Постанова № 13309800, 08.12.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2010 р. Справа № 2а-2992/10/0970

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Маковійчук С.М.,

за участю: представників позивача Маланюка О.Я., Іваночка Ю.А.,

представників відповідача Слободян В.Л., Андрусяк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Гаразд України»до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

12.08.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гаразд України»звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивувало тим, що за наслідками проведеної перевірки відповідачем згідно оскаржуваних рішень безпідставно нараховано податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість та земельного податку і застосовано штрафні санкції.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2010 року дану справу розєднано в два самостійні провадження і провадженню за позовом ТзОВ «Гаразд України»до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення за №0001542302/0 від 30.07.2010 року присвоєно №2а-2992/10/0970.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що з висновками посадових осіб ДПІ, викладеними в акті перевірки, та винесеним на підставі даного акту податковим повідомленням-рішенням не погоджуються, вважають його неправомірним та необґрунтованим. Вказали, що п.2 Рішення XXIX сесії Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська»постановою Івано-Франківського міського суду по справі за №1965/2009 від 14.12.2009 року визнано незаконним. Дана постанова оскаржена в апеляційному порядку. Крім того зазначили, що розрахунок по земельному податку не подавали до органів ДПІ оскільки нормативна грошова оцінка, яка була затверджена вищевказаним рішенням, на їх переконання, не є дійсною до прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Одночасно звернули увагу суду на те, що органи ДПС прийняли рішення на підставі листа управління Державного комітету з земельних ресурсів у м.Івано-Франківську, а не на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Тому, на їх думку, донарахування даного податку та застосування відповідних штрафних санкцій податковим органом здійснені незаконно.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву. В обґрунтування прийнятого податкового повідомлення-рішення посилаються на невиконання позивачем визначеного законом обовязку щодо подання розрахунків земельного податку до відповідного податкового органу. Суду пояснили, що на думку відповідача ДПІ діяла правомірно, оскільки податковий орган самостійно нарахував суму земельного податку згідно витягів, одержаних з територіального управління Державного комітету з земельних ресурсів у м.Івано-Франківську. Відповідно до ст.13 ЗУ «Про плату за землю»такий витяг і є підставою для нарахування земельного податку. Тому вважають, що податок донараховано та штрафні санкції застосовано правомірно.

Допитана з ініціативи суду у якості свідка ОСОБА_1 суду показала, що працює головним спеціалістом управління Державного комітету з земельних ресурсів у м.Івано-Франківську та надає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель. Зазначила, що ДПІ в м.Івано-Франківську звернулась з запитом про надання інформації щодо такої оцінки земель, що знаходяться по вул.. Новгородська, 28 та вул.. Новгородська, 49 в м.Івано-Франківську. Так як вона не мала повної інформації по даним земельним ділянкам, то неї були підготовлені лише розрахунки у формі вищезгаданих витягів. Одночасно зазначила, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі по даних ділянках не реєструвались в журналі, тому вони, на її думку, недійсні.

Допитаний в судовому засіданні з ініціативи суду свідок ОСОБА_2 показав, що перебуває на посаді заступника начальника управління Державного комітету з земельних ресурсів у м.Івано-Франківську та підписав витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі по ділянках, що знаходяться по вул. Новгородська, 28 та вул. Новгородська, 49 в м.Івано-Франківську. При цьому зазначив, що на вимогу податкового органу управління надало тільки інформацію, оскільки ДПІ в м. Івано-Франківську не було долучено правовстановлюючих документів на відповідні земельні ділянки. В подальшому за одержанням даних витягів до управління Державного комітету з земельних ресурсів у м.Івано-Франківську звернулось ТзОВ «Гаразд України»та надало при цьому акти на право власності від 12.04.2010 року. Дані витяги, які зареєстровані у встановленому порядку, Товариству були надані. Вважає належними витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, які надані ТзОВ «Гаразд України».

Вислухавши представників позивача та відповідача, показання свідків, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позовна вимога підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Гаразд України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки виявлено допущені позивачем порушення вимог ст.2, 7, 13, 16 ЗУ «Про плату за землю».

Вищевказані порушення зафіксовані в акті перевірки за №12652/23-2/32077713 від 16.07.2010 року.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за №327 від 10.08.2005 та зареєстрованого в МЮУ 25.08.2005 за №925/11205, даний акт як службовий документ який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

На підставі вказаного акту ДПІ в м.Івано-Франківську прийняла оскаржуване рішення: за №0001542302/0 від 30.07.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання по земельному податку з в сумі 255 463 грн. в тому числі 170 082 грн. основного боргу та 85 381 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний звязок суд не погоджується з правомірністю прийняття податкового повідомлення-рішення у відповідній частині визначення податкового зобовязання та застосування штрафних санкцій.

