Постанова № 13309813, 14.12.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Справа № 2a-50/08/0970

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Данилюк І.М.,

за участю: представників позивача ОСОБА_2, Лучка А.О.,

представників відповідача Федорців О.О., Підгірної Г.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд»до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

28.11.2007 року Закрите акціонерне товариство (далі ЗАТ) «Прикарпатжитлобуд»звернулося з позовом до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) в м.Івано-Франківську про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивувало тим, що за наслідками проведеної перевірки відповідачем згідно оскаржуваних рішень безпідставно нараховані податкові зобовязання по податку на додану вартість та податку з прибутку і застосовано штрафні санкції.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що з висновками посадових осіб ДПІ, викладеними в акті перевірки, та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями №0000182302/3 та №0000192302/3 від 27.11.2007 року не погоджуються, вважають їх неправомірними та необґрунтованими. Вказали, що в порушення вимог чинного законодавства, в акті перевірки відсутні будь-які посилання на первинні бухгалтерські та податкові документи за жовтень 2005 року. Також зазначили, що посадовими особами податкового органу вибірково та частково було обревізовано попередні періоди, за результатами перевірки яких вже складено відповідні акти. Тому вважають, що відповідачем неправомірно донараховано податок на додану вартість і застосовано фінансову санкцію за його несплату. Зазначили, що також неправомірним є, на їх думку, і донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій, оскільки органами ДПС при визначенні валових витрат Товариства протиправно не враховано як первинні документи податкові накладні, виписки з банку, звіти про списання, договори, виписки з каси, відомості рахунку за №66/1, платіжні документи. Одночасно звернули увагу суду і на те, що такі ж документи перевіряючими при визначені витрат по будівництву іншого будинку по вул. Мельника були враховані. Крім того, зазначили, що посадовими особами податкового органу безпідставно, незаконно та на власний розсуд визначено всі витрати, понесені по спорудженню групи житлових будинків по вул. Медичній, як витрати, понесені на спорудження основних фондів для власних потреб, та дані суми повністю виключено їх із витрат товариства. Вказали на те, що неправомірним є і висновок перевірки про різницю між задекларованими доходами позивача за 3 квартал 2006 року за даними податкового обліку платника та даними перевірки в сумі 5885050 грн., оскільки весь річний оборот ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»в 2006 році склав 6000000 грн. Крім того, на думку представників позивача, перевіряючими була використана незаконна методика визначення різниці між задекларованим доходами та даними перевірки і протиправно не включено у валові витрати амортизаційні відрахування. Тому на їх погляд донарахування даного податку та застосування відповідних штрафних санкцій ДПІ в м.Івано-Франківську здійснені незаконно.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву. Позовні вимоги вважають незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. На їх думку, внаслідок допущених позивачем порушень вимог чинного законодавства, податкові зобовязання згідно оскаржуваних рішень визначені податковим органом правомірно. В обґрунтування прийнятих податкових повідомлень-рішень посилаються на невиконання позивачем обовязку щодо ведення та зберігання відповідних документів на підтвердження доходів і витрат підприємства. На їх переконання, платником неналежно вівся і бухгалтерський облік, тому визначення дійсних фінансових результатів діяльності Товариства в періоді, за який проводилась перевірка, було проведено податковим органом самостійно. Зокрема пояснили, що продаж приміщень торгово-фінансового комплексу в м. Косові здійснювався поетапно. Частину приміщень реалізовано в попередньому звітному періоді, а іншу поставлено на баланс, як основні засоби. Крім того вказали на невиконання позивачем обовязку щодо надання первинних документів, які б підтверджували фактичну собівартість реалізованих приміщень, зокрема відсутня проектно-кошторисна документація, зведені кошторисні рахунки, довідки про вартість підрядних робіт, інвентарних карток обліку основних засобів. Суду пояснили, що спорудження житлового будинку по вул. Мельника велось на протязі 2005-2006 року за рахунок залучення коштів як фізичних так і юридичних осіб, однак при проведенні перевірки посадовим особам податкового органу не надано жодних договорів на пайову участь у будівництві, актів здачі обєкта в експлуатацію, довідок про виконані підрядні роботи. Крім того на думку відповідача, органи ДПС діяли правомірно, оскільки платником не надано даних документів, тому перевіркою визначено фінансовий результат, що підлягає оподаткуванню, виходячи з даних бухгалтерського обліку. Підставним є, на їх думку, також і визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість, так як виходячи з даних відомості по рахунку №48, враховуючи залишок коштів на початок перевіряємого періоду та кошти, отримані в перевіряємому періоді, загальна сума коштів, отриманих від фізичних осіб-пайовиків, як цільове фінансування 24-х квартирного житлового будинку в с. Крихівцях склала 791414 грн., а сума податкового зобовязання, яку необхідно нарахувати на суму коштів, отриманих від фізичних осіб-пайовиків склала 131902 грн. вважають оскаржувані рішення такими, що прийняті у повній відповідності та з дотриманням усіх вимог податкового законодавства. Просили в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську з 07.03.2007 року по 13.04.2007 року проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року, по податку на додану вартість - за період з 01.10.2005р. по 31.12.2006р.

За результатами перевірки виявлено допущені позивачем порушення вимог п.п. 1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст.1, п.3.1 ст.3, п.п.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2, 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1, 7.3.5 п.7.3 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п.1.3 ст.1, п.3.4 ст.3, абз. е,г п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8, п.17.1, 17.2 ст.17 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», п.1.6, 3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. за №143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р за №271/7592.

Вищевказані порушення зафіксовані в акті перевірки за №171/23-2/05423969 від 20.04.2007 року.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за №327 від 10.08.2005 та зареєстрованого в МЮУ 25.08.2005 за №925/11205, даний акт як службовий документ який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську прийнято рішення за №0000182302/0 від 08.05.2007р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 784365,60 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 585 348 грн. та штрафних санкцій в сумі 199017,6 грн. та рішення за №0000192302/0 від 08.05.2007р., яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 92721 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 52 882 грн. та штрафних санкцій в сумі 39 839 грн.

В судовому засіданні встановлено, що зазначені рішення податкового органу були оскаржені позивачем в порядку процедури апеляційного узгодження до ДПІ в м.Івано-Франківську, ДПА в Івано-Франківській області та ДПА України. За наслідками перегляду згідно рішення ДПІ в м.Івано-Франківську про результати розгляду скарги за №35224/10/25-026/26 від 12.07.2007 року, остання залишена без задоволення та субєктом владних повноважень платнику податків було надіслано податкові-повідомлення рішення за №0000182302/1 та за №0000192302/1 від 18.07.2007 року. За результатом розгляду скарги Державна податкова адміністрація в Івано-Франківській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення №0000182302/0 від 08.05.2007 року (за №0000182302/1 від 18.07.2007 року), а рішення за №0000192302/0 від 08.05.2007р., (за №0000192302/1 від 18.07.2007 року) скасовано в частині 83 грн. донарахованого податку на додану вартість і 41 грн. застосованої штрафної санкції. За результатом розгляду скарги Товариства Державною податковою адміністрацію України скаргу залишено без задоволення, платнику надіслано податкові повідомлення-рішення за №0000182302/3 та за №0000192302/3 від 27.11.2007 року.

Як слідує з вищевказаного акту перевірки, рішень податкових органів, прийнятих за наслідками розгляду скарг, порушення норм ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про податок на додану вартість»відбулося внаслідок заниження ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»валового доходу на суму 21498 грн. за I квартал 2006 року та 5906548 грн. за III квартал 2006 року, заниження обєкта оподаткування податком на додану вартість за жовтень 2005 року, а також завищення валових витрат шляхом безпідставного включення до їх складу 812179 грн.

Згідно вимог п.3 ч.3 ст.2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний звязок суд не погоджується з правомірністю прийняття податкового повідомлення-рішення за №0000182302/3 від 27.11.2007 року з огляду на нижчевикладене.

За змістом пункту 5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, зазначений пункт 5.1 повинен тлумачитись у системному зв'язку з пунктом 1.32 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пункт 5.2 даного Закону містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат, а пункт 5.3 - перелік витрат, які до складу валових не належать незалежно від того, чи пов'язані вони із господарською діяльністю платника податків.

Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що до складу валових витрат відносяться ті витрати, які здійснені платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, та не зазначені в переліку пункту 5.3 статті 5 Закону . Крім того, вимоги законодавства щодо формування витрат не містять винятків для підприємств, основна господарська діяльність яких полягає у здійсненні будівництва.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки посадовими особами ДПІ зроблено висновок про завищення Товариством валових витрат, а витрати, понесені позивачем при будівництві торгово-житлово-фінансового комплексу в м. Косові, були виключені з складу валових. Витрати по спорудженню групи житлових будинків по вул. Медичній самостійно визначені податковим органом, як витрати, понесенні на спорудження основних фондів для власних потреб, тому відповідно валові доходи позивача за наслідками перевірки збільшені на суму вищевказаних витрат.

Суд вважає дані висновки посадових осіб, які проводили перевірку, такими що не відповідають встановленим на підставі наявних в матеріалах справи доказів фактичним обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Так в судовому засіданні встановлено, що у грудні 2005 року позивачем закінчено будівництво торгово-фінансового комплексу (далі - ТФЦ) в м. Косові, яке розпочато в 2002 році. В II півріччі 2005 року та у 2006 році проводилось будівництво 24-х квартирного житлового будинку по вул. Мельника та багатоквартирного будинку по вул. Медичній.

Відповідно до наданих позивачем письмових доказів, дослідженого в судовому засіданні акту перевірки, відповідачем по справі виключено з складу валових витрат витрати, понесені Товариством по спорудженні ТФЦ в м. Косові в сумі 812179 грн., в тому числі 388068,43 грн. витрат, понесених в попередніх податкових періодах та витрати в сумі 424110,57 грн., які понесені в перевіряємому періоді.

На переконання суду висновки посадових осіб щодо завищення Товариством валових витрат є невірними з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що Відповідно до оборотної відомості по рахунку 15/1 ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»за листопад 2004 року собівартість спорудження ТФЦ в м. Косові (I пусковий комплекс) складала 836948,83 грн., про що зроблений запис по видатку оборотної відомості рахунку 15/1 за листопад 2004 року, собівартість спорудження 2-3 пускового комплексу становила 676847,77 грн. згідно оборотної відомості по рахунку 15/1 станом на 01.07.2005 року. Також Товариство за період з 01.01.2006 року по 30.09.2006 року понесло витрат на поліпшення стану зданих в експлуатацію приміщень II пускового комплексу в розмірі 82680,75 грн., що підтверджується даними оборотної відомості по рахунку 15/1 та розшифровками витрат по обєктах.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що органами ДПС безпідставно та необґрунтовано виключено із валових витрат Товариства витрати понесені останнім в 2004 році у сумі 388068,43 грн.

Суд не погоджується і з виключенням податковим органом із валових витрат ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»в перевіряємому періоді витрат в сумі 424110,57 грн. згідно наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТФЦ в м. Косові зданий в експлуатацію, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні відповідним рішенням Косівської РДА. Позивачем, витрати по спорудженню даного комплексу, віднесені до складу валових витрат Товариства підтверджені документально. Однак, дані витрати не взяті податковим органом до уваги як валові на підставі абз.4 п.5.3.9 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств»та п.11 ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З цього приводу позивач звернувся за розясненням до ДПІ в м. Івано-Франківську та ДПА в Івано-Франківській області. Однак податкові органи аргументованої відповіді не надали, а відповідно до наданої інформації позивач повинен був самостійно тлумачити норми законів. Крім цього ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»звернувся з аналогічним листом до ДПА України, однак, в порушення чинного законодавства, останнім жодної відповіді позивачу не надано.

Суд оцінює дану обставину з урахуванням приписів п.п.4.4.1 п.4.4. ст.4 ЗУ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Крім того висновки податкового органу суперечать чинному законодавству виходячи з наступного.

Відповідно до абз.4 п.5.3.9 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно положень ст. 9 ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч.11 ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 вищевказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В акті перевірки за №171/23-2/05423969 від 20.04.2007 року відповідачем зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі і додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність підприємця за період, що перевіряється, немає. Також суд враховує, що в даному акті відповідачем здійснено ряд посилань на документи, яких згідно пояснень представників ДПІ на час перевірки не було і взагалі не має. Таким чином твердження посадових осіб щодо неналежного документального оформлення витрат повністю спростовуються.

З огляду на вищевказане суд приходить до висновку, що надані Товариством первинні податкові та бухгалтерські документи: податкові накладні, банківські виписки, про оплату за придбані будівельні матеріали, за виконані роботи субпідрядними організаціями, матеріальні звіти про списання по обєкту ТФЦ в м. Косові будівельних матеріалів, договори на виконання підрядних робіт та акти виконаних робіт, відомості рахунку 15/1 містять відомості про господарську діяльність та підтверджують її здійснення.

На думку суду, надання податковому органу всіх оформлених належним чином документів, передбачених законодавством про податки та збори, є підставою для обовязкового прийняття останніх до уваги, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Однак жодних доводів щодо недійсності чи фіктивності складених документів представниками відповідача в судовому засіданні не наведено.

Зважаючи на вищевикладене, органами ДПІ в М.Івано-Франківську в порушення ч.2 ст.71 КАС України документально не підтверджена сума на яку відповідачем зменшено валові витрати, а саме на 812179 грн.

Одночасно судом встановлено, що безпідставно і незаконно витрати, понесені Товариством по будівництву групи житлових будинків по вул. Медичній, визначені перевіряючими як витрати, понесені на спорудження основних фондів для власних потреб.

Так згідно п.п.5.3.2. п.5.3. ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств»не відносяться до складу валових витрат придбання, будівництво, реконструкція, модернізація, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Відповідно до п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно Довідки з ЄДРПОУ серед видів діяльності Товариства за КВЕД є загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення). В судовому засіданні представники позивача зазначили, що під час проведення перевірки неодноразово вказували посадовим особам ДПІ, що квартири по вул. Медичній є товаром, який створений з метою продажу та отримання прибутку, та підтверджується тією обставиною, що стоном на 27.11.2007 року Товариством вже реалізовано 10 квартир.

В порушення вимог ч.1, ч.2 ст.71 КАС України жодних доказів використання платником податків квартир по вул.. Медичній, споруджених ЗАТ «Прикарпатжитлобуд», у власній господарській діяльності Товариства не надано. На запитання суду представники відповідача навіть не могли вказати, як саме дані квартири використовувались чи могли бути використані платником у власній господарській діяльності.

З огляду на дані обставини суд не вбачає законних підстав для віднесення витрат по спорудженню 24-х квартирного будинку по вул. Медичній до витрат на спорудження основних фондів.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем валові доходи та валові витрати визначались відповідно до другої позиції ДПА України, визначеної у листі останньої від 11.04.2005 року за №156/2/15-1110. Такі дії ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»повністю узгоджуються з положенням п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 ЗУ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

У підприємства, яке займається будівництвом житла за багатосторонніми договорами, валові доходи виникають відповідно до статті 11 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 7.9 Закону встановлено порядок оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями, зокрема п.п.7.9.1 цього пункту визначено, що з урахуванням особливостей, встановлених Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з придбанням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 пункту 7.9 Закону.

Отже, дія підпункту 7.9.1 Закону на операції з одержання від пайовиків внесків для фінансування будівництва житла у вигляді коштів не поширюється.

Крім того в судовому засіданні встановлено, що на момент перевірки кошти забудівників не залучались, оскільки перше житло було реалізовано лише в 2007 році, тому твердження представника ДПІ щодо неподання відповідних договорів є безпідставним.

Позивачем в 3 кварталі 2006 року змінено методику обліку приросту (убутку) запасів в деклараціях по податку на прибуток за 9 місяців 2006 року та за 2006 рік. А саме матеріальні витрати по групі будинків по вул. Медичній у поданій декларації за 9 місяців 2006 року відображені як приріст матеріальних запасів у незавершеному виробництві.

