Постанова № 13310673, 23.12.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2010 р.

14 год.00 хв.Справа № 2-а-3608/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановська А.В.,

за участю:

представника позивача - Авер'янової В.О.,

представника відповідача - Горбунової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континент-Юг"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континеннт-Юг» (далі позивач, ТОВ) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2010р. № 0002652301/0, яким позивачу збільшено зобовязання з податку на додану вартість на 41154,13 грн., у тому числі за основним платежем на 27436,08 грн. та за штрафними санкціями на 13718,05 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, суду пояснила, що спірне податкове повідомлення-рішення складене на підставі протиправних висновків акту перевірки від 14.06.2010р. №2717/23-2-/32021938. У даному акті зроблено висновок про нікчемність угоди, укладеної позивачем із ПСП «Каїса» про постачання олії соняшникової, оскільки ДПІ у м. Нова Каховка під час перевірки ПП «Мусон - 2009», який є постачальником ПСП «Каїса», дійшла висновку, що всі угоди укладені ПП «Мусон - 2009» є нікчемними, а тому і всі подальші угоди із даним товаром не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Позивач вважає, що висновок про відсутність реальності поставки товару, зроблений лише на підставі даних, наведених у деклараціях контрагента його постачальника без дослідження первинних бухгалтерських документів є порушенням. Факт реальності поставки товару та виконання договору із ПСП «Каїса» підтверджується угодою, платіжними дорученнями про перерахування коштів, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, висновком санітарно-епідеміологічної експертизи олії соняшникової.

Представник відповідача проти позову заперечує, вважає висновки акту перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення такими, що складені на базі діючого податкового законодавства України та достовірного аналізу господарських відносин позивача і тому просить суд відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що документальна невиїзна перевірка ТОВ „Торговий дім «Континент-Юг» проведена на підставі інформації, отриманої від підприємства (вх. № 14765/10 від 12.05.2010) та актів щодо перевірки постачальників по ланцюгу постачання ПП «Муссон-2009» (від ДПІ у м. Нова Каховка, акт від 10.11.2009 № 1504/230-36227083), ПСП «Каїсса» (від ДПІ у м. Херсоні, акт від 09.04.2010 № 1653/23-4/14115089). Згідно вищевказаних актів та акту перевірки позивача встановлено наступний ланцюг постачання олії соняшникової: ПП «Мусссон-2009» - ПСП «Каїсса» - ТОВ „Торговий дім «Континент - Юг». Оскільки угоди ПП «Мусссон-2009» визнані нікчемними, то відповідно нікчемними є і всі подальші угоди по ланцюгу до вигодонабувача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Спірне податкове повідомлення-рішення від 01.07.2010р. № 0002652301/0, яким позивачу збільшено зобовязання з податку на додану вартість на 41154,13 грн., у тому числі за основним платежем на 27436,08 грн. та за штрафними санкціями на 13718,05 грн. складене на підставі висновків акту невиїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПСП «Каїсса» за лютий, квітень 2009р. від 14.06.2010р. №2717/23-2/32021938.

За актом перевірки позивачу збільшено зобовязання з податку на додану вартість у звязку із зменшенням задекларованого у лютому, квітні 2009 року податкового кредиту на загальну суму 27436,08 грн., в тому числі за лютий 2009р. на суму 7182,75 грн., за квітень 2009р. на суму 20253,33, який був наслідком взаємовідносин з контрагентом постачальником ПСП «Каїсса».

При проведені перевірки ПП «Мусссон-2009», який є постачальника ПСП «Каїсса» відповідач встановив, що цей постачальник порушив вимоги статей 203, 215, 228, 662, 655 656 цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ПСП «Каїсса». Відповідач вважає, що оскільки постачальник ПСП «Каїсса» приватне підприємство «Мусссон-2009» не має у своєму розпорядженні необхідних матеріальних та трудових ресурсів, то податковий кредит сформований від цього постачальника та задекларовані обсяги подальшої реалізації цих товарів є нікчемними і підлягають виключенню відповідно з податкового кредиту та з податкових зобовязань з податку на додану вартість ПСП «Каїсса».

Основним аргументом відповідача, на якому ґрунтується його позиція є твердження, про те, що угода, укладена позивачем і ПСП «Каїсса», є нікчемною, не спрямованою на реальне настання правових наслідків, що товар не перевозився і не зберігався, а угода оформлена лише документально. Такий висновок зроблений у звязку із визнанням нікчемними угод поставок товару контрагентом ПСП «Каїсса» - ПП «Мусссон-2009».

На підставі зазначеного відповідач вважає, що позивач в порушення пп. 7.4.1 пп. 7.4.5. п. 7.4. пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР ) неправомірно збільшив податковий кредит у лютому, квітні 2009 року на 27436,08 грн. за результатами взаємовідносин з ПСП «Каїсса».

Дана позиція ДПІ у м. Херсоні спростовується наступним.

У судовому засіданні встановлено, що 05.01.2009р. між позивачем та ПСП «Каїсса» укладено договір на поставку олій соняшникової рафінованої дезодорованої. Відповідно до п. 3.1.1. поставка товару здійснюється продавцем.

Відповідно до даного договору ПСП «Каїсса» поставило позивачу олію рафіновану дезодоровану у лютому 2009р. на загальну суму 43371,00 грн., в тому числі ПДВ 7228,50 грн., у квітні на загальну суму 121520,00 грн., в тому числі ПДВ 20253,33 грн.

