Постанова № 13310808, 02.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2010 року 09:47 № 2а-8991/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сикрет Сервіс КВ-1"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2009р. №0026141520/0

За участю представників сторін:

позивача : Романов Д.Ю.

відповідача: Гаркуша К.Р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.12.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сикрет Сервіс КВ-1»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, з урахуванням змін та доповнень, до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень рішень №0026141520/0 від 06.11.2009р., №0000801520/0, №0026141520/0, №0000791520/0 від 22.01.2010р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки не погоджується з датою з якої позивач, як платник єдиного податку при переході на загальну систему оподаткування, має зареєструватися платником податку на додану вартість. Крім того, вказує на недотримання податковим органом порядку направлення податкових повідомлень рішень та просить скасувати рішення в повному обсязі.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що за наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки позивачу збільшена сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку на додану вартість до бюджету та, за наслідками адміністративного узгодження, винесені податкові повідомлення рішення №№0026141520/0 від 06.11.2009р., №0000801520/0, №0026141520/0, №0000791520/0 від 22.01.2010р., які вважає правомірними та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Працівниками відділу адміністрування податку на додану вартість Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі відповідач) була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ТОВ «Сикрет Сервіс КВ-1», за результатами якої було складено Акт №6397-15/35551278 від 22.10.2009р.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та на підставі пп. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийнято податкове повідомлення-рішення №0026141520/0 від 06.11.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 59922,00 грн., з яких 57069,00 грн. основного платежу та 2853,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, ТОВ «Сикрет Сервіс КВ-1»оскаржено вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Рішенням ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 02.12.2009р. №25017/10/25-014 продовжено строк розгляду скарги по 22.01.2010р. включно.

20.01.2010р. відповідачем винесено Рішення №912/10/25-014 про результати розгляду первинної скарги, яким :

скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.11.2009р. №0026141520/0 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій з посиланням на п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України №2181 у розмірі 2853,00 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін;

застосовано штрафні (фінансові санкції з податку на додану вартість відповідно до пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України №2181 у розмірі 28534,50 грн.;

застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України №2181 у розмірі 2040,00 грн., а скаргу директора ТОВ «Сикрет сервіс КВ-1»Халімона І.С. - залишено без задоволення.

На підставі рішення про результати розгляду первинних скарг були винесені наступі податкові повідомлення - рішення :

№0000801520/0 від 22.01.2010 p., яким донараховано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2040,00 грн.;

№0026141520/1 від 22.01.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 57069,00 грн.;

№ 0000791520/0 від 22.01.2010 року на суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 28534,50 грн.

Правомірність вказаних податкових повідомлень-рішень і є предметом розгляду даної справи.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать обставини справи, з 01.01.2008р. ТОВ «Сикрет Сервіс КВ-1»використовувало спрощену систему обліку та звітності за ставкою 10 відсотків.

В III кварталі 2008 року, згідно розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою від 13.10.2008р. №111702, поданого до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) складала 1 052 905,00 грн. і підприємство втратило право на використання спрощеної системи обліку та звітності.

Статтею 5 Указу Президента України від 03 07 98 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»передбачено, що в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Оскільки перевищення суми виручки в 1 млн. грн. ТОВ «Сикрет Сервіс КВ-1»сталося у III кварталі 2008 року, то наступним за цим періодом (кварталом) є IV квартал цього року, що розпочинається з 1 жовтня 2008 року. Саме з цієї дати підприємство втратило право перебування на спрощеній системі оподаткування із сплатою єдиного податку та зобовязано було сплачувати податки та збори в загальному порядку.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України.„Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі по тексту Закон №168/97-ВР) визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до пп. 2.3.1 п.2.3 ст. 2 зазначеного Закону, особа, підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операції з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (оплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість). Згідно з п. 9.3 і п. 9.4 ст. 9 Закону №168/97-ВР. особи, що підпадають під визначення платників податку згідно з ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження. Форма заяви про реєстрацію встановлюється центральним органом державної податкової служби України. Реєстраційна заява має бути подана (надіслана) органу державної податкової служби не пізніше двадцятого календарного дня, що настає за останнім днем дванадцятимісячного періоду, зазначеного у п. 2.1 Закону №168/97-ВР, а для осіб, що підпадають під визначення п. 2.3 цього Закону, - не пізніше ніж за десять календарних днів до початку здійснення підприємницької діяльності з торгівлі за готівку. Реєстраційна заява може бути надіслана на адресу органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 10 робочих днів надати заявнику (надіслати поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) свідоцтво про реєстрацію як платника податку.

