Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
02 січня 2026 р. Справа № 640/2193/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" до Північного офісу Держаудитслуби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області за участі третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄПК Україна" про визнання протиправним та скасування висновку,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" до Північного офісу Держаудитслуби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області за участі третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄПК Україна" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі підшипників від 19.01.2021, ідентифікатор №UA-2020-07-29-001615-b.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
24.02.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив у якому він просить відмовити у задоволенні позову з підстав того, що під час здійснення моніторингу закупівлі Управлінням виявлено низку порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
Зокрема, зазначив, що за результатами моніторингу встановлено, що замовником в порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини 2 статті 22 Закону у тендерній документації не зазначено вимогу для об`єднання учасників умов щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону.
Крім того вказує, що за результатами моніторингу встановлено невідповідність тендерних пропозицій ТОВ «Промсервісгруп» та ТОВ «ЄПК Україна» вимогам пункту 3 додатку № 2 «Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) та іншим вимогам замовника відповідно до статей 16, 17 Закону» до тендерної документації замовника, а саме, учасником у складі тендерної пропозицій не надано довідку довільної форми (за підписом уповноваженої особи Учасника та завіреною печаткою (за умови використання)) з інформацією про відсутність підстав, визначених у частині другій статті 17 Закону. Відповідно до додатку № 6 «Перелік документів на підтвердження відсутності підстав, визначених частинами першою і частиною другою статті 17 Закону, які надає переможець процедури закупівлі» до тендерної документації замовника переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Однак, переможцем торгів ТОВ «ЄПК Україна» не надано документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених частиною другою статті 17 Закону, чим не дотримано вимоги додатку № 6 тендерної документації замовника. Отже, замовником в порушення абзацу третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону не відхилено переможця процедури закупівлі ТОВ «ЄПК Україна», як такого, що не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону, а саме частини другої статті 17 Закону.
Надалі Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 року № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/2193/21 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Мультян М.Б.
Ухвалою від 10.03.2025 прийнято справу до розгляду, вирішено здійснювати її розгляд спочатку за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою запропоновано учасникам справи надати інформацію щодо актуальності спірних правовідносин та актуальних та дійсних засобів зв`язку із сторонами, письмові пояснення та/або заяви у разі зміни фактичних обставин по цій справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідач подав заяву, в якій зазначив про актуальність спору.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від позивача пор суті спору до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
На підставі наказу від 17.12.2020 № 253 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведено моніторинг закупівлі №UA-2020-07-29-001615-b, " Підшипник 30-52536ЛМ, 4376304.36UAH, 44440000-6, ДК021, 319, шт.".
Підстава здійснення моніторингу: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Моніторингом установлено, що на порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини 2 статті 22 Закону, а саме у тендерній документації не зазначено вимогу для об`єднання учасників умов щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону.
Крім того, за результатами моніторингу встановлено порушення вимог абзацу третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону, а саме не відхилено переможця процедури закупівлі ТОВ «ЄПК Україна», як такого, що не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи що підтверджують відсутність підстав, установлених частиною другою статті 17 Закону.
Вказане відображено у висновку № UA-2020-07-29-001615-b від 19.01.2021.
Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення Висновку, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993 (далі Закон №2939-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015 (далі Закон №922-VIII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Статтею 5 Закону №2939-ХІІ визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIIІ, моніторинг процедури закупівлі це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
У свою чергу, за змістом частини першої статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. (частина друга статті 8 Закону №922-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Частиною четвертою статті 8 згаданого Закону встановлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
При цьому, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі (частина п`ята статті 8 вказаного Закону).
Відповідно до частин шостої та восьмої статті 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII У висновку обов`язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Зі змісту оскаржуваного Висновку вбачається, що за результатами моніторингу встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини 2 статті 22 Закону, а саме у тендерній документації не зазначено вимогу для об`єднання учасників умов щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону.
Оцінюючи виявлене правопорушення, суд зазначає наступне, Закон 922-VIII визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.
Перелік складових, які повинна обов`язково містити тендерна документація, визначена частиною другою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.
За визначенням у пункту 37 статті 1 Закону 922-VIII учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об`єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об`єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об`єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об`єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
У разі участі об`єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об`єднаних показників кожного учасника такого об`єднання на підставі наданої об`єднанням інформації (частина п`ята статті 16 Закону №922-VIII).
Як закріплено у пункті 10 статті 26 Закону 922-VIII у разі якщо тендерна пропозиція/пропозиція подається об`єднанням учасників, до неї обов`язково включається документ про створення такого об`єднання.
Замовники не мають права вимагати від об`єднання учасників конкретної організаційно-правової форми для подання тендерної пропозиції/пропозиції або для участі у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Судом з`ясовано, що у процедурі закупівлі, про яку йдеться, не приймали участь об`єднання учасників, а тому, зважаючи і на принцип пропорційності та співмірності, суд констатує, що незазначення в тендерній документації для об`єднання учасників умов щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності не може тягнути вжиття заходів щодо розірвання договору, укладеного за результатами проведення торгів, де об`єднання не брало участі. Тобто у цій частині суд враховує доводи позивача і погоджується, що запропонований відповідачем спосіб усунення порушення не відповідає вимогам до рішення суб`єкта владних повноважень, викладеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам законодавства встановлено, що Замовник під час проведення процедури закупівлі порушив абзацу третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону, а саме не відхилено переможця процедури закупівлі ТОВ «ЄПК Україна», як такого, що не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону, а саме частини другої статті 17 Закону.
