Постанова № 13310331, 14.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 38932/09/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліденко А.В.,

за участю :

секретаря судового засідання Алексєєнко О.В.,

представників

позивача Скороходова Л.В., Деревянко Д.В.,

відповідача Лазоренко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом -Приватного підприємства "ВО! Інструмент"

до -Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова

про -скасування податкових повідомлень - рішень,- В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне підприємство "ВО! Інструмент" подав до суду позов, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 03.10.2008р. №0001892302/0 та від 03.10.2008р. №0001882302/0, від 10.12.2008р. №0001892302/1 та від 10.12.2008р. №0001882302/1, від 25.02.2009р. №0000412302/2 та від 25.02.2009р. № 0001882302/2.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. Викладені в акті від 22.09.2008р. №2409/23-212/32133861 висновки податкового органу про порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» по взаємовідносинам з ТОВ «Центр технологій деревообробки»та ФОП ОСОБА_4, що спричинило заниження податку на прибуток в сумі 29.600,00грн., а також про порушення п.7.2 ст.7, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»по взаємовідносинам з «Центр технологій деревообробки», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Базальт-5», ТОВ «Технопроміс», що спричинило заниження 63.901,00грн., є помилковими. Порушень цих норм закону ПП "ВО! Інструмент" не допускало, податок на прибуток та податок на додану вартість обраховувало правильно. Підстав для покладання обовязку по здійсненню додаткових платежів по переліченим податковим зобовязанням не має. В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. За висновками акту від 22.09.2008р. №2409/23-212/32133861 ПП "ВО! Інструмент" неправомірно збільшило валові витрати обігу та виробництва за рахунок вартості послуг з ремонту і діагностики обладання при тому, що ці послуги не були використані у власній господарській діяльності платника податку на прибуток. Окрім того, ПП "ВО! Інструмент" безпідставно включило до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку, нараховані на вартість згаданих послуг, а також суми податку за складеними ТОВ «Базальт-5», ТОВ «Технопроміс»податковими накладними, так як стосовно цих осіб податковими органами були прийняті рішення про анулювання свідоцтв платників ПДВ. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

З 26.08.2008р. по 15.09.2008р. ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова була проведена виїзна планова перевірка Приватного підприємства "ВО! Інструмент" (ідентифікаційний код 32133861) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2005р.-31.03.2008р.

Результати перевірки оформлені актом від 22.09.2008р. №2409/23-212/32133861.

03.10.2008р. з посиланням на даний акт ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0001892302/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 44.440,00грн. (основний платіж 29.600,00грн.; штраф 14.800,00грн.) та податкове повідомлення-рішення №0001882302/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 95.851,5грн. (основний платіж 63.901,00грн.; штраф 31.950,5грн.).

Стосовно вказаних податкових повідомлень-рішень позивачем було розпочато передбачену ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»процедуру оскарження рішень контролюючих органів.

За наслідками такої процедури сума податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням рішенням №0001892302/0 від 03.10.2008р., була зменшена, у звязку з чим відповідач склав та направив на адресу позивача податкове повідомлення рішення №0000412302/2 від 25.02.2009р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 12.000,00грн. (основний платіж 8.000,00грн.; штраф 4.000,00грн.).

Підпунктом «б»п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

За приписами п.п.6.4.3 п.6.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у випадках, визначених підпунктом "б" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

За таких обставин, вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова від 03.10.2008р. №0001892302/0 та від 10.12.2008р. №0001892302/1 задоволенню не підлягають, позаяк перелічені податкові повідомлення рішення в силу зазначеної вище норми закону є відкликаними, а відтак не мають юридичної дії.

У звязку з відхиленням поданих позивачем адміністративних скарг в іншій частині відповідач з метою доведення нового граничного строку оплати склав та направив на адресу позивача податкові повідомлення рішення від 10.12.2008р. №0001882302/1 та від 25.02.2009р. №0001882302/2.