Відповідно до п. 12.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. № 79 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за № 208/4429) зі змінами та доповненнями, не зареєстрована платником податку на додану вартість особа, яка, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та сплачуючи єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, встановленого ст. 1 Указу № 727/98, зобов'язана подати до органу державної податкової служби заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість, починаючи з першого числа того звітного періоду (кварталу), з якого такою особою здійснюється перехід на загальну систему оподаткування, обліку та звітності

Згідно з абз. 4 п. 9.4 ст. 9 Закону №168/97-ВР особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або не сплату цього податку на рівні зареєстрованого платника, без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці; а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 10.1 статті 10 зазначеного Закону визначено, що платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Таким чином, враховуючи вимог законодавства, ТОВ «Сикрет Сервіс КВ-1»мало зареєструватися платником ПДВ з жовтня 2008 року.

Відповідно до поданих ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкових декларацій з податку на прибуток підприємств ТОВ «Сикрет сервіс КВ-1»отримало валовий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в IV кварталі 2008 року в сумі 285202,00 грн. (декларація від 04.02.2009р. №220987) та в І півріччі 2009 року - в сумі 143,00 грн. (декларація від 06.08.2009р. № 165134).

Окрім того, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права-це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш мякого покарання) розяснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обовязки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим субєктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Таким чином, Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з висновками податкового органу щодо донарахованої за актом перевірки суми податку на додану вартість у розмірі 57069,00 грн., яка визначена з урахуванням вимог пп.6.1.1 п.6.1 ст. 6 Закону №168/97-ВР.

Відповідно до пп. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

Згідно з пп.17.1.2. п.17.1. ст. 17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. "а" пп. 4.2.2. п. 4.2. статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого пп. 17.1.1 цього пункту, платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.1.5 ст. 5 Закону №168/97-ВР звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Підпунктом 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону №168/97-ВР визначено, що податковим періодом є один календарний місяць.

З урахуванням викладеного, на момент проведення перевірки ТОВ «Сикрет Сервіс КВ-1»зобовязано було подати до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкові декларації з ПДВ за 12 звітних (податкових) періодів.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а)платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в)контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Тобто, у разі якщо при перевірці податкової звітності службова особа використовує виключно данні поданої податкової декларації, то така перевірка є камеральною.

При цьому, відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних, документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, заяв та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і оплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 визначено, що у разі коли контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків (пп. "в" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону), такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки податкової декларації донараховує суму податкового зобов'язання, то до такого платника податків застосовується штрафна санкція відповідно до 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

При цьому, якщо при проведенні перевірки використовуються звіти, розрахунки та інші документи, то така перевірка є невиїзною документальною і при донарахуванні сум податкового зобов'язання до платника податків застосовується штрафна санкція відповідно до пп. 17.1.1, пп.17.1.2, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

У звязку з викладеним, судом вбачаються обґрунтованими висновки акту перевірки та правомірними оскаржувані податкові повідомлення рішення №0026141520/0 від 06.11.2009р., №0000801520/0, №0026141520/0, №0000791520/0 від 22.01.2010р.

Щодо посилання позивача на порушення порядку надіслання оскаржуваних податкових повідомлень рішень судом встановлено наступне:

Згідно підпунктів 4.4 та 4.5 пункту 4 вищевказаного Наказу №253 після складання в той самий день податкове повідомлення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для надсилання (вручення) платнику податків. Структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення від структурного підрозділу, що його склав, надсилає (вручає) податкове повідомлення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення залишається в податковому органі.

Як свідчать матеріали справи, податкові повідомлення рішення №0000801520/0, №0026141520/0, №0000791520/0 від 22.01.2010р., були надіслані ТОВ «Сикрет Сервіс КВ-1»рекомендованим листом з повідомленням про вручення 22.01.2010р., про що свідчить квитанція поштового відділення №2093 від 22.01.2010р.

Вказане поштове відправлення було повернуто поштовим відділенням без вручення з причин «за закінченням терміну зберігання».

Пунктом 4.8 Наказу №253 чітко визначено встановлений Законом механізм доведення до платників податків податкових повідомлень у випадках, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків. У такому разі працівник податкового органу в день надходження відповідної інформації до податкового органу оформлює відповідний акт, у якому зазначає причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. У той самий день таке податкове повідомлення розміщується на дошці податкових оголошень (повідомлень), встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому, день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про причини неможливості його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Так, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва складено акт №573 від 31.03.2010р. про встановлення факту невручення податкових повідомлень рішень платнику податків ТОВ «Сикрет Сервіс КВ-1», який затверджений заступником начальника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Герасименко Л.М. 02.04.2010р.

Таким чином, судом встановлено, що податковий орган правомірно, діяв в межах повноважень та з врахуванням вимог чинного законодавства, а отже податкові повідомленні рішення №0000801520/0, №0026141520/0, №0000791520/0 від 22.01.2010р. судом визнаються врученими ТОВ «Сикрет Сервіс КВ-1»- 02.04.2010р.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним спірних рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Сикрет Сервіс КВ-1»в даному випадку задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович