Постанова № 13309406, 13.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.12.10 місто СевастопольСправа №2а-3229/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

за участю:

представника позивача - Шишкін Вячеслав Валентинович, довіреність б/н від 01.08.2010,

представника відповідача - Барташ Андрій Валерійович, довіреність № 1961/24/10 від 13.04.2010,

представника третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4, довіреність № 1911 від 04.11.2010,

представника третьої особи ОСОБА_5 ОСОБА_6, довіреність № 1400 від 07.11.2010,

третьої особи ОСОБА_7, паспорт серії ЕТ НОМЕР_1, виданий 13.10.2006,

представника третьої особи прокуратури міста Севастополя Попова Анастасія Ігорівна, посвідчення № НОМЕР_2 від 31.08.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Беркут-08» до Севастопольської міської державної адміністрації, треті особи: прокуратура міста Севастополя, Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, Головне управління Держкомзему у місті Севастополі, Севастопольська міська філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_3, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_8, про визнання незаконними дій та скасування розпоряджень № 1731-р від 31.08.2010, № 1738-р від 31.08.2010, № 1792-р від 13.09.2010,

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08"звернувся до суду з адміністративним позовом доСевастопольської міської державної адміністраціїпро визнання незаконними дій по виданню розпоряджень № 1731-р від 31.08.2010, № 1738-р від 31.08.2010, № 1792-р від 13.09.2010 та скасування зазначених розпоряджень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Севастопольська міська державна адміністрація, скасовуючи власні розпорядження, перевищила надані їй Законом України «Про місцеві державні адміністрації» та Конституцією України повноваження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 04.11.2010 відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: прокуратуру міста Севастополя, Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, Головне управління Держкомзему в місті Севастополі, Севастопольську міську філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

Іншою ухвалою суду від 04.11.2010 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 17.11.2010 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено громадян членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08".

Іншою ухвалою суду від 17.11.2010 задоволено клопотання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08" про забезпечення адміністративного позову. Зупинено дію розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1731-р від 31.08.2010 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 11.01.2010 № 39-р» до набрання законної сили рішенням у даній справі. Зупинено дію розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1738-р від 31.08.2010 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 04.02.2010 № 229-р»до набрання законної сили рішенням у даній справі. Зупинено дію розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1792-р від 13.09.2010 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 04.02.2010 № 229-р»до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на те, що до адміністрації надійшли протести прокуратури міста Севастополя, які у встановлений строк були розглянуті та задоволені. Зазначив, що у нормах Закону України «Про місцеві державні адміністрації»немає прямої заборони адміністрації скасовувати свої ж розпорядження, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи прокуратури міста Севастополя у судовому засіданні пояснив, що прокуратурою міста Севастополя було проведено перевірку, під час якої виявлені порушення Севастопольською міською державною адміністрацією під час видання розпоряджень про затвердження матеріалів вибору, надання згоди на розроблення проекту землеустрою та передачі у власність громадянам-членам Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08" земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_3-НОМЕР_4, пункту 12 Розділу X Земельного кодексу України. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представники третіх осіб членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08" та третя особа ОСОБА_7 повністю підтримали позовні вимоги позивача, зазначивши, що оскаржувані розпорядження міської адміністрації видані з порушенням вимог діючого законодавства та порушують права власників земельних ділянок, просили задовольнити позов.

Представники третіх осіб Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, Головного управління Держкомзему в місті Севастополі, Севастопольської міської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в судові засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неприбуття суд не повідомили.

Суд ухвалив розглянути справу у відсутність незявившихся третіх осіб, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог глави 3 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки їх незявлення не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.01.2010 розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 39-р Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08" затверджені матеріали вибору земельної ділянки, що пропонується для будівництва та обслуговування комплексної забудови, у тому числі індивідуальної, громадянам членам Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08" у районі АДРЕСА_1 та громадянам - членам Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08" надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування комплексної забудови, у тому числі індивідуальної.

Вказане розпорядження видане на підставі клопотання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08", погодження і висновків органів, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, наданої містобудівної документації, розробленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпроект», та погодженої головним архітектором міста, статей 51, 52, 118, 121, 172, 173 пункту 12 розділу X Земельного кодексу України, розділу III Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», статті 26 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про планування та забудову територій».