Крім того податковим органом при визначенні різниці між задекларованими доходами за 3 квартал 2006 року за даними податкового обліку платника та даними перевірки в сумі 5885050 грн. застосовано незрозумілу, протиправну методику та необґрунтовано визначають інвестиційний дохід від реалізації 24-х квартирного житлового будинку по вул.. Мельника без врахування всіх понесених товариством витрат на будівництво вказаного будинку. При цьому в акті перевірки за №171/23-2/05423969 від 20.04.2007 року перевіряючими визначено та підтверджено витрати понесені позивачем на будівництво будинку по вул. Мельника в сумі 4558612 грн. З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що понесені товариством витрати належним чином обревізовані та підтверджені актом перевірки. Однак при визначенні інвестиційного доходу дані витрати податковим органом не були взяті до уваги, а посадовими особами ДПІ використана методика, згідно якої на підставі не підтверджених показників неправомірно визначено різницю між задекларованими доходами за 3 квартал 2006 року за даними податкового обліку платника та даними перевірки в сумі 5885050 грн.

Так дана обставина не відповідає дійсності, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, при річному обороті ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»у 6000000 грн., різниця між задекларованими доходами та даними податкового обліку не може становити 5885050 грн., яка є практично рівнозначною сумі річного обороту Товариства.

В подальшому у листі-відповіді на заперечення позивача ДПІ в м.Івано-Франківську зазначено, що дана різниця вже становить іншу суму, а саме: 1326438,2 грн., однак жодних посилань на первинні документи на підставі яких податковим органом проведено такий розрахунок не зроблено.

Згідно п.п.2.3.2 п.2.3 ст.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 року за №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено запис у податковому та бухгалтерському обліку та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом при визначенні валових витрат по кожному обєкту будівництва останні необґрунтовано визначені за різною методикою. Так при визначенні валових витрат по будівництву ТФЦ в м. Косові первинні податкові та бухгалтерські документи: податкові накладні, банківські виписки, про оплату за придбані будівельні матеріали, за виконані роботи субпідрядними організаціями, матеріальні звіти про списання по обєкту ТФЦ в м. Косові будівельних матеріалів, договори на виконання підрядних робіт та акти виконаних робіт, відомості рахунку 15/1 містять відомості про господарську діяльність та підтверджують її здійснення, перевіряючими до уваги не прийняті, а аналогічні документи, що підтверджують витрати по будівництву 24 квартирного житлового будинку по вул. Мельника були враховані. Крім того працівники ДПІ самостійно визначили витрати, понесені на спорудження житлового будинку по вул. Медичній, як витрати понесені на спорудження основних фондів для власних потреб та виключили їх з валових витрат.

Факт наявної в акті розбіжності щодо методу формування доходів і витрат визнаний представниками відповідача в судовому засіданні.

Одночасно суд враховує те, що згідно бухгалтерських даних товариства за 2006 рік нараховано амортизаційних відрахувань в сумі 1050000 грн., з яких в податкових деклараціях відображено тільки 480000 грн. Однак незважаючи на те, що в акті перевірки посадовими особами, які проводили перевірку, підтверджено, що Товариство володіє власними основними фондами і на вартість таких фондів згідно бухгалтерського обліку товариства нараховано амортизаційних відрахувань за 2006 рік в сумі 1050000 грн., перевіряючими не враховано витрати підприємства в сумі 570000 грн. (1050000 грн.- 480000 грн. = 570000 грн.).

Суд вважає також неправомірними дії податкового органу щодо обліку фінансової діяльності Товариства по окремих обєктах будівництва, а не в цілому, так будівництво будівель є основним видом діяльності Товариства. Тому всі здійснені роботи по будівництву на переконання суду повинні оподатковані за єдиною методикою і як один вид діяльності.

Також факт понесення ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»витрат на будівництво ТФЦ в м. Косові, інших валових витрат підтверджується висновком судово-економічної експертизи за №98/362/363 від 30.03.2010 року, проведеної на виконання ухвали суду від 18.07.2008 року по даній справі, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.09.2009 року. При цьому суд відхиляє заперечення ДПІ щодо неповноти та неналежного провадження даної експертизи, як необгрунтовані.

Тому на переконання суду вимога визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000182302/3 від 27.11.2007 року, є підставною.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний звязок суд не погоджується з правомірністю прийняття податкового повідомлення-рішення за №0000192302/3 від 27.11.2007р. з огляду на нижчевикладене.