Згідно вимог п.3 ч.3 ст.2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В судовому засіданні встановлено, що протягом 2009 року та I кварталу 2010 року ТзОВ «Гаразд України» використовувало надані у постійне користування земельні ділянки площами відповідно 0,7004 га по вул. Новгородська,49 та площею 0,1336 га по вул. Новгородська, 28 в м. Івано-Франківську. Дані обставини підтверджуються наданими в судовому засіданні поясненнями сторін та дослідженими в якості письмових доказів державними актами на право власності на земельні ділянки від 25.02.2009 року за №620929400019 та за №620929400018.

Статтею 2 ЗУ «Про плату за землю»встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно ст.13 вищевказаного Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 14 Закону визначено, що Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до ст. 16 Закону облік громадян - платників земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня.

Згідно ст. 23 вищевказаного Закону грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за N 1066 від 01.08.2006 року для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів коштів від сплати земельного податку та орендної плати за землю подаються щокварталу до 30 числа місяця наступного періоду відомості Держкомземом органам державної податкової служби відповідного рівня щодо: проведення нормативної грошової оцінки земель у межах населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом на міста обласного і районного значення, селища, села та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом землекористувачів за категоріями земель, фактів використання земель не за цільовим призначенням, у тому числі наданих на умовах оренди і суборенди, із зазначенням місцезнаходження земельних ділянок, площі, категорії земель, грошової оцінки тощо.

Згідно п.5 вищевказаного Положення Держкомзем щороку протягом трьох днів після оприлюднення Держкомстатом середньорічного індексу інфляції визначає величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, розрахованого виходячи із середньорічного індексу інфляції за рік, що передує звітному, і подає відповідні відомості Державній податковій адміністрації.

При проведенні перевірки посадовими особами ДПІ встановлено, що в періоді, охопленому перевіркою, позивач відповідний розрахунок не подавав та земельний податок не сплачував. Дана обставина згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказування не потребує, як така, що визнається сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

Згідно п.п.«б»п.п.4.2.2 ст.4 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За таких обставин визначення у спірних правовідносинах податкового зобовязання та нарахування штрафних санкцій є правомірними. Однак при визначенні податкового зобовязання по сплаті плати за земельну ділянку по вул. Новгородська,28 відповідачем було допущено порушення чинного законодавства внаслідок чого розмір коштів, які підлягають сплаті, визначений невірно.

Так в судовому засіданні встановлено, що підчас проведення перевірки відповідачем до управління Державного комітету з земельних ресурсів у м.Івано-Франківську направлено лист від 30.06.2010 року за №1246/9/23-254/8789 про виготовлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі по вищезгаданих земельних ділянках з зазначенням при цьому комерційного використання земельних ділянок.

У звязку з вищевикладеним управлінням надана відповідь згідно якої нормативна грошова оцінка даних земельних ділянок складає: земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Новгородській,28 2890739,06 грн., а по вул. Новгородській, 49 13336173,65 грн.

Проте за наслідками судового розгляду, на підставі встановлених обставин справи, суд не може погодитись з розміром нормативно грошової оцінки земельної ділянки за адресою вул. Новгородська, 28, застосованої податковим органом при визначенні суми податкового зобовязання та застосованими фінансовими санкціями.

Так згідно з наявного в матеріалах справи листа ДПІ в м. Івано-Франківську від 30.06.2010 року за №1246/9/23-254/8789 до управління Держкомзему в м. Івано-Франківську про надання інформації відповідачем самостійно зазначено функціональне призначення земельних ділянок по вул. Новгородська, 28 та вул. Новгородська, 49, а саме для комерційної діяльності.

Однак в як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача жодної комерційної діяльності ТзОВ «Гаразд України»на земельній ділянці по вул. Новгородська, 28 не здійснювала. Відповідно до акту на право постійного користування даною земельною ділянкою її цільове призначення - для реконструкції приміщень під міні-розливний цех, торгові та офісні приміщення. Згідно пояснення представників позивача на даній земельній ділянці знаходиться приміщення, яке планувалось реконструювати, однак реконструкція в даний час не розпочата. В порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України ДПІ в м.Івано-Франківську не надала суду жодних доказів здійснення позивачем комерційної діяльності на даній земельній ділянці. Крім того, представник відповідача визнала, що при проведенні перевірки посадовими особами податкової інспекції не одержано жодної інформації щодо провадження такої діяльності на земельній ділянці по вул. Новгородська, 28. Тому дана обставина згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказування не потребує, як така, що визнається сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

При цьому суд не залишає без уваги твердження представників відповідача щодо недоведення позивачем того, що по вул..Новгородська, 28 ТзОВ «Гаразд України»комерційної діяльності не здійснює, оскільки відповідно до системного аналізу податкового законодавства та КАСУ встановлення фактичних обставин, які впливають на розмір платежів до бюджету, є обовязком податкового органу, а не платника.

