Постанова № 13310536, 21.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

21 грудня 2010 р. № 2-а- 5812/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В., Підгорному М.І.,

за участі: представника позивача - Бендеберя С.О.,

представників відповідача - Зінченко В.І., Кравченко П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ТД СОФІ ПЛЮС" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство „ТД СОФІ ПЛЮС”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.04.2010р. №0000022310/0 про застосування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 1386011,00 грн. та від 23.04.2010р. №0000032310/0 про застосування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1072684,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені за висновками акту планової виїзної перевірки від 12.04.2010р. №369/23/36085094 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.06.2009р. по 31.12.2009р., в якому відповідачем не прийнято до уваги той факт, що сільськогосподарська продукція була перероблена та реалізована іншим субєктам господарювання та від її реалізації був отриманий реальний економічний ефект у вигляді доходів, відображених у податкових деклараціях за вказаний період. З отриманих у результаті даних господарських операцій доходів до державного бюджету були сплачені передбачені законодавством податки. Підприємства постачальники на момент здійснення з ними господарських операцій були включені до державного реєстру субєктів господарювання, перебували на обліку у податкових органах як платники податків, були платниками податку на додану вартість та мали право на виписку податкових накладних. Відсутність товарно-транспортних накладних у позивача обумовлено тим, що згідно умов договорів між позивачем та постачальниками поставка сільськогосподарської продукції здійснювалась за рахунок постачальників. Позивач не включав транспортні витрати до складу валових витрат за відповідний період. Самі ж товарно-транспортні накладні при відсутності транспортних витрат не є документами, на підставі яких формується бухгалтерський облік. Господарські договори, укладені з постачальниками, не вступають в протиріччя з цивільним законодавством, направлені на досягнення реального економічного ефекту та правових наслідків, зміст угод не протирічить актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства, тобто у повному обсязі відповідають вимогам ст.203 ЦК України.

Відповідач, Красноградська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області, в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився та пояснив суду, що актом перевірки від 12.04.2010р. №369/23/36085094 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.06.2009р. по 31.12.2009р. встановлено здійснення контрагентами позивача операцій з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів по ланцюгу, які не виконують свої податкові зобовязання, а також відсутність товарно-транспортних накладних. Таким чином, адміністративний позов ПП «ТД СОФІ ПЛЮС» не містить жодного аргументу та документального підтвердження підстав для скасування податкових повідомлень-рішень МДПІ. Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач та його представник у судовому засіданні не вбачають, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях до адміністративного позову та матеріалах перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Позивач, Приватне підприємство „ТД СОФІ ПЛЮС”, зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 25.06.2009р., набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів ( обовязкових платежів), знаходиться на обліку в Красноградській міжрайонній державній податковій інспекції та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом ПДВ від 27.07.2009 року №100237450.

З 26.02.2010р. по 02.04.2010р. працівниками Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства „ТД СОФІ ПЛЮС” (ідентифікаційний код 36085094) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.06.2009р. по 31.12.2009р., за результатами якого був складений акт №369/23/36085094 від 12.04.2010р., оригінал якого був оглянутий судом в засіданні, а копія приєднана до матеріалів справи.

З посиланням на акт№369/2310/36085094 від 12.04.2010р. відповідач 23 квітня 2010р. прийняв податкове повідомлення - рішення №0000022310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 1386011,00 грн. ( основний платіж - 924007,0 грн.; штрафні (фінансові) санкції 462004,0 грн.) та від 23.04.2010р. №0000032310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1072684,00 грн. (основний платіж - 739207,0 грн.; штрафні (фінансові) санкції 333447,0 грн.).

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення перелічених податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки від12.04.2010р. висновки відповідача про порушення ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП „ТД СОФІ ПЛЮС”; п.п.5.2.1., п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 924007,0 грн; пп.7.4.1., п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 739207,0 грн. Інші порушення не є предметом спору, а тому не розглядаються судом в рамках даної адміністративної справи.

Перевіряючи зазначені висновки відповідача, та прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” та ПП «Агро-Капітал» (код 35534812) мали місце фінансово-господарські взаємовідносини.

Предметом угоди є купівля-продаж пшениці на загальну суму 164662,75 грн. (в т.ч. ПДВ 27443,79 грн.).

