Ухвала суду № 13309413, 21.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року справа №2а-24886/10/0570 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

при секретареві Солодько О.І.,

з участю представника відповідача Удода М.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року у справі №2а-24886/10/0570 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулося до суду з позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області в якому просило визнати податкове повідомлення-рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції від 27.10.2010 року № 0000961840/1, предметом якого визначено суму податкового зобовязання у вигляді штрафної санкції зі збору за спеціальне використання водних ресурсів загальною сумою 6633,81 грн. (у розмірі 10%), частково недійсним на суму 6323,02 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року адміністративний позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.10.2010 року № 0000961840/1 на суму 6323,20 грн. задоволений повністю: визнано податкове повідомлення-рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції від 27.10.2010 року за №0000961840/1 на суму 6633,81 грн. частково недійсним на суму 6323,02 грн.

Відповідачем на вказане судове рішення подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в звязку з порушенням норм матеріального права, постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначив, що відповідно п. 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Представник відповідача в судовому засіданні дав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи за апеляційною скаргою, вивчила заперечення на апеляційну скаргу і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Селидіввугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області як юридична особа 6 червня 2005 року за ідентифікаційним номером 33426253, відповідно копії свідоцтва про державну реєстрацію та довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 9, 10).

16 вересня 2010 року працівниками Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі Красноармійська ОДПІ) проведена невиїзна документальна перевірка ДП «Селидіввугілля» стосовно своєчасності сплати збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення за 3-й квартал 2009 року, 1 квартал 2010 року та на 1-е півріччя 2010 року. По результатам перевірки складений Акт № 652/15-33426253 від 16.09.2010 року (а. с. 11 13) із зазначенням наступних порушень: п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ відповідно до яких встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобовязань по збору за спеціальне водокористування на загальну суму 61812,03 грн.; п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ підприємством не своєчасно провадиться сплата узгодженої суми податкового зобовязання по збору за спеціальне водокористування на суму 8743.88 грн.

На підставі Акту № 652/15-33426253 від 16.09.2010 р. були винесені податкові повідомлення-рішення від 23.09.2010 р. за № 0000961840/0 на суму 6633,81 грн. та за №0000971840/0 на суму 843,54 грн. (а. с. 14, 15).

Підставою нарахування штрафних санкцій стало нарахування податковим органом авансових платежів з поточними податковими зобовязаннями за 2-й квартал та 3-й квартал 2010 року, сплачених підприємством 31.05.2010 року та 31.08.2010 року відповідно, в погашення боргу інших періодів, а не того, що був визначений в кожному платіжному дорученні. Наслідком цього стало безпідставне нарахування штрафної санкції в сумі 6247,39 грн., тобто у розмірі 10%.

Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач скористався правом оскарження, подав скаргу від 04.10.2010 р. за № 4/2062 (а. с. 16, 17).

Красноармійською ОДПІ скарга залишена без задоволення, про що викладено у рішенні про результати розгляду первинної скарги від 22.10.2010 року вих. 22044/10/25-012-1 (а. с. 18 20) та за результатами розгляду скарги були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.10.2010 р. за №0000961840/1 та №0000971840/1 в тому ж розмірі (а. с. 21, 22).

Згідно п.п.17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державне підприємство «Селидіввугілля» сплатило грошові кошти без порушення встановлених термінів та з чітко визначеним призначенням платежу, а саме: - збір за спеціальне водокористування за 3 квартал 2010 року по строку 31.08.2010 року, про що стверджує платіжне доручення № 15426 від 31.08.2010 року (одержане банком 31.08.2010 року) на суму 14200,00 грн. та збір за спеціальне водокористування за 2 квартал 2010 року по строку 31.05.2010 року, про що свідчить платіжне доручення № 12998 від 31.05.2010 року (одержане банком 31.05.2010 року) на суму 49000,00 грн. (а. с. 33).

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976 встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних осіб і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюється за участю банків.

Відповідно п. 3.8 цієї постанови, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Оскільки ДП «Селидіввугілля» спрямувало свої кошти саме на сплату поточних зобовязань зі збору за спеціальне використання водних ресурсів, а Законами України «Про Державну податкову службу в Україні» та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачено право змінювати призначення платежу та зарахування сплаченої суми в погашення попереднього податкового збору, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведена правомірність своїх дій щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 27.10.2010 року в частині суми 6323,02 грн.

З огляду на викладене, податковий орган не мав жодних підстав для нарахування штрафних санкцій на суми коштів, сплачених в рахунок погашення зобовязань. Тобто податковий орган безпідставно змінив напрямок платежу, наслідком чого стало безпідставне нарахування штрафної санкції.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Ухвала виготовлена в повному обсязі 24 грудня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.195 ч.1, ст. 196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року у справі № 2а-24886/10/0570 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

ГоловуючийЛ.А.Василенко

СуддіМ.М. Гімон

О.В. Карпушова