Ухвала суду № 133090159, 30.12.2025, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/2254/25

30 грудня 2025 року

1-кс/671/663/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 року м. Волочиськ

Слідчий суддя Волочиського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженню № 12025240000000585 від 14 квітня 2025 року,

встановив:

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна - грошових коштів, який накладено ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.05.2025.

В обґрунтування клопотання зазначає, що 13.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.05.2025 проведено обшук за адресою проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 . За наслідками обшуку вилучено 9100 доларів США купюрами по 100 доларів в кількості 91 купюра.

Захисником неодноразово подавались клопотання про повернення вилучених грошових коштів, проте ОСОБА_5 вилучені кошти в сумі 9100 доларів США не повернуто з мотивів того, що на грошові кошти ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.05.2025 накладено арешт.

Вважає, що на даний час з вказаними грошовими коштами проведено всі необхідні слідчі дії та відсутність будь-якого відношення вилучених коштів та їх власника до розслідування злочину.

Окремо звертає увагу на те, що при розгляді 11.12.2025 слідчим суддею Волочиського районного суду Хмельницької області чергового клопотання про скасування арешту грошових коштів прокурором не наведено жодних доводів щодо подальшого арешту грошових коштів, використання як доказів тощо. Крім того, було встановлено що матеріали кримінального провадження знаходяться в прокуратурі без направлення до органу досудового розслідування понад 15 днів.

Зазначене свідчить про явну відсутність потреби в подальшому арешті грошових коштів.

З таких підстав просить скасувати арешт грошових коштів, який накладено ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.05.2025, в сумі 9100 доларів США.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав. Зазначив, з моменту вилучення грошових коштів в ОСОБА_5 пройшов значний проміжок часу, однак, жодні слідчі дії у кримінальному провадженні не проводяться, сам ОСОБА_5 до слідчого не викликався, нікому підозра не вручалася.

ОСОБА_5 на розгляд клопотання не з`явився.

Прокурор вважав про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування арешту з огляду на те, що досудове розслідування триває. Арешт накладався саме з метою збереження речових доказів - грошових коштів.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали справи, вислухавши думку учасників, приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.05.2025 у справі № 686/2836/25 в межах кримінального провадження № 12025240000000585 від 14.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК Українинакладено арешт на грошові кошти в сумі 9100 доларів США номіналом 100 доларів США в кількості 91 купюра, два мобільні телефони, які вилучено під час санкціонованого обшуку за адресою проживання ОСОБА_5 , а саме: в будинку АДРЕСА_1 ; мобільний телефон марки «Galaxy J7 SM-J710FN», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою № НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Galaxy А 52 SM-A525F/DS», IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , з сім-картою № НОМЕР_6 .

Слідчий суддя прийшов до висновку, що вилучені грошові кошти могли бути здобуті ОСОБА_5 під час вчинення кримінального правопорушення, тобто отримані як оплату за виготовлення та збут психотропних речовин та мають важливе значення для доказування у вказаному кримінальному провадженні.

Арешт накладено на грошові кошти як на докази у кримінальному провадженні з метою їх збереження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, скасування арешту допускається у випадку відсутності потреби в подальшому арешті або в разі накладення арешту необґрунтовано. При цьому саме на особу, яка подає клопотання про скасування арешту, лежить обов`язок доведення таких підстав.

В рішенні у справі «Бендерський проти України» (пункт 42) ЄСПЛ нагадав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися.

Як слідує з матеріалів справи, кримінальне провадження № 12025240000000585 розпочато 14.04.2025.

13.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , де вилучено 9100 доларів США в кількості 91 купюра номіналом по 100 доларів США кожна.

14.05.2025 накладено арешт на вилучені під час обшуку грошові кошти.

На час розгляду даного клопотання пройшло понад 7 місяців з дня накладення арешту на грошові кошти, в той же час, прокурор не надав жодні додаткові докази на підтвердження відношення арештованих грошових коштів до кримінального провадження № 12025240000000585 від 14.04.2025 та пропорційність подальшого арешту з обмеженням прав ОСОБА_5 на розпорядження належним йому майном.

Під час вирішення питання про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, слідчий суддя обмежений доводами клопотання та принципом «сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення» (ч. 1 ст. 170 КПК України).

В той же час, необхідність в подальшому тривалого арешту майна особи вимагає від органу досудового розслідування мати у своєму розпорядженні додаткові, більш вагомі докази, які б обґрунтовували пропорційність втручання у право особи вільно володіти своїм майном та відношення майна до кримінального провадження.

У рішенні «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року ЄСПЛ зазначив, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

ЄСПЛ зауважує, що повинно існувати розумне співвідношення пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка мала бути досягнута будь-якими заходами, застосованими державою, включаючи заходи, розроблені для контролю використання власності. Ця вимога виражається поняттям "справедливого балансу", яке повинно існувати між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав особи (рішення у справі «Боржонов проти Росії» від 22 січня 2009 року).

Конституційний Суд України в рішенні від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 вже зазначав, що утвердження правової держави відповідно до приписів ст. 1, другого речення ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні ефективного механізму такого захисту. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

Стороною обвинувачення не надано достатніх та переконливих доказів для обґрунтованого стверджування того, що на час розгляду клопотання вилучені під час обшуку в ОСОБА_5 грошові кошти мають доказове відношення до кримінального провадження № 12025240000000585 від 14.04.2025.

Інші дані в слідчого судді відсутні.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність його часткового задоволення у зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.05.2025 у справі № 686/12836/25 накладено арешт не лише на грошові кошти, а й на мобільні телефони.

В той же час, клопотання про скасування арешту в частині мобільних телефонів не подавалося.

З огляду на викладене, клопотання про скасування арешту майна підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 170,174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

клопотання ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.05.2025 № 686/12836/25 (провадження № 1-кс/686/5008/25) задовольнити частково.

Скасувати арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.05.2025 № 686/12836/25 (провадження № 1-кс/686/5008/25), в частині арешту грошових коштів в сумі 9100 доларів США номіналом 100 доларів США в кількості 91 купюра з такими серійними номерами: PG 36863464 D, PD 09916610 D, JC 39041950 A, PH 16452717 C, PH 16452731 C, PG 36863470 D, PG 36863468 D, PG 36863469 D, PG 36863465 D, PG 36863466 D, PG 36863467 D, PE 85296389 E, LL 34579184 D, PE 12437936 D, PG 24501700 C, PB 39963541 G, PK 88431623 B, PG 32185340 B, MB 05929300 Q, PH 18528512 A, PB 23105547 D, PH 16452728 C, PH 16452719 C, MH 65794116 A, QJ 07294879 A, PG 36863463 D, PB 87826437 L, PH 16452723 C, PH 16452724 C, PH 16452725 C, PH 16452726 C, PH 16452739 C, PH 16452727 C, PE 33531011 E, MJ 04221922 A, PK 12795660 E, PC 03664034 A, MB 11015290 F, PL 10812965 Q, PJ 67173997 B, MK 25825995 B, KL 34432365 D, LG 18280326 D, PD 10037133 D, PB 38502588 I, PF 91845198 L, PL 08114775 Q, PJ 67174000 B, PJ 67173996 B, PJ 69379111 B, PJ 69379110 B, PJ 67173994 B, pg 36579846 D, PG 36579848 D, PG 36863461 D, PG 36579845 D, PG 36579850 D, PG 36579847 D, PG 36863462 D, PH 11082419 B, PH 26411532 B, PH 79925023 A, PH 11082417 B, PK 12932776 E, PK 67047551 H, PB 20540131 F, PB 15665468 L, PB 43942449 G, PF 14312189 J, PF 39597492 F, PF 51135568 L, PL 68765609 D, MK 70413643 G, PE 10191141 E, PE 85296393 E, PA 57248939B, PE 89096140D, PF 41710478 K, MB 18881533S, PE 85296387 E, PE 85296388E, PE 85296390 E, LE 37957661 E, LB 19055041 E, LJ 44558649 B, PE 61768801 C, PF 42392371 D, LF 00371979 E, PA 12305591 C, QJ 07294878 A, LK 65176619 A.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Повний текст складено 02.01.2026.

Слідчий суддя