Згідно з матеріалами справи між позивачем ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” ( як покупцем) та ТОВ «Геокслайн Плюс» (як продавець) було укладено ряд договорів:

- договір купівлі-продажу №7-08від 07.08.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №7-08від 07.08.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 205160,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №19-08від 19.08.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №19-08від 19.08.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 66000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №19-08від 19.08.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №19-08від 19.08.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 45000,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу № 21-08від 21.08.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору№ 21-08від 21.08.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 180000,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №26-08від 26.08.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №26-08 від 26.08.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 44400,00 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно з матеріалами справи між позивачем ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” ( як покупцем) та ТОВ «Рамітранс Трейд плюс» (як продавцем) було укладено ряд договорів:

- договір купівлі-продажу №20/11від 20.11.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №20/11 від 20.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 78400,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №21/11від 21.11.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №21/11 від 21.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 257250,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №22/11від 17.11.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №22/11 від 17.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 183750,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №25від 17.11.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №25 від 17.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 191250,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №23/11від 19.11.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №23/11 від 19.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 62500,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №24/11від 19.11.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №24/11 від 19.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 100000,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №25/11від 20.11.2009р, предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №25/11 від 20.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 150000,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №26/11від 24.11.2009р., предметом данного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №26/11 від 24.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 237500,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №27/11від 25.11.2009р., предметом данного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №27/11 від 25.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 190000,00 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно з матеріалами справи між позивачем ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” ( як покупцем) та ТОВ «Монограт» (як продавець) було укладено:

- договір купівлі-продажу №16-12/1П від 16.12.2009р., предметом данного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №16-12/1П від 16.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 900000,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №16-12/1П від 16.12.2009р., предметом данного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №16-12/1П від 16.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 900000,00 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно з матеріалами справи між позивачем ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” ( як покупцем) та ПП «Павлоград-Агро-Снаб» (як продавець) було укладено:

- договір купівлі-продажу №2-12П від 02.12.2009р., предметом данного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №2-12П від 02.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 130500,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №30-10П від 30.10.2009р., предметом данного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №30-10П від 30.10.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 156000,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №25-12П від 25.12.2009р., предметом данного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №25-12П від 25.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 163350,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №17-12П від 17.12.2009р., предметом данного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №17-12П від 17.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 142500,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №16-12П від 16.12.2009р., предметом данного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №16-12П від 16.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 2016000,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №11-12П від 11.12.2009р., предметом данного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №11-12П від 11.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 3157000,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №4-12П від 04.12.2009р., предметом данного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №4-12П від 04.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 217500,00 грн з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №3-12П від 03.12.2009р., предметом данного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №3-12П від 03.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 130500,00 грн з урахуванням ПДВ.

Дослідивши в судовому засіданні вищезазначені договори купівлі-продажу, суд не вбачає порушень закону в їх укладенні, оскільки ці правочини були укладені право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договорів засвідчений печатками субєктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на правте відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір зазагальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленогопечатками.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевірятиобсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами, суд дійшов висновку, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні з ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» договорів купівлі-продажу від ДПІ до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Податковою накладною від 19.08.2009р. №19-08 на суму 36000,00 грн. (в тому числі ПДВ 6000,00 грн.), накладною від 19.08.2009р. №19-08 на суму 36000,00 грн. (в тому числі ПДВ 6000,00 грн.), податковою накладною від 19.08.2009р. №19-08 на суму 60060,00 грн. (в тому числі ПДВ 10010,00 грн.), накладною від 19.08.2009р. №19-08 на суму 60060,00 грн. (в тому числі ПДВ 10010,00 грн.),податковою накладною від 21.08.2009р. №21-08 на суму 178650,00 грн. (в тому числі ПДВ 29775,00 грн.), накладною від 21.08.2009р. №21-08 на суму 178650,00 грн. (в тому числі ПДВ 29775,00 грн.), податковою накладною від 26.08.2009р. №26-08 на суму 42069,00 грн. (в тому числі ПДВ 7012,00 грн.), накладною від 26.08.2009р. №26-08 на суму 42069,00 грн. (в тому числі ПДВ 7012,00 грн.), податковою накладною від 07.08.2009р. №7-08 на суму 204615,88 грн. (в тому числі ПДВ 34102,65 грн.), накладною від 07.08.2009р. №7-08 на суму 204615,88 грн. (в тому числі ПДВ 34102,65 грн.), підтверджується виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу №7-08 від 07.08.2009р., №19-08 від 19.08.2009р., №19-08 від 19.08.2009р., №21-08 від 21.08.2009р., №26-08 від 26.08.2009р. Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Податковою накладною від 17.11.2009р. №17-11-1 на суму 191250,00 грн. (в тому числі ПДВ 31875,00 грн.), накладною від 17.11.2009р. №17-11-1 на суму 191250,00 грн. (в тому числі ПДВ 31875,00 грн.), податковою накладною від 25.11.2009р. №25-11 на суму 189700,00 грн. (в тому числі ПДВ 31616,67 грн.), накладною від 25.11.2009р. №25-11 на суму 189700,00 грн. (в тому числі ПДВ 31616,67 грн.),податковою накладною від 24.11.2009р. №24-11 на суму 232450,00 грн. (в тому числі ПДВ 38741,67 грн.), накладною від 24.11.2009р. №24-11 на суму 232450,00 грн. (в тому числі ПДВ 38741,67 грн.), податковою накладною від 20.11.2009р. №20-11 на суму 150000,00 грн. (в тому числі ПДВ 25000,00 грн.), накладною від 20.11.2009р. №20-11 на суму на суму 150000,00 грн. (в тому числі ПДВ 25000,00 грн.), податковою накладною від 19.11.2009р. №19-11 на суму 100000,00 грн. (в тому числі ПДВ 1666,67 грн.), накладною від 19.11.2009р. №19-11 на суму 100000,00 грн. (в тому числі ПДВ 1666,67 грн.), податковою накладною від 19.11.2009р. №18-11 на суму 59000,00 грн. (в тому числі ПДВ 9833,33 грн.), накладною від 19.11.2009р. №19-11 на суму 59000,00 грн. (в тому числі ПДВ 9833,33 грн.), податковою накладною від 10.11.2009р. №10-11 на суму 249998,00 грн. (в тому числі ПДВ 41666,33 грн.), накладною від 10.11.2009р. №10-11 на суму 249998,00 грн. (в тому числі ПДВ 41666,33 грн.), податковою накладною від 17.11.2009р. №17-11 на суму 174011,25 грн. (в тому числі ПДВ 29001,88 грн.), накладною від 17.11.2009р. №17-11 на суму 174011,25 грн. (в тому числі ПДВ 29001,88 грн.), податковою накладною від 02.11.2009р. №02-11 на суму 74614,75 грн. (в тому числі ПДВ 12435,79 грн.), накладною від 02.11.2009р. №02-11 на суму 74614,75 грн. (в тому числі ПДВ 12435,79 грн.), підтверджується виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу №20/11 від 20.11.2009р., №21/11 від 21.11.2009р., №22/11 від 17.11.2009р., №25 від 17.11.2009р., №23/11 від 19.11.2009р., №24/11 від 19.11.2009р., №25/11 від 20.11.2009р., №26/11 від 24.11.2009р., №27/11 від 25.11.2009р. Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Податковою накладною від 16.12.2009р. №140 на суму 116670,00 грн. (в тому числі ПДВ 19445,00 грн.), накладною від 16.12.2009р. №РН-0000125 на суму 116670,00 грн. (в тому числі ПДВ 19445,00 грн.), податковою накладною від 18.12.2009р. №141 на суму 84990,00 грн. (в тому числі ПДВ 14165,00 грн.), накладною від 18.12.2009р. №РН-0000126 на суму 84990,00 грн. (в тому числі ПДВ 14165,00 грн.), податковою накладною від 25.12.2009р. №142 на суму 230010,00 грн. (в тому числі ПДВ 38335,00 грн.), накладною від 25.12.2009р. №РН-0000127 на суму 230010,00 грн. (в тому числі ПДВ 38335,00 грн.), податковою накладною від 28.12.2009р. №143 на суму 72270,00 грн. (в тому числі ПДВ 12045,00 грн.), накладною від 28.12.2009р. №РН-0000128 на суму 72270,00 грн. (в тому числі ПДВ 12045,00 грн.), податковою накладною від 29.12.2009р. №144 на суму 177000,00 грн. (в тому числі ПДВ 29500,00 грн.), накладною від 29.12.2009р. №РН-0000129 на суму 177000,00 грн. (в тому числі ПДВ 29500,00 грн.), податковою накладною від 30.12.2009р. №145 на суму 190788,00 грн. (в тому числі ПДВ 31798,00 грн.), накладною від 30.12.2009р. №РН-0000130 на суму 190788,00 грн. (в тому числі ПДВ 31798,00 грн.), підтверджується виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу №16-12/1П від 16.12.2009р. Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Податковою накладною від 25.12.2009р. №25-12 на суму 163350,00 грн. (в тому числі ПДВ 27225,00 грн.), накладною від 25.12.2009р. №25-12 на суму 163350,00 грн. (в тому числі ПДВ 27225,00 грн.), рахунком-фактурою від 25.12.2009р. №25-12 на суму 163350,00 грн. (в тому числі ПДВ 27225,00 грн.), податковою накладною від 30.10.2009р. №30-10 на суму 153478,00 грн. (в тому числі ПДВ 25579,67 грн.), накладною від 30.10.2009р. №30-10 на суму 153478,00 грн. (в тому числі ПДВ 25579,67 грн.), податковою накладною від 04.09.2009р. №4-09 на суму 7000,00 грн. (в тому числі ПДВ 1166,67 грн.), накладною від 04.09.2009р. №4-09 на суму 7000,00 грн. (в тому числі ПДВ 1166,67 грн.), рахунком-фактурою 04.09.2009р. №4-09 на суму 7000,00 грн. (в тому числі ПДВ 1166,67 грн.), податковою накладною від 16.12.2009р. №16-12 на суму 201600,00 грн. (в тому числі ПДВ 33600,00 грн.), накладною від 16.12.2009р. №16-12 на суму 201600,00 грн. (в тому числі ПДВ 33600,00 грн.), рахунком-фактурою 16.12.2009р. №16-12 на суму 201600,00 грн. (в тому числі ПДВ 33600,00 грн.), податковою накладною від 17.12.2009р. №17-12 на суму 142500,00 грн. (в тому числі ПДВ 23750,00 грн.), накладною від 17.12.2009р. №17-12 на суму 142500,00 грн. (в тому числі ПДВ 23750,00 грн.), рахунком-фактурою 17.12.2009р. №17-12 на суму 142500,00 грн. (в тому числі ПДВ 23750,00 грн.), податковою накладною від 11.12.2009р. №11-12 на суму 310000,00 грн. (в тому числі ПДВ 51666,67 грн.), накладною від 11.12.2009р. №11-12 на суму 310000,00 грн. (в тому числі ПДВ 51666,67 грн.), рахунком-фактурою 11.12.2009р. №11-12 на суму 310000,00 грн. (в тому числі ПДВ 51666,67 грн.), податковою накладною від 04.12.2009р. №3-12 на суму 217500,00 грн. (в тому числі ПДВ 36250,00 грн.), накладною від 04.12.2009р. №3-12 на суму 217500,00 грн. (в тому числі ПДВ 36250,00 грн.), рахунком-фактурою 04.12.2009р. №3-12 на суму 217500,00 грн. (в тому числі ПДВ 36250,00 грн.), податковою накладною від 03.12.2009р. №2-12 на суму 130500,00 грн. (в тому числі ПДВ 21750,00 грн.), накладною від 03.12.2009р. №2-12 на суму 130500,00 грн. (в тому числі ПДВ 21750,00 грн.), рахунком-фактурою 03.12.2009р. №2-12 на суму 130500,00 грн. (в тому числі ПДВ 21750,00 грн.), податковою накладною від 02.12.2009р. №1-12 на суму 130500,00 грн. (в тому числі ПДВ 21750,00 грн.), накладною від 02.12.2009р. №1-12 на суму 130500,00 грн. (в тому числі ПДВ 21750,00 грн.), рахунком-фактурою 02.12.2009р. №1-12 на суму 130500,00 грн. (в тому числі ПДВ 21750,00 грн.), підтверджується виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу №2-12П від 02.12.2009р., №30-10П від 30.10.2009р., №25-12П від 25.12.2009р., №17-12П від 17.12.2009р., №16-12П від 16.12.2009р., №11-12П від 11.12.2009р., №4-12П від 04.12.2009р., №3-12П від 03.12.2009р. Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Заперечуючи проти позову, відповідач не посилався ні на фальшивість перелічених документів, ні на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам справи, ні на відсутність у ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» статусу платника ПДВ, ні на завищення вартості сільськогосподарської продукції, ні на несумісність зазначених в перелічених документах господарських операцій з власною господарською діяльністю позивача ПП „ТД СОФІ ПЛЮС”.

