для торгівлі овочевою, молочною та м'ясною продукцією (а.с. 86).

Відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 року № 57/188/84/105, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002 року за № 288/6576, ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Враховую це колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договір оренди не містить визначенням назви суб'єкта господарювання позивача саме «ринок», оскільки оренда земельної ділянки не визначає назву конкретного суб'єкта господарювання. В даному випадку ринок не є суб'єктом господарювання позивача, натомість, є лише місцем розташування та проведення позивачем своєї діяльності.

Крім цього в матеріалах справи містяться засвідчені копії книг обліку розрахункових операцій № 2657002819-6. № 2657002819-7, № 2657002819-8, № 2657010218, які зареєстровані посадовими особами відповідача відповідно 20.09.2007 року, 15.01.2008 року, 04.02.2010 року та 09.11.2010 року, в яких вказана назва суб'єкта господарювання - МПП «Турбота»та інші необхідні реквізити, визначені Положенням про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614 (а.с. 33-34, 36-37).

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Пунктами 1, 3 ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Вищезазначеним законом не встановлено обов'язок зберігання книг обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, проте встановлено обов'язок зі зберігання без визначення місця такого зберігання. Враховуючи наявність у позивача книг обліку розрахункових операцій за № 2657002819-6. № 2657002819-7, № 2657002819-8, № 2657010218, колегія суддів вважає, що останнім не було порушено вимоги діючого законодавства в частині зберігання КОРО.

Враховуючи наявність вищевказаних доказів як на підтвердження доводів адміністративного позову, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2010 року –залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

суддя:

суддя:

Г.Г. Федорова

Т.Р. Вівдиченко

Я.Б. Глущенко

Повний текст ухвали складено та підписано –03.12.10 р.