Ухвала суду № 133083627, 29.12.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 626/2922/25

провадження № 6/631/44/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участі секретаря судового засідання Семенко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», із залученням до участі у справі заінтересованих осіб: стягувача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС», боржника ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича, про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» адвокат Жевега Катерина Валеріївна, яка діє на підставі довіреності від 05 травня 2025 року, звернулась до Берестинського районного суду Харківської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження № 67655862 щодо примусового виконання виконавчого документу виконавчого напису, вчиненого 05 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем за реєстровим № 38214 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС», заборгованості за кредитним договором, з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС», на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ».

Обґрунтовуючи свою заяву представник заявника посилається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича перебуває виконавче провадження № 67655862 щодо примусового виконання виконавчого документу, виданого 05 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем за реєстровим № 38214 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» заборгованості за кредитним договором.

03 квітня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» укладено Договір факторингу № 573/ФК-25, відповідно до умов якого право грошової вимоги, у тому числі за кредитним договором № IU3754901, укладеним в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора № IU13910963, згідно з яким проводиться стягнення заборгованості за виконавчим документом, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем № 38214 від 05 листопада 2021 року у виконавчому провадженні № 67655862 відступлено ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ».

Посилаючись на приписи статтей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи що відбулась заміна первісного кредитора правонаступником, заявник просить суд замінити вибулого стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису № 38214, виданого 05 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» заборгованості, а саме замінити ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ».

Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2025 року цивільну справу з єдиним унікальним № 626/2922/25 за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», із залученням до участі у справі заінтересованих осіб: стягувача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС», боржника ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича, про заміну сторони виконавчого провадження, передано на розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області.

04 листопада 2025 року за вхідним № 6806/25-вх. з Берестинського районного суду Харківської області надійшла цивільна справа з єдиним унікальним № 626/2922/25 за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», із залученням до участі у справі заінтересованих осіб: стягувача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС», боржника ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича, про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 06 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», із залученням до участі у справі заінтересованих осіб: стягувача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС», боржника ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича, про заміну сторони виконавчого провадження.

Уповноважені представники ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» та приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, а також ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомили, ніяких клопотань на адресу суду не направляли, окрім ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», яке у прохальній частині заяви про заміну стягувача його правонаступником просило суд розгляд заяви про заміну сторони у справі здійснювати без участі представника заявника.

Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи, своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, що підстав для визнання необхідним давання ними особистих пояснень не має, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі сторін, що не суперечить положенням частини 3 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 05 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 38214 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС», не виплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору № IU3754901 від 09 лютого 2021 року, номер кредиту в інфомаційно-телекомунікаційній системі компанії IU3910963, укладеним з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС», строк платежу за яким настав, боржником допущено прострочення платежів та стягнуто заборгованість за період з 26 травня 2021 року по 19 жовтня 2021 року у розмірі 6309 гривні 00 копійок, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 6309 гривні 00 копійок. Плату за вчинення виконавчого напису стягнуто з стягувача у розмірі 650 гривень 00 копійок, яка підлягає стягненню з боржника на корить стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача складає 6959 гривень 00 копійок.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 67655862 від 24 листопада 2021 року вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком Володимиром Володимировичем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 38214, виданого 05 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» заборгованість в розмірі 6959 гривень 00 копійок.

З постанови про прийняття виконавчого провадження № 67655862 від 15 квітня 2025 року, прийнятою приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Пашковим Юрієм Дмитровичем убачається, що останній прийнято до свого провадження виконавче провадження № 67655862 з примусового виконання виконавчого напису № 38214, виданого 05 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» заборгованість в розмірі 6959 гривень 00 копійок.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, 03 квітня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (Фактор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» (Клієнт) укладений Договір факторингу № 573/ФК-25, у пункті 2.1 якого визначено, що за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

У пункті 4.1 Договору факторингу визначено, що перехід прав вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги у формі наведеної в Додатку № 1 до цього договору, але тільки за умови повної оплати фактором суми грошових коштів фінансування клієнту, передбаченого розділом 3 Договору.

Як убачається з копії платіжної інструкції № 3259 від 03 квітня 2025 року, АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» сплатило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» суму коштів у розмірі 716973 гривні 59 копійок як оплату згідно умов договору факторингу № 573/ФК-25 від 03 квітня 2025 року.

03 квітня 2025 року директори ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» підписали Акт приймання-передачі реєстру прав вимоги за Договором № 573/ФК-25 від 03 квітня 2025 року.

З Витягу з додатку до Договору факторингу № 573/ФК-25 від 03 квітня 2025 року встановлено, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 , яка значиться під номером 750, за кредитним договором № IU3754901 від 09 лютого 2021 року у загальній сумі 2404 гривні 82 копійки, з яких: 2404 гривні 82 копійки заборгованість по тілу кредиту.

Так, за змістом заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «УКРФІНСТАНДАРТ», заявник просив замінити стягувача з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», у зв`язку з переходом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» прав кредитора.