В ході перевірки ДПІ не встановлено проведення ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності отриманих від ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» ТМЦ, не встановлено фактів взаємопов'язаності ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» та позивача, ПП „ТД СОФІ ПЛЮС”, наявності у перелічених суб'єктів права спільної мети, не встановлено у позивача, ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” наміру отримати за вищевказаними господарськими договорами інший результат, ніж отримання у власність сільськогосподарської продукції врожаю 2008 та 2009 років з метою її подальшої реалізації, обізнаності ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» та ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” що до обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами купівлі-продажу сільськогосподарської продукції відповідач суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

На противагу запереченням відповідача суд наголошує, що матеріалами даної справи ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” в процесі господарської діяльності виробляє олію соняшникову та отримує супутню продукцію від переробки соняшника жмих соняшниковий, які в подальшому реалізуються іншим субєктам господарської діяльності. Вказане підтверджується договором про переробку сировини №01-П від 03.08.2009р., договорами купівлі-продажу жмиху соняшникового №14/12-з-01 від 14.12.2009р., №15/12-з-01 від 15.12.2009р., №29/10-з-01 від 29.10.2009р., №30/09 від 07.09.2009р., №24/09-з-01 від 24.09.2009р., №13/01-з-01 від 12.08.2009р., №1-0109/09 від 01.08.2009р., №27/08-з-01 від 27.08.2009р., договорами поставки олії соняшникової нерафінованої №369 від 21.09.2009р., №20888 від 10.12.2009р., №21028 від 22.12.2009р., 20256 від 19.11.2009р., 20209 від 18.11.2009р., контракту №4500493425 від 16.10.2009р., №406 від 06.10.2009р., №381 від 28.09.2009р., №417 від 08.10.2009р., договорами купівлі-продажу олії соняшникової нерафінованої №08/12-09 від 08.12.2009р., №19802 від 29.10.2009р., №20008 від 09.11.2009р., №19910 від 03.11.2009р., договором №2109/09-01 на перевозку вантажів автомобільним транспортом від 21.09.2009р.

Окрім того, при вирішенні спору суд бере до уваги положення ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, якими визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а також положення ст.228 Цивільного кодексу України, у яких зазначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свободи людини і громадян знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З аналізу приписів даної норми кодексу слідує, що будь-який суб'єкт права, в тому числі і орган державноїподатковоїслужби України,наділений законодавцемправомна твердження про те, що конкретний правочин є нікчемним, бо в силу ч.2 ст.216 Цивільного кодексу України визнання судом недійсним нікчемного правочину не вимагається.

Разом з тим, суд відзначає, що з огляду на закріплений ст.8 Конституції України принцип верховенства права і неприпустимість зловживання наданим правом такий висновок суб'єкта права повинен бути мотивований належними правовими доводами та підтверджений відповідними фактичними даними, а не мати характер припущення.

Судовим розглядом з'ясовано, що висновок відповідача про нікчемність договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, укладених позивачем з ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» зроблено на підставі відомостей, наданих податковими органами за місцем реєстрації вказаних субєктів господарювання, зокрема, щодо відсутності за своїм місцезнаходженням, відсутності на підприємствах трудових ресурсів, необхідних основних фондів для виконання основного виду діяльності, не відображенням контрагентами підприємств ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» показників фінансово-господарських взаємовідносин у податковому обліку та знаходження їх у процедурах ліквідації або зняття з обліку.

Оцінюючи вказані обставини, суд виходить з того, що нормами діючого законодавства податковим органам не надані повноваження щодо здійснення контролю за діяльністю платників податків, які знаходяться на обліку у інших податкових органах. Відповідно у Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції не було правових підстав для оцінки обставин, що стосуються ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб».