При проведенні перевірки посадовими особами ДПІ встановлено факти заниження податку на додану вартість за період з 01.10.2009 року по 31.12.2006 року на загальну суму 52965 грн.

В судовому засіданні встановлено, що ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»в перевіряємому періоді виконував роботи по будівництву 24-х квартирного житлового будинку в с. Крихівці із залученням бюджетних коштів та коштів фізичних осіб-пайовиків, з якими укладено договори про пайову участь.

Згідно акту прийому-передачі квартир від 29.09.2005 року 14 квартир в 24-х квартирному житловому будинку в с. Крихівці (рішення про прийняття в експлуатацію за №313 від 22.09.2005 року) у відповідності до договору дольової участі від 25.03.2003 року та додаткової угоди від 14.05.2004 року Товариством передано управлінню комунального будівництва обласної державної адміністрації в Івано-Франківській області, з яких 8 квартир згідно додаткової угоди від 14.05.2004 року. Крім того 10 квартир придбані фізичними особами, з якими Товариством укладались договори про пайову участь.

Дані обставини відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України доказування не потребують, як такі, що визнаються сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Перевіркою встановлено, що кошти в сумі 709914 грн. ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»отримано від фізичних осіб пайовиків в 2004 році, а в перевіряємому періоді Товариство отримало від вищевказаних осіб грошові кошти в загальній сумі 81500 грн. як доплату за квартири та як оплату за добудову приміщення по обєкту.

Відповідно до даних перевірки загальна сума коштів, отриманих від фізичних осіб-пайовиків, як цільове фінансування 24-х квартирного житлового будинку в с. Крихівці склала 791414 грн.

За висновками акту перевірки позивачем в порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»не нараховано податкове зобовязання по даному податку на суму 52882 грн., як різницю, визначену за даними платника податку та даними перевірки (791414 грн. загальна сума отриманих коштів :6) 79020 грн. дані платника).

На переконання суду, висновки посадових осіб щодо заниження Товариством в перевіряємому періоді податку на додану вартість на суму 52882 грн. є невірними з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п.3.1 ст.3 ЗУ «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно п.4.1. ст.4 вищевказаного Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Підпунктом 7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В судовому засіданні встановлено, що кошти в сумі 709914 грн. ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»від реалізації квартир в житловому будинку в с. Крихівці отримано від фізичних осіб пайовиків в 2004 році, тобто не у періоді за який проводилась перевірка, однак, як вбачається з матеріалів справи даний період вже перевірявся органами ДПС і за результатами перевірки складено акт позапланової перевірки за №557/26-2/05423969 від 18.06.2004 року з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»за період з 01.04.2003 року по 31.03.2004 року, а по податку на додану вартість з 01.04.2003 року по 30.04.2004 року та акт планової перевірки за №845/23-4/05423969 від 22.12.2005 року за період з 01.04.2004 року по 30.06.2005 року, по податку на додану вартість за період з 01.05.2004 року по 30.09.2005 року. Вищевказаними актами за вказані періоди дано комплексний аналіз правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ по всіх проведених підприємством операціях. Всі розбіжності по даних актах були узгоджені і донараховані суми по сплаті ПДВ були сплачені. В порушення принципу обґрунтованості прийняття рішення субєктом владних повноважень дана обставина працівниками ДПІ при проведенні перевірки до уваги взята не була.

В перевіряємому періоді Товариство отримало від фізичних осіб-пайовиків грошові кошти як доплата за квартири та як оплата за добудову приміщення по обєкту 24-х квартирного будинку в с. Крихівцях в загальній сумі 81500 грн. згідно акту перевірки за №171/23-2/05423969 від 20.04.2007 року вказані кошти в перевіряємому періоді були відповідно до чинного законодавства задекларовані та з них сплачено ПДВ в повному обсязі. Дана обставина підтверджується актом перевірки за №171/23-2/05423969 від 20.04.2007 року.