Відповідно ст.7 ЗУ «Про плату за землю»ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.

Згідно даної норми, коефіцієнт індексації прямо залежить від функціонального призначення земельних ділянок та їх цільового використання.

З огляду на вище викладене відповідачем неправомірно визначено розмір плати за землю по вул. Новгородська, 28 за 2009 рік та за I квартал 2010 року та застосовано штрафні санкції.

Тому податкове повідомлення-рішення за №0001542302/0 від 30.07.2010 слід визнати недійсним в частині невірно обчисленого податкового зобовязання та відповідно і невірно визначеного розміру штрафних санкцій.

Так розмір плати за земельну ділянку по вул.. Новгородській, 28 за 2009 рік та за I квартал 2010 року повинен бути визначений, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 578147,81 грн. відповідно до витягу за №0374/04-04-06 від 31.08.2010 року. Тому розмір податкової заборгованості повинен складати не 30229,21 грн., як зазначено в акті перевірки, а 5979,33 грн. (578147,81:1,059=545937,49 грн. 545937,49 * 1%= 5459,37 грн. - розмір земельного податку за 2009 рік. 5429,37:12=454,95 грн. - за 1 місяць. 454,95*10=4 549,5 грн. за березень-грудень 2009 року, 454,95 грн.:28*4=64,99 грн. за лютий 2009 року. 578147,81 грн.:1,059*1%:12*3=1364,84 грн. за I квартал 2010 року. А всього розмір земельного податку за 2009 рік та за I квартал 2010 року становить 4 549,5 грн.+ 64,99 грн.+ 1364,84 грн.=5979,33 грн.). Різниця між платою за землю, визначеною податковим органом, та дійсною платою згідно вимог чинного законодавства становить 24 249,88 грн. (30229,21грн.- 5979,33грн.=24249,88грн.). за таких обставин оскаржуване рішення слід визнати недійсним в частині визначення податкового зобовязання в сумі 24 249,88 грн. та відповідно і штрафних санкцій в розмірі 12124, 94 грн. (24 249,88 грн.*0,5= 12124, 94 грн.).

Одночасно суд не приймає до уваги твердження представників позивача на те, що плата за землю по вул. Новгородська, 49 теж визначена неправомірно та штрафні санкції застосовані незаконно, оскільки дану ділянку розділено на дві частини по 5604 м2 та 1400 м2 відповідно, а під ринок тимчасово використовується тільки частина даної земельної ділянки розміром 5604 кв.м. з огляду на нижчевикладене.

Згідно ч.1 ст.9 ЗУ «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак в порушення даної норми, жодних документів, які б свідчили про поділ ділянки, що знаходиться по вул. Новгородській, 49 в період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року до податкового органу ТзОВ «Гаразд України»не подавало.

У вищезгаданому державному акті на право постійного користування зазначено цільове призначення ділянки - для реконструкції приміщень під міні-розливний цех, торгові та офісні приміщення. Знаходження ринку по вул. Новгородській, 49 суд визнав загальновідомою обставиною, яка відповідно до ч.2 ст.72 КАС України не потрібує доказування. Суд відхиляє надані позивачем в якості письмових доказів поділу земельної ділянки на дві частини акти на право власності від12.04.2010, так як перевірка Товариства, на підставі якої ДПІ було прийняте оскаржуване рішення, проводилась за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року, тобто дані акти не мають значення для спірних правовідносин, як дані, що видані в наступному періоді.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що ДПІ в м. Івано-Франківську правомірно нараховано податок за земельну ділянку, що розташована по вул. Новгородській, 49 та застосовано відповідні штрафні санкції.

Згідно наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість частини позовних вимог, тому позов слід задовольнити частково.

При цьому при вирішенні питання щодо задоволення позову частково, суд приходить до переконання про необхідність виходу за межі позовних вимог в порядку ч.2 ст. 11 КАСУ, так як вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення слід визнати недійсним, а не нечинним, оскільки в останньому випадку правові наслідки рішення втрачаються не з часу його вчинення, а з моменту набрання законної сили рішенням суду.

На підставі ч.1 ст. 9 ЗУ «Про систему оподаткування», ст.ст.2, 7, 13, 16 ЗУ «Про плату за землю», п.п.«б»п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.1, 17.1.2 п.17.1 ст.17 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове-повідомлення рішення за №0001542302/0 від 30.07.2010 року в частині визначення податкового зобовязання в розмірі 36374 (тридцять шість тисяч триста сімдесят чотири) грн. 82 коп. в тому числі: 24249 (двадцять чотири тисячі двісті сорок дев'ять) грн. 88 коп. за основним платежем та 12124 (дванадцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 94 коп. штрафних санкцій.

В задоволенні позовної вимоги в іншій частині відмовити.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяГундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 15.12.2010 року.