Ухвала суду № 133104972, 06.01.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/1/26

Провадження № 1-кс/475/3/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2026смт. Доманівка

Слідчий суддя Доманівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща.Доманівка клопотання. заступника начальника СВ ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026152210000001 від 01.01.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СВ ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , за погодженням з начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, звернувся до Доманівського районного суду Миколаївської області з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026152210000001 від 01.01.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України,- .

Клопотання мотивує тим, що 01.01.2026 близько 19:00 год., невстановлена особа, з використанням легкозаймистої речовини (предметів) шляхом підпалу пошкодила автомобіль марки «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору, який належить ОСОБА_5 та який був припаркований на огородженій території, яка розташована за адресою: вул. Набережна, 32 в с. Щасливка Вознесенського району Миколаївської області.

01.01.2026 року вказане повідомлення було внесено до ЄРДР за №12026152210000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

01.01.2026р. у ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: 3 недопалки від сигарет, коробка від сірників, фрагмент пластикової пляшки, а саме горловина зі слідами горіння, пластикову пляшку об`ємом 1,5 л. з вмістом паливо-мастильних матеріалів, змив з поверхні автомобіля, автомобіль марки «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору, пожежне сміття з салону автомобілю, сліди взуття.

Згідно свідчень потерпілої ОСОБА_5 встановлено, що з січня 2021 року по жовтень 2025 року вона співмешкала разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двома малолітніми дітьми, у будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Так як ОСОБА_6 систематично вчиняв відносно ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, ОСОБА_5 вирішила розірвати стосунки з ОСОБА_6 та переїхав проживати до матері, яка проживає в с. Романова Балка Первомайського району Миколаївської області. ОСОБА_6 намагався відновити відносини з ОСОБА_5 , але почувши відмову став погрожувати ОСОБА_5 підпалом її будинку чи автомобілю марки «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору, який остання придбала у листопаді 2025 року, про те до цього часу через брак коштів не переоформила.

01.01.2026 близько 19:20 год., ОСОБА_5 разом з малолітніми дітьми перебувала за місцем мешкання та у цей час до неї підбіг син ОСОБА_7 , який повідомив, що через вікно побачив, що на території домоволодіння горить належний їй автомобіль марки «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору. Виглянувши у вікно ОСОБА_5 побачила полум`я на передніх сидіннях автомобілю.

Вийшовши з будинку ОСОБА_5 зателефонувала до ДСНС, після чого підбігла до багажного відділення та забрала речі, а саме: пластикову ємкість з бензином, бензопилу та рюкзак, а в цей час її син побіг по допомогу до місця мешкання бабусі ОСОБА_8 , яка проживає неподалік.

Також ОСОБА_5 звернула увагу на те, що відчинені водійські дверцята автомобілю, хоча вона їх зачиняла. Далі приїхали працівники ДСНС, які ліквідували пожежу.

Після цього у ході розмови з бабусею ОСОБА_8 , ОСОБА_5 стало відомо про те, що 01.01.2026 близько 20:20 год., неподалік її території домоволодіння, приблизно 300 м., ОСОБА_8 побачила ОСОБА_9 , який є рідним братом ОСОБА_6 та який проживає у с. Романова Балка Первомайського району Миколаївської обалсті. Вказане ОСОБА_8 здивувало, так як у ОСОБА_10 крім ОСОБА_6 у с. Щасливка Вознесенського району Миколаївської області немає ні знайомих ні родичів. ОСОБА_11 йшов у сторону місцевого ставка.

Від сусіда ОСОБА_12 , який був присутнім під час ліквідації пожежі, ОСОБА_5 дізналася, що до нього зателефонував ОСОБА_6 , якого ОСОБА_13 став звинувачував у причині виникненні пожежі автомобілю, про те, ОСОБА_6 став виправдовуватися та повідомив, що разом з братом ОСОБА_14 , знаходяться у с. Маринівка Вознесенського району Миколаївської області у знайомої ОСОБА_15 , хоча саме в цей час ОСОБА_8 бачила ОСОБА_10 , який був неподалік території домоволодіння ОСОБА_5

02.01.2026р. за підозрою у вчиненні злочину ОСОБА_16 , було затримано в порядку ст.208 КПК України, у ході затримання убуло вилучено кросівки синього кольору 45 розміру, які поміщено до пакету № WAR 1653821.

02.01.2026 року вказані кросівки були визнані речові докази та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно допускається з метою збереження речових доказів.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене у досудового слідства є достатні підстави вважати, що кросівки синього кольору 45 розміру є доказом злочину.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримала та пояснила, що необхідно накласти арешт на вище зазначене майно із забороною його використання та розпорядження, оскільки на місці вчинення злочину виявлені сліди взуття та дані кросівки необхідні для проведення слідчих дій, зокрема проведення трасо логічної експертизи, а в разі повернення їх власнику існує загроза їх знищення чи пошкодження.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання, матеріали, додані до нього, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно з ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів - згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу для речових доказів, а саме є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, речі та об`єкти на які слідчий просить накласти арешт є речовими доказами в кримінальному провадженні №12026152210000001 від 01.01.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, про що свідчить винесена слідчим постанова про визнання речовим доказом від 02.01.2026р.

Згідно протоколу огляду місця події від 01.01.2026р. виявлено факт підпалу легкового автомобіля.

Постановою слідчого СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_17 від 02.01.2026 кросівки синього кольору 45 розміру,які поміщено до сейф-пакету № WAR1653821, визнано речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження №12026152210000001.

При цьому, слід звернути увагу на вимоги ч.1 ст.174 КПК України, згідно яких підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-172, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника СВ ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , яке погоджене начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026152210000001 від 01.01.2026р. - задовольнити.

Накласти арешт на речові докази, а саме кросівки синього кольору 45 розміру, які вилучені в ході особистого обшуку у ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та згідно постанови слідчого від 02.01.2026 року, поміщено до сейф-пакету №WAR 1653821 та зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, заборонивши будь-яким особам користування та розпоряджання вказаним майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

На підставі ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 06 січня 2026 року.

Слідчий суддя Доманівського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_18