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 229-р від 04.02.2010 затверджено Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08" проект землеустрою з відведення земельних ділянок площею 0,8795 га для передачі у приватну власність громадянам для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1, НОМЕР_3-НОМЕР_4 та передано громадянам-членам Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08" у власність земельні ділянки загальною площею 0,8795 га для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд з віднесенням цих земель до категорії житлової та громадської забудови.

18.08.2010 прокурором міста Севастополя у порядку нагляду до Севастопольської міської державної адміністрації було внесено протест № 07-1196 вих-10 з вимогою скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 39-р від 11.01.2010 «Про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки і надання згоди Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08" на розробку проекту землеустрою в районі АДРЕСА_1».

Також, 18.08.2010 прокуратурою міста Севастополя було винесено у порядку нагляду протест № 07-1197 вих-10 про скасування розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 229-р від 04.02.2010 «Про передачу у власність громадянам-членам Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08" земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 НОМЕР_3-НОМЕР_4».

Протести внесені на підставі статті 21 Закону України «Про прокуратуру», у звязку з порушенням Севастопольською міською державною адміністрацією під час видання опротестованих розпоряджень пункту 12 Розділу Х Земельного кодексу України, згідно з яким до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади. Таким чином, на думку прокуратури міста Севастополя, в порушення зазначених вимог закону міська державна адміністрація, приймаючи зазначені розпорядження, вийшла за межі своїх повноважень.

На підставі протестів прокуратури міста Севастополя від 18.08.2010 № 07-1196 вих-10 та № 07-1197 вих-10 та відповідно до статей 2,13, 25, 43 закону України «Про місцеві державні адміністрації»Севастопольською міською державною адміністрацією прийняти розпорядження: № 1731-р від 31.08.2010 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 11.01.2010 № 39-р»; № 1738-р від 31.08.2010 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 04.02.2010 № 229-р»; № 1792-р від 13.09.2010 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 04.02.2010 № 229-р».

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно з частинами 1, 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначено Законом України «Про місцеві державні адміністрації»№ 586-XIV від 09.04.1999.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Таким чином, в зазначеній нормі права законодавцем чітко обумовлено коло суб'єктів, яким надано повноваження скасовувати розпорядження голови державної адміністрації. Такими суб'єктами є Президент України, Кабінет Міністрів України, голова місцевої державної адміністрації вищого рівня або суд. Отже, скасування власного розпорядження державною адміністрацією свідчить про вихід нею за межі власних повноважень та суперечить вимогам Закону України «Про місцеві державні адміністрації», що є підставою для задоволення позовних вимог.

Крім того, частиною восьмою статті 118 Конституції України визначено, що рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Також, статтею 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»дано вичерпний перелік повноважень голів місцевих державних адміністрацій, до якого не входить скасування власних попередніх розпоряджень або розпоряджень колишнього голови.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у Севастопольської міської державної адміністрації законних підстав для видання розпоряджень № 1731-р від 31.08.2010, № 1738-р від 31.08.2010, № 1792-р від 13.09.2010.

Щодо доводів представника відповідача Севастопольської міської державної адміністрації про те, що Севастопольська міська державна адміністрація мала право скасовувати власне розпорядження з тих підстав, що це прямо не заборонено законом, суд звертає увагу, що відсутність прямої заборони у законі як підстава для вчинення певних дій не розповсюджується на субєктів владних повноважень, які відповідно до вимог Конституції України повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно процедури видання оскаржуваних розпоряджень суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»організаційно-процедурні питання внутрішньої діяльності місцевих державних адміністрацій регулюються їх регламентами, що затверджуються головами відповідних місцевих державних адміністрацій, з урахуванням вимогЗакону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Типові регламенти місцевих державних адміністрацій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 1050-р від 27.11.2007, виданим на підставі Типового регламенту місцевої державної адміністрації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1999 № 2263, затверджений Регламент роботи Севастопольської міської державної адміністрації.

