Постанова № 13310562, 16.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 грудня 2010 р. № 2-а- 12940/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Архіпової С.В.

при секретарі Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Машира В.О.,

представника відповідача Пивоварова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Харківагроснаб»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000150700/0 та № 0000160700/0 від 16.08.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийняті податковим органом на підставі акту № 2349/07-004/25190036 від 03.08.2010 року про результати позапланової виїзної перевірки з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, згідно висновків кредиту за податковими накладними, виписаними на ТОВ «Едан-Плюс», ТОВ «Інтертранслогістик», ТОВ ВТФ «Авіас», прийняті з порушенням вимог законодавства, всупереч дійсним обставинам справи.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.08.2010 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Харківагроснаб», яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період 01.04.2010р. по 30.04.2010 року, за результатами якої був складений Акт № 2349/07-004/25190036.

Відповідно до висновків Акту перевірки відповідачем визначено, що в порушенням вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ фірма «Харківагроснаб»безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за квітень 2010 року на суму 209540,04 грн. та за травень 2010 року на суму 319900,64 грн., у звязку з чим, у відповідності п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість», зменшено залишок заявленої суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 29417,00 грн., зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2010р. на суму 37011,00 грн., донараховано суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за квітень 2010р. в розмірі 45101,00 грн., зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 98011,00 грн. та зменшено суму відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року у розмірі 349901,00 грн.

На підставі Акту перевірки № 2349/07-004/25190036 від 03.08.2010р. ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.08.2010 року № 0000160700/0, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з ПДВ за основним платежем 45101.00грн. та 18040,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 16.08.2010 року № 0000150700/0, яким визначено суму податкового зобовязання з ПДВ на суму 127428,00 грн.

З дослідженого судом акту перевірки № 2349/07-004/25190036 від 03.08.2010р. встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення Закону України «Про податок на додану вартість»і винесення спірних податкових повідомлень рішень слугував висновок відповідача про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 98011,00 грн. та зменшення суми відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року у розмірі 349901,00 грн.

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ фірма «Харківагроснаб»та ТОВ «Едан-Плюс»були укладені договори № 18/02 від 18.02.2010р., № 01/03 від 01.03.2010р., № 23/04 від 23.04.2010р., відповідно до яких ТОВ «Едан-Плюс»зобовязалось надати послуги з поставки товару для ТОВ фірма «Харківагроснаб»для останньою її господарської діяльності. Відповідно до договору № 18/02 від 18.02.2010р. вартість товару складає 1969920,00грн., в т.ч. ПДВ 328320,00 грн., до договору № 01/03 від 01.03.2010р. вартість товару складає 3845940,05 грн., в т.ч. ПДВ 640990,01 грн., до договору № 23/04 від 23.04.2010р. вартість товару складає 462470,80 грн., в т.ч. ПДВ 77078,47 грн.

Судом встановлено, що замовлений позивачем у ТОВ «Едан-Плюс»товар був поставлений у повному обсязі, що підтверджується товарно-транспортними накладними, податковими накладними, Актами здачі-приймання виконаних робіт, вантажними митними деклараціями.

Також між ТОВ фірма «Харківагроснаб»та ТОВ «Інтертранслогістик»був укладений договір про надання транспортних послуг від 23.02.2010р., відповідно до якого ТОВ «Інтертранслогістик»зобовязувалось надавати транспортні послуги ТОВ фірма «Харківагроснаб». Відповідно до вказаного договору вартість послуг визначається за домовленістю сторін. Підтвердженням виконання вказаного договору є Заявки на відправку/приймання/переадресацію вантажу, рахунок-фактура, податкові накладні.

Судом встановлено, що замовлені позивачем у ТОВ «Інтертранслогістик»послуги перевезення вантажу були виконані у повному обсязі, що підтверджується Актом приймання виконаних робіт № 0223Т/05, вантажною митною декларацією.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що між ТОВ фірма «Харківагроснаб»та ТОВ ВТФ «Авіас»були укладені усні угоди, за якими ТОВ ВТФ «Авіас»продавало, а ТОВ фірма «Харківагроснаб» приймало та оплачувало бензин та дизпаливо.

Судом встановлено реальність укладення та виконання договорів купівлі-продажу бензину та дизпаливу у ТОВ ВТФ «Авіас», що підтверджується рахунками-фактурами та податковими накладним, дослідженими під час розгляду справи.

Судом також встановлено, що фактично підставою для прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень є висновок відповідача про те, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Едан Плюс»у квітні 2010р. на суму 207945,00 грн., відсутність ТОВ «Інтертранслогістік» за юридичною адресою. Крім того, ТОВ «Інтертранслогістік»декларації за квітень, травень та червень 2010 року «не визнано як податкову звітність»та ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010р., подану до ДПІ ТОВ ВТФ «Авіас», прийнято з відміткою «до відома», тобто не визнано як податкову звітність.