Стосовно відсутності ПП «Агро-Капітал» станом на 22.03.2010р. за своїм місцезнаходженням суд зазначає, що дані відомості взагалі не мають значення для правильного вирішення даної справи, оскільки виникли вже після укладання та виконання угоди з придбання сільськогосподарської продукції.

Крім того, у відповідності до приписів ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Судом було встановлено, що згідно довідки з ЄДРЮО та ФОП №076009 відомості про відсутність ПП «Агро-Капітал» за своїм місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру не внесені.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у штаті ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» відповідної кількості працівників для виконання укладених угод, оскільки відповідачем до матеріалів даної справи не додано належних доказів зазначеної обставини. Крім того, суд вважає, що для виконання зазначених операцій підприємство необовязково повинно мати власних працівників, а наявність у штаті підприємств 1 штатного працівника (директора, який є бухгалтером) може свідчити про добре організований фінансово-господарський процес.

Щодо невідображення ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» або їх контрагентами у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції врожаю 2008 та 2009 років, придбаної позивачем, суд зазначає, що згідно з приписами п.20.1 ст.20 Закону № 334/94-ВР, відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Закон № 334/94-ВР не містить норм, які б повязували право платника податку на прибуток на включення сум, сплачених як компенсація товарів, які придбавались для використання у господарській діяльності, до складу валових витрат із декларуванням постачальником своїх податкових зобовязань та фактичним його внесенням до бюджету постачальниками.

Крім того, відповідно до норм Закону України «Про систему оподаткування» за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання (стаття 9) та не визначено право (стаття 10) здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину. Тобто, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що позивач не наділений правом та можливістю відстежувати порядок формування податкових зобовязань своїх контрагентів і не може нести відповідальність за їх протиправні дії.

Зазначені законодавчі приписи знаходяться у системному звязку з нормами Конституції України, згідно ст.61 якої юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Отже, у разі невиконання контрагентами покупця своїх обовязків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення понесених витрат до складу валових витрат та податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження розміру валових витрат.

Суд відзначає, що жодних доказів про самостійне дослідження відповідачем обставин укладання договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції врожаю 2008 та 2009 років з ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» предмету даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” грошових коштів, Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією до суду не надано.

В ході розгляду справи з пояснень представників сторін, які повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що зауважень до право і дієздатності ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” та ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб», реєстрації зазначених субєктів господарювання як платників податку на додану вартість, правильного складання первинних документів за договорами купівлі-продажу сільськогосподарської продукції врожаю 2008 та 2009 років, реальності понесення ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” витрат за вказаними договорами шляхом перерахування коштів у спосіб безготівкових та готівкових розрахунків, відповідач, під час проведення перевірки діяльності позивача та складання акту перевірки від 12.04.2010р. не висував.

З огляду на викладене, суд не вбачає за можливе досліджувати ці обставини при розгляді справи, так як вони не слугували фактичними підставами для спірних податкових повідомлень-рішень, а відтак, в силу ч. 3 ст.2 КАС України не можуть бути предметом перевірки суду в адміністративній справі.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Довід відповідача про неспрямованість правочинів по придбанню у ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» сільськогосподарської продукції врожаю 2008 та 2009 років на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суд відхиляє, як безпідставний, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання сторонами договорів своїх зобовязань: позивачем, ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” зобов'язань по прийманню ТМЦ та оплаті їх вартості, а його контрагентами зобовязань по передачі у власність покупця сільськогосподарської продукції.

Крім того, в даному контексті суд відзначає, що вимога про спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, передбачається законодавцем у ч.5 ст.203 ЦК України. Однак, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, визнається недійсним виключно судом (ст.234 ЦК України). Отже, в даному випадку податковий орган привласнив собі повноваження судового органу, що є порушенням ст.19 Конституції України.

Твердження відповідача в акті перевірки про визнання правочинів нікчемними у звязку з безтоварним характером операцій за умови відсутності товарно-транспортних накладних не підтверджена дослідженими доказами у справі.

