Постанова № 13310794, 17.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 листопада 2010 року 10 год. 20 хв. № 2а-9746/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Сатер»

До1)Державної податкової адміністрації у м. Києві

2)Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

Провизнання протиправними дій та зобовязання утриматися від вчинення певних дій За участю представників сторін

від позивача: Яроцька Ю.С. за дов. № 1/221 від 04.06.2010 р., Сисоєнко Л.Б. за дов. № 1/444 від 18.10.2010 р.

від відповідача 1: Прокопенко Н.В. за дов. № 84/10-405 від 17.08.2010 р., Савенок В.Г. за дов. № 17/10-405 від 12.01.2010 р.

від відповідача 2: Кондратенко Р.М. за дов. № 63/5/9/10-323 від 13.10.2010 р.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Сатер»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Державної податкової адміністрації у м. Києві (далі відповідач 1) та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі відповідач 2) про визнання дій відповідача 1 щодо складення Акту перевірки № 4/23-80/19015984 від 28.05.2010 р. з встановленням порушення п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», стосовно завищення від`ємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту наступного періоду в розмірі 1140 грн. та завищення залишку від`ємного значення за вересень 2009 року, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 162193 грн.; визнання протиправними дій відповідача 1 стосовно внесення Листом № 3155/10/23-810 від 15.06.2010 р. змін до Акту перевірки № 4/23-80/19015984 від 28.05.2010 р.; зобовязання відповідача 2 утриматися від дій спрямованих на коригування та внесення змін до картки особового рахунку платника податків ВАТ «АК «Сатер»на підставі висновків Акту перевірки № 4/23-80/19015984 від 28.05.2010 р.

08.09.2010 р. від позивача через Відділ документального обігу та контролю надійшли уточнення позовних вимог та додаткові пояснення до позовної заяви, в яких виклав першу позовну вимогу у наступній редакції:

- визнати протиправними дії відповідача 1, які полягають у проведенні документальної невиїзної перевірки ВАТ «АК «САТЕР», в результаті якої було складено Акт перевірки № 4/23-80/19015984 від 28.05.2010 р. з встановленням порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», стосовно завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту наступного періоду в розмірі 1140 грн. та завищення залишку від`ємного значення за вересень 2009 року, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 162193 грн.; а другу та третю просив залишити без змін, а саме просив:

- визнати протиправними дії відповідача 1 стосовно внесення Листом № 3155/10/23-810від 15.06.2010 р. змін до Акту перевірки № 4/23-80/19015984 від 28.05.2010 р.;

- зобовязати відповідача 2 утриматися від дій спрямованих на коригування та внесення змін до картки особового рахунку платника податків ВАТ «АК «Сатер»на підставі висновків Акту перевірки № 4/23-80/19015984 від 28.05.2010 р.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити, вважають дії по проведенню перевірки безпідставними та незаконними, а висновки акту перевірки неправомірними.

Представники відповідача 1 проти адміністративного позову заперечували, просили в задоволенні вимог відмовити. В наданих суду письмових запереченнях та додаткових запереченнях вказують на цілком правомірні дії податкового органу по проведенню перевірки.

Представники відповідача 2 позов не визнав, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити, в обґрунтування своєї позиції посилався на обставини викладені в письмових запереченнях.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Позивачем заявлено позовні вимоги про оскарження дій та зобовязання утриматись від вчинення дій субєктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищевикладеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішення, дію чи бездіяльністю відповідача (субєкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

В період з 15.04.2010 р. по 14.05.2010 р. податковим органом на виконання постанови заступника начальника відділу ГСУ МВС України Лиська М.В. від 02.03.2010 р. проведено документальну невиїзну перевірку з питань правильності визначення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету ВАТ «АК «Сатер»при взаємовідносинах з ТОВ «Мегаполісбудлюкс»за період з 01.08.2009 р. по 30.09.2009 р., за результатами якої складено Акт № 4/23-80/19015984 від 28.05.2010 р.

В результаті перевірки виявлено порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого:

- завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту наступного періоду 2009 року в розмірі 1140 грн.;

- завищено залишок від`ємного значення за вересень 2009 року, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 162193 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, 02.06.2010 р. ВАТ «АК «Сатер»було подано Заперечення № 1/216, на які отримано лист-відповідь ДПА у м. Києві № 2940/10/23-810 від 07.06.2010 р. щодо результатів розгляду вказаних заперечень, в якому висновки акту перевірки визнані обґрунтованими.

Слід зазначити, що позивач в позові вказав на те, що в телефонному режимі головним державним податковим ревізором-інспектором Відділу взаємодії з правоохоронними органами Прокопенко Н.В. було повідомлено, що податкове повідомлення-рішення виноситися не буде, а буде здійснено коригування та внесення змін до картки особового рахунку платника податків ВАТ «АК «Сатер»без винесення податкового повідомлення-рішення на підставі висновків Акту перевірки.