Розділом 10 вказаного Регламенту «Порядок внесення та розгляду проектів розпоряджень голови місцевої держадміністрації»встановлена особлива процедура видання розпорядження місцевої державної адміністрації, що включає в себе процедуру погодження проекту розпорядження зі структурними підрозділами адміністрації та іншими органами, складання пояснювальних записок, візування в обовязковому порядку працівниками юридичного відділу відповідно до розподілу обовязків, обговорення проекту розпорядження тощо.

З огляду на те, що на вимогу суду представником відповідача не було надано доказів про дотримання вказаної процедури видання оскаржуваного розпорядження, суд робить висновок, що така процедура не була дотримана Севастопольською міською державною адміністрацією.

Також суд звертає увагу, що розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації № 229-р від 04.02.2010 «Про передачу у власність громадянам-членам Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівниче товариство індивідуальних забудовників «Беркут-08»земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_3-НОМЕР_4»скасовано двічі, а саме розпорядженнями Севастопольської міської державної адміністрації від 31.08.2010 № 1738-р та від 13.09.2010 № 1792-р, що також не передбачено діючим законодавством. Підстави повторного скасування розпорядження № 229-р від 04.02.2010 представник відповідача пояснити не зміг.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність у Севастопольської міської державної адміністрації законних підстав для прийняття розпорядження № 1731-р від 31.08.2010 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 11.01.2010 № 39-р»та розпорядження № 1738-р від 31.08.2010 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 04.02.2010 № 229-р»та розпорядження № 1792-р від 13.09.2010 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 04.02.2010 № 229-р», оскільки вони прийняті з перевищенням наданих законом повноважень.

Також, судом встановлено що у квітні 2010 року громадянами-членами Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08" отримані державні акти на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташованих за адресою: АДРЕСА_1, на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 229-р від 04.02.2010.

Таким чином, видання Севастопольською міською державною адміністрацією оскаржуваних розпоряджень, якими скасовані розпорядження № 39-р від 11.01.2010 та № 229-р від 04.02.2010, безперечно стосується прав громадян-членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Беркут-08».

Але, всупереч вимог частини 6 статті 41 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” розпорядження № 1731-р від 31.08.2010, № 1738-р від 31.08.2010 та № 1792-р від 13.09.2010 не були оприлюднені.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з приписами статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”№ 3477-IV від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі „Стретч проти Сполученого Королівства” зазначено, що дії органу місцевої влади, які полягали у непродовженні договору оренди, не дивлячись на те, що така умова в орендній угоді містилась, слід розцінювати як перешкоджання законним очікуванням орендатора та позбавлення його частково тих міркувань, на підставі яких укладено договір. При цьому суд не взяв до уваги посилання на відсутність у органу місцевої влади повноважень на подовження договору оренди, зазначивши про те, що заявник мав знати про наслідки будь-якої недієздатності відповідного органу влади або міг отримати юридичну пораду, проте, оскільки місцевий орган сам вважав, що має повноваження включити таку умову, не здається нерозумним, що заявник та його юридичні радники прийняли до уваги цю саму впевненість. Підсумком наведеного став висновок стосовно непропорційного втручання органом влади у право заявника мирного володіння своїм майном, що є порушенням статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд зазначає, що позивачем надані достатні докази, які свідчать про обґрунтованість його позовних вимог.

Доводи позивача не спростовані відповідачем, як того прямо вимагає частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними дії Севастопольської міської державної адміністрації по виданню розпоряджень Севастопольської міської державної адміністрації:

№ 1731-р від 31 серпня 2010 року «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 11.01.2010 № 39-р»;

№ 1738-р від 31 серпня 2010 року «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 04.02.2010 № 229-р»;

№ 1792-р від 13 вересня 2010 року «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 04.02.2010 № 229-р».

3. Скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації:

№ 1731-р від 31 серпня 2010 року «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 11.01.2010 № 39-р»;

№ 1738-р від 31 серпня 2010 року «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 04.02.2010 № 229-р»;

№ 1792-р від 13 вересня 2010 року «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 04.02.2010 № 229-р».

4. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м.Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08" (99040, м.Севастополь, пр.Ген.Острякова, 106, кв.101, інших реквізитів у матеріалах справи немає) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяО.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 20 грудня 2010 року.