Проаналізувавши норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд вважає, що при розвязанні спору належить перевірити на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України і первісні податкові повідомлення-рішення, позаяк саме ці правові акти індивідуальної дії створив для позивача обовязок здійснити до бюджету додатковий платеж, і податкові повідомлення-рішення, що були складені відповідачем в процедурі оскарження рішень контролюючих органів, позаяк ці податкові повідомлення рішення визначили строк виконання обовязку, а отже і первісне, і наступні податкові повідомлення-рішення вплинули на права та обовязки позивача у публічно-правових відносинах в сфері оподаткування.

Перевіряючи відповідність спірних податкових повідомлень рішень вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Стосовно податкового повідомлення рішення №0000412302/2 від 25.02.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 12.000,00грн. (основний платіж 8.000,00грн.; штраф 4.000,00грн.)

За матеріалами справи між позивачем, ПП "ВО! Інструмент" (в якості замовника) та ТОВ «Центр технологій деревообробки»(в якості виконавця) було укладено договір №3-0501 від 05.01.2005р. на проведення технічного обслуговування та ремонту, проведення діагностики та оцінки працездатності деревообробного обладнання та інструменту.

Також за матеріалами справи між позивачем, ПП "ВО! Інструмент" (в якості замовника) та ФОП ОСОБА_4 (в якості виконавця) було укладено договір №25-ТО від 22.01.2005р. на проведення технічного обслуговування деревообробного обладнання.

З посиланням на вказані договори позивач включив до складу валових витрат обігу та виробництва вартість послуг з технічного обслуговування та ремонту деревообробного обладання.

За висновками акту перевірки від 22.09.2008р. №2409/23-212/32133861 позивач за переліченими господарськими операціями допустив завищення розміру валових витрат обігу та виробництва на суму 118.500,00грн. за рахунок вартості послуг з технічного обслуговування та ремонту деревообробного обладання, які не використовувались у власній господарській діяльності позивача.

З урахуванням наслідків процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів судом встановлено, що до спірної суми податкового зобовязання з податку на прибуток структурно входять епізоди порушень по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 у вересні 2005р. (вартість послуги 1.500,00грн., сума заниженого податку 375,00грн., обставини наявності цього порушення визнані представниками позивача в судовому засіданні), по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 у жовтні 2005р. (вартість послуги 1.900,00грн., сума заниженого податку 475,00грн., обставини наявності цього порушення визнані представниками позивача в судовому засіданні), по взаємовідносинам з ТОВ «Центр технологій деревообробки»(вартість послуги за актом №ЦТ-8 від 29.07.2005р. 7.500,00грн., вартість послуги за актом №ЦТ-91 від 31.08.2005р. 2.500,00грн., вартість послуги за актом №ЦТ-7 від 30.09.2005р. 7.833,33грн., вартість послуги за актом №ЦТ-10 від 28.10.2005р. 583,33грн., вартість послуги за актом №ЦТ-11 від 30.11.2005р. 4.666,67грн., вартість послуг за актом №ЦТ-14 від 30.12.2005р. 5.833,33грн.; сума заниженого податку 7.150,00грн.; обставини наявності цих порушень заперечуються представниками позивача в судовому засіданні).

З пояснень представників позивача, які в цій частині повністю узгоджується з обставинами спірних правовідносин та підтверджуються матеріалами справи судом встановлено, що технічні та ремонті роботи проводились ТОВ «Центр технологій деревообробки»на обладанні та інструменті, що вже вибув з власності позивача, ПП "ВО! Інструмент" і на момент проведення згаданих робіт належав іншим субєктам господарювання.

Оскільки правовідносини з формування валових витрат обігу та виробництва унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд керується при вирішенні справи положеннями п.5.1 ст.5 цього закону, де вказано, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З приписів наведених норм закону слідує, що валовими витратами обігу та виробництва є лише ті витрати платника, необхідність у яких обєктивно спричинена потребами процесу виробництва або продажу продукції.

У спірних правовідносинах процес поставки товару був проведений позивачем без участі ТОВ «Центр технологій деревообробки» і організація цього процесу послуг ТОВ «Центр технологій деревообробки» не потребувала.