Поставка товару підтверджена видатковими накладними № 26.02-02 від 26.02.2009р., № 30.04-04 від 30.04.2009р., податковими накладними від 26.02.2009р. № 26.02-02 на загальну суму 43371,00 грн., в тому числі ПДВ 7228,50 грн., від 30.04.2009р. № 30.04-04 на загальну суму 121520,00 грн., в тому числі ПДВ 20253,33 грн. та товарно-транспортними накладними по доставці товару № 00638/4 серії БЗП від 26.02.2009р. та № 00658/4 серії БЗП від 30.04.2009р.

За наданими документами перевезення вантажу здійснене водієм ОСОБА_3 автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_1 з причепом держ. номер НОМЕР_2. Вантажовідправник ПСП «Каїсса», вантажоодержувач ТОВ „Торговий дім «Континент - Юг». Пункт навантаження м. Каховка, вул. Південна, 1г, пункт розвантаження Херсонська область, с. Дарївка.

Також позивачем суду наданий висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 21.06.2007р. № 05.03.02-04/31166, відповідно до якого досліджувалась олія соняшникова рафінована, дезодорована, яка відповідає ДСТУ 4492:2005. Даний висновок містить відбиток печатки ПСП «Каїсса» та надпис «копия верна».

Поставлена олія зберігалась позивачем у алюмінієвих ємностях, що орендуються підприємством у ТОВ «Сан Лайт». Факт оренди підтверджується договором оренди від 14.02.2008р. № 14/02-2 та актом приймання-передачі.

Надходження товару та його використання у господарській діяльності відображено позивачем у бухгалтерському обліку.

Даний факт підтверджено дослідженими у судовому засіданні оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 «ТМЦ», оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 «Місця зберігання; Необоротні активи», оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 «Замовлення. Контрагент ПСП Каїсса», карткою рахунку 201 «ТМЦ. Олія рафінована».

Розрахунки за поставлений товар проведено у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями.

Поставлений товар був використаний позивачем у господарській діяльності для виробництва майонезу.

Відповідно до ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.п. 7.4.1.).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5.)

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п. 7.7.1.).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визнаючи правочини з придбання та продажу товарів платників податків нікчемними та досліджуючи подальше проходження цих товарів, відповідач не зміг закріпити висновок щодо безпідставного формування кредиту позивача відповідними положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» тому, незважаючи на аналіз господарських відносин позивача постачальник товарів склав та належним чином оформив податкову накладну, придбаний товар призначався для використання у господарській діяльності позивача, тобто проведена операція була підкріплена відповідними бухгалтерськими та податковими документами. У своїх висновках відповідач вважає, що постачальник позивача ПСП «Каїсса» фактично не здійснював господарської діяльності, а лише документувало операції із товаром, на які не мало права власності.

Дане твердження відповідача спростовано у судовому засіданні наданими документами, що підтверджують факт поставки товару позивачу ПСП "Каїсса".

У судовому засіданні представник відповідача наголосила, що ПП «Мусссон-2009» ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.04.2010р. визнане банкрутом та ліквідоване.

Проте, із даної ухвали вбачається, що ДПІ у м. Нова Каховка після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство звернулась із заявою про визнання грошових вимог кредитора у сумі 1116,08 грн. Зазначені вимоги податкового органу були повністю погашені, тобто на час проведення ліквідації ПП «Мусссон-2009» у податкового органу були відсутні будь-які вимоги майнового характеру до зазначеного підприємства.

Крім цього суд звертає увагу, що за дослідженим договором поставки, укладеним між позивачем та ПСП «Каїсса», останнім здійснювались поставки олії протягом січня-травня 2009р. Олія товар (річ), який не має індивідуально-визначених ознак. Тому суд погоджується із позицією позивача, що податковим органом не доведено, що ТОВ „Торговий дім «Континент - Юг» придбав у ПСП «Каїсса» саме олію, придбану у ПП «Мусссон-2009».

Відповідно до податкового законодавства України підставою для збільшення зобовязань платника податків за наслідками документальних перевірок є відповідний акт документальної перевірки.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Однак, за актом перевірки, висновки які стали підставою для складення спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач при досліджені стану сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах проходження товару від їх виробника або експортера не забезпечив відповідність аналітичної частини сплати ПДВ контрагентами позивача висновкам акту перевірки.

Ставлячи залежність формування податкового кредиту позивача від поставки товару контрагентом його постачальника відповідач не навантажує акти перевірки контрагентів позивача доказовою частиною впливу саме відносин досліджуємих взаємовідносин на формування кінцевої суми податкового кредиту. Відповідач досліджує поставку товару по ланцюгах одного із контрагентів перевіряємого платника податків зовсім не доводячи те, що саме податок від перепродажу цього товару був підставою для декларування податкового кредиту. Як правило позивач та його контрагенти мали господарські звязки по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг) з багатьма субєктами підприємницької діяльності, а податковий орган, розглядаючи стан сплати ПДВ окремого контрагента, не доводить факт реалізації саме цього товару, саме від цього постачальника, роблячи при цьому не підтверджений належними доказами висновок про безпідставне включення ПДВ по цьому контрагенту до податного кредиту.

У судовому засіданні були досліджені податкові декларації з податку на додану вартість, подані до податкових органів ПСП Каїсса» та ПП «Мусссон-2009» за лютий, квітень 2009 року, відповідно до даних документів підприємства у повному обсязі задекларували податкові зобовязання за вказаними операціями.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ „Торговий дім «Континент - Юг» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континент-Юг" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 01.07.2010р. № 0002652301/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 грудня 2010 р..

Суддя Морська Г.М.

кат. 2.11.1