Як вбачається з вищевказаного акту перевірки податковим органом зроблено висновок про донарахування ПДВ в сумі 52882 грн. за жовтень 2005 року. Згідно вищевказаного акту перевірки та наданого ДПІ в м. Івано-Франківську позивачу листа розяснення за №51352/10/23-247 від 08.10.2007 року донарахування податкового зобовязання з ПДВ ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, в тому числі і даних залишків на відповідних рахунках бухгалтерського обліку на початок перевіряємого періоду, які відображають суму отриманих коштів та нарахованого податкового зобовязання з даного податку.

Відповідно до п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 року за №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п.п. 2.3.2 вказаного Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Підпунктом 2.3.4. Порядку визначено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Згідно ч.11 ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Однак ні в акті перевірки, ні в наданому листі розясненні відповідачем не зроблено посилань на первинні документи на підставі яких здійснено донарахування податкового зобовязання по податку на додану вартість.

На думку суду, надання податковому органу всіх оформлених належним чином документів, передбачених законодавством про податки та збори, є підставою для прийняття останніх до уваги, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Неправомірність визначеного позивачу податкового зобовязання з ПДВ крім вищенаведеного підтверджується також і висновком судово-економічної експертизи за №98/362/363 від 30.03.2010 року.

Суд не погоджується з твердженням представників відповідача про порушення посадовими особами ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки дані твердження спростовуються постановами Івано-Франківського міського суду по адміністративних справах від 15.05.2007 року по справі за №3-15228/2007 р., та від 23.07.2007 року по справі за №3-22882/2007 р., які надійшли від ДПІ в м.Івано-Франківську про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.163-1, ч.1 ст.163-3 КУпаП. Відповідно до даних постанов факти порушення ОСОБА_2 вищевказаних норм не знайшли свого підтвердження, а тому провадження по даних справах було закрито.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Однак згідно вимог чинного законодавства ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»здійснює свої правовідносини, реалізує передбачені чинним законодавством права та несе відповідні обовязки не інакше, як через відповідних посадових осіб. Представники сторін визнали той факт, що в період, за який проводились податкові перевірки, ОСОБА_2 перебував на посаді генерального директора Товариства, а отже був посадовою особою безпосередньо відповідальною за ведення як бухгалтерського, так і податкового обліку підприємства.

Тому суд розглядає вищевказані судові постанови не в змісті ст..72 КАСУ, а як належні та допустимі письмові докази згідно ст.ст. 69, 70, 79 КАСУ.

Не можуть бути взяті до уваги і посилання представника відповідача на ненадання позивачем по справі договорів з фізичними та юридичними особами на пайову участь у будівництві. Судом встановлено, що на момент перевірки обєкту будівництва по вул. Медичній кошти забудовників не залучались, оскільки перше житло було реалізовано лише в кінці 2007 року вже після проведення перевірки, тому дані договору не могли бути надані відповідачу з обєктивних причин.

Суд також залишає без уваги наданий представниками відповідача наказ Міністерства фінансів України за №356 від 29.12.2000 року Про затвердження методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, оскільки останній не є нормативно-правовим актом, як такий, що відповідно не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. За таких обставин застосування податковим органом даних рекомендацій до спірних правовідносин є протиправним.

Не можуть бути взяті до уваги і твердження представників відповідача щодо ненадання органам ДПІ при проведенні перевірки ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) по обєктах будівництва, оскільки довідки даної форми використовуються при розрахунках із залученням державних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По будовах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, оформлення довідок обумовлюється контрактом. Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оформлення довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) провадиться за період, що встановлений контрактом на виконання підрядних робіт.

Згідно наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позову, тому останній слід задовольнити повністю.

Одночасно при вирішенні питання щодо задоволення позову, суд приходить до переконання про необхідність виходу за межі позовних вимог в порядку ч.2 ст. 11 КАСУ, так як оскаржувані рішення слід визнати недійсними, а не нечинними, оскільки в останньому випадку правові наслідки податкових повідомлень-рішень втрачаються не з часу їх прийняття, а з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує документально підтверджені судові витрати у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст. 5, 8, 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 3, 4, 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.1 ст.94, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення за №0000182302/3 від 27.11.2007 року та за №0000192302/3 від 27.11.2007 року визнати недійсними.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд»3,40 грн. судових витрат.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяГундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 21.12.2010 року.