Постанова № 13309815, 23.09.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

.

23.09.2010 р. Справа № 2а - 6492/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Кредо", <Позивач адресса > доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, <Відповідач адресса > за участю представників:від позивача: Баришніков А. О

від відповідача: Науменко А. С.

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005012360/0 від 07.06.2006року, Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Миколаївський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2010 року Справа № 2а 6492/09/1470

м. Миколаїв

14:59

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства «Кредо»,

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,

за участю представників:

від позивача: Баришніков А.О.

від відповідача: Науменко А.С.

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005012360/0 від 07.06.2006 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Кредо»(далі ТОВ «Кредо») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) від 07.06.2006 року № 0005012360/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Закон України «Про податок на додану вартість»(далі Закон «Про ПДВ») не ставить в залежність можливість віднесення покупцем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених покупцю, від факту сплати продавцем зазначених сум ПДВ до бюджету. Відповідно до положень цього Закону сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту. Чинне законодавство України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на те, що підприємством обґрунтовано включено до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних продавцями товару. Підприємство не може нести відповідальність за своїх контрагентів, яки не сплатили ПДВ до бюджету. Чинним законодавство України, зокрема й Законом України «Про ПДВ»не встановлюють права органу податкової служби зменшувати податковий кредит продавця лише з тієї підстави, що продавець або інша особа не сплатили податок до бюджету.

Представник відповідача позов не визнав посилаючись на те, що при перевірці постачальників металевого брухту по ланцюгу поставок до позивача встановлено, що статутні документи ТОВ «Фінсоюзавто», першого з постачальників у ланцюгу поставок визнані недійсними рішенням Соломянського районного суду м.Києва від 25.11.2004 року у справі № 2-3466/2004. Рішенням встановлено, що вказане підприємство було зареєстровано на осіб, яки не мали наміру здійснювати та не здійснювали підприємницьку діяльність через це підприємство; реквізити, печатка, свідоцтво платника податку, видані підприємству, використовувались невстановленими особами під виглядом засновників для здійснення господарських операцій без витворення фінансових показників в бухгалтерському та податковому обліку з метою ухилення від сплати податків.

Податкові накладні та товарні накладні на поставку однієї і тієї ж кількості металевого брухту ТОВ «Компанія КМК ЛТД»та ПП «Експомет»( другий і третій постачальники в ланцюгу поставок відповідно) оформлені однією датою;доставку брухту цими підприємствами не здійснювалась; розрахунок в ланцюгу поставок проведений лише між позивачем і ПП «Експомет». Серед постачальників металевого брухту кінцевим покупцем якого значаться позивач, чотири підприємства, щодо яких ухвалені судові рішення про скасування державної реєстрації, визнання статутних документів недійсними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За результатами проведеної перевірки, актом від 25.05.06 року № 78/23-600/13845029 відповідачем встановлено порушення з боку позивача п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та зменшено йому податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 231551 грн., в тому числі за: січень 2005 р. на суму 183333,00 грн.; за березень 2005 р. на суму 48218 грн.

Перевіряючими зроблено висновок, що ТОВ «Кредо»в порушення п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з обсягів придбаних товарно-матеріальних цінностей без наявності факту сплати (нарахування) ПДВ до Держбюджету України.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.06.2006 року № 0005012360/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 231551 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 115775,50 грн.

Згідно з п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) податкова накладна складається в момент виникнення податкового зобовязання продавця у двох примірниках.

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку продавцем, визначено п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, яким передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобовязань продавця; усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

В той же час, норма п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями), крім вищезазначених обовязкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість (здійснення операції з придбання товарів, наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість), передбачає наявність ще й такої підстави, як сплата податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Відповідно вимог пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями) суми податку зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. За умови повного розрахунку щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість з платником податку відповідно до цього Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку , визначеному бюджетним законодавством.

Відповідно п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР у редакції Закону України від 02.03.2000р. N 1523-III бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.

Тобто, законодавством передбачено, що однією з обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Рішенням Соломянського районного суду м.Києва від 25.11.2004 року у справі № 2-3466/2004 статутні документи ТОВ «Фінсоюзавто», першого з постачальників у ланцюгу поставок визнані недійсними. Визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ “Фінсоюзавто” № 36082263 від 28.07.2003р. з моменту внесення до реєстру платників податків на додану вартість. Рішенням встановлено, що вказане підприємство було зареєстровано на осіб, яки не мали наміру здійснювати та не здійснювали підприємницьку діяльність через це підприємство; реквізити, печатка, свідоцтво платника податку, видані підприємству, використовувались невстановленими особами під виглядом засновників для здійснення господарських операцій без витворення фінансових показників в бухгалтерському та податковому обліку з метою ухилення від сплати податків.

Листом ДПІ у Соломянському районі м.Києва від 11.01.2006 року № 225/7/16-201 надано інформацію, що ТОВ “Фінсоюзавто” не звітує, останній звіт подано за грудень 2003 року.

Тобто, ТОВ “Фінсоюзавто” не могло здійснювати будь яких господарських операцій, а відтак рух товару від нього до інших підприємств, задіяних у ланцюгу постачальників, неможливий.

При проведені позапланової документальної перевірки ПП “Експомет” з питань взаємовідносин з ТОВ “Кредо” встановлено, що ПП “Експомет” не є виробником реалізованої продукції та не здійснювало транспортування товару.

Підприємством ТОВ “Компанія КМК ЛТД” надано завірені копії документів, що підтверджують взаємовідносини з ПП “Експомет”. При перевірці наданих документів встановлено, що підприємство ТОВ “Компанія КМК ЛТД” не є виробником реалізованої продукції.

Перевіркою встановлено, що за січень та березень 2005р. сума ПДВ у розмірі 231551 грн. з обсягів придбаних ТОВ “Кредо” товарно-матеріальних цінностей не сплачено до Державного бюджету України постачальниками по ланцюгу, а саме ТОВ “Фінсоюзавто”, ПП “Експомет”, ТОВ “Компанія КМК ЛТД”.

Як свідчать наявні у справі докази, податкові накладні та товарні накладні на поставку однієї і тієї ж кількості металевого брухту ТОВ «Компанія КМК ЛТД»та ПП «Експомет»оформлені однією датою; доставку брухту цими підприємствами не здійснювалась; розрахунок в ланцюгу поставок проведений лише між позивачем і ПП «Експомет». Серед постачальників металевого брухту кінцевим покупцем якого значаться позивач, чотири підприємства, щодо яких ухвалені судові рішення про скасування державної реєстрації, визнання статутних документів недійсними.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що укладені між сторонами договори на постачання металобрухту направлені лише на досягнення податкової вигоди.

Право на відшкодування виникає лише про фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету України від продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.

Перевіркою встановлено, що за січень та березень 2005 року сума ПДВ у розмірі 231551 грн. з обсягів придбаних ТОВ “Кредо” товарно-матеріальних цінностей не сплачено до Державного бюджету України постачальниками “по ланцюгу”

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 07.06.2006 року № 0005012360/0, яким ТОВ “Кредо” зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 231551,0 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 115775,50 грн., є правомірним.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І.А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України

та підписана суддею 28.09.2010 року.

Суддя І.А. Устинов