Так, у висновку вказано, що за результатами моніторингу встановлено невідповідність тендерних пропозицій ТОВ «Промсервісгруп» та ТОВ «ЄПК Україна» вимогам пункту 3 додатку № 2 «Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) та іншим вимогам замовника відповідно до статей 16, 17 Закону» до тендерної документації замовника, а саме, учасником у складі тендерної пропозицій не надано довідку довільної форми (за підписом уповноваженої особи Учасника та завіреною печаткою (за умови використання)) з інформацією про відсутність підстав, визначених у частині другій статті 17 Закону. Відповідно до додатку № 6 «Перелік документів на підтвердження відсутності підстав, визначених частинами першою і частиною другою статті 17 Закону, які надає переможець процедури закупівлі» до тендерної документації замовника переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Однак, переможцем торгів ТОВ «ЄПК Україна» не надано документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених частиною другою статті 17 Закону, чим не дотримано вимоги додатку № 6 тендерної документації замовника.
Так, у статті 17 Закону №922-VIII регламентовано, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:
1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;
2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;
3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;
4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;
5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;
8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;
9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів);
10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);
11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції»;
12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;
13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків.
Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.
Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.
Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
У разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб`єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
Судом з`ясовано, що у пункті 3 додатку 2 до тендерної документації у випадку, який розглядається, передбачено необхідність надання довідки довільної форми з інформацією про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону №922-VIII за орієнтовним зразком відповідно до додатку №5.
Позивач повідомив, що учасник торгів ТОВ «ПРОМСЕРВІСГРУП» на виконання пункту 3 додатку №2 до тендерної документації у складі тендерної пропозиції надав інформацію про відсутність підстав відмови в участі у процедурі закупівлі відповідно статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у листі №3 від 31.08.2020 у файлі з назвою «Довідка про відсутність підстав для відмови.pdf» та надав суду примірник такого листа.
Також зазначив, що ТОВ «ЄПК України» на виконання цього ж пункту додатку №2 до тендерної документації надав інформацію про відсутність підстав відмови в участі у процедурі закупівлі у листі від 01.09.2020 №215 у файлі з назвою «відсутність підстав для відмови.pdf».
Судом також перевірено інформацію, розміщену в електронній системі публічних закупівель Prozorro, за результатами чого встановлено, що відповідні довідки про відсутність підстав, визначених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», наявні у складі тендерних пропозицій учасників та були подані ними у встановленому порядку.
Крім того, позивач стверджує, що ТОВ «ЄПК Україна» як переможець процедури закупівлі надав повний перелік документів, який вимагався додатком №6 до тендерної документації та статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
У додатку №6 до тендерної документації у досліджуваному випадку у розділі І визначено перелік документів на підтвердження відсутності підстав, визначених частиною першою і другою статті 17 Закону «Про публічні закупівлі», які надає переможець процедури закупівлі шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель. До них, зокрема, належить довідка МВС або відповідного територіального підрозділу про відсутність судимості у службової особи учасника, яку уповноважено представляти інтереси учасника під час проведення процедури закупівлі; електронну довідку ДФС з кабінету платника податків або оригінал (нотаріально засвідчену копію) про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів тощо станом на дату, яка попадає у 10-ти денний термін, починаючи з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір; довідку довільної форми про відсутність підстав для внесення учасника до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні діяння або пов`язані з корупцією правопорушення станом на дату, яка попадає у 10-ти денний термін, починаючи з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір; довідку довільної форми про те, що учасник протягом останніх трьох років не притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» станом на дату, яка попадає у 10-ти денний термін, починаючи з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір; довідку довільної форми про те, що учасник провадить господарську діяльність відповідно до положень його статуту станом на дату, яка попадає в 10-ти денний термін, починаючи з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір; копію наказу на затвердження антикорупційної програми на підприємстві та копію наказу на призначення уповноваженого. Решта неперерахованих документів є обов`язковою лише для нерезидентів.
Як убачається з матеріалів справи, зазначені вище довідки та документи наявні у складі тендерної пропозиції ТОВ «ЄПК Україна» як переможця процедури закупівлі та були подані шляхом їх оприлюднення в електронній системі публічних закупівель у строки та спосіб, визначені додатком № 6 до тендерної документації та статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Зазначені довідки також наявні у матеріалах справи (а.с. 40-44).
В свою чергу, відповідач не надав доказів у спростування подання переможцем процедури закупівлі, про яку йдеться, перерахованих документів, процитувавши у відзиві на позовну заяву лише висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, не виклав зауважень до цих документів, не надав доказів їх подання не у встановлений спосіб тощо. Також відповідач не спростував доводів про надання учасниками процедури закупівлі довідок про відсутність підстав відмови в участі у процедурі закупівлі відповідно до статті 17 Закону «Про публічні закупівлі», примірники яких містяться у матеріалах справи.
З огляду на викладене слід дійти висновку, що за встановлених обставин безпідставно стверджувати про допущення позивачем порушення, про які йдеться у оскаржуваному висновку.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку, що оскаржується, в частині всіх виявлених контролюючим органом порушень, тому висновок відповідача від 19.01.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-07-29-001615-b слід визнати таким, що не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому суд не вдається до оцінки інших доводів сторін, зокрема в частині вимог відповідача про усунення позивачем порушення законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки наведені вище висновки суду вказують на помилковість оскаржуваного висновку в частині виявленого за результатами моніторингу порушення, а тому дають самостійні підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
В силу приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
Обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення (пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень).
Перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.
В такому випадку, на підставі частини 1 статті 139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2270 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 19.01.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-07-29-001615-b.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" суму сплаченого судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" (просп. Повітрофлотський, 11/15, м. Київ, код ЄДРПОУ ВП 40081347)
Відповідач: Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, код ЄДРПОУ 40479560)
Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (вул. Бєлінського (Єлецька), 11, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 40919597)
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄПК Україна" (вул. О.Поради, 52, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 39025614)
Суддя Мультян Марина Бондівна
Судове рішення № 133073363, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 02.01.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/2193/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: