Ухвала суду № 133105958, 31.12.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15683/25

1-кс/308/7191/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 27.11.2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025070000000197 від 17.04.2025 року,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням про скасування арешту майна, яке мотивує тим, що Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.11. 2025 року на підставі клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12025070000000197, відомості про яке внесено до ЄРДР від 17.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 332 КК України, накладено арешт на вилучене майно, а саме: транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовується тим, що вказані речі є предметом та засобом вчинення кримінального правопорушення.

В свою чергу, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_4 .

Слід звернути увагу на те, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки ««TOYOTA LAND CRUISER 200», 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_4 . Таким чином, остання не являється стороною у даному кримінальному провадженні, їй не пред`явлено підозру, транспортний засіб належить їй на праві приватної власності, через арешт якого ОСОБА_4 не може в повній мірі користуватися ним, що призводить до порушення її прав. Будь-які слідчі дії з транспортним засобом не проводять та в них немає необхідності. Так, обмеження прав заявника є невиправданим. Враховуючи вищевикладене, на даний час відпала необхідність у встановленні наявності на зазначених об`єктах інформації, що може мати доказове значення для розслідування, тобто у арешті.

Разом з цим, клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню №12025070000000197, відомості про яке внесено до ЄРДР від 17.04.2025, не містить наведення відповідних підстав, які передбачені нормами права та у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Зі змісту Ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 27.11.2025 року не випливає обґрунтування змісту даної норми права. Адже в рішенні немає зазначених чітких підстав, які б сформували висновок, що необхідно застосування саме арешту майна.

Таким чином, потреба у подальшому арешті всього зазначеного вище майна відпала.

За таких обставин, адвокат простить слідчого суддю скасувати вказаний арешт.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності. Клопотання підтримав та просив таке задоволити.

Прокурор ОСОБА_5 у судове засіданні надав суду заяву у якій просив розглянути клопотання у його відсутності. Також заперечив проти задоволення вказаного клопотання про скасування арешту майна.

Дослідивши матеріали поданого клопотання з додатками, оцінивши наявні докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст.131 КПК України, є арешт майна, суть якого полягає у позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Статтями 7, 16 КПК України регламентовано, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.11.2025 року на підставі клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12025070000000197, відомості про яке внесено до ЄРДР від 17.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 332 КК України, накладено арешт на вилучене майно, а саме: транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 .

Як слідує зі змісту даної ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту стало те, що слідчим, в ході розгляду справи було доведено, що ОСОБА_6 має статус підозрюваного у даному кримінальному провадженні і відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, щодо нього може вирішуватися питання про призначення покарання у вигляді конфіскації майна.

Також при накладенні арешту було встановлено, що майно транспортний засіб, належить і підозрюваному і його дружині на праві спільної сумісної власності.

Положеннями статті 22 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Встановлено, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025070000000197 наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б спростовувало висновки, викладені в ухвалі слідчого судді про арешт майна та надало б слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на теперішній час відпала.

Крім цього, з врахуванням вимог клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчий суддя вважає, що заявником, не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, так як і не доведено, що на даний час, відпала потреба у застосуванні даного заходу.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що подане адвокатом клопотання не підлягає задоволенню внаслідок відсутності підстав, визначених статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про які зазначає заявник.

Керуючись ст. ст.167, 170,174 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 27.11.2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025070000000197 від 17.04.2025 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1