Довід позивача про те, що до вартості поставленого деревообробного обладнання та інструмента ПП "ВО! Інструмент" заздалегідь була включена вартість послуг ТОВ «Центр технологій деревообробки» з проведення технічного обслуговування та ремонту судом відхиляється як неспроможний, позаяк на момент укладання договору купівлі продажу обладання продавець такого обладання обєктивно не має змоги встановити ані вид, ані обсяг, ані вартість робіт з технічного обслуговування та ремонту обладання і інструменту.

Доказів отримання від послуг ТОВ «Центр технологій деревообробки» доходу позивач в ході розгляду справи суду не подав.

Окрім того, оглянувши вищеперелічені акти виконаних робіт, суд відмічає, що згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінюючи надані позивачем на підтвердження отримання послуг за договором з ТОВ «Центр технологій деревообробки» документи, суд вважає за необхідне керуватись ст.86 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3), і доходить до висновку, що перелічені вище акти приймання-передачі послуг носять загальний характер, що не дозволяє визначити зміст та обсяг господарської операції, на підтвердження якої ці акти були складені. А відтак, ці акти не можуть підтверджувати факту отримання позивачем послуг, вартість яких була включена до складу валових витрат обігу та виробництва.

За таких обставин, вимоги позову в цій частині слід визнати необгрунтованими, внаслідок чого позов в цій частині вимог належить залишити без задоволення.

Стосовно податкових повідомлень рішень від 03.10.2008р. №0001882302/0, від 10.12.2008р. №0001882302/1, від 25.02.2009р. № 0001882302/2, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 95.851,5грн. (основний платіж 63.901,00грн.; штраф 31.950,5грн.)

З приводу епізоду формування ПП "ВО! Інструмент" податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Центр технологій деревообробки»суд зазначає, що відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Аналізуючи зміст п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», суд доходить висновку, що необхідною первинною умовою для набуття платником ПДВ права на збільшення податкового кредиту з ПДВ звітного податкового періоду на суму цього податку, нарахованого (сплаченого) у звязку з придбанням/виготовленням товарів (робіт, послуг) є чітко визначена законодавцем мета придбання або виготовлення таких товарів (робіт, послуг) подальше їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Закон України «Про ПДВ»не містить визначення терміну «господарська діяльність», однак п.1.15 ст.1 означеного закону передбачено правило, в силу якого інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.

За таких обставин, суд вважає можливим застосувати до спірних правовідносин визначення терміну «господарська діяльність», яке наведено в п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З'ясовуючи обставини по справі та перевіряючи їх доказами, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних фактичних даних, які б показували на те, що послуги ТОВ «Центр технологій деревообробки»з проведення технічного обслуговування та ремонту поставленого позивачем на користь інших субєктів господарювання деревообробного обладнання та інструмента, є повязаними з отриманням позивачем доходу від продажу обладання і інструмента.

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту за даним епізодом 3.834,00грн. ПДВ, нарахованого на вартість послуг ТОВ «Центр технологій деревообробки»з проведення технічного обслуговування та ремонту, слід визнати необгрунтованим.

З приводу епізоду формування ПП "ВО! Інструмент" податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Базальт-5»на суму податку в розмірі 32.900,00грн. та по взаємовідносинам з ТОВ «Техпроміс»на суму податку в розмірі 27.167,00грн. суд зазначає, що викладені в акті від 22.09.2008р. №2409/23-212/32133861 судження податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту мотивовані виключно посиланням на п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ».

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності ТОВ «Базальт-5»і ТОВ «Технопроміс», до реальності господарських операцій за правочинами позивача з цими субєктами господарювання, до відповідності правочинів вимогам закону, до відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду, до фізичної наявності товару та дійсності його територіального переміщення, до використання позивачем отриманого за правочинами з переліченими субєктами господарювання товару у власній господарскій діяльності, до відсутності збитків від господарських операцій ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

За таких обставин, при вирішенні справи суду належить перевірити обгрунтованість судження ДПІ про порушення ПП "ВО! Інструмент" вимог п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»виключно з мотивів включення до складу податкового кредиту податкових накладних, що були виписані особами, які не мають статусу платників ПДВ.