Позивач зазначив, що така поведінка податкових органів ставить Підприємство у правову невизначеність, оскільки, з одного боку є висновки Акту перевірки про встановлені порушення Закону, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження такого акту або визнання його незаконним. При цьому висновки до Акту перевірки можуть привести до фактичної втрати ВАТ «АК «Сатер»передбаченого Законом України «Про податок на додану вартість»право на податковий кредит та у подальшому на відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, позивач не погодився з діями відповідачів щодо проведеної перевірки, актом та виявленими порушеннями та звернувся до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в задоволенні вимог належить відмовити виходячи з наступного.

12.08.2009 р. між ТОВ «Мегаполісбудлюкс»(постачальник) та ВАТ «АК «Сатер»(покупець) було укладено договір поставки № 1208/2009-ІІ, відповідно до якого постачальник зобовязується постановити покупцеві товар (маршрутизатор Cisco 7606-S в кількості 1), а покупець зобовязується прийняти зазначений товар та оплатити його.

Моментом поставки товару вважається дата виписки видаткової накладної постачальника (п. 14 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна товару складає 980000 грн., в т.ч. ПДВ 163333,33 грн.

Згідно п. 5.3 Договору, пунктом доставки товару є склад покупця, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 51. Право власності від постачальника до покупця переходить в момент підписання покупцем видаткової накладної.

Так, позивач зазначив, що виконання даного Договору підтверджується видатковою накладною, податковими накладними, а також виписками по особовому рахунку з банку. Суми податку на додану вартість за такими податковими накладними ВАТ «АК «Сатер»включено до податкового кредиту у вересні 2009 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних у вересні 2009 року, який відповідає даним Додатка № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 р.

Шляхом відображення підприємством операцій з ТОВ «Мегаполісбудлюкс»в податковій звітності, ВАТ «АК «Сатер»було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у вересні 2009 року на суму 163333,33 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в рамках Договору ВАТ «АК «Сатер»здійснено перерахування в адресу ТОВ «Мегаполісбудлюкс»коштів з розрахункового рахунку на суму 980000 грн., в т.ч. ПДВ 163333,33 грн., що підтверджують банківські виписки Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк»по особовому рахунку № 26002026368441 ВАТ «АК «Сатер», а саме:

- від 07.09.2009 р. № документу 217 на суму 200000 грн. з призначенням платежу: передплата згідно Договору № 1208/2009-ІІ від 12.08.2009 р. в т.ч. ПДВ 33333,33 грн.;

- від 18.09.2009 р. № 226 на суму 400000 грн. з призначенням платежу: оплата згідно Договору № 1208/2009-ІІ від 12.08.2009 р. в т.ч. ПДВ 66666,67 грн.;

- від 25.09.2009 р. № 229 на суму 380000 грн. з призначенням платежу: оплата згідно Договору № 1208/2009-ІІ від 12.08.2009 р. в т.ч. ПДВ 63333,33 грн.

Також, позивач зауважив, що факт здійснення фінансово-господарської операції між ТОВ «Мегаполісбудлюкс» і ВАТ «АК «Сатер»підтверджується і тим, що в подальшому придбаний ВАТ «АК «Сатер»за договором поставки № 1208/2009-ІІ від 12.08.2009 р. товар, а саме маршрутизатор Cisco 7606-S, було поставлено за договором поставки № 2508/2009-ІІ від 25.08.2009 р. на користь ТОВ «Павутина.Нет».

Посилання ДПА у м. Києві на те, що виписані ТОВ «Мегаполісбудлюкс»податкові накладні підписані неуповноваженою особою позивач вважає безпідставними, адже на його думку Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної.

З такими твердженнями позивача суд не погоджується та зазначає наступне.

Листом від 15.06.2010 р. № 3155/10/23-810 ДПА у м. Києві внесено зміни до Акту перевірки від 28.05.2010 р. № 4/23-80/19015984 в частині даних декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року ВАТ «АК «САТЕР»в звязку з тим, що при проведенні перевірки використовувалась декларація з податку на додану вартість за вересень 2009 року, яка містилася в матеріалах кримінальної справи, надана ВАТ «АК «САТЕР», а саме, при вилученні документів старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України Фаренюком О.С. (по взаємовідносинах ВАТ «АК «САТЕР»з ТОВ «Мегаполісбудлюкс») підприємство надало для вилучення декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року, що підтверджується матеріалами кримінальної справи № 24-85, дані якої були використані під час перевірки. На лисі ДПА у м. Києві від 22.03.2010 р. № 1610/10/23-810 щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень, ВАТ «АК «САТЕР»листом від 29.03.2010 р. № 1/112 повідомило, що виконання листа ДПА у м. Києві не вбачається можливим в зв'язку з вилученням документів старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України Фаренюком О.С. та надало в додатку до листа копію протоколу виїмки та огляду від 16.11.2009 р., де в пункті 6 зазначена декларація з податку на додану вартість за вересень 2009 року.

