Постанова № 13310573, 21.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 грудня 2010 р. № 2-а- 13720/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

при секретарі судового засідання - Островській М.О.,

за участю представників: позивача Кулькової О.Г., відповідача Хільченко В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва»до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» (далі - ТК ТОВ з ІІ фірми «Харків-Москва»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі- Нововодолазькою МДПІ), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 15.10.2010 р. №0000171601/0, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

Нововодолазькою МДПІ на підставі Акту від 04.10.2010 року №2218/07-0-12/14344275 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТК ТОВ з ІІ фірми «Харків-Москва» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.10.2010 року за №0000171601/0, згідно якого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року в розмірі 2242,00 грн. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997 року №287/97ВР та Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у його задоволенні, пояснивши, що у позивача відсутні основні фонди та трудові ресурси, що унеможливлює ведення ТК ТОВ з ІІ фірмою «Харків-Москва» господарської діяльності та підтверджує відсутність обґрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети), що стали підставою для створення умов, за яких у підприємства виникло відємне значення податку на додану вартість, що є порушенням ТК ТОВ з ІІ фірмою «Харків-Москва» приписів пп.7.4.1. п.7.4., пп.7.7.2. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, встановив наступне.

ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва» зареєстроване Валківською районною державною адміністрацією Харківської області 29.12.1994 р.

Нововодолазькою МДПІ на підставі п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в України» та відповідно до вимог пп.7.7.5. п.7.7. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість» було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, за результатами якої складено Акт від 04.10.2010 року №2218/07-0-12/14344275.

Такого висновку податковий орган дійшов у звязку з відсутністю основних фондів та трудових ресурсів, що унеможливлює ведення ТК ТОВ з ІІ фірмою «Харків-Москва» господарської діяльності та підтверджує відсутність обґрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети), що стали підставою для створення умов, за яких у підприємства виникло відємне значення податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки Нововодолазькою МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.10.2010 року за №0000171601/0, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2242,00 грн. на підставі порушення п.п. 7.4.1,7.7.2 п.7.4, 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

Основним видом діяльності ТК ТОВ з ІІ фірми «Харків-Москва», відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області №2361 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), є загальне будівництво будівель.

Між ТК ТОВ з ІІ фірмою «Харків-Москва» (замовником) укладено з ТОВ «Будівельна компанія Харків-Москва» (генпідрядником) договір генпідряду від 10.10.2006 року на проектування та будівництво багатофункціонального громадсько-торгівельного центру «Світ квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 в м. Харкові.

Відповідно до умов вказаного договору генпідрядник зобовязується спроектувати, побудувати, ввести в експлуатацію та передати замовнику багатофункціональний громадсько-торгівельний центр «Світ квітів» та житловий будинок з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 в м. Харкові, а також виконати інші роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та договору, а замовник зобовязується надати генпідряднику будівельний майданчик, прийняти обєкт повністю або частково та оплатити виконані роботи.

До вказаного договору позивачем були укладені додаткові угоди від 11.10.2006 року та від 18.02.2009 року, відповідно до яких, генпідрядник здійснює будівництво як сам, так і іншими залученими засобами, при цьому генпідрядник самостійно залучає інші підприємства, у випадку необхідності оплата виконаних робіт може здійснюватися замовником безпосередньо на розрахунковий рахунок субпідрядника.

З метою організації вказаного вище будівництва позивачем було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № 06/455 від 25.10.2006 р.

Земельною ділянкою за адресою вул. Пушкінська, 2, м. Харків позивач користується на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.07.2003 р.

ТОВ «Будівельною компанією Харків-Москва» були проведені будівельні роботи на обєкті «Світ квітів» по договору від 10.10.2006 року, за умовами якого, розрахунок було здійснено ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва».

На виконання вказаних робіт ТОВ «Будівельною компанією Харків-Москва» видано податкові накладні, акт виконаних робіт (наданих послуг) та платіжне доручення про перерахування коштів з оплати послуг.

Суми податку на додану вартість, які включені до складу податкового кредиту, підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Твердження представника відповідача, щодо відсутності у ТК ТОВ з ІІ фірми «Харків-Москва» основних фондів для ведення будівельної діяльності не відповідає дійсності, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на балансі ТК ТОВ з ІІ фірми «Харків-Москва» знаходяться гідравлічні роторні бурові установки, самохідна бурова машина, кран вантажопідйомний, віброплита та інші основні засоби.

Крім того, на ТК ТОВ з ІІ фірмі «Харків-Москва» працює 11 осіб, що підтверджено в судовому засідання представником позивача, не заперечувалося представником відповідача та зазначено в акті перевірки.

Перевіряючи прийняте спірне податкове повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

ТК ТОВ з ІІ фірми «Харків-Москва» та ТОВ «Будівельна компанія Харків-Москва» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності. Зауваження щодо форми та змісту наданих податкових та видаткових накладних з боку відповідача в акті перевірки відсутні та в ході судового розгляду справи не заявлялись.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як встановлено п.1.32 ч.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР 28 грудня 1994 р., господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є постійною, регулярної та суттєвою.

Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником, як генеральний підрядник, а перед супідрядником - як замовник.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судом встановлено, що на балансі ТК ТОВ з ІІ фірми «Харків-Москва» знаходяться основні засоби, що використовуються під час будівельних робіт. Також встановлено, що ТК ТОВ з ІІ фірмою «Харків-Москва», з метою здійснення господарської діяльності за основним напрямком, укладено договір підряду та проводиться фінансування будівництва багатофункціонального громадсько-торгівельного центру «Світ квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 в м. Харкові, а відповідно до положень ст.876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, у даному випадку ТК ТОВ з ІІ фірми «Харків-Москва».

Таким чином, судом встановлено, що в період який перевірявся, позивач правомірно до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відносив суми ПДВ сплачені у складі вартості виконаних робіт з будівництва багатофункціонального громадсько-торгівельного центру «Світ квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2; у складі вартості будівельних матеріалів для забезпечення вказаного вище будівництва, та у складі вартості товарів (послуг) для забезпечення функціонування власного офісного приміщення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 15.10.2010 року № 0000171601/0 дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність його скасування.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва» до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 15.10.2010 р. №0000171601/0.

Стягнути з державного бюджету на користь Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва» витрати по сплаті судового збору у сумі 03,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі виготовлено 24 грудня 2010 року.

СуддяБартош Н.С.