Позиція відповідача про те, що відсутність товарно-транспортних накладних підтверджує не здійснення руху товару від продавця до покупця (тобто свідчить про безтоварність операцій) судом оцінюється критично, оскільки факт купівлі-продажу сільсько-господарської продукції, її переробки і реалізації олії соняшникової та супутньої продукції від переробки соняшника жмиха соняшникового як товару відповідачем не заперечувався, а зміст гл.65 «транспортне експедирування» і гл.64 «перевезення» ЦК України не тотожний за змістом і особливостями правового регулювання відносинам з надання послуг транспортного експедирування. При цьому судом взято до уваги приписи ст.1 Закону України «Про систему оподаткування», згідно яких ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Однак, жодними правилами ведення податкового обліку не передбачена обов'язковість ведення і зберігання товарно-транспортних накладних як документів, на підставі яких формується склад валових витрат та податкового кредиту у звязку із придбанням товарів.

Інших мотивів, окрім нікчемності правочинів, неправомірності збільшення валових витрат обігу та виробництва, а також податкового кредиту за договорами купівлі-продажу сільсько-господарської продукції врожаю 2008 та 2009 років укладених позивачем з ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб», не наведено.

Суд зазначає, що правовідносини стосовно формування валових витрат обігу та виробництва унормовані п.5.1 та п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а стосовно формування податкового кредиту - п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

З акту перевірки від 12.04.2010р. №369/23/36085094 слідує, що доводи відповідача про порушення ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” означених норм з мотивів нікчемності укладених з ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції врожаю 2008 та 2009 років ґрунтуються на відомостях інших податкових органів та стосуються контрагентів позивача, що законом не передбачено. За правилами ч.2 ст.71 КАС України обґрунтованість таких доводів відповідачем перед судом не доведена. Твердження відповідача про безтоварність операцій за вказаними договорами спростовується фактом вибуття товарів з власності ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» ТМЦ, а з власності позивача активів у вигляді грошових коштів і відсутністю фактичних даних про їх подальше повернення у власність позивача, а також недоведеністю наявності у ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” у взаємовідносинах з ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» іншого матеріального інтересу ніж отримання у власність сільськогосподарської продукції з метою використання її у власній господарській діяльності.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання правомірним висновку відповідача, ДПІ про порушення позивачем, ПП „ТД СОФІ ПЛЮС” вимог п.п.5.2.1., п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.7.4.1., п.7.4. ст.7 Закону України «Про ПДВ», бо цей висновок спростовується зібраними судом доказами, які долучені до матеріалів справи.

Окремо суд зауважує на тому, що положеннями п.п.п.б) п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Однак, скоригувавши дані валових витрат та податкового кредиту у звязку з нікчемністю угод, укладених з ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» у формі договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції врожаю 2008 та 2009 років, відповідач при цьому залишив без розгляду питання правильності формування складу валового доходу та податкових зобовязань з ПДВ на підставі угод, в рамках яких позивачем було в подальшому реалізовано олію соняшникову та супутню продукцію від переробки соняшника жмих соняшниковий.

Також суд зазначає про відсутність документальних та правових підстав для прийняття податковим органом, що є відповідачем у даній справі, оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Так, у якості документальної підстави податкові повідомлення-рішення від 23.04.2010р. №0000022310/0 та від 23.04.2010р. №0000032310/0 містять дані про акт перевірки №369/2310/36085094. Однак, до матеріалів даної адміністративної справи відповідачем не було надано акт перевірки з вказаними реквізитами.

Крім того, податкове повідомлення-рішення від 23.04.2010р. №0000032310/0 у графі «посилання на пункт та статтю податкового та іншого законодавства, порушення яких встановлено, та відповідно до яких був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань» ДПІ зазначено ст.7 п.4 п.п.1 Закону України «Про податок на додану вартість», що жодним чином не може вважатися правовим обгрунтуванням правомірності позиції.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за ознаками ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень по донарахуванню податкових зобов'язань за взаємовідносинами з ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб», суд доходить висновку, що податкові повідомлення - рішення порушують права і інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 - 14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ТД СОФІ ПЛЮС" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 23.04.2010 року за № 0000032310/0 та від 23.04.2010 року за № 0000022310/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ТД СОФІ ПЛЮС" витрати із сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27.12.2010 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.