Отже, перевіряючими при проведенні перевірки використовувалась декларація з податку на додану вартість за вересень 2009 року, яка містилася в матеріалах кримінальної справи, надана Підприємством.

В подальшому було встановлено невідповідність даних декларації, яка міститься в матеріалах кримінальної справи та даних декларації, яка подана до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Дана невідповідність не впливає на висновки акту перевірки, в зв'язку з чим є технічною помилкою та виправлена шляхом складання змін до акту перевірки від 28.05.2010 р. № 4/23-80/19015984, які було надіслано ДПА у м. Києві листом від 15.06.2010 р. № 3155/10/23-810 на адресу підприємства.

Таким чином, виправлення даних показників декларації не призвело до зміни результатів перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, на сторінці 8 акту перевірки голова правління та головний бухгалтер ВАТ «АК «Сатер»своїми підписами підтверджують, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні.

При цьому, позивач при виїмці надав не відповідну декларацію з ПДВ за вересень 2009 року, а надав консолідовану, тобто ту, яка містить показники підприємства разом з філією чи іншим відокремленим підрозділом.

Таким чином, вина щодо ненадання слідчому при виїмці відповідної декларації з ПДВ за вересень 2009 року лежить безпосередньо на самому позивачу.

Так, суть порушення полягає у завищенні позивачем податкового кредиту за рахунок включення до нього податкових накладних, які відповідно до Висновку експерта сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві від 04.02.2010 р. № 54 підписано неуповноваженою особою.

Відповідальною особою, яка склала податкові накладні ТОВ «Мегаполісбудлюкс», значиться ОСОБА_6, який відповідно до протоколу допиту в якості свідка від 20.11.2009 р. повідомив, що жодного відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мегаполісбудлюкс»не має, жодних реєстраційних, установчих, первинних, звітних документів даного підприємства не підписував, фінансово-господарську діяльність не проводив, печатку підприємства не отримував, рахунки в банках не відкривав, статутний фонд не формував, документи по фінансово-господарським взаємовідносинам з підприємствами контрагентами не підписував, звітність ТОВ «Мегаполісбудлюкс»не підписував та не здавав, де знаходяться документи, йому не відомо. Також, повідомив, що приблизно в 2004-2005 роках загубив свій паспорт.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Мегаполісбудлюкс»податкова звітність з податку на додану вартість за перевіряємий період надавалась до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за підписом в якості директора ТОВ «Мегаполісбудлюкс»ОСОБА_6

Так, у Висновку експерта сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві від 04.02.2010 р. № 54 значиться, що підписані від імені ОСОБА_6 документи: податкові накладні № 07090906 від 07.09.2009 р. на суму 200000,00 грн. № 18090901 від 18.09.2009 р. на суму 400000,00 грн., № 25090902 від 25.09.2009 р. на суму 380000,00 грн., оформлені продавцем ТОВ «Мегаполісбудлюкс»покупцю ВАТ «АК «САТЕР», виконані не ОСОБА_6, а іншою особою.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 визначено, що податкова накладна підписується особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг).

Твердження ВАТ «АК «САТЕР»щодо правомірності віднесення сум ПДВ за виданими податковими накладними ТОВ «Мегаполісбудлюкс»до податкового кредиту ВАТ «АК «САТЕР»та безсумнівність щодо правильності оформлення та виписки податкових накладних є безпідставним в розумінні п. 18 Порядку заповнення податкової накладної.

У відповідності з Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про податок на додану вартість»первинні бухгалтерські документи повинні мати обовязкові реквізити, а саме вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Визначена особа наділена виключним правом на складання та підписання документів від імені юридичної особи.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій. установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеним цим підпунктом документами.

Отже, в зв'язку з встановленням факту, що податкові накладні ТОВ «Мегаполісбудлюкс»підписано неуповноваженою особою, відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку на додану вартість в розмірі 163333,33 грн., що віднесені ВАТ «АК «Сатер»до складу податкового кредиту у вересні 2009 року залишаються не підтвердженими податковими накладними.

Посилання ВАТ «АК «Сатер»у даній справі на судову практику (Постанова Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 09.09.2008 р. № 08/158) щодо правомірності віднесення сум ПДВ за виданими податковими накладними ТОВ «Мегаполіебудлюкс»до податкового кредиту ВАТ «АК «Сатер»є помилковим, адже колегією суддів в даному випадку розглядалось питання щодо надання контрагентом належним чином оформленої податкової накладної, який був звільнений від сплати податку на додану вартість, тому, в даному випадку, вимоги позивача було задоволено, який сформував податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної, що жодним чином не подібне ситуації ВАТ «АК «Сатер».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємництва», підприємництво це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

В даному випадку ВАТ ВАТ «АК «Сатер», самостійно, на власний ризик з метою в подальшому отримання прибутку уклало Договір поставки від 12.08.2009 р. № 1208/2009-ІІ з ТОВ «Мегаполіебудлюкс», де посадовою особою значився ОСОБА_6, який відповідно до протоколу допиту в якості свідка від 20.11.2009 р. повідомив, що жодного відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мегаполіебудлюкс»не має.