Дослідивши зібрані по справі документи, суд відзначає, що до складу податкового кредиту позивач включив податкові накладні, що були виписані ТОВ «Базальт-5»: №БТ01280905 від 28.09.2005р. на суму ПДВ 10.333,33грн., №БТО1201005 від 20.10.2005р. на суму ПДВ 15.900,00грн., №БТ01031005 від 03.10.2005р. на суму ПДВ 2.666,67грн., №БТ01011105 від 01.11.2005р. на суму ПДВ 4.000,00грн., а також податкову накладну, що була виписані ТОВ «Технопроміс»№ 345 від 19.04.2006р. на суму ПДВ 27.166,67грн.

За матеріалами справи акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Базальт-5»було складено податковим органом - 15.09.2006р., а акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Технопроміс»- 11.09.2007р.

Тобто рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Базальт-5»та ТОВ «Технопроміс»як платників ПДВ були прийняті податковими органами хронологічно після виписування спірних податкових накладних і завершення господарських операцій за ними.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу анулювання реєстрації особи як платника ПДВ унормовані п.9.8 ст.9 Закону України “Про ПДВ”, відповідно до якого реєстрація діє до дати її анулювання.

Правила здійснення процедури анулювання реєстрації особи як платника ПДВ деталізовані Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429; далі за текстом Положення №79).

За правилами п.п.5.5.1 розділу V Положення №79 дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою N 6-РЖ (додаток 7). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Системно проаналізувавши зміст норм Закону України «Про ПДВ»та приписів Положення №79, суд приходить до висновку, що субєкт права не може втратити статусу платника ПДВ раніше від дати прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, позаяк фактична реалізація згаданого рішення наслідком чого є видалення субєкта права з Реєстру платників ПДВ і втрата ним права та виписування податкових накладних обєктивно неможлива до здійснення податковим органом відповідного волевиявлення у спосіб складання акту про анулювання реєстрації платника ПДВ.

У спірних правовідносинах акти анулювання реєстрації ТОВ «Базальт-5»та ТОВ «Технопроміс»як платників ПДВ були складені податковими органами значно пізніше від виписування спірних податкових накладних, а оскільки акти анулювання реєстрації осіб як платників ПДВ згідно з законом не мають зворотньої дії в часі, то на момент виписування спірних податкових накладних і ТОВ «Базальт-5», і ТОВ «Технопроміс»значились в Реєстрі платників ПДВ і мали право на виписування податкових накладних.

З огляду на викладене, судження відповідача про порушення п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Іншими мотивами спірні податкові повідомлення рішення по епізодам формування податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ «Базальт-5»та ТОВ «Технопроміс»не обгрунтовані.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обгрунтованості мотивів судження про порушення ПП "ВО! Інструмент" вимог п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»шляхом завищення податкового кредиту з ПДВ на 60.067,00грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Базальт-5»та ТОВ «Технопроміс». Отже, в цій частині вимог позов належить задовольнити.

За правилами п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на зазанчені епізоди порушень припадає 30.033,5грн. штрафу.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин за окремими епізодами, то позов необхідно задовольнити частково.

Розподіл судових витрат по справі має бути проведений за правилами ч.3 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ВО! Інструмент" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 03.10.2008р. №0001882302/0 в частині основного платежу в сумі 60.067,00грн. та штрафу в сумі 30.033,50грн., від 10.12.2008р. №0001882302/1 в частині основного платежу в сумі 60.067,00грн. та штрафу в сумі 30.033,50грн., від 25.02.2009р. №0001882302/2 в частині основного платежу в сумі 60.067,00грн. та штрафу в сумі 30.033,50грн.

В решті вимог адміністративний позов - залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ВО! Інструмент" (місцезнаходження 61176, Харківська область, м.Харків, вул.Корчагінців, буд.36, кв.54; ідентифікаційний код 32133861) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 1 (одна) грн. 70коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 20.12.2010р.

Суддя Сліденко А.В.