Суд бере до уваги, що відображаючи в акті перевірки № 2349/07-004/25190036 від 03.08.2010р. висновок про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за квітень 2010 року на суму 209540,04 грн. та за травень 2010 року на суму 319900,64 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Едан-Плюс», ТОВ «Інтертранслогістик», ТОВ ВТФ «Авіас», відповідач не обґрунтовував цей висновок тим, що господарські операції позивача з ТОВ «Едан-Плюс», ТОВ «Інтертранслогістик», ТОВ ВТФ «Авіас»є такими, що не відбулись, складені за цими операціями первинні документи є фальшивими або недостовірними, вартість товарів або послуг є завищеною порівняно зі звичайною ціною, самі товари або послуги не використовувались у власній господарській діяльності ТОВ фірма «Харківагроснаб». З огляду на вказане суд не знаходить правових підстав для дослідження в ході судового засідання цих обставин, оскільки це суперечить ч. 1 ст. 2 КАС України в частині завдання адміністративного судочинства України та ч. 3 ст. 2 КАС України в частині предмета перевірки, що здійснюється адміністративними судами у справах про оскарження рішень субєкта владних повноважень, оскільки призводить до вмотивування спірного рішення субєкта владних повноважень додатковими мотивами, якими такий субєкт при його винесенні не керувався.

Щодо посилання відповідача на відомості Системи автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість, суд вказує на неналежність такого доказу в силу ч. 4 ст. 70 КАС України, оскільки обставини декларування або недекларування податкових зобовязань з ПДВ відповідно до ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»можуть підтверджуватись виключно декларацією з податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Аналізуючи зміст вказаної норми, суд приходить до висновку, що її приписи в частині встановлення порядку виконання обовязку складання податкової накладної спрямовані виключно на врегулювання дій платника податків, який видає податкову накладну.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою 20 відсотків протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.3.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, аналізуючи вказані норми, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.п. 4.1.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Таким чином, норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»містять перелік підстав для невизнання податкової декларації з ПДВ у якості податкової звітності, до яких не відноситься належність контрагента позивача до певної групи ризику, і як наслідок цього подання таким контрагентом податкової звітності підставою для висновку про недекларування оподаткування, а саме: ТОВ «Едан-Плюс».

Згідно з п.п. 10.1. Наказу ДПА "Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних" від 30.06.2005р. № 244 облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобов'язань відповідно до вимог пункту 7.3 статті 7 Закону.

Відповідно до п.п. 10.1. Наказу ДПА "Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних" від 30.06.2005р. № 244 облік операцій з поставки товарів (послуг) ведеться на підставі податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників.

Як вбачається яз матеріалів справи, декларування ПДВ ТОВ фірма «Харківагроснаб»було здійснено після отримання позивачем від його контрагенту ТОВ «Інтертранслогістік»у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, а саме: отримання накладних на придбання товарів (первинних документів).

Крім того, щодо незнаходження ТОВ «Інтертранслогістік»за його юридичною адресою не є підставою для визнання ДПІ факту завищення податкового кредиту контрагентом позивача.

Податковим органом в акті перевірки вказано, що податкова декларація ТОВ ВТФ «Авіас» прийнята з відміткою «до відома», тобто не визнана як податкова звітність.

Відповідно до п.п. 4.5. Наказу ДПА України "Про затвердження нової редакції Порядку приймання та комп'ютерної обробки звітних документів платників податків у ДПІ районного рівня та СДПІ по роботі з ВПП" від 02.12.2004р. № 691 якщо податкова звітність, що надана органу ДПС платником податків, заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, або електронні підписи, що накладені на електронний варіант податкової звітності, втратили свою актуальність (автентичність) або взагалі відсутні в базі сертифікатів відкритих ключів податкового органу, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. До таких відноситься звітність: без обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків, електронні підписи керівників та підприємства відсутні в базі ОДПС або втратили актуальність (автентичність); без ідентифікаційних кодів із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України"; у якій текст або цифри неможливо прочитати внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом, потерті, які не пройшли перевірки XSD та ін.) або невідповідності формату файла, визначеного наказом ДПА України від 01.07.2004 р. N 357 "Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків"; з порваними аркушами; у вигляді ксерокопії оригіналів звітних документів; уточнюючі розрахунки (звіти), що подаються платниками до ДПІ в період перевірки державним податковим органом у разі заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів; з порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності; з порушенням вимог порядку підписання файла (у разі подання звітності в електронному вигляді).

Таким чином, відповідачем безпідставно зроблено висновок про невизнання декларації як податкової звітності як наслідок надання декларації статусу «до відома», оскільки п.п. 4.5. Наказу ДПА України "Про затвердження нової редакції Порядку приймання та комп'ютерної обробки звітних документів платників податків у ДПІ районного рівня та СДПІ по роботі з ВПП" від 02.12.2004р. № 691 таких умов її невизнання у даній якості не містить.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що в діях позивача під час віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за травень 2010 року, не встановлено порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту податку на дану вартість за травень 2010 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000150700/0 та № 0000160700/0 від 16.08.2010 року дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Наказом ДПА "Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних" від 30.06.2005р. № 244, Наказом ДПА України "Про затвердження нової редакції Порядку приймання та комп'ютерної обробки звітних документів платників податків у ДПІ районного рівня та СДПІ по роботі з ВПП" від 02.12.2004р. № 691, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції Ленінському районі міста Харкова № 0000150700/0 та № 0000160700/0 від 16.08.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Харківагроснаб»витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні, шляхом подання такої скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 21 грудня 2010 року.

<Зміст постанови ><Текст ><Сума задоволення ><Текст >

Суддя Архіпова С.В.