Крім того, Вищим господарським судом України листом від 14.02.2002 р. за N 01-8/157 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами і доповненнями, внесеними листом Вищого господарського суду України від 16 грудня 2002 року № 01-8/1449, доводилася до відома Господарських судів опрацьована на підставі узагальнення судової практики позиція Вищого господарського суду України з деяких питань, повязаних із застосуванням у вирішенні спорів норм Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якої:

-відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними;

-включення до податкової декларації суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, без належного підтвердження є завищенням такого відшкодування і відповідно заниженням податкового зобов'язання платника податку.

Отже, ВАТ «АК «Сатер» не несе відповідальності щодо обов'язку сплати податку на додану вартість по податковим зобов'язанням продавця за ТОВ «Мегаполісбудлюкс», а несе відповідальність щодо включення суми ПДВ в розмірі 163 333,33 грн. до складу податкового кредиту ВАТ «АК «Сатер», яка залишається непідтвердженою податковими накладними, що впливає на визначення суми податку, що підлягає сплаті, а саме в розумінні п.7.7.1. п.7.7 ст.7 вищезазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Стосовно заперечення щодо невинесення по акту перевірки податкового повідомлення рішення та зобовязання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва утриматися від дій спрямованих на коригування та внесення змін до картки особового рахунку платника податків - ВАТ «АК «Сатер»на підставі висновків Акту перевірки № 4/23-80/19015984 від 28.05.2010 р. належить зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції про порядок ведення про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі - Інструкція) із змінами та доповненнями, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 р. № 276 та зареєстрованої в Мін'юсті України від 02.08.2005 р. за № 843/11123, облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження, з візою керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби "До обліку".

Згідно чинного законодавства єдиним документом, які зобов'язують платника податків сплати ту чи іншу суму до бюджету, або навпаки зменшити її є податкове повідомлення-рішення.

Акт перевірки не є таким документом, акт перевірки - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р.).

Отже, будь-які коригування або зміни в особистій картці позивача з податку на додану вартість можливі лише за умови прийняття ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відповідного податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать обставини справи, податкова інспекція такого податкового повідомлення-рішення не виносила, про що ВАТ «АК «Сатер» було повідомлено листом від 25.06.2010 р. за № 7832/1023-12 на його заяву від 09.06.2010 р. за № 1/225 щодо направлення або запрошення для вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 3 Наказу ДПА України від 21.06.2001 р. за N 253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій»(із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 328), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за N 567/5758, що податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення у таких випадках:

а)якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б)якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в)якщо податковий орган унаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження суми податкового зобов'язання; г) якщо згідно із законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є податковий орган; ґ) якщо за наслідками перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування ПДВ сумі, заявленій у податковій декларації;

д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено чинним законодавством.

За висновками акта перевірки ВАТ «АК «Сатер»встановлено порушення пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено залишок від'ємного значення за вересень 2009 року, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 163 333,33 грн., що призвело до зменшення 26 рядка «залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду», таким чином, податкове повідомлення-рішення на зменшення 26 рядка податкової декларації з податку на додану вартість не застосовується Щодо визнання протиправними дій ДПА у м. Києві з приводу проведення документальної невиїзної перевірки суд вважає за необхідне вказати на наступне. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

З матеріалів справи вбачається, що ДПА у м. Києві проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань правильності визначення податку па додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету ВАТ «Акціонерна компанія «Сатер»(код за ЄДРПОУ 19015984) при взаємовідносинах з ТОВ «Мегаполісбудлюкс»(Код за ЄДРПОУ 36134993) за період з 01.08.2009 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт № 4/23-80/19015984 від 28.05.2010 р.

Дана перевірка була проведена на виконання постанови заступника начальника відділу ГСУ МВС України Лиська М.В. від 02.03.2010 р.

Слід зауважити, що перевірка проведена з відома та за згодою Голови правління Арапова О.В. та головного бухгалтера Гудзій О.Г.

З огляду на наведене, суд вважає, що дії податкового органу по проведенню перевірки були вчинені на виконання завдань та обовязків покладених на нього як субєкта владних повноважень та у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідачів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити, оскільки перевірку було проведено згідно вимог чинного законодавства та з урахуванням фактичних обставин справи.

На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПостановиВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.Є. Пилипенко Дата підписання повного тексту постанови: 03.12.2010 р.