В оцінці вимог заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» про заміну сторони виконавчого провадження стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса, суд також враховує, що статтею 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» визначено перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню. Їх можна поділити на дві групи:

а) «судові» видані судами України, в тому числі на виконання судових рішень:

- виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

- судові накази; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

б) «несудові» видані іншими органами чи посадовими особами, як результат реалізації їх компетенції:

- виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

- постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

- рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

- рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішення інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

- рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка передбачена пунктом 19 статті 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі Закон України «Про нотаріат»).

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Виконавчий напис нотаріуса є формою захисту цивільних прав та інтересів, що відбувається в певному спеціальному порядку, який є відмінним від інших форм (зокрема й судовій) надання захисту таким правам та інтересам.

При цьому, нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Саме нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє належність стягувача й у разі зміни сторони правовідношення саме новий учасник і буде стягувачем у новому виконавчому написі за зверненням нової сторони (нового учасника) правовідносин.

За приписами статті 90 Закону України «Про нотаріат» стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (стаття 91 Закону України «Про нотаріат»).

Також суд бере до уваги правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21, у якому Велика Палата зазначила, що при розгляді питання про розмежування юрисдикції, онтологічні основи його вирішення полягають у критеріях розмежування судової юрисдикції, тобто передбачених законом умовах, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20).

Оскільки тільки в Цивільному процесуальному кодексі України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Врегулювання цього питання саме нормами Цивільного процесуального кодексу України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 280/456/20 (провадження № К/9901/32676/20) та від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 (провадження № К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Отже, вирішуючи порушене у заяві питання, суд виходить з того, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження»).

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин 1, 2 та 5 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 Цивільного кодексу України ).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 Цивільного процесуального кодексу України відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частини 5 статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження»).

Із положень частини 1 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України слідує, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що процесуальним правонаступництвом є заміна сторони у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб`єктів права чи обов`язку в матеріальних правовідносинах. Процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу й у будь-якому виді провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження або сторони у виконавчому листі є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За своєю правовою суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення, в тому числі й до відкриття виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 Цивільного процесуального кодексу України.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 Цивільного процесуального кодексу України. У цьому випадку норми статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 Цивільного процесуального кодексу України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 Цивільного процесуального кодексу України, а в окремих випадках також на підставі частини 5 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України. Отже, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Таким чином, ураховуючи наведене слід дійти висновку, що для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.

Звертаючись до суду із даною заявою, заявник просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні № 67655862, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича щодо примусового виконання виконавчого документу виконавчого напису, вчиненого 05 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем за реєстровим № 38214 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № IU3754901 від 09 лютого 2021 року, номер кредиту в інфомаційно-телекомунікаційній системі компанії IU3910963.

Водночас, вирішуючи порушено заявником питання, перевіривши у Автоматизованій системі виконавчого провадження інформацію про хід виконавчого провадження № 67655862, судом встановлено згідно постанови про закінчення виконавчого провадження, прийнятої 05 листопада 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Пашковим Юрієм Дмитровичем, виконавче провадження № 67655862 з примусового виконання виконавчого документу виконавчого напису, вчиненого 05 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем за реєстровим № 38214 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» заборгованості за кредитним договором в розмірі 6959 гривень 00 копійок закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку з фактичним повним виконанням виконавчого документа.

Таким чином, на момент відкриття провадження у даній справі на підставі заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», що мало місце 06 листопада 2025 року, виконавче провадження № 67655862, що перебувало на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича щодо примусового виконання виконавчого документу виконавчого напису, вчиненого 05 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем за реєстровим № 38214 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № IU3754901 від 09 лютого 2021 року, має статус закінченого.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом, що чітко визначено у частині 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

З цього приводу слід зазначити, що заміна будь-якого учасника справи або сторони виконавчого провадження судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, в межах стадій судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що, реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Відповідно, лише до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження).

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

З урахуванням наведеного, для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження.

З таких же висновків виходив Верховний Суд у постановах від 10 серпня 2022 року у справі № 127/2-2509/09 (провадження № 61-2001св22) та від 15 лютого 2023 року у справі № 520/17203/13 (провадження № 61-4475св22).

Таким чином, враховуючи, що виконавче провадження № 67655862 з примусового виконання виконавчого документу виконавчого напису, вчиненого 05 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем за реєстровим № 38214 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № IU3754901 від 09 лютого 2021 року, номер кредиту в інфомаційно-телекомунікаційній системі компанії IU3910963, закінчене 05 листопада 2025 року у зв`язку з повним виконанням виконавчого документу, питання щодо відновлення вказаного виконавчого провадження не ставиться, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» про заміну сторони виконавчого провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 13, 76 80, 89, 128 131, 211, 223, 247, 258 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, статтями 352 354, 442 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», із залученням до участі у справі заінтересованих осіб: стягувача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС», боржника ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича, про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